Справа № 296/3834/24
2/296/830/25
21 травня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючої - судді Маслак В.П.,
при секретарі судового засідання Рабчинській Я.В.,
представника позивача адвоката Васинчука С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
У травні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до ОСОБА_2 про стягнення боргу. У зв'язку з цим просив стягнути з відповідача 3 500 доларів США відповідно до розписки від 09 серпня 2016 року та 1 388,53 доларів США відповідно до розписки від 17 лютого 2017 року, а всього - 4 888,53 доларів США.
В обґрунтування заяви вказує, що відповідно до усної домовленості між ним та відповідачем, яка підтверджується розписками від 09 серпня 2016 року та від 17 лютого 2017 року, загалом він передав відповідачу суму у розмірі 4 888,53 доларів США в якості оплати за придбання належного відповідачу автомобіля Сітроен Берлінго 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 . Остання повинна була переоформити даний автомобіль на нього до 01 вересня 2016 року. Не здійснивши переоформлення автомобіля в обумовлений у розписці термін на ім'я позивача останній просив стягнути суму боргу у розмірі 4 888,53 доларів США.
Ухвалою суду від 20 травня 2024 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У січні 2025 року позивач подав до суду позовну заяву про зміну підстав позову (а.с.14), в якій просив стягнути з відповідача суму у розмірі 4 888,53 доларів США як безпідставно набуті грошові кошти, які відповідач зберігала у себе без достатніх правових підстав після 1 вересня 2016 року.
Протокольною ухвалою суду від 22 січня 2025 заяву про зміну підстав позову було прийнято до розгляду.
Ухвалою суду від 27 березня 2025 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Васинчука С.М., витребувано з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях інформацію щодо реєстрації транспортного засобу Сітроен Берлінго 2007 р.в. д.н.з. НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 .
В судові засідання відповідач не з'явилася. Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи. Рекомендовані повідомлення, направлені на адресу відповідача, повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з постановою Верховного Суду від 18 березня 2021 року за справою № 911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Приписами ч.1 ст.174 ЦПК України визачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст.211, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09 серпня 2016 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 3 500 доларів США в якості оплати за придбання належного відповідачу автомобіля Сітроен Берлінго 2007 р.в. д.н.з. НОМЕР_1 . Дана обставина підтверджується розпискою від 09 серпня 2016 року (а.с.9).
17 лютого 2017 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 додатково 1 388,53 доларів США в якості оплати за вище вказаний автомобіль, що підтверджується розпискою від 17 лютого 2017 року (а.с.8).
Зі змісту розписки від 09 серпня 2016 року ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання до 01 вересня 2016 року переоформити належний їй автомобіль на позивача. У випадку його не переоформлення - зобов'язувалася повернути отримані грошові кошти.
Згідно даних технічного паспорту на автомобіль (а.с.3) та інформації Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях за №31/35/14-5478-2025 від 07 травня 2025 року автомобіль Сітроен Берлінго 2007 р.в. д.н.з. НОМЕР_1 на момент складання розписок від 09 серпня 2016 року та від 17 лютого 2017 року, а також на момент розгляду справи судом належить відповідачу ОСОБА_2 та з реєстрації не знято.
08 березня 2024 року на адресу відповідача була направлена вимога позивача про повернення грошових коштів у розмірі 4 888,53 доларів США, отриманих відповідачем в якості оплати за належний їй автомобіль протягом 7 дній з моменту пред'явлення даної вимоги. Докази надсилання вимоги містяться у матеріалах справи (а.с.6).
Предметом спору у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів на підставі статті 1212 ЦК України.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення 83 глави ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Як встановлено судом відповідач отримала від позивача грошові кошти у розмірі 4 388,53 доларів США на підставі розписок від 09 серпня 2016 року та від 17 лютого 2017 року відповідно, та взяла на себе зобов'язання до 01 вересня 2016 року переоформити на позивача належний їй автомобіль Сітроен Берлінго 2007 р.в. д.н.з. НОМЕР_1 .
Не виконавши взятого на себе зобов'язання із переоформлення на ім'я позивача вище вказаного автомобіля відповідачка продовжує зберігати у себе грошові кошти позивача, які вона отримала в якості оплати за продаж свого транспортного засобу. Хоча відповідачка правомірно набула грошові кошти на підставі відповідних розписок, однак після 01 вересня 2016 року така правова підстава припинилася, через що у неї виникло зобов'язання повернути отримані кошти.
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена.
Отже, невиконання відповідачем обов'язку щодо переоформлення на ім'я позивача належного їй транспортного засобу на підставі розписки від 09 серпня 2016 року підтверджується, що правова підстава, на якій було набуте майно (грошові кошти), відпала, що в свою чергу вказує на обов'язок відповідача повернути безпідставно набуте майно (грошові кошти) позивачу.
Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 4 388,53 доларів США є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1931,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 500 доларів США відповідно до розписки від 09.08.2016 року та 1 388,53 доларів США відповідно до розписки від 17.02.2017 року, а всього - 4 388,53 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1931,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання позивачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя В. П. Маслак