Справа № 442/35/25 Головуючий у 1 інстанції: Медведик Л.О.
Провадження № 22-ц/811/349/25 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
16 червня 2025 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Гаврилюк Я.Ю.,
з участю: заявника ОСОБА_1 , представника
Дрогобицького ВДВС - Кушнір С.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 січня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
встановив:
02.01.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою, в якій просила: визнати неправомірними дії державного виконавця - заступника начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (далі - Дрогобицький ВДВС) Кушнір С.Т. при складанні розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 09.12.2024 року у виконавчому провадженні (далі - ВП) №25780960, скасувати цей розрахунок і зобов'язати державного виконавця - заступника начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції Кушнір С.Т. здійснити розрахунок заборгованості по сплаті аліментів у ВП №25780960 у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: здійснити конвертацію аліментів з валюти «гривня» на валюту «євро» на дату поступлення аліментних платежів на депозитний рахунок Дрогобицького відділу ДВС у Дрогобицькому районі.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що на примусовому виконанні у Дрогобицькому відділі державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження
№65188076, яке включає 23 виконавчі провадження, частина з яких стосується платежів до бюджету, а 13 проваджень, так чи інакше, стосуються утримання спільного з боржником сина, 2000 року народження.
Зокрема, до зведеного виконавчого провадження входить виконавче провадження №25780960 з примусового виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 липня 2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на її ( ОСОБА_1 ) користь аліментів на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) боржника.
13.12.2024 року на свою електронну адресу ОСОБА_1 отримала черговий розрахунок заборгованості від 09.12.2024 року по сплаті аліментів у ВП №25780960 за травень 2021 року - листопад 2024 року.
За позицією заявниці, у цьому розрахунку, всупереч висновкам попередніх судових рішень, державним виконавцем Кушнір С.Т. проведено конвертацію суми аліментів з гривні у валюту євро на дату отримання аліментів у гривні стягувачем, що не ґрунтується на нормах закону, суперечить Закону України «Про виконавче провадження» та прийнятим попереднім судовим рішенням.
Наголошувала на необхідності урахування положень Закону України «Про виконавче провадження», оскільки формою розрахунку заборгованості, яка встановлена додатком 15 Інструкції з примусового виконання рішень передбачено: розділ №5 «сплачено боржником/стягнуто виконавцем», в якому вказується дата поступлення коштів на рахунок органу ДВС, бо саме вона свідчить, що боржник виконав судове рішення, і саме ця дата є підставою для створення платіжного доручення, оскільки стягувачу - фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на відповідний рахунок у банку чи надсилаються на його адресу поштовим переказом, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу ДВС (частина друга статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»).
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 січня 2025 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано розрахунок заборгованості по аліментах заступника начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції Кушнір С.Т. від 09.12.2024 року у АСВП №25780960.
В задоволенні решти скарги - відмовлено.
Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 , просила її скасувати в частині відмови у задоволенні скарги; визнати неправомірними дії державного виконавця - заступника начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції Кушнір С.Т. при складанні розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 09.12.2024 року у ВП №25780960, та зобов'язати державного виконавця здійснити розрахунок заборгованості по сплаті аліментів у ВП №25780960 у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Зазначає, що спір між нею та виконавцем, який триває вже більше двох років, стосується дати конвертації гривневих аліментних коштів у валюту євро.
За позицією стягувача ОСОБА_1 , така конвертація повинна відбуватися на дату поступлення аліментів на рахунок ДВС (тобто на дату, коли боржник сплатив аліменти та виконав судове рішення щодо щомісячної сплати аліментів за законом), позаяк, державний виконавець Кушнір С.Т. одноособово встановила норму, згідно з якою, конвертація має відбуватися на дату зарахування аліментів на банківський рахунок стягувача, пройшовши шлях від відділу ДВС, через Державну казначейську службу, до зарахування на банківський рахунок стягувача.
Вважає, що таке трактування державним виконавцем дати конвертації суперечить формі розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, встановленої додатком 15 до Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, а саме: розділу 5, в якому вказано: «сплачено боржником/стягнуто виконавцем», та немає розділу - «отримано стягувачем», тому невідомо, в який розділ виконавець буде вписувати дату отримання аліментів стягувачем.
Також зазначає, що відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, а в даному випадку, платить боржник, а не відділ ДВС, який виступає в ролі стягувача, оскільки кошти від боржника поступають на його рахунок, що і є виконанням рішення.
Вважає, що її правова позиція у даній справі відповідає правовим висновкам Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами.
Також зазначає, що 24.05.2024 року Міністерство юстиції України видало наказ №1549/5 «Про внесення змін до Інструкції з організації примусового виконання рішень», яким повністю врегулювало питання виконання судових рішень в іноземній валюті на період дії заборони на купівлю іноземної валюти, встановленої Національним банком України 24.02.2024 року. Згідно наказу, еквівалент зазначеної у виконавчому документі суми стягнення в іноземній валюті визначається за офіційним курсом НБУ на день перерахування коштів на рахунок стягувача. Кошти стягувачу, стягнуті з боржника, перераховуються не пізніше наступного робочого дня з дня надходження на депозитний рахунок органу ДВС на банківські реквізити стягувача (ч.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», але аж ніяк не на дату зарахування платежу на банківський рахунок стягувача.
Зауважує, що державний виконавець повинна знати і виконувати цей наказ.
Не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявлених нею вимог з огляду на те, що виконавець 07.01.2025 року склала новий розрахунок, оскільки попередніми судовими рішеннями дії державного виконавця Кушнір С.Т. щодо встановлення дати конвертації гривні в євро на дату отримання аліментів стягувачем, 6 разів визнавалися неправомірними, проте, державний виконавець й надалі здійснює розрахунок саме так, як вона вважає.
В судове засідання апеляційного суду 03.06.2025 року інші учасники справи, окрім присутніх, не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто у відсутності осіб, які не з'явилися.
Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 16 червня 2025 року о 15:00.
Заслухавши пояснення заявника в підтримання апеляційної скарги, заперечення представника Дрогобицького ВДВС, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Дрогобицькому відділі державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №25780960 з примусового виконання виконавчого листа №2-123/09, виданого 23.10.2009 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.10.2009 року і до досягнення ним повноліття.
09.12.2024 року заступником начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушнір С.Т. в межах вказаного вище виконавчого провадження №25780960 при примусовому виконанні виконавчого листа №2-123/09, проведено розрахунок заборгованості по аліментах, згідно з яким, заборгованість боржника зі сплати аліментів станом на 01.12.2024 року становить 15465,41 євро.
Статтею 129-1 Конституції України гарантовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією
або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з частиною другою статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Спірні правовідносини стосуються виконання судового рішення про стягнення аліментів, а саме: порядку конвертації стягнутих з боржника сум у національній грошовій одиниці України на погашення заборгованості, визначеної у валюті.
Згідно зі статтею 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до вимог статті 192 ЦК України, гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом статті 524 ЦК України, грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов'язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, проте, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.
Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини третьої зазначеної статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
Згідно з частиною третьою статті 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
В ухвалі Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 січня 2024 року у справі №442/9340/23 встановлено, що на час отримання боржником заробітної плати у валюті євро стягнення по аліментах фактично не проводилося, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у виконавчому провадженні №25780960 по аліментах, враховуючи досягнення дитиною повноліття, і така згідно з розрахунком заборгованості визначена у євро. Відтак, заборгованість по аліментах належить стягнути саме у тій валюті, в якій була виплачена боржнику заробітна плата.
Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі (частина перша статті 49 Закону України «Про платіжні послуги»).
Постановою правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», заборонено здійснювати торгівлю валютними цінностями.
Разом з тим, пунктом 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02 квітня 2012 року №512/5, передбачено, що у період дії заборони на купівлю іноземної валюти, встановленої Національним банком України, виконавець за наявності письмової згоди стягувача на перерахування йому коштів у національній валюті звертає стягнення на виявлені у боржника кошти в національній валюті.
Еквівалент зазначеної у виконавчому документі суми стягнення в іноземній валюті визначається за офіційним курсом Національного банку України на день перерахування коштів на рахунок стягувача.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2025 року у справі №442/7804/24 (провадження №61-648св25) з аналогічним предметом оскарження дій державного виконавця за скаргою ОСОБА_1 , тому, в силу вимог статті 263 ЦПК України, повинні враховуватись при розгляді даної справи.
Таким чином, наведеними вище висновками Верховного Суду підтверджується правильність дій державного виконавця щодо визначення еквіваленту зазначеної у виконавчому документі суми стягнення в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на день перерахування коштів (здійснення платежу) на рахунок стягувача, оскільки такі дії відповідають вищепереліченим нормативним актам і застосовуються у період дії заборони на купівлю іноземної валюти, встановленої Національним банком України.
А відтак, доводи апеляційної скарги про те, що таке визначення еквіваленту має відбуватись за офіційним курсом НБУ на день надходження коштів від боржника на рахунок ДВС, є безпідставними і не відповідають наведеним вище нормам матеріального права.
Також необхідно зазначити, що такий порядок проведення конвертації відповідає інтересам стягувача, який має висловити згоду на перерахування йому коштів у національній валюті, враховуючи зростання курсу іноземних валют.
Отже, немає підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця - заступника начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції Кушнір С.Т. при складанні розрахунку заборгованості по сплаті аліментів у виконавчому провадженні №25780960 та зобов'язання державного виконавця здійснити розрахунок заборгованості по сплаті аліментів у ВП №25780960 у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: здійснити конвертацію аліментів з валюти «гривня» на валюту «євро» на дату поступлення аліментних платежів на депозитний рахунок Дрогобицького відділу ДВС у Дрогобицькому районі, але з мотивів, які наведені вище.
Тому ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вказаних вимог скарги заявника необхідно змінити, виклавши мотиви для такої відмови в редакції цієї постанови.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
В іншій частині ухвала суду першої інстанції не оскаржується, тому, в силу вимог статті 367 ЦПК України, не підлягає перегляду апеляційним судом.
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 374 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 січня 2025 року в частині відмови у задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця - заступника начальника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції Кушнір С.Т. при складанні розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 09.12.2024 року у виконавчому провадженні №25780960 та зобов'язання державного виконавця здійснити розрахунок заборгованості по сплаті аліментів у ВП №25780960 у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: здійснити конвертацію аліментів з валюти «гривня» на валюту «євро» на дату поступлення аліментних платежів на депозитний рахунок Дрогобицького відділу ДВС у Дрогобицькому районі, - змінити, виклавши мотиви для такої відмови в редакції цієї постанови.
В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 16 червня 2025 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич