Справа № 303/1887/25
16 червня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Мукачівського міськрайонного суду від 15 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 -
Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду від 15 квітня 2025 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до постанови, - 09 березня 2025 о 01 год. 12 хв. по вулиці Автомобілістів в селі Клячаново Мукачівського району водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Skoda Superb, р/н НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в медичному закладі у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Одночасно апелянт порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді. Клопотання про поновлення строку мотивує тим, що про наявність судового рішення у даній справі дізнався з єдиного реєстру судових рішень тільки 17 квітня 2025 року.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд прийшов до висновків, що у задоволенні клопотання про поновлення строку слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений через поважні причини. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Вищевказана норма - ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Апеляційний суд виходить із того, що про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Як вбачається з матеріалів справи, - постанова судді винесена 15 квітня 2025 року, а отже останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 25 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу подано 28 квітня 2025 року, тобто із пропуском встановленого законом 10-ти денного строку (на 13-й день).
Судом не встановлено поважних причин, через які ОСОБА_1 не подав апеляційну скаргу у передбачений законом строк.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 та його захисник Студеняк О. В. повідомлялися про час та місце розгляду справи, про що свідчать подані до місцевого суду заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді датою 27.03.2025 року та про відкладення розгляду справи датою 31.03.2025 року. Після чергового судового засідання, яке було відкладено, розгляд справи було призначено на 15 квітня 2025 року, однак ані апелянт ОСОБА_1 , ані його захисник Студеняк О. В. у судове засідання в черговий раз не з'явилися.
Отже, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
ОСОБА_1 та його захисник Студеняк О. В. не виявили бажання брати участь у розгляді справи і без поважних причин не оскаржили в установлений законом строк постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності.
Посилання апелянта на те, що про наявність судового рішення він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень тільки 17 квітня 2025 року, на переконання апеляційного суду, не є достатньою поважною причиною для поновлення строку, оскільки закінчення строку на апеляційне оскарження мало місце 25 квітня 2025 року, а отже в апелянта було достатньо часу для подачі апеляційної скарги.
З цього приводу апеляційний суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що наведені апелянтом обставини не перешкоджали реалізації права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у передбачений ст. 294 КУпАП строк.
Поряд із тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Існування інших обставин, які би свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційним судом не встановлено, на такі сторона захисту не посилається у клопотанні про поновлення пропущеного строку.
На будь-які інші обставини (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо) на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказується.
Отже, апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП, а тому повертається апеляційним судом особі, яка її подала.
Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду від 15 квітня 2025 року - повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя: Фазикош Г. В.