Справа № 750/1898/25
Провадження № 2-п/750/23/25
16 червня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді секретар за участі заявникаКосенка О.Д., Костюк С.О., Шершньової Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 11.04.2025 у цивільній справі № 750/1898/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.04.2025, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 70 100 грн та судових витрат, і призначити справу до судового розгляду у загальному порядку.
В обґрунтування своїх вимог заявниця посилається на те, що вона не була належним чином повідомленою про розгляд справи та зазначає про наявність доказів які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Представник позивача по справі в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Заявниця/відповідач в судовому засідання підтримала подану нею заяву. Вказала, що дійсно проживає за адресою, зазначеною у позовній заяві та рішенні суду. Рішення отримала поштовим зв'язком на вказану адресу, проте ухвалу суду про відкриття провадження у справі та виклики до суду для розгляду справи не отримувала. Також вказала, що з рішенням суду не погоджується в частині стягнення процентів за користування кредитними коштами, оскільки вважає їх завеликими. Вказує, що з грудня 2023 року набрали чинності зміни до законодавства, яким обмежувався розмір щоденного нарахування процентів по кредитах, а тому стягнення 2,5 % кредиту щомісяця по кредитному договору є таким, що суперечить законодавству та порушує її права як споживача. Факт отримання кредиту не заперечує, погоджується із стягненням тіла кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви
Дослідивши матеріали додані до заяви, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.
Як вбачається з Відповіді № 1109269 від 11.02.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою двічі направлялася судова кореспонденція рекомендованими листами з повідомленням про вручення (12.02.2025 та 12.03.2025), проте поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 66, 73). За цією ж адресою заявник (відповідач) отримала копію судового рішення від 11.04.2025).
Згідно ч. ч. 4, 8 ст.128 ЦПК України судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Днем вручення судової повістки є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі 496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.
Слід зазначити, що незважаючи на вищевикладену практику ВС, з метою сприяння відповідачу в реалізації її процесуальних прав, після першої неявки відповідача до суду - 12.03.2025, суд відклав розгляд справи на 11.04.2025, тобто позивач викликалася до суду двічі.
Таким чином, суд належним чином виконав всі вимоги норм процесуального права щодо виклику відповідача до суду у судове засідання, і будь-яких порушень цивільно-процесуального законодавства не допустив.
Крім того, навіть встановлення поважності причин неявки учасника справи до суду не може бути самостійною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
У судовому засіданні при розгляді заяви про скасування заочного рішення, відповідач жодних доказів, які б спростовували висновки суду про задоволення позовних вимог не надала. Її доводи зводилися до незгоди з нарахуванням відсотків за користування кредитом, проте свій розрахунок процентів заявником не надано. Твердження про безпідставність застосування у кредитному договорі денної процентної ставки - 2,5 % суд відхиляє, оскільки при укладенні договору ОСОБА_1 погодилася з такими умовами, підписавши відповідний договір, зміни до договору не вносилися.
Крім того, згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості, нарахування процентів за вказаною ставкою здійснювалося по березень 2024 року.
Підпунктом 6 пункту 5 Закону № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою, згідно з максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
Отже, цією нормою закону допускається нарахування процентів розміром 2,5 % на день по 22.04.2024 включно.
Крім того, договір було укладено 31.08.2023, тобто до набрання чинності Законом України № 3498-XI.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач у справі в порядку ст. 128 ЦПК України був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
Разом із тим, відповідачем не надано доказів, які б могли вплинути на зміст рішення по суті, як це передбачено ст. 285 ЦПК України, а що ж стосується наведених у заяві аргументів, то зважаючи на положення норм глави 1 розділу V ЦПК України, ці обставини можуть предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а відтак заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст. ст. 280-289 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.04.2025 у цивільній справі № 750/1898/25, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до заявника про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що у разі незгоди з рішенням суду, вона має можливість оскаржити рішення до Чернігівського апеляційного суду в загальному порядку. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя Косенко О.Д.