Справа № 734/1900/23
1-кп/729/16/25 р.
09 червня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі колегії
суддів: головуючої судді: ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні, яке внесенедо ЄРДР № 12022270350000473 від 13.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України,
за участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
У провадженні Бобровицького районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР № 12022270350000473 від 13.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.
Прокурором подано письмове клопотання про продовження строку застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на два місяці, який згідно ухвали Бобровицького районного суду Чернігівської області від 25.04.2025 року закінчується 25.06.2025 року.
У своєму клопотанні прокурор посилається на обґрунтованість підозри обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині ОСОБА_10 , з хуліганських мотивів.
Запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 , застосовувався судом з урахуванням особи обвинуваченого, обставин вчинення злочину та з метою запобігання ризикам, визначених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наведені обставини свідчать, що заявлені ризики та суспільна небезпека особи обвинуваченого не зменшилась та виправдовує застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження доцільним буде покладення на обвинуваченого, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 , підтримала подане клопотання та вважає за необхідне продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з підстав, наведених у клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення себе не визнав, злочину у якому його обвинувачують він не вчиняв, участі у бійці не брав, ризики названі прокурором не відповідають дійсності, просить суд змінити йому запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби, посилаючись на те, що він має намір працевлаштуватися, щоб утримувати свою сім'ю.
Захисники обвинуваченого адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора, посилаючись на відсутність ризиків, вказаних прокурором, просили змінити обвинуваченому запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби.
Дослідивши клопотання, вислухавши доводи сторін, колегія суддів приходить до наступного висновку.
За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 22.08.2024 року ОСОБА_5 було змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2025 року ОСОБА_5 даний запобіжний захід було продовжено до25 червня 2025 року.
Підставою для обрання відносно обвинуваченого вказаного запобіжного заходу слугувала обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченим злочину, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У відповідності до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, суд зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, та особу підозрюваного, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
В обґрунтування клопотання, як на підставу продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, спробі обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Домашній арешт, відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
За змістом ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії домашнього арешту не може перевищувати 2-х місяців, у разі необхідності він може бути продовжений в межах досудового розслідування, але не більше 6 місяців. Разом з цим законодавцем не вказаний максимальний строк домашнього арешту під час судового розгляду, який може продовжуватись до закінчення провадження. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 199 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку застосування домашнього арешту суд з'ясовує, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх даних, що існує ризик переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не встановлено.
Колегія суддів зауважує, що наявність обґрунтованої підозри та тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, самі по собі не є беззаперечним доказом наявності ризику переховування від суду. Однак, тяжкість обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі, при цьому суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_5 менш суворих запобіжних заходів, ніж цілодобовий домашній арешт, не зможе належним чином запобігти наявним ризикам, що призведе до неможливості розгляду справи в розумні строки.
При цьому застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни запобіжного заходу на нічний домашній арешт та на більш м'який. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив.
Таким чином, твердження захисника про заміну цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт не заслуговує на увагу, оскільки зменшення передбачених ст. 177 КПК України ризиків, враховуючи тяжкість та характер інкримінованого кримінального правопорушення та зміна на більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 , а тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу.
Застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинуваченого в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи також на відсутність достатніх гарантій належного виконання процесуальних обов'язків обвинуваченим у разі зміни запобіжного заходу, колегія суддів вважає, що інші запобіжні заходи можуть не запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Посилання сторони захисту, що ОСОБА_5 потрібно працювати, щоб утримувати родину, колегія суддів не може розцінювати як підставу задоволення клопотання про змінузапобіжного заходу з цілодобового арешту на домашній арешт у нічний час, так як, вищезазначені обставини з урахуванням серйозності обвинувачення та обставин скоєння злочину, та суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його вини, не свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду.
На підставі викладеного колегія суддів вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту, а клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Також, посилання сторони захисту, що ОСОБА_5 потрібно працювати, щоб утримувати родину, колегія суддів не може розцінювати як підставу задоволення клопотання про змінузапобіжного заходу з цілодобового арешту на домашній арешт у нічний час, так як, вищезазначені обставини з урахуванням серйозності обвинувачення та обставин скоєння злочину, та суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його вини, не свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду.
На підставі викладеного колегія суддів вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту, а клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 331 КПК України, колегія суддів, -
Продовжити дію запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , заборонивши цілодобово залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , дозволивши залишати житло під час оголошення повітряної тривоги для прослідування в укриття та відвідування медичних закладів за місцем проживання обвинуваченого, строком на два місяці до 09 серпня 2025 року включно.
Продовжити, покладені на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, до 09 серпня 2025 року, а саме:
- прибувати за кожною вимогою суду у визначений час;
- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні, окрім спілкування із свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Працівники поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Копію ухвали надіслати для виконання ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Строк дії ухвали, запобіжного заходу і обов'язків установити до 09 серпня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Кримінальне провадження відкласти для виклику свідків на 09 липня 2025 року на 10:00 год.
Головуюча суддя : ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3