Справа № 686/15383/25
Провадження № 2/686/5394/25
про залишення позовної заяви без руху
13 червня 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Хараджа Н.В., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства « АКЦЕНТ-БАНК» подану та підписану представником Шкапенко Олександром Віталійовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області як представник Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Розглянувши подану заяву, вважаю за необхідне залишити зазначену позовну заяву без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У постанові від 06 листопада 2023 року по справі № 149/289/21, вирішуючи питання щодо самопредставництва юридичної особи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 (провадження № 11-137заі20).
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зробила висновки про те, що процесуальне законодавство передбачає дві форми участі сторін у справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво). Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Крім того, Верховний Суд врахував також останні за часом висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), відповідно до яких, починаючи з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи.
Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, наявність або відсутність у ЄДР відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи, а також довіреності юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією.
З поданої до суду позовної заяви вбачається, що вказана позовна заява подана через особистий кабінет «Електронний суд» та підписана Шкапенко Олександром Віталійовичем.
З доданих до позовної заяви документів вбачається, що на підтвердження своїх повноважень на звернення до суду з цим позовом від імені Акціонерного товариства « АКЦЕНТ-БАНК» представником Шкапенко О.В. додано довіреність від 23.01.2024 року.
Проте, з урахуванням вимог цивільного процесуального закону та позиції Верховного Суду, суд вважає, що довіреність Акціонерного товариства « АКЦЕНТ-БАНК» не підтверджує повноважень Шкапенко О.В. діяти від його імені за правилами самопредставництва юридичної особи. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією, які необхідно надати представником суду на підтвердження своїх повноважень на пред'явлення цього позову.
Відповідно до ч.2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, з огляду на викладене вище, позивач має виконати вимоги ЦПК України та усунути недоліки позовної заяви, зазначені судом, а саме: подати до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області документи, які б підтверджували повноваження особи, яка подала вказану позовну заяву, діяти від імені Акціонерного товариства « АКЦЕНТ-БАНК» за правилами самопредставництва юридичної особи.
За таких обставин суд вважає, що позовну заяву, подану Шкапенко Олександром Віталійовичем в інтересах Акціонерного товариства « АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.58,175,177,185,258-260 ЦПК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства « АКЦЕНТ-БАНК» подану та підписану представником Шкапенко Олександром Віталійовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому для усунення зазначених недоліків п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України роз'яснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Хельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа