Справа № 675/951/25
Провадження № 2/675/584/2025
про повернення позовної заяви
16 червня 2025 року м. Ізяслав
Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Пашкевич Р. В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа - Плужненська сільська рада Хмельницької області, про визнання права на земельну частку (пай),
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Ізяславського районного суду Хмельницької області із позовної заявою про визнання права на земельну частку (пай).
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що дана позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 1 статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 цього Кодексу (ч. 2 ст.60 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами, зокрема, є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із матеріалів справи вбачається, що заявниця звернулася до суду із позовною заявою про визнання права на земельну частку (пай).
Окрім наведених вище процесуальних норм, на вимогу ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження, суд враховує також значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо, у той час як обраний позивачем спосіб захисту права, складність справи, значення справи для її учасників, виключає можливість визнання цієї справи малозначною.
У п. 18 розділу XІІІ «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням пп. 11 п. 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Відповідно до пп. 11 п. 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України у редакції Закону України від 2 червня 2016 року «Про внесення змін до Конституції України» представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року.
У ст. 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Таким чином, з 1 січня 2019 року представництво у суді першої інстанції має здійснюватися адвокатами.
Дана справа не відноситься до категорії малозначних, а тому представництво інтересів Ромець С. В. у суді має здійснюватися адвокатом або сторона може приймати участь особисто (самопредставництво).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.62 ЦПК України документами, що посвідчують повноваження адвоката як представника, можуть бути довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Матеріали справи не містять належних доказів того, що Кучерук І. С., яка підписала від імені ОСОБА_2 позовну заяву, є адвокатом. Не підтверджує таких повноважень і додана нею до позовної заяви довіреність на представництво інтересів ОСОБА_2 .
У Єдиному реєстрі адвокатів України відомості про те, що Кучерук І. С. має статус адвоката, відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки позовна заява підписана Кучерук І. С., відомості про статус якої, як адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні, вона не надала доказів на підтвердження того, що має статус адвоката, тому суддя приходить до висновку, що позовна заява подана особою, яка не має права її підписувати, у зв'язку з чим відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 353, 354 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа - Плужненська сільська рада Хмельницької області, про визнання права на земельну частку (пай) повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити заявниці, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повної ухвали суду. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала складена 16 червня 2025 року.
Суддя: Р. В. Пашкевич