Справа №766/11827/20
н/п 1-в/766/171/25
12.06.2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання провідного інспектора відділу №28 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 , щодо застосування норм Закону України від 18.07.2024 №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» щодо засудженого
- ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
На розгляд Херсонського міського суду Херсонської області надійшло вищезазначене подання в якому орган пробації просить застосувати до ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , норму Закону України від 18.07.2024 №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі по тексту Закон).
Обґрунтовуючи подання орган пробації зазначив, що на обліку перебуває ОСОБА_5 , засуджений вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 11.08.2020 року за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.,, тоді як 09.08.2024 набрав чинності Закон, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП, відповідно до якої дрібним викрадення чужого майна вважається за умови заподіяння матеріальної шкоди у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На момент вчинення ОСОБА_5 , кримінального правопорушення вартість майна, яке намагався викрасти засуджений відповідно до вироку суду становила 1159,57 гривень, що станом на дату вчинення кримінального правопорушення (2020 рік) не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення подання.
Представник органу пробації в судове засідання не з'явився, про день, час місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про проведення судового розгляду за його відсутності, подання підтримав та просив задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 , в судове засідання не з'явився, про день, час місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не подавав.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
З огляду на викладене суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 , засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України відповідно до вироку Херсонського міського суду Херсонської області від 11.08.2020 року до покарання у виді штрафу в сумі 17000 грн.
За змістом вироку, ОСОБА_5 25.07.2020 року близько 21:06 год., перебуваючи в приміщенні магазину «Фреш» ТОВ «Альянс Маркет», який розташований за адресою: м. Херсон, вул. І.Кулика, буд. 114 Ж, переслідуючи прямий умисел на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу, намагався здійснити крадіжку товару, а саме окісту свинячого, без кістки, охолодженого вагою 9 кілограм 114 грам, вартість якого стновила 1159,57 грн., однак виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, не закінчив його з причин, які не залежали від його волі, оскільки перетнувши касову зону магазину «Фреш» з вказаним майном був зупинений співробітниками охорони магазину.
Вищезазначений вирок набув законної сили, про що свідчить розпорядження про виконання судового рішення, що набрало законної сили.
09.08.2024 набув чинності Закон України 18.07.2024 №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі Закон №3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме: 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту вироку вбачається, що кримінальне правопорушення ОСОБА_5 , вчинив 25.07.2020.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу складав 2102 гривню.
Таким чином, з 09.08.2024 таємне викрадення чужого майна (крадіжка) стає кримінально караним діянням, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2020 році становило 2102 гривню.
Оскільки згідно вироку вартість майна, яким ОСОБА_5 , намагався заволодіти шляхом крадіжки становить 1159,57 грн., тобто не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у 2020 році (2102 грн.), тому ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, тому суд вважає, що вказані дії ОСОБА_5 , не підпадають під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до Кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання (ч. 2 ст. 74 КК України).
Пункт 13 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України передбачають, що під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 ст. 74 КК України.
З огляду на вищевикладене суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону та враховуючи декриміналізацію, введену Законом, вважає подання органу пробації таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 5, 74, 185 КК України, ст. ст. 537-539 КПК України, суд
Подання провідного інспектора відділу №28 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання у виді штрафу призначеного вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 11.08.2020 у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
Роз'яснити засудженому, що від покарання або його частини, що їх особа законно відбула на підставі вищевказаного вироку суду до декриміналізації злочину, він не може бути звільнений, а понесені особою правообмеження у цьому разі не підлягають відшкодуванню чи компенсації.
Ухвала може бути оскаржена протягом7 (семи) днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1