Справа № 277/536/25
Номер рядка звіту 17
іменем України
"10" червня 2025 р. с-ще Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Заполовського В.В.
за участю секретаря с/з Лук'янчук Т.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №725944 від 11.10.2021 року в розмірі 35146,99 грн., судовий збір в сумі 2422,40 грн., а також витрати на професійну правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.
Вимоги мотивує тим, що 11.10.2021 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №725944 згідно умов якого сума кредиту складає 25000,00 грн., строк кредиту 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 11.10.2024 року.
Згідно з умовами договору позичальник зобов'язався у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності)та інші платежі передбачені договором.
Нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного цим кредитним договором, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в графіку платежів, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої зобов'язання на умовах та в строки, передбачені договором. Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона була ознайомлена з усіма його умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договором надавши позичальнику кредитні кошти. Однак відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
31.01.2025 року укладено договір №31012025, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №725944.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №725944 від 11.10.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 35146,99 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 10867,19 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 24279,80 грн.
Вказану заборгованість відповідачем до цього часу так і не погашено, у зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду для захисту своїх прав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу без його участі, а також вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій вказала, що позовні вимоги визнає частково та просила зменшити розмір витрат на правову допомогу до 3000,00 грн., оскільки вважає, що розмір витрат на правову допомогу, який просить стягнути позивач є неспівмірним із складністю справи.
Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Судом встановлено, що 11.10.2021 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №725944 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого сума кредиту (загальний розмір) складає 25000,00 грн., строк кредиту 1096 днів з кінцевим терміном повернення 11.10.2024 року (включно).
Згідно з п.1.5. договору процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) 25%, за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) і до кінця строку надання кредиту 85% річних. (а.с. 31-33).
Факт отримання ОСОБА_1 коштів підтверджується платіжним дорученням №10203 від 11.10.2021 року. (а.с. 49).
31.01.2025 року між ТОВ «Факторинг Партнерс» (Фактор) та ТОВ «Слон кредит» (Клієнт) було укладено договір надання послуг з факторингу №31012025, відповідно до якого фактор зобов'язується передати клієнту суму фінансування, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників.
Відповідно до п.2.1 договору факторингу №31012025 до фактора переходять права клієнта у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. (а.с. 7-13).
Згідно копії акту прийому-передачі реєстру боржників за договором надання послуги з факторингу №31012025 від 31.01.2025 року, фактор ТОВ «Факторинг Партнерс» з однієї сторони та клієнт ТОВ «Слон кредит» уклали даний акт про те, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників з загальною кількістю боржників 2092. (а.с. 23).
Згідно з витягу з реєстру боржників до договору надання послуг з факторингу №31012025 від 31.01.2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №725944. (а.с. 27).
Як вбачається з ксерокопії розрахунку заборгованості за кредитом, який наданий ТОВ «Слон кредит», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №725944 від 11.10.2021 року на дату відступлення становить 35146,99 грн. (а.с. 50).
За статтею 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Отже, судом встановлено, що позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 , як до боржника за кредитним договором №725944 від 11.10.2021 року. Відповідач не спростувала факту наявності у неї заборгованості за цим договором, що було її процесуальним обов'язком відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України, а тому суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову ТОВ «Факторинг Партнерс» в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором.
Задовольняючи позов, відповідно до статті 141 ЦПК України, суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч.3 цієї статті визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно вимог ч.4 цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).
За вимогами ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача були надані копії наступних документів: договору про надання правової допомоги від 02.07.2024 року, який укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», витягу з акту №7 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 року, відповідно до якого адвокатським об'єднанням було надано послуги з усної консультації з вивченням документів та складання позовної заяви на загальну суму 13000,00 грн.
Враховуючи категорію та складність справи, яка відноситься до малозначних, а також те, що розмір витрат є неспівмірним із складністю справи, відповідно до вимог ч.4 ст.137 ЦПК України, суд вважає, що заявлена сума витрат в розмірі 13000 грн. за надані адвокатом послуги, що фактично зводяться до підготовки позовної заяви, є завищеною та не відповідає критерію розумності.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе вимогу щодо стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково у розмірі 5000 грн.
На підставі ст.ст.11, 212, 509, 525, 526, 549, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором №725944 від 11.10.2021 року в сумі 35146 (тридцять п'ять тисяч сто сорок шість ) грн. 99 коп., сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В. В. Заполовський