Справа № 276/530/25
Провадження по справі №2/276/363/25
16 червня 2025 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Бобра Д.О.,
за участю секретаря судового засідання Свиридок А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (далі - ТОВ «ІННОВА ФІНАНС») звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики в розмірі 40180,24 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 17.07.2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» і фізичною особою ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 4670700724 в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. 3,11,12 ЗУ «Про електронну комерцію». Згідно умов вказаного договору сума позики становить 11200 грн, строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка 1.5 % в день. В порушенням умов укладеного договору відповідач не виконує належним чином зобов'язання передбачені договором позики, в результаті чого виникла заборгованість на загальну суму 40180,24 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 9544,00 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 30636,24 грн. Зважаючи на вказане, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 14.04.2025 року відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позові просить розглянути справу без участі представника ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач відзив на позовну заяву в установленному законом порядку до суду не подавав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
З огляду на викладене, керуючись положеннями ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.
Відповідно до ч. 2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
За змістом ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За положеннями ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).
Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Частина 5 цієї статті передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з умовами договору позичальник зобов'язався вчасно повернути позику, сплатити відсотки за користування грошовими коштами в порядку, визначеному цим договором. Всупереч умов договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що 17.07.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у позику № 4670700724 (далі - договір). Договір укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", зокрема, договір підписано позичальником 17.07.2024 о 19:16 одноразовим ідентифікатором «6219» (а.сп. 16-26).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» доведено факт укладення 17.07.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 договору надання грошових коштів у позику № 4670700724 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно умов договору, на умовах встановлених договором, Товариство надає позичальнику кредит в сумі 11200 гривень, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та ін. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 28.03.2025 №7/8790, згідно договору з ТОВ «Іннова Фінанс» №160523/1 від 160523/1 від 16.05.2023 р., ТОВ «ФК «Контрактовий дім» 17.07.2024 успішно перераховано на номер картки НОМЕР_1 кредитні кошти в сумі 11200 грн., ПІБ: ОСОБА_1 .
Із відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 14.05.2025 р. №20.1.0.0.0/7-250514/63436-БТ слідує, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 та згідно виписки по рахунку відповідача на вказану картку 17.07.2024 надійшли грошові кошти в сумі 11200 грн., що відповідає сумі кредиту, визначеної сторонами у договорі про надання грошових коштів у позику № 4670700724 від 17.07.2024.
Таким чином, ТОВ «Іннова Фінанс» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, надавши кредит відповідачу ОСОБА_1 в сумі 11200,00 грн.
За умовами договору сторонами погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі статтею 629ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 06.08.2024 р. у позичальника ОСОБА_1 (кредитний договір №4670700724) за укладеним договором від 17.07.2024 року за період з 17.07.2024 по 29.07.2024 та з 29.07.2024 по 06.08.2024, наявна заборгованість за тілом кредиту в сумі 9544,00 грн. та за процентами в сумі 3360,00 грн. Загальна сума сплачених позичальником коштів - 5016,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, аст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.
Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за вище вказаним договором у строки, передбачені договором, щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 18.03.2025 р. у позичальника ОСОБА_1 (кредитний договір №4670700724) за укладеним договором від 17.07.2024 року за період з 06.08.2024 по 18.03.2025 наявна заборгованість на загальну суму 40180,24 грн., яка складається із:
- заборгованості за тілом кредиту в сумі 9544,00 грн.;
- заборгованості за процентами в сумі 32067,84 грн. (процентна ставка за кредитом 1,5%, кількість днів прострочення зобов'язання - 224). Загальна сума сплачених позичальником коштів - 1431,60 грн.
Доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення відповідача від виконання зобов'язань за кредитним договором, до суду не надано, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9544,00 грн. є обгрунтованими.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 30636,24 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження № 14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа N 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першоїстатті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов'язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов'язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов'язок боржника щодо їх сплати.
Відповідно до положень п. 2.5 Договору надання грошових коштів у позику №4670700724 від 17.07.2024 року строк кредиту (строк дії договору) становить 360 днів.
При цьому, відповідно до п.6.4 Договору у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту (в тому числі і всіх платежів передбачених даним договором), строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається в Особистий кабінет Позичальника та/або у вигляді електронного листа на електронну адресу Позичальника, зазначену в договорі (або окремо надану Позичальником Товариству) та/або шляхом СМС-повідомлення на номер телефону Позичальника, зазначений в договорі або в його Особистому кабінеті та/або відправки повідомлення в Месенджер та/або шляхом направлення повідомлення у спосіб, передбачений цим пунктом договору на додаткові контактні дані Позичальника, вказані в цьому договорі (або окремо повідомлені Позичальником або зазначені ним в Особистому кабінеті). Моментом отримання Позичальником повідомлення є момент отримання Товариством електронного підтвердження про таке направлення. В даному випадку Позичальник повинен здійснити повне дострокове повернення кредиту та процентів (в тому числі і всіх платежів, передбачених даним договором) протягом 30 календарних днів, з дня отримання від Товариства повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду Позичальник усуне порушення умов цього Договору, така вимога Товариства втрачає чинність. При цьому, в даному випадку вважається, що Позичальник усунув порушення умов договору, якщо на 31 день, з дня отримання від Товариства вищезазначеної вимоги (повідомлення), у Позичальника буде відсутня будь-яка прострочена заборгованість за договором, в тому числі заборгованість, що зумовила направлення Позичальнику повідомлення (вимоги) та/або заборгованість, що виникла після направлення такої вимоги (повідомлення). В іншому разі, вимога залишається дійсною, а Позичальник зобов'язаний не пізніше 30-го дня, з дня одержання вимоги (повідомлення), повернути в повному обсязі кредит, сплатити проценти та інші платежі, передбачені договором.
Судом встановлено, що 30.09.2024 на виконання вимог п.6.4 ДоговоруТОВ «Іннова Фінанс» пред'явлено відповідачу вимогу про дострокове виконання зобов'язання шляхом направлення тексту вимоги СМС-повідомленням на номер телефону Позичальника НОМЕР_3 , що зазначений в договорі. Вказане підтверджується долученою позивачем до матеріалів справи довідкою ТОВ «МОБІЗОН» від 14.05.2025 року за вих. №140525-02, що містить електронне підтвердження про направлення і доставку вимоги.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у встановлений договором строк, а саме протягом 30 календарних днів з дня отримання вимоги про дострокове повернення кредиту, не здійснено повне дострокове повернення кредиту та процентів (в тому числі і всіх платежів, передбачених даним договором) та не усунуто порушення умов договору, а тому вимога Товариства про повернення кредиту (в тому числі і всіх платежів передбачених даним договором), строк виплати якого ще не настав, є чинною.
Водночас, починаючи з 30.09.2024 року право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що нарахування процентів за користування кредитом має бути здійснено в межах строку кредитування до 30.09.2024 року.
При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, відповідно до якого максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Отже, з 17.07.2024 року до 30.09.2024 року (75 днів) кредитор мав право нараховувати проценти за користування кредитом в розмірі, що не може перевищувати 1% в день.
Разом з тим, із розрахунку заборгованості за кредитним договором №4670700724 вбачається, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалось позивачем (кредитором) за стандартною відсотковою ставкою, що становить 1,5%, а також поза межами строку кредитування, тобто після пред'явлення 30.09.2024 позивачем вимоги про дострокове повернення кредиту (в тому числі і всіх платежів передбачених даним договором), строк виплати якого ще не настав.
Оскільки, згідно ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, то за період з 17.07.2024 року до 30.09.2024 року розмір процентів за користування кредитом дорівнює: 11 200,00 грн х 1 % х 75 днів = 8400,00 грн.
Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви та розрахунків заборгованості за кредитом (а.сп. 47-48), відповідачем на рахунок позивача сплачено грошові кошти в загальній сумі 6447, 6 грн (2016 + 3000 + 1431,6), з яких на сплату тіла кредиту позивачем зараховано кошти в сумі 1656 грн (11200-9544), а тому решту суми 4791,6 грн. (6447,6-1656) відповідачем сплачено на погашення відсотків.
Оскільки загальний розмір процентів за користування кредитом за період з 17.07.2024 по 30.09.2024 складає 8400,00 грн., а відповідачем сплачено на погашення відсотків грошові кошти в сумі 4791,6 грн., то залишок несплаченої суми за процентами становить 3608,4 грн (8400-4791,6).
З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс» підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 13152,40 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту: 9544,00 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом: 3608,40 грн.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки розмір задоволених позовних вимог становить: 13152,40 грн. х 100/40180,24 грн. = 33 %, то розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить: 2422,40 грн х 33 % = 799,39 грн.
Керуючись ст.ст.4, 10-13, 12, 13, 76, 142, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, ст.ст.4, 6, 526, 626, 628, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за договором позики в загальному розмірі 13152 (тринадцять тисяч сто п'ятдесят дві) гривні 40 копійок, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 9544 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок чотири) гривні 00 копійок, прострочена заборгованість за відсотками - 3608 (три тисячі шістсот вісім) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 799 (сімсот дев'яносто дев'ять) гривень 39 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», місце знаходження: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9, код ЄДРПОУ: 44127243.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя Д.О. Бобер