Справа № 165/5007/24
Провадження № 3/165/521/25
04 червня 2025 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Василюк А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, є інвалідом війни,
за ст. 173, ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановив:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №597262 від 25 жовтня 2024 року зазначено, що 25 жовтня 2024 року о 16 год. 10 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи по вул. Луцькій, поблизу будинку №24 у м. Нововолинську, знаходячись на зупинці громадського транспорту нецензурно лаявся в бік працівників поліції, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство, правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №597261 від 25 жовтня 2024 року зазначено, що 25 жовтня 2024 року о 16 год. 10 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи по вул. Луцькій, поблизу будинку №24 у м. Нововолинську, здійснив злісну непокору законній вимозі працівників поліції припинити адміністративне правопорушення, а саме куріння на зупинці громадського транспорту, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 за участю захисника Васильчука В.Г. пояснив, що служив у лавах ЗСУ з 2014 по 2015 рік, в подальшому шість місяців 2019 року теж перебував у лавах Збройних сил, також продовжував службу з 2021 по 2023 рік. Пребуваючи у лавах ЗСУ був поранений, внаслідок чого йому було ампутовано ліву руку. В січні 2023 року волонтери запропонували зробити йому протез в окрузі Меріленд, штат Вашинтонг, США. Віг за волонтерські кошти поїхав туди, де йому безоплатно виготовили постійний протез лівої руки, знає, що виготовлення такого протезу в України вартує приблизно 150000 доларів США. 25 жовтня 2024 року він перебував на зупинці ВАТ «Оснастка», в районі магазину «Квадрат», що знаходиться поряд, разом зі своїм побратимом ОСОБА_2 (разом їхали з м. Луцьк та разом вийшли з автобуса на зупинці заводу "Остастка" у м. Нововолинську), купили з побратимом каву, після чого спілкувалися з останнім, в подальшому побачили двох нацгвардійців зі зброєю (невідповідність носіння зброї), автомати на животі і на автоматах руки, що не відповідає правилам безпеки поводження зі зброєю, оскільки автомат має бути на плечі стволом до низу. Він зробив їм зауваження, що як хочуть так носити зброю, то нехай їдуть на схід воювати. Внаслідок чого ці нацгвардійці висловили невдоволення його зауваженням та пішли далі. До нього підійшов працівник поліції, не представився, схопив його за праву руку та "посунув" за приміщення магазину «Квадрат». У зв'язку з відсутністю руки, та таких дій працівника поліції, враховуючи те, що за магазином земляний покрив іде різко вниз від магазину, він не втримав рівновагу та впав, падаючи, зачепив поліцейського (як потім з'ясувалось, його головою в ділянку зубів працівника поліції). Поліцейський почав голосно кричати, що на нього було здійснено напад, кликав на допомогу. Повідомив, що коли він лежав на землі, його скручували за протез лівої руки і праву руку, в подальшому наділи йому на руку та протез кайданки. Після чого, він почав кричати, що в нього протез, просив не чіпати його, після чого почув хрускіт та усвідомив, що протез зламаний, був у стані сильного психологічного стресу та дуже розсерджений на працівників поліції. Після усвідомлення поліцейськими своїх дій, почув, як один із них сказав: "Ой, протез!", він був дуже схвильований та сердитий на протиправні дії працівників поліції, хотів піти додому, подивитись на скільки пошкоджений протез, однак його не пустили, оскільки поліцейські викликали СОГ та швидку допомогу, які приїхали приблизно через 15 хв. Він, перебуваючи в стані сильного стресу, оскільки знав, що в Україні виготовлення такого протезу коштує приблизно 150000 доларів США. Фельшер "швидкої" на його прохання дав йому заспокійливе. В лікарню його не доставляли, бо слідчі сказали працівникам "Швидкої допомоги", що проводяться слідчі дії. Оскільки він в такому психологічному стані нічого не міг сказати, то опитували лише його побратима ОСОБА_2 . Через три дні він звернувся в поліцію із заявою про пошкодження його протезу працівниками поліції. Протокол відносно нього склали відразу на місці. Зазначив, що нецензурною лайкою він не висловлювався, вживав в сторону працівників образливі слова - йолопи, бовдури. В подальшому жодної підозри чи обвинувачення йому не висували, будь-яких зауважень йому не робили, на зупинці він не палив. Повідомив, що на одностроях поліцейських були прикріпелі боді камери, однак чи були вони увімкнені він не знає. Просив закрити провадження у справі.
Захисник Васильчук В.Г. повідомив, що записи з боді камер поліцейських у матеріалах кримінального провадження також відсутні, оскільки були знищені, просив закрити справу на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ст.185 КУпАП з підстав викладених у поданій до суду письмовій заяві (а.с.71-78).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що 25 жовтня 2024 року він проходив ВЛК у м. Луцьку, потім зустрівшись випадково з ОСОБА_1 на автостанції м. Луцька разом їхали додому, вийшли з автобуса у м. Нововолинську на зупинці поблизу ВО "Оснастка". Купили каву в магазині "Квадрат" після чого побачили двох осіб у військовій формі (піксель) з автоматами в горизонтальному положенні (ремені на шиї та обидві руки на зброї), ОСОБА_1 зробив їм зауваження про неправильне носіння зброї, на що вони огризнулися та пішли далі, побратим сказав їм: "Лібше б їхали на схід і там ходили з автоматами, ніж у мирному місті!". ОСОБА_1 назвав їх холопами, бовдурами. Неподалік стояло двоє поліцейських, один з яких почувши такі зауваження підійшов до ОСОБА_1 та запитав у нього, чому він так розмовляє на, що ОСОБА_1 сказав, що вам теж саме можу сказати - їхати на схід, а не тут людей лякати та назвав його бовдуром та холопом, це поліцейського розлютило і він схопив ОСОБА_1 за праву руку та потягнув за зупинку, там вони на ухилі втратили рівновагу і вдарились об зупинку, поліцейський спиною, а ОСОБА_1 в нього. Потім разом впали на землю. Поліцейський почав кричати про напад на нього та до ОСОБА_1 : "Ви затримані !!!", потім поліцейський виліз на лежачого ОСОБА_1 зверху, підбіг ще один поліцейський і вони почали викручувати побратиму праву руку та протез. ОСОБА_1 почав кричати:"Що ви робите, це протез!", але вони не реагували, лише коли він особисто закричав, що у ОСОБА_1 протез, що ви робите, один з працівників поліції перестав, а другий продовжував утримувати ОСОБА_1 за руку. Коли ОСОБА_1 піднівся, у нього почалася паніка, він "рвався" додому, але працівники поліції його не пустили, сказали, що він затриманий за напад на поліцейського. Приїхала СОГ та карета швидкої допомоги, ОСОБА_1 надали допомогу та відібрали пояснення у нього. У ОСОБА_1 пояснень відібрати не змогли, оскільки останній знаходився у такому стані, що не міг надавати покази. Такі ж покази він надав і працівникам поліції у рамках кримінального провадження. Ні він, ні ОСОБА_1 не палили, оскільки він взагалі вже тривалий час не палить, та й вони навіть при бажанні не могли б цього зробити, бо тільки вийшли з магазину.
До письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с.5, 6, 17, 29-30) відношусь критично, оскільки ці особи без винятку є працівниками правоохоронних органів, тобто заінтересованими особами.
Також у матеріалах справи відсутня копія постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.175-1 КУпАП, та будь які докази про куріння у невстановлених місцях останнім.
Постановами Нововолинського міського суду Волинської області від 18 листопада 2024 року (а.с.24), 27 грудня 2024 року (а.с.28), 20 січня 2025 року (а.с.34) дана справа неодноразово направлялась для додаткового оформлення, оскільки матеріали справи не місятили необхідних для повного і всебічного розгляду справи даних, які неможливо доповнити в суді, а саме відсутність будь-яких доказів, що підтверджують об'ктивну сторону адміністративних правопорвшень інкримінованих ОСОБА_1 , а саме письмових пояснень незаінтересованих свідків, відеофайлів з боді камер працівників поліції, письмових пояснень особи що притягаться до адміністративної відповідальності тощо.
Однак жодна з постанов суду фактично виконана не була, хоча особа яка притягаться до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зокрема вказує на те, що на одностроях працівників поліції були боді камери. Тобто ненадання суду таких відеофайлів для додслідження фактично позбавляє суд можливості дослідити та оцінити об'єктивні, безсторонні докази.
У жодному з протоколів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за с.173, ст.185 КУпАП не зазначено свідків.
Відсутність даних про інших безсторонніх свідків-очевидців та їх письмових пояснень, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому правопорушень є сумнівним з огляду на те, що зазначені вище події відбувались у світлу пору доби, в громадському місці - зупинці громадського транспорту та працюючого на цій зупинці продуктового магазину (тобто присутності користувачів громадського транспорту міжміського сполучення та/або покупців магазину).
Крім цього, повідомленням заступника начальника ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, начальника СВ Ірини Рицай начальникові ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Анатолію Близнюку (а.с.8) підтверджуться, що у зв'язку відсутністю даних, якіб вказували на наявність у діях ОСОБА_1 певного кримінального правопорушення неможливо через це внести відповідну інформацію до ЄРДР.
Самі по собі протоколи про адміністративні правопорушення складені стосовно ОСОБА_1 та рапорти працівників поліції без наявних інших належних та допустимих доказів не можуть свідчити про вчнення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ст.185 КУпАП.
Відповідно до ст.173 КУпАП дрібне хуліганство - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Тобто для кваліфікації дій особи за ст.173 КУпАП, необхідна наявність в цих діях хуліганського мотиву, а саме дії мають здійснюватись безпричинно і за відсутності інших спонукань.
Розглянувши справу у відповідності до вимог ст.245, ст.246, ст.249, ст.252 КУпАП, встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що між працівниками поліції та ОСОБА_1 виник конфлікт. Поряд з цим у матеріалах справи відсутні пояснення свідків щодо висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою та інші допустимі докази на підтвердження вчинення особою дрібного хуліганства у матеріалах справи відсутні.
Відсутність в діях особи ознак адміністративного правопорушення, зокрема дрібного хуліганства не може свідчити про законність вимог поліцейського та виключає відповідальність ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП.
Статтею 185 КУпАП встановлено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
На підтвердження протиправності дій ОСОБА_1 у матеріалах справи наявний протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №597261 від 25 жовтня 2024 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не виконав неодноразову, наполегливу законну вимогу інспектора ВОНС у м. Ковелі УПП у Волинсокій області ДПП щодо припинення адміністративного правопорушення, а саме куріння у громадському місці, однак постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.175-1 КУпАП щодо останнього не виносилась (копія відсутня у матеріалах справи). Відтак, неможливо встановити правомірність вимог поліцейських.
В свою чергу, відповідно до положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з врахуванням практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року), беручи до уваги адміністративні стягнення, передбачені ст.173, ст.185 КУпАП, необхідно виходити з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім.
Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов'язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 зазначених у протоколах про адміністративні правопорушення неправомірних дій суду надано не було. Протокол про адміністративне правопорушення, з огляду на вимоги ст.251 КУпАП, хоча і є самостійним видом доказу, проте без обґрунтування іншими матеріалами є лише констатацією обставин, встановлених представником поліції. За таких обставин, всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ст.185 КУпАП тлумачу на його користь.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст173, ст.185 КУпАП.
Керуючись п.1 ст.247 ч.1 ст.284 КУпАП
ухвалив:
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173, ст.185 КУпАП провадженням закрити на підставі п.1 ст.284 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Постанову можна оскаржити в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її винесення відповідно до ст.294 КУпАП.
Суддя підпис А.В. Василюк