Справа № 161/3915/25
Провадження № 1-кп/161/718/25
м. Луцьк 16 червня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження № 12025030580000247 від 16 січня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луцька Волинської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, розлученого, утриманців не має, судимого 31 січня 2025року вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч. 3 ст. 286-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 9 (дев'ять) років;
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 травня 2024 року у справі № 161/8783/24, яка набрала законної сили 03 червня 2024 року, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Разом з тим, ОСОБА_5 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, будучи ознайомленим з вказаною постановою, вчинив дії щодо її умисного невиконання.
Так, всупереч вищевказаного рішення суду, 08 листопада 2024 року близько 18 год. 55 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, керуючи транспортним засобом марки «GEELY MR-7151A», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Т-03-03 сполученням «Луцьк-Дубно», між с. Промінь та с. Полонка Луцького району Волинської області, вчинив дорожньо-транспортну пригоду, після чого на місце вчинення кримінального правопорушення викликано слідчо-оперативну групу ГУ Національної поліції у Волинській області для подальшого документування кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Не оспорюючи фактичних обставин, суду дав показання, що 08 листопада 2024 року близько 18 год 55 хв ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, керуючи транспортним засобом марки «GEELY MR-7151A», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Т-03-03 сполученням «Луцьк-Дубно», між с. Промінь та с. Полонка Луцького району Волинської області, вчинив дорожньо-транспортну пригоду, після чого на місце вчинення кримінального правопорушення викликано слідчо-оперативну групу ГУ Національної поліції у Волинській області для подальшого документування кримінального правопорушення. Про постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 травня 2024 року, яким його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік знав, однак всупереч рішення суду сів за кермо, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та будучи позбавлений водійських прав, внаслідок чого вчинив дорожньо-транспортну пригоду.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки сторони не оспорювали фактичних обставин справи, за відсутності заперечень учасників судового провадження, суд, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши процесуальні наслідки, визнав недоцільним дослідження інших доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що його характеризують.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 і передбачена ст. 67 КК України, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з положеннями статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Обираючи ОСОБА_5 міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що відноситься відповідно до ст.12 КК України до нетяжких злочинів. Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що упродовж 2024 року обвинувачений ОСОБА_5 притягувався до адміністративної відповідальності 08.03.2024 за ч.1 ст.122 КУпАП (перевищення водіями обмежень швидкості руху), ч.2 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати), ч.3 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, тимчасово обмеженою у праві керування), 27.03.2024 за ч.5 ст.121 КУпАП (порушення правил користування ременем безпеки), ч.5 ст.126 КУпАП (повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною другою - четвертою статті 126 КУпАП), ч.4 ст.130 КУпАП (вживання особою, яка керувала транспортним засобом після ДТП за її участю алкоголю - покарання у виді 15 діб адміністративного арешту та 3 роки позбавлення права керування), ч.1 ст.130 КУпАП (керування транспортним засобом особами в стані алкогольного сп'яніння - позбавлено права керування на 1 рік, штраф 17 000 грн.), ч.5 ст.126 КУпАП (повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП - штраф 40 800 грн., позбавлення права керування на 7 років), 30.04.2024 за ч.1 ст.130 КУпАП (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння - покарання у виді штрафу 17000 грн. та позбавлення права керування строком на 1 рік), ч.5 ст.121 КУпАП (порушення правил користування ременем безпеки), 01.06.2024 за ч.5 ст.126 КУпАП (повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП - штраф 40 800 грн., позбавлення права керування на 5 років). При цьому належних висновків обвинувачений не зробив, а у подальшому вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 286-1 КК України. Також на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Луцького району перебуває 8 виконавчих проваджень щодо стягнення штрафів за порушення Правил дорожнього руху, а також вилучення транспортного засобу. Разом з тим, обвинувачений має постійне місце проживання, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, перебував в період з 19.03.2024 по 28.03.2024 у Центрі терапії залежностей ВОПЛ м.Луцька з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності». Засуджений вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.01.2025 року за ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 9 (дев'ять) років.
Наведені дані про особу обвинуваченого вказують про його стійку антисоціальну поведінку та небажання стати на шлях виправлення і вести правильний спосіб життя, а також свідоме порушення закону, незважаючи на невідворотність покарання.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати принципам справедливості, достатності і співрозмірності, ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам і наслідкам, зокрема, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який, незважаючи на те, що свою вину визнав у повному обсязі і щиро розкаявся, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, що вказує про небажання останнього стати на шлях виправлення і його підвищену суспільну небезпеку для суспільства. Сукупність всіх цих обставин свідчить про недоцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, не пов'язаного з реальним його відбуттям, або застосування до останнього положень ст.ст.69, 75 КК України.
Оскільки інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення у даному провадженні вчинене до ухвалення вищевказаного вироку, остаточне покарання обвинуваченому слід призначити відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, зарахувавши повністю відбуте частково основне покарання за попереднім вироком.
Підстави для вирішення питання щодо речових доказів відсутні.
Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 368, 370, 374, 395, 532 КПК України,
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень (злочинів), за цим вироком та за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2025 року шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 7 (сім) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 9 (дев'ять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 16 червня 2025 року.
Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_5 на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, ст. 72 КК України, строк частково відбутого основного покарання у виді позбавлення волі за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2025 року, з 09 листопада 2024 року по 15 червня 2025 року включно.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобамиза вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2025 року обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання у виді позбавлення волі.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку, через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1