Справа № 158/1422/23
Провадження № 1-в/0158/14/25
12 червня 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому в залі суду м. Ківерці справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу Волинської області ОСОБА_3 про визначення частки з майна боржника, -
Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області ОСОБА_3 звернувся до суду з поданням про визначення частки майна боржника.
Подання обґрунтовує тим, що у приватного виконавця виконавчого округу Волинської області ОСОБА_3 перебуває на виконанні зведене виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчих листів № 158/1422/23, виданих 01.07.2024 року Ківерцівським районним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 500 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та 15 000 грн. судових витрат на правничу допомогу; про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 500 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та 20 000 грн. судових витрат на правничу допомогу.
Вказує, що 04.09.2024 року приватним виконавцем було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та розпочато їх примусове виконання.
Стверджує, що приватним виконавцем вжито ряд заходів, спрямованих на виявлення майна боржника, в ході яких встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності № 754-р від 30.11.2006 року ОСОБА_4 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилаючись на вищевикладене, з метою забезпечення належного виконання рішення суду, просить визначати, що боржнику ОСОБА_4 належить 1/3 частка квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 25.04.2025 року в задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9 про зупинення провадження відмовлено.
Учасники справи та їх представники, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились; про причини неявки суд не повідомили.
Прокурор Волинської обласної прокуратури ОСОБА_10 надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 443 ЦПК України, неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріли справи, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Волинської області ОСОБА_3 перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_1, з примусового виконання виконавчих листів № 158/1422/23, виданих 01.07.2024 року Ківерцівським районним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 500 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та 15 000 грн. судових витрат на правничу допомогу; про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 500 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та 20 000 грн. судових витрат на правничу допомогу (а.с.105, 106, 107, 108, 109).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 403149436 від 11.11.2024 року, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (а.с.110).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 10 Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Цієї статтею встановлені обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців. Перелік заходів примусового виконання рішення, передбачений ст.10 вказаного Закону.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з ч.6 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.
У разі, якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Відповідно до ст.443 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.
Статтею 355 ЦК України передбачено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Таким чином, при вирішенні питання про визначення частки, суд враховує, що вказане питання у межах виконавчого провадження регулюється нормами цивільного процесуального законодавства. При розгляді подання державного виконавця в порядку ст.443 ЦПК України вирішується питання не про виділ частки, що призводить до виділу її в натурі, припинення права спільної часткової власності на майно, а вирішується питання про визначення частки, що не є його поділом чи виділенням частки.
Враховуючи викладене, з метою виконання рішення суду, суд прийшов до висновку про необхідність виділу частки боржника - ОСОБА_4 в майні, що належить йому спільно з іншими особами у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , якою він володіє спільно з іншими особами.
Керуючись ст. 443 ЦПК України, суд -
Подання задовольнити.
Визначити, що боржнику ОСОБА_4 належить 1/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1