Справа № 951/343/25
Провадження №1-кп/951/43/2025
16 червня 2025 року селище Козова
Козівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211060000067 від 02 березня 2025 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Козлів Козівського району Тернопільської області, українця, громадянина України, не депутата, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інструктора відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України (далі КК України),
ОСОБА_4 , будучи визнаним винним постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/21874/24 від 15.10.2024, яка набрала законної сили 28.10.2024, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк (один) рік, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого всі судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, умисно не виконав вказану постанову суду, що набрала законної сили.
Так, 01 березня 2025 року близько 20 год. 30 хв. у ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом марки «Шкода» моделі «Октавія», номерний знак НОМЕР_1 , в селищі Козлів Тернопільського району Тернопільської області, виник злочинний умисел, спрямований на невиконання рішення суду.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, тим самим умисно не виконуючи вищевказане судове рішення, 01.03.2025 близько 20:37 год. керував транспортним засобом марки «Шкода» моделі «Октавія», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Дружби, в селищі Козлів Тернопільського району Тернопільської області, де був зупинений працівниками відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за порушення Правил дорожнього руху, які щодо нього винесли постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі серії ЕНА №4177763 за ч. 5 ст. 121 КУпАП та склали протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №259833 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а саме в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини, пояснивши, що будучи позбавленим права керування транспортними засобами відповідно до постанови суду, яка набрала законної сили, 01.03.2025 близько 20:37 год. керував транспортним засобом марки «Шкода» моделі «Октавія», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Дружби, в селищі Козлів Тернопільського району Тернопільської області та був зупинений працівниками поліції.
Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_4 повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, згідно обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, вважала недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні трьох малолітніх дітей. До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини та щире каяття. Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , йому слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 382 КК України. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про речові докази слід вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, 395, 532 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Речовий доказ у кримінальному провадженні: компакт-диск DVD-R, 4,7 GB, який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12025211060000067 від 02 березня 2025 року, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1