Справа № 308/8148/25
1-кс/308/3505/25
11 червня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника СВ Ужгородського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025071030000393, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2025 року за ч. 3 ст. 369-2 КК України відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вишково Хустського району, Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, тимчасово ніде не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
Із клопотання слідчого ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , вбачається , що 21.03.2025 року до чергової частини Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області , надійшли матеріали із Закарпатсього управління ДВБ НПУ про те, що на території м.Ужгород , громадянин ОСОБА_7 вимагає неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на викнання функцій держави місцевого самврядування , про що внесено було відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2025 року за ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Як вбачається також з поданого клопотання, саме 18 березня 2025 року ОСОБА_8 , виявив відсутність свого паспорту громадянина України для виїзду за кордон, тому вирішив отримати новий паспорт в органах державної міграційної служби.
20 березня 2025 року ОСОБА_8 звернувся до раніше знайомої особи - ОСОБА_4 , з приводу виготовлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Під час бесіди, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди. Так, ОСОБА_4 в ході телефонної розмови, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів висловив вимогу ОСОБА_8 про те, що виготовлення термінового паспорту, окрім офіційних платежів буде коштувати 100-200 доларів США, та він особисто знає працівників Хустського відділу ДМС, які йому допоможуть у виготовленні паспорту, та повідомив що за інших умов документи виготовлені не будуть. На вказану пропозицію ОСОБА_8 не погодився та звернувся до працівників правоохоронного органу, які в подальшому залучили його до конфіденційного співробітництва.
12 квітня 2025 року до ОСОБА_8 звернувся його товариш - ОСОБА_9 , який повідомив, що йому також потрібно виготовити паспорт громадянина України для виїзду за кордон без ризику бути мобілізованим у приміщенні міграційної служби. На вказане прохання ОСОБА_8 погодився допомогти, при цьому не став повідомляти, що він залучений до конфіденційного співробітництва.
13 квітня 2025 року, ОСОБА_8 здійснив повторний дзвінок ОСОБА_4 , під час якого повідомив, що до нього звернувся ОСОБА_9 який також хоче отримати паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Почувши це, ОСОБА_4 переслідуючи корисливий мотив, реалізуючи свій злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення працівниками ДМС, повідомив ОСОБА_8 , що він може вирішити його питання та висловив вимогу, що з кожного такого клієнта необхідно передавати грошові кошти 170 доларів США за його послуги (окрім офіційних платежів), та повідомив що за інших умов документи виготовлені не будуть. В ході бесіди ОСОБА_4 повідомив, щоб йому повторно зателефонували коли будуть підготовлені документи та грошові кошти.
16 квітня 2025 року під час телефонного дзвінка ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 , що виготовлення прискореного паспорту громадянина України для виїзду за кордон для ОСОБА_8 буде коштувати 3 (три) тисячі гривень, окрім офіційних платежів, а для інших осіб - 170 доларів США, та повідомив що за інших умов документи виготовлені не будуть. Також, в ході бесіди надав чіткі інструкції, а саме повідомив, що 17 квітня 2025 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на 09:00 год. потрібно явитись із грошовими коштами до Хустського відділу ДМС після чого необхідно зробити повторний дзвінок.
17 квітня 2025 року о 08:45 год. ОСОБА_8 діючи під контролем працівників правоохоронного органу, за раніше наданою інструкцією ОСОБА_4 здійснив дзвінок останньому, який повідомив, що їм потрібно явитись до кабінету №3 Хустського відділу ГУДМС в Закарпатській області.
Під час очікування біля службового кабінету №3 у будівлі Хустського відділу ГУДМС в Закарпатській області, за адресою: м. Хуст, вул. Івана Франка, 59, ОСОБА_8 на його особистий номер зателефонував головний спеціаліст Хустського відділу ГУДМС в Закарпатській області - ОСОБА_10 , яка здійснює свою службову діяльність у службовому кабінету під №3 та яка в той час була обізнана у злочинному умислі ОСОБА_4 , остання повідомила, що для уникнення зайвих «свідків» та контролю керівництва відділу, слід вийти на стоянку для автомобілів, що біля будівлі відділу міграційної служби. Коли, ОСОБА_8 , знаходився біля свого автомобіля, до нього підійшла ОСОБА_10 , яка повідомила, що вона від ОСОБА_11 . Під час бесіди, ОСОБА_10 діючи за домовленістю з ОСОБА_4 , виконуючи його чіткі вказівки, які були направлені на отримання обіцяної неправомірної вигоди, за вплив на прийняття рішення службовою особою, отримала від ОСОБА_8 заздалегідь обумовлену неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 170 доларів США (згідно курсу НБУ 7 006,6 грн.), номіналами купюр: одна купюра 100 доларів із серійним номером PG26163221 D; одна купюра номіналом 50 доларів із серійним номером MB07729451D; одна купюра номіналом 20 доларів із серійним номером PG 11855094H, які в подальшому помістила до свого автомобіля «Land Rover Freelander» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Слідчий у клопотанні також зазначає, що 27.05.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Цього ж дня, ОСОБА_4 було вручено дві повістки на явку до органу досудового розслідуванні на 02.06.2025 року, 04.06.2025 року, однак останній проігнорував та без поважних причин не прибув до органу досудового розслідування.
10.06.2025 року ОСОБА_4 було затримано на підставі п. 6 ч.1 ст. 615 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованому
ОСОБА_4 , злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Щодо неможливості застосування до підозрюваного біль м'якого запобіжного заходу, слідчий у клопотанні вказує, що враховуючи той факт, що ОСОБА_4 , вчинив корупційний злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину то обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не надається можливим.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов'язаних між ними родинними зв'язками. У ході проведення досудового розслідування осіб які поручилися б за виконання підозрюваного ОСОБА_4 , покладеного на нього обов'язків не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
Обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не надається можливим, оскільки, розуміючи невідворотність призначення йому покарання терміном від 3 до 8 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, за вчинення ним тяжкого злочину, підозрюваний може зникнути від слідства і суду.
З цих підстав більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КК України.
Також обґрунтовуючи клопотання слідчий вказує про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_4 , може:
- переховуватися від органу досудового слідства, слідства, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 8 років з конфіскацією майна, з метою уникнення від кримінальної відповідальності у вигляді реальної міри покарання - позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як вказаний злочин, згідно примітки до ст. 45 КК України, відноситься до корупційних злочинів, та за який згідно ст. 45, 75 КПК України неможливо звільнити від кримінальної відповідальності. При цьому може вільно покинути території України у період воєнного стану, оскільки він згідно бази даних «Аркан», раніше перетинав кордон;
- незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, а тому підозрюваний ОСОБА_4 , має реальну можливість спілкуватися з свідками, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків даного кримінального провадження, в тому числі до заявника - ОСОБА_8 ;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з тим що досудове розслідування триває, в органу досудового розслідування є необхідність для відшукання речей і документів, які будуть мати значення для досудового розслідування, а саме тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 , може знищити, сховати чи спотворити речі і документи, які можуть мати значення для досудового розслідування.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України в якому підозрюється ОСОБА_4 , відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 8 років з конфіскацією майна, вчинення злочину у період воєнного стану, та те, що вказаний злочин, згідно примітки до ст. 45 КК України, відноситься до корупційних, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 , покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризикам визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий у клопотанні просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні. При цьому, зазначив, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, згідно примітки до ст. 45 КК України, відноситься до корупційних злочинів, та за який згідно ст. 45, 75 КПК України неможливо звільнити від кримінальної відповідальності, а відтак, більш м'який запобіжний захід, як тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених процесуальних обов'язків.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого, через необґрунтованість підозри, вважає, що наведені у клопотанні ризики є недостатньо обґрунтованими та недоведеними. Також вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав заперечення свого захисника та зазначив, що громадяни ОСОБА_8 і ОСОБА_9 йому не відомі.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, у провадженні Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030000393 від 21.03.2025 року.
27.05.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - прийняття обіцянки неправомірної вигоди для третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держав, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 194 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Вивчивши матеріали поданого клопотання, зокрема дослідивши долучені копії: протоколу прийняття заяви від гр. ОСОБА_8 про кримінальне правопорушення від 22.03.2025 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 22.03.2025 року, протоколу про проведення НС(Р)Д - аудіо-, відео контроль особи ОСОБА_8 від 25.04.2025 року, протоколу про проведення НС(Р)Д - аудіо-, відео контроль особи ОСОБА_4 від 25.04.2025 року, протоколу про проведення НС(Р)Д - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж номера оператора мобільного зв'язку НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_4 від 25.04.2025 року, протоколу огляду та вручення грошових та імітаційних коштів від 17.04.2025 року, вважаю обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до восьми років з конфіскацією майна, яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, що у свою чергу спростовує доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри.
Окрім цього, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 мають з'ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.
Також наведені докази спростовують і твердження ОСОБА_4 , що гр. ОСОБА_8 йому не відомий, оскільки з наданих копій протоколів НС(Р)Д вбачається, як ОСОБА_4 спілкується по мобільному телефону з останнім, і з їхньої розмови можна зробити висновок, що такі були раніше знайомі чи спілкувалися між собою.
Окрім цього, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК України, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Так, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який згідно примітки до ст. 45 КК України, відноситься до корупційних злочинів, та за який згідно ст. 45, 75 КПК України неможливо звільнити від кримінальної відповідальності, може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду. При цьому, тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Про актуальність цього ризику вказують і умови, в яких перебуває Україна. На думку слідчого судді, з урахуванням введення воєнного стану, ресурси контролю за поведінкою підозрюваних у контексті встановлення місцезнаходження, перетину державного кордону є більш обмеженими. Це вимагає вжиття додаткових заходів з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваних. На даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання слідчого судді, ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду наразі якщо не збільшився, то залишився високим.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик можливості незаконного впливу підозрюваного на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів вигідних для нього.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПК України). За наведених вище обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Щодо доводів клопотання слідчого про наявність ризику можливості підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає такий нічим не доведеним та не обґрунтованим.
Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, що спростовує доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, кримінальне правопорушення вчинено умисно з корисливих мотивів, таке відноситься згідно примітки до ст. 45 КК України, до корупційних злочинів, та за який згідно ст. 45, 75 КПК України неможливо звільнити від кримінальної відповідальності, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, раніше не судимий, є пенсіонером по інвалідності третьої групи.
Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, вважаю, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя врахував як характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та відноситься до корупційних злочинів, раніше не судимий, розмір неправомірного прибутку в результаті здійснення незаконних дій, його майновий стан (усні доводи).
За таких обставин, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп. (80х3028), такий в достатній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, на ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає - селище Вишково, Хустського району, Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вишково Хустського району, Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, тимчасово ніде не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного затримання 10.06.2025 року об 11 год. 49 хв.,
Встановити строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування до 25 липня 2025 року включно.
На підставі ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу, достатню для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп. (80х3028).
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає - селище Вишково, Хустського району, Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування до 25 липня 2025 року включно.
У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в Закарпатській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій утримуватиметься підозрюваний.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти, про що повідомити Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, в порядку ч.5 ст.194 КПК України.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Час та дата складання повного тексту ухвали 16.06.2025 року о 16 год. 15 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1