Справа № 725/2736/25
Провадження №2-а/726/20/25
Категорія 140
02.06.2025 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Мілінчук С. В., при секретарі - Колісник А.Ю. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Степаненко Артем Тарасович до УПП в Чернівецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови в справі про адміністративні правопорушення в якому вказує, що постановою серії ЕНА № 4328410 від 22.03.2025 року на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вважає вказану постанову не законною та такою що підлягає скасуванню.
Зазначає, що його було зупинено працівниками поліції та повідомлено, що він, керуючи транспортним засобом, здійснюючи маневр повороту, завчасно не увімкнув відповідний світловий попереджувальний сигнал зміни напрямку руху. Разом із тим, переконує, що не вчиняв даного правопорушення. Крім того, на вимогу поліцейського він не пред'явив посвідчення водія та пояснив, що не порушував правил дорожнього руху, а тому не зобов'язаний пред'являти відповідні документи.
Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати незаконними дії відповідача та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4328410 від 22.03.2025.
Представник відповідача надіслав до суду відзив на позов в якому вказує, що працівниками поліції було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 внаслідок фіксації порушення ним вимог дорожнього знаку. Разом із тим, водій заперечив свою винуватість, пред'явити посвідчення водія відмовився, внаслідок чого останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вважає дії працівників поліції законними, а позовні вимоги такими, які не підлягають задоволенню.
У відповіді на відзив,представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позові, позивні вимоги просив задовольнити.
В судове засідання сторони не з'явились, що відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України не є перешкодою для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, вивчивши заяву позивача, відзив відповідача, встановивши належність, допустимість та достовірність доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до копії постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4328410 від 22.03.2025, водій ОСОБА_1 о 22.03.2025 року о 13 годині 05 хвилин по вул Білоруській, 50 у м. Чернівці, керуючи автомобілем «Опель», номерний знак НОМЕР_1 , не пред'явив для ознайомлення посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також під час керування транспортним засобом своєчасно не увімкнув відповідний світловий попереджувальний сигнал зміни напрямку руху, чим порушив п. 9.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 73 КАУ України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтями 75, 76 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до п. 9.4 ПДР України, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру).
Так у оскаржуваній постанові зазначено, що водій під час керування автомобілем завчасно не увімкнув світловий попереджувальний сигнал зміни напрямку руху.
Варто зауважити, що випадки, коли водій зобов'язаний подавати сигнали світловими покажчиками повороту зазначено у п.9.2. ПДР України, зокрема:
а) перед початком руху і зупинкою;
б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Натомість у оскаржуваній постанові не зазначено про маневр, який виконав водій, якщо такий дійсно мав місце, під час здійснення якого у водія виникло б зобов'язання увімкнути світловий показчик повороту. Водночас, за вказаних у фабулі постанови обставин - «під час керування транспортним засобом», у водія не виникає вищевказаного обов'язку. Відтак, за викладених обставин, які не уточнюють маневру водія, судом не може бути констатовано про наявність у його діях складу будь-якого правопорушення.
Окрім цього, відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження викладеного у оскаржуваній постанові, зокрема відеозапису чи іншого письмового доказу. Матеріали справи не містять жодного письмового (чи іншого) доказу, який свідчив би про порушення позивачем будь-яких правил дорожнього руху.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи рішення, суду необхідно керуватись п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Крім того у фабулі постанови вказано про те, що водій не надав для ознайомлення посвідчення водія.
Відповідно до п. 2.4. а ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно п. 2.1. ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб.
Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність для водіїв, які не пред'явили на вимогу поліцейського посвідченні водія відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб.
Вимога про зупинку транспортного засобу та пред'явлення водієм документів, в тому числі реєстраційного документу на транспортний засіб або посвідчення водія повинна базуватись на фактах вчинення водієм адміністративного правопорушення на транспорті, в тому числі з обов'язковою вимогою надати водію докази, на підтвердження його винуватості. Аналогічні висновки викладені у постанові КАС ВС від 15.03.2019 за № 686/11314/17 (К/9901/15541/18).
Разом із тим, непред'явлення відповідних документів для перевірки, незважаючи на вказівку про таку бездіяльність у фабулі постанови, не було поставлено у провину водію як правопорушення. У постанові не зазначено про порушення останнім вимог п. 2.4 а, 2.1. ПДР України та про вчинення ним, як наслідок, правопорушення передбаченого ст. 126 КУпАП.
Відтак, за відсутності належних на те доказів, представником відповідача не доведено винуватість позивача у порушенні правил дорожнього руху, а саме не увімкнення водієм світлового показчика повороту при здійсненні маневру. За таких умов, суд доходить висновку про недоведеність у діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та необхідність скасувати оскаржувану постанову в цілому.
Враховуючи наведене, та на підставі ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7, ч. 2 ст. 122, 245, 251, 252, 258, 268, 279, 280, 283, 285 КУпАП, ст. ст. 9, 44, 48, 72-77, 134, 139, 245-246, 286, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Степаненко Артем Тарасович - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4328410 від 22.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесену заступником командира роти 4 батальйону 1 УПП Чернівецькій області Скрипником Михайлом Валерійовичем.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122, КУпАП, України - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, ВУЛИЦЯ ФЕДОРА ЕРНСТА, будинок 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання якого зареєстровано по АДРЕСА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Зобов'язати ГУ Державної казначейської служби України у Чернівецькій області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання якого зареєстровано по АДРЕСА_1 надміру сплачений судовий збір у розмірі 605,60 гривень згідно квитанції № 99L4-K668-Z9TE від 31.03.2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Сьомого Апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Головуючий суддя С. В. Мілінчук