Справа № 307/1473/25
Провадження № 2/307/494/25
16 червня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги мотивує тим, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у шлюбі з 19 лютого 2019 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Вона вважає що шлюб з відповідачем слід розірвати, оскільки їхнє спільне життя відсутнє протягом тривалого часу, а подальше збереження шлюбу є неможливим і не має сенсу. Відповідач перебуває за кордоном і через це фактично не бере участі у спільному господарстві, не виконує своїх подружніх обов'язків, не забезпечує емоційну підтримку та не бере участі у вихованні дітей. Тривала відсутність відповідача на території України підтверджує відсутність спільного життя, що є основною умовою для збереження шлюбу. Вона змушена самостійно вести господарство, вирішувати всі питання, пов'язані з побутом, фінансами та іншими аспектами сімейного життя. Це створило значні труднощі та емоційне навантаження на неї, що в свою чергу позначилось на загальному благополуччі. Крім того, вона не бачить можливості для відновлення сімейних відносин, оскільки відсутність спільного проживання, відсутність спільних планів на майбутнє та різні життєві орієнтири лише підтверджують неможливість подальшого збереження шлюбу. Вона прийшла до висновку, що розірвання шлюбу є єдиним можливим шляхом для відновлення особистого благополуччя та емоційного стану. Вона не має наміру зберігати шлюб, що фактично припинив своє існування через тривалу відсутність відповідача, і не бажає продовжувати спільне проживання. Вона переконана, що розірвання шлюбу є необхідним для обох сторін, оскільки це дасть змогу кожному з них рухатися далі у своєму житті без обтяжуючих зв'язків. Вважає також, що відсутні підстави для застосування заходів примирення, як це передбачено ст. 111 СК України, оскільки відновлення відносин між нею та відповідачем є неможливим оскільки вона перебувала біля відповідача, сподіваючись, що їхнє спільне життя зміниться на краще, що вони зможуть подолати труднощі та відновити відносини, однак, вона не отримала належної підтримки та уваги з боку відповідача. Взаєморозуміння не було досягнуто, а спільне проживання стало ще більш напруженим і емоційно виснажливим, так як вказані вище обставини суперечать її моральним поглядам та особистим інтересам. Від шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти проживають разом з нею, спір щодо їхнього місця проживання відсутній. Вона має намір залишити дітей у своєму вихованні після розірвання шлюбу. Спору з приводу виховання дітей теж немає. Майновий спір між ними - відсутній. Враховуючи викладене просить шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.
01 травня 2025 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву не скористався.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, згідно позовної заяви просила справу розглянути у її відсутності.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони зареєстрували шлюб 19 лютого 2019 року у виконавчому комітеті Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, про що зроблено актовий запис № 15 (а.с.11).
Від даного шлюбу у них народилося двоє синів:ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією перекладу з чеської мови на українську мову свідоцтва про народження, виданого в Ліберці 11 липня 2019 року №798 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією перекладу з чеської мови на українську мову свідоцтва про народження, виданого в Ліберці 03 червня 2022 року №580 (а.с.12-13).
Згідно ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 та ст. 25 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України, передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать про те, що сімейне життя у сторін не склалося, у них відсутнє взаєморозуміння, а розлад в сім'ї має не тимчасовий характер, а тому при таких обставинах шлюб підлягає розірванню. Підстав для надання сторонам строку для примирення суд не знайшов.
Таким чином, аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що сім'я розпалася остаточно, шлюб існує лише формально і подальше його збереження суперечить інтересам сторін, а тому при таких обставинах шлюб підлягає розірванню.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,який зареєстровано 19 лютого 2019 року у виконавчому комітеті Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, за актовим записом №15 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя М.Д. Стецюк