Справа № 303/4382/25
Провадження №1-кп/303/403/25
Іменем України
16 червня 2025 року місто Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючої ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачеві кримінальне провадження №12025078040000201 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце реєстрації АДРЕСА_1 ), мешканця АДРЕСА_2 , з середньою освітою, працюючого, одруженого, на утриманні трьох дітей, раніше судимого, громадянина України,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) за частиною 1 статті 125 КК України,-
з участю сторін та учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_3 22 травня 2025 близько 23 години 50 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в квартирі АДРЕСА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, пов'язаних з домашнім насильством, а саме фізичного насильства, вчинив сварку з дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якої тримаючи в руках тапок з резиновою підошвою, наніс два удари в область обличчя потерпілої.
У результаті чого, ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді синця в лівій під очноямковій області, який виник по ударному механізму спричинення тупим твердим предметом, чим міг бути резиновий тапок та не є характерним для самоспричинення за умов падіння з висоти власного зросту і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, згідно пункту 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я і стійку втрату працездатності. По давності виникнення можуть вкладатися в дату події.
Вказані вище дії ОСОБА_3 кваліфіковані за частиною 1 статті 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального правопорушення (проступку) у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому проступку визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, підтвердив викладені вище факти та обставини вчинення кримінального проступку. Пояснив, що більше року приймав участь у бойових діях, був важко поранений, внаслідок чого інколи не може стриматись. У той день вживав алкогольні напої і у ході сварки кинув у сторону потерпілої тапочку, але не розрахував і влучив їй в око.
Також, суд враховує позицію потерпілої, яка не зверталася до суду з цивільним позовом про стягнення моральної та матеріальної шкоди, міру покарання, яку необхідно обрати обвинуваченому, за вчинений кримінальний проступок залишила на розсуд суду. Ствердила, що наразі вони примирилися і обвинувачений пообіцяв, що не вчинятиме правопорушень.
Слід зазначити, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті.
На підставі частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
За згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз'яснює їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, визначено що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом.
Відповідно до частини 2 статті 22 КПК України сторони мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. У судовому засіданні обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи, при яких спричинено потерпілій легке тілесне ушкодження.
Таким чином, суд вважає що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані вірно, його вина доведена у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого - частиною 1 статті 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Наданими суду доказами, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується, що останній раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в центрі зайнятості, лікаря нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває.
Позиції учасників судового розгляду.
Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, пропонував суду призначити йому покарання у виді штрафу.
Обвинувачений, визнаючи вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, не заперечив проти запропонованої прокурором міри покарання, просив суворо не карати.
Потерпіла просила призначити покарання в межах санкції статті у виді штрафу.
Мотиви призначення покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченій суд керується статтями 65-67 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої згідно статті 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої згідно статті 67 КК України, судом не встановлено вчинення злочину щодо подружжя, рецидив та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Пунктом 3 зазначеної вище Постанови визначено, що ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те, що він скоїв кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 КК України, яке в силу статті 12 КК України є кримінальним проступком.
В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого суд враховує, що обвинувачений характеризується за місцем проживання посередньо, раніше судимий, має постійне місце роботи, є учасником бойових дій, має на утриманні трьох дітей.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, визнання вини, щире каяття, суд вважає за можливе у даному випадку призначити йому мінімальне за видом та розміром покарання, передбачене санкцією частини 1 статті 125 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим.
При викладеному, з урахування всіх обставин справи, мотиву вчинення кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових проступків буде призначення покарання у виді штрафу.
Долю речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов у провадженні не заявлено.
Керуючись статтями 374,376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 125 КК України.
ОСОБА_3 призначити за частиною 1 статті 125 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речовий доказ DVD-диск зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Відповідно до частини 6 статті 376 КПК України копрію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуюча ОСОБА_7