Справа №: 302/771/25 Провадження № 3/302/302/25
13.06.2025 року с-ще Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Міжгір'я об'єднаний адміністративний матеріал (протокол серії ЕПР1 № 352066 від 05.06.2025 року, протокол серії ЕПР1 № 352047 від 05.06.2025 року), який надійшов з ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , моб.тел. НОМЕР_2 ,
за ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
05.06.2025 року близько о 12 год. 40 хв., рухаючись по вул.Коцюбинського в с-щі Міжгір'я, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «ГАЗ 32213» д.н.з. НОМЕР_3 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії, повторно протягом року, та своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.1А ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Крім того, 05.06.2025 року о 12 год. 40 хв., водій ОСОБА_2 , рухаючись по вул.Коцюбинського в с-щі Міжгір'я, керував транспортним засобом «ГАЗ 32213» д.н.з. НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп'яніння, повторно протягом року. Від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки автомобіля та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП.
Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12.06.2025 адміністративні матеріали за протоколом серії ЕПР1 № 352066 від 05.06.2025 року, протокол серії ЕПР1 № 352047 від 05.06.2025 об'єднані в одне провадження за Єдиним унікальним номером справи № 302/771/25 (провадження № 3/302/302/25).
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день та час судового засідання, що підтверджується довідками про доставку sms-повідомлень, які є в матеріалах справи (а.с.10,24), проте про причини неявки суду не повідомлено, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки, суду не надано, заперечень на складені протоколи про адміністративні правопорушення на адресу суду не подано.
У зв'язку з чим, враховуючи розумні строки розгляду об"єднаної справи про адміністративні правопорушення, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_2 на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує вимоги ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст..ст.126, 130 КУпАП, відповідно до яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Повно та всебічно вивчивши матеріали об'єднаної справи № 302/771/25, оцінивши наявні у вказаній справі докази у їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП знайшла своє повне підтвердження у досліджених судом наступними доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 352066 від 05.06.2025, складеним інспектором ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Вовилка М.В. та яким встановлено, що 05.06.2025 року о 12 год. 40 хв. ОСОБА_2 керував транспортним засобом «ГАЗ 32213» д.н.з. НОМЕР_3 , при цьому не маючи посвідчення водія, повторно протягом року. Своїми діями порушив п.2.1А ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП (а.с.2);
-постановою про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч.5 ст.121 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4899123 від 05.06.2025 (порушення правил користування ременями безпеки) та на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с.5);
-довідкою інспектора САП Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Сідей О. від 09.06.2025, з якої вбачається, що згідно бази даних ІП «ГСЦ Посвідчення водія» Ікс ІПНП України, відсутня інформація щодо наявності посвідчення водія у громадянина ОСОБА_2 (а.с.6);
-довідкою інспектора САП Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Сідей О. від 09.06.2025, з якої вбачається, що згідно бази даних ІП «Адмінпрактика» ІКС ІПНП, громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 притягався до адміністративної відповідальності 27.03.2025 року за ч.4 ст.126 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн., зокрема постанова серії ЕНА №4369868, винесена працівниками поліції Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області (а.с.7);
-витягом з бази даних ІП «адмінпрактика» щодо винесення офіцером громади Берегівського РВ ВП ГУНП в Закарпатській області Совтан Д.І. постанови серії ЕНА № 4369868 від 27.03.2025 року за ч.4 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування) відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн., відомості про оскарження постанови відсутні (а.с.8);
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №352047 від 05.06.2025, складеним інспектором СРПП ВП №2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Вовилка В.М. та яким встановлено, що 05.06.2025 року о 12 год. 40 хв., водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «ГАЗ 32213» д.н.з. НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, ОСОБА_2 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП (а.с.14);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, виданим інспектором СРПП ВП №2 Вовилка М.В. та з якого вбачається, що у водія ОСОБА_2 під час проведеного огляду виявлено ознаки: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкірного покриву, поведінка, яка не відповідає дійсності. Огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 не проходив (а.с.16);
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, виданим інспектором СРПП ВП №2 Вовилка М.В. до КНП ЛПУ «Міжгірська лікарня» та з якого вбачається, що огляд водія ОСОБА_2 у зв'язку з виявленими у нього ознаками: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкірного покриву, не проводився (а.с.17);
-довідкою інспектора САП Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Сідей О. від 09.06.2025, з якої вбачається, що згідно бази даних ІП «ГСЦ Посвідчення водія» Ікс ІПНП України, відсутня інформація щодо наявності посвідчення водія у громадянина ОСОБА_2 (а.с.20);
-довідкою інспектора САП Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Сідей О. від 09.06.2025, з якої вбачається, що згідно бази даних ІП «Адмінпрактика» ІКС ІПНП, громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 притягався 17.05.2025 року до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП працівниками Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області та постановою №309/2847/24 Хустського районного суду Закарпатської області від 25.06.2025 року ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП (а.с.21);
-копією постанови Хустського районного суду Закарпатської області від 25.06.2024 року (у справі №309/2847/24), вилученої з ЄДРСР та відповідно до якої ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП та у відповідності до положень ст.36 КУпАП на ОСОБА_2 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням ОСОБА_2 права керування транспортними засобами строком на 6 років;
-відтвореним судом в судовому засіданні DVD-R диском з відеозаписом подій від 05.06.2025 року, з якого вбачається, що на оптичному диску DVD-R міститься три відео файли та з яких вбачається, що на сидінні автомобіля марки "ГАЗ" знаходиться водій ОСОБА_2 , дані якого встановлено поліцейським, який підійшов до вказаного транспортного засобу. На прохання працівника поліції надати документ, який підтверджує право водіння транспортними засобами, ОСОБА_2 повідомив, що посвідчення водія він не має. На запитання поліцейського чи вживав ОСОБА_2 алкогольні напої, той вказує, що не вживав. Далі працівником поліції з'ясовано у архіві правопорушень про вчинення ОСОБА_2 протягом року чисельних правопорушень ПДР, та що останнім не заперечувалося. Далі поліцейський неодноразово пропонує водієві ОСОБА_2 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки чи проїхати у найближчий медичний заклад, у зв'язку з виявленням у водія ОСОБА_2 ознаків алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_2 відмовляється та наслідки такої відмови поліцейським роз'яснені, та водієві повідомлені. Після складання протоколів про адміністративні правопорушення запропоновано ОСОБА_2 надати свої пояснення по суті правопорушень, на що він відмовляється. В подальшому працівник поліції знайомить водія ОСОБА_2 зі складеними відносно нього двома протоколами про адміністративні правопорушення за ч.2 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП, а також роз'яснено, що матеріали за складеними протоколами будуть розглядатися судом, який здійснить виклик. При цьому, будь-яких зауважень, заперечень проти дій працівників поліції, водієм ОСОБА_2 не висловлено. На вказаних протоколах ОСОБА_2 ставить власноруч підписи та йому вручаються копії цих протоколів. Працівником поліції роз'яснюється, що ОСОБА_2 відсторонюється від подальшого керування автомобілем (а.с.22).
Підстав для визнання недопустимим доказом відеозапису поліцейських суд не вбачає, оскільки на ньому чітко зафіксовано процедуру огляду водія на стан алкогольного сп'яніння. Окрім того, проводячи аналогію з нормами кримінального процесуального законодавства, що відповідає практиці ЄСПЛ, відеозапис з нагрудних камер та автомобіля поліцейських є електронними документами. Більше того, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.
За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, диспозиція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до положень ст.35 КУпАП повторним визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а саме: повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобом, що підтверджується постановою ЕНА №4369868 від 27.03.2025 року, винесеною поліцейським офіцером громади Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області Совтан Д.І., та якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 20400 гривень (а.с.8).
Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.9а ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 1 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (в редакції станом на час складання протоколу про адміністративне правопорушення) (далі за змістом Інструкція) встановлює, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп"яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до п.7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 та діє зі змінами та доповненнями на даний час.
Частина 4 ст.266 КУпАП передбачає огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно п.п.2,3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 р. №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Отже, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.
Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права - одне з підвалин демократичного суспільства - закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до приписів ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, п.2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 2 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.
Повторність вчинення ОСОБА_2 правопорушення за ст.130 КУпАП підтверджується постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 25.06.2024 (справі №309/2847/24) про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП та на ОСОБА_2 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 6 років.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_2 , як повнолітня, дієздатна особа, не міг не усвідомлювати обов'язковість вимог працівників поліції, зокрема вимог щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, які ґрунтуються на приписах пункту 2.5. Правил дорожнього руху України. Вказані Правила є обов'язковими для ОСОБА_2 , і він, як учасник дорожнього руху, повинен бути з ними ознайомлений.
Під час розгляду справи судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський Вовилка М.В. був упереджений при складанні адміністративних протоколів відносно водія ОСОБА_2 . При цьому суд зазначає, що будь-яких зауважень до протоколів, під час їх складання від ОСОБА_2 не надходило, будь-яких заперечень щодо протоколів, до суду від ОСОБА_2 також не надійшло.
При цьому суд наголошує, що вказаним поліцейським ВП №2 Вовилка М.В., складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №352047 від 06.05.2025 саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тим більше, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху, та є окремим (самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що винуватість ОСОБА_2 , у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, наявними у справі.
Частина 2 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, зокрема, за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З урахуванням фактичних обставин об'єднаної справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість складених щодо ОСОБА_2 , протоколів про адміністративні правопорушення у зв'язку із порушенням ним п.2.5, п.2.1а Правил дорожнього руху. Тому, ці протоколи приймаються судом як доказ винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП.
Повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, врахувавши всі обставини справи, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 наявні ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП та вина ОСОБА_2 , у вчиненні вищевказаних правопорушень є доведеною та підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових доказів, матеріалами відеофіксації подій за участю ОСОБА_2 та які не викликають сумнівів у їх достовірності.
Підстав не довіряти вказаним доказам за відсутності конкретних відомостей про упередженість поліцейського Вовилка В.М. , при складанні протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 352066 від 05.06.2025 року, протокол серії ЕПР1 № 352047 від 05.06.2025 року судом не встановлено.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчинених ним правопорушень та його особу, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
В силу положень ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які б пом'якшували або обтяжували відповідальність ОСОБА_2 , в ході судового розгляду об'єднаної справи судом не встановлено.
При цьому суд враховує, що керування в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення адміністративного правопорушення, його значну суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, його молодий вік, матеріальний та сімейний стан, а також його ставлення до скоєного. При цьому, при накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, також суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст.126, ст.130 КУпАП за порушення Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою ЕНА № 4369868 від 13.07.2024 року, винесеною поліцейським офіцером громади Берегівського районного відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області Совтан Д.І.(а.с.8), постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 25.06.2025 (у справі №309/2847/24), проте жодних належних висновків для себе ОСОБА_2 не зробив та знову вчинив грубі, суспільно - небезпечні правопорушення, передбачені ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, повторно протягом року, а тому суд вважає необхідним та достатнім для попередження вчинення ОСОБА_2 нових правопорушень, призначити йому адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч.5 ст.126 КУпАП, та яке, на думку суду, буде необхідне і достатнє для його виховання та запобіганню вчиненню нових правопорушень та при призначенні стягнень за вчинення декількох правопорушень суд застосовує положення ст.36 КУпАП.
При цьому, суд вважає неможливим застосування до ОСОБА_2 додаткового стягнення у виді оплатного вилученням транспортного засобу, оскільки до матеріалів справи не надано жодних документальних підтверджень (доказів) належності правопорушнику на праві приватної власності транспортного засобу марки «ГАЗ-32213» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким ОСОБА_2 керував 05.06.2025 року.
За наведених обставин суддя вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33, 35, 40-1, 126 ч.5, 130 ч.2, 276, 279-283 КУпАП, суддя -
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі положень ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає - 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк - 7 (сім) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Адміністративний штраф сплачувати: Отримувач - ГУК у Закарпатській області/Закарпатська обл. 21081300, код ЄДРПОУ - 37975895, рахунок - UA538999980313030149000007001, Банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі - 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві / м.Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Роз'яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя
Міжгірського районного суду Ю.В. СИДОРЕНКО
Закарпатської області