Справа № 301/1005/25
2/301/632/25
"16" червня 2025 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., з участю сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,
ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 06 квітня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у виконкомі Малораковецької сільської ради Іршавського району Закарпатської області за актовим записом №6.
За час перебування у шлюбі у них народилися троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до рішення Іршавського районного суду від 24.10.2023 року, місце проживання сина сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено з батьком ОСОБА_2 .
Двоє інших синів - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають з позивачкою ОСОБА_1 в Чехії.
ОСОБА_2 не утримує цих двох дітей, не надає ніяких коштів на їх утримання з липня 2022 року, після того як поїхав з сином ОСОБА_5 в Україну. Позивачці не відомо, чи працює відповідач, однак він ухиляється від свого обов'язку щодо утримання їхніх неповнолітніх дітей. Між сторонами не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання відповідачем дітей, який зобов'язаний та має змогу сплачувати аліменти на їхнє утримання.
ОСОБА_1 просила зобов'язати ОСОБА_2 до сплати аліментів на її користь на утримання двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі по 3000 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня пред'явлення даного позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою Іршавського районного суду від 18.04.2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
12 травня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач ОСОБА_2 погоджується сплачувати аліменти на утримання синів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в мінімальному гарантованому законом розмірі - 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття.
Відповідач погоджується з позовними вимогами частково та повідомляє про таке.
По-перше, твердження позивачки про те, що відповідач ухиляється від свою обов'язку щодо утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не відповідають дійсності.
Відповідач декілька разів приїздив в 2023 році до дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по їх місцю проживання за кордоном в Чеську Республіку, однак, позивачка позбавила відповідача можливості зустрітися з дітьми та заявляла, що ні їй, ні дітям нічого не треба від відповідача. Відповідач неодноразовозаявляв позивачці, щоб діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 приїхали до батька на канікули (період перебування синів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 разом з батьком пропонувалося позивачці обговорити), однак на таку пропозицію позивачка відмовилася категорично.
По-друге, відповідно до рішення Іршавського районного суду від 24.10.2023 року по справі №301/2924/23 син сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з батьком ОСОБА_2 . Дитина знаходиться на повному утриманні відповідача. Позивачка не приймає участі в утриманні та вихованні дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Те, що син ОСОБА_11 проживає разом з батьком не оспорюється позивачкою.
Після розірвання шлюбу між сторонами по справі, відповідач 04 квітня 2024 року уклав шлюб з ОСОБА_12 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 ». У період вказаного шлюбу у відповідача ОСОБА_2 народився син ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Разом з відповідачем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 проживають: син ОСОБА_5 , син ОСОБА_15 , дружина ОСОБА_16 та дочка дружини від першого шлюбу ОСОБА_17 .
Сини ОСОБА_18 та ОСОБА_15 перебувають виключно на утриманні відповідача. ОСОБА_2 не отримує від позивачки жодної матеріальної допомоги чи аліментів на утримання сина ОСОБА_19 .
Відповідач є інвалідом 3-ї групи та отримує пенсію по інвалідності в розмірі 2361 грн. на місяць. Іншого доходу у відповідача немає.
При визначенні розміру стягуваних з відповідача аліментів представник відповідача просив врахувати: матеріальне становище відповідача, його доходи; те, що ані відповідач, ані його дружина ОСОБА_16 не працюють через наявність малолітньої дитини - сина ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та через воєнні дії в Україні; на утриманні відповідача перебувають двоє малолітніх синів: ОСОБА_11 , 2012 року народження, та ОСОБА_20 , 2025 року народження; у відповідача відсутні транспорті засоби, оскільки єдиний транспортний засіб - автомобіль «Hyundai Tucson», 2008 року випуску, державний номерний знак « НОМЕР_1 », який був у володінні та користуванні відповідача весь час та ринкова вартість якого згідно відкритої інформації на сайті https://аutо.rіа.соm становить від 6000 доларів США до 9000 доларів США, було примусово вилучено у відповідача минулого тижня працівниками ВП №1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області та передано у володіння та користування позивачці.
12 травня 2025 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , в якому ОСОБА_2 просив стягувати з ОСОБА_1 на свою користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі по 3500 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення цього позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 окрім доводів, зазначених у відзиві на позов, мотивовано тим, що син сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є малолітньою дитиною, яка навчається в сьомому класі Малораковецькій ЗОШ 1-3 ступенів, відвідує заняття, бере участь у виховних заходах. Наведені обставини добре відомі сторонам по справі. Дитина знаходиться на утриманні ОСОБА_2
ОСОБА_1 ухиляється від виконання покладеного на неї відповідності до ст.180 СК України обов'язку утримувати свою дитину - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З доданих до первісного позову документів вбачається, що ОСОБА_1 проживає за кордоном в Чеській Республіці, де зі слів сина ОСОБА_9 працевлаштована та отримує щомісячно дохід, а також соціальну допомогу, яку надають українським громадянам у Чеській Республіці в рамках програм підтримки біженців та тимчасового захисту, у вигляді щомісячних виплат на проживання, медичного страхування, що додатково свідчить про її можливість фінансово підтримувати свою дитину.
На утримання сина ОСОБА_19 відповідач не отримує ніякої державної допомоги. Дитина знаходиться на його утриманні, при цьому сам ОСОБА_2 є інвалідом 3-ї групи, не працює. Його доходи є незначними - пенсія по інвалідності в розмірі 2361 грн. на місяць. Між сторонами не досягнуто згоди з приводу участі матері в матеріальному утриманні сина ОСОБА_19 .
Однак, дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку і такий рівень не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
ОСОБА_1 аліментів нікому не сплачує, стягнень по виконавчим документам з неї не проводиться, її стан здоров'я дозволяє працювати, вона є працездатною, працює за кордоном, має стабільний дохід, а тому вона може сплачувати аліменти в розмірі 3500 грн. щомісяця на малолітнього сина ОСОБА_19 .
14 травня 2025 року представник позивачки ОСОБА_21 подала відповідь на відзив, в якій зазначила, що аліменти з пенсії по інвалідності в Україні стягуються у такому самому порядку, як і з інших доходів платників. Звільнитися від цього обов'язку інвалід може лише тоді, коли дитина проживає з ним і перебуває на його безпосередньому постійному утриманні. У всіх інших випадках стягнення відбувається у твердій грошовій формі, або ж пропорційно до заробітку та всіх джерел доходу платника аліментів.
Відрахування на утримання дітей з осіб з інвалідністю 3 групи переважно провадяться у загальному порядку, нарівні з усіма іншими категоріями громадян. Це пов'язано з тим, що на практиці більшість таких осіб працевлаштовані і мають стабільні джерела доходу. Тому вони прирівнюються законодавством до звичайних платників і стягнення проходять з усіх видів заробітку без можливості отримання додаткових пільг чи поступок.
Непрацездатність і потреба чоловіка, неможливість власними коштами забезпечити своє утримання не знімають з нього обов'язки, передбачені законодавством України по виплаті аліментів. Незалежно від того, чи є чоловік інвалідом 2-ї групи, 1-ї або 3-ї груп - аліменти на утримання неповнолітніх дітей надавати він зобов'язаний.
Син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає разом з позивачкою в Чеській Республіці, від народження має вроджену ваду серця - ОСОБА_22 , якому 18.06.2020 року була проведена радикальна корекція тетроди фалло, і відповідач знає, що дитина потребує постійного медичного огляду. 11 квітня 2024 року Митрашу Віталію в Чехії було проведено медичний контрольний огляд згідно з рекомендаціями та було проведено амбулаторне лікування під загальним наркозом, про що є фактура /розрахунок/ оплати за проведене лікування.
Крім того, автомобіль марки «Nissan X-Trail», державний номерний знак « НОМЕР_2 », 2018 року випуску, зареєстрований 13.07.2018 року в ТСЦ 2142 за відповідачем ОСОБА_2 , на підставі договору перереєстровано на нового власника по договору купівлі-продажу, укладеному в ТСЦ 2144.
Отже, є наявні докази та відомості, які мають істотне значення для справи.
Відповідач є молодою, працездатною особою і спроможний платити аліменти, як на утримання дитини, так і дружини, яка проживає разом з дитиною, і враховуючи відсутність в позивачки самостійного доходу, чоловік має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу дружині.
19 травня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_3 надійшло заперечення на відзив, в якому сторона відповідача зазначила, що відповідач не відмовляється сплачувати аліменти на утримання синів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , однак, у меншому розмірі, ніж зазначено в позовній заяві. Підстави цьому наведені у відзиві на позов та не спростовані позивачкою та її представником у відповіді на відзив.
Щодо фактури, доданої до відповіді на відзив, то фактура - документ, який застосовується для надання запиту на оплату послуги або продукту. У Чехії немає окремого закону, який регламентує правила щодо її складання, у законі вказані лише обов'язкові дані, які має містити фактура. Фактура виставляється на момент виконання послуги чи відвантаження товару. Як вбачається з фактури 2240000675, вона видана 11.04.2024 року, термін оплати 25.04.2024 року, отримувачем її є малолітній ОСОБА_23 .
Зважаючи на те, що фактура 2240000675 від 11.04.2024 року подана позивачкою до суду з порушенням вимог ст. 81, 83 ЦПК України, без обґрунтування у відповіді на відзив неможливості подання її (фактури) разом з позовною заявою із зазначенням причин, що не залежали від позивачки, за відсутності відповідного клопотання, просили відповідно до ч.9 ст.83 ЦПК України не враховувати даний доказ при розгляді справи по суті.
Щодо тверджень позивачки про те, що відповідач є працездатною особою, таке є безпідставним та таким, що повністю суперечить нормам чинного законодавства. Так, в матеріалах справи наявні: пенсійне посвідчення серія НОМЕР_3 від 14.08.2024 року, довідка №7315123914630325 від 25.04.2025 року, видана управлінням обслуговування громадян ГУ ПФУ в Закарпатській області, які підтверджують, що відповідач є інвалідом 3-ї групи та отримує пенсію по інвалідності в розмірі 2361 грн. на місяць.
Згідно з ч.3 ст.75 СК України, особа, яка досягла пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І, II чи III групи - є непрацездатною особою. Аналогічні норми містяться в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якому зазначено: «непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі, на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі, діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону» (абз. 17 ст. 1 Закону).
У разі задоволення позову в повному обсязі, стягнення аліментів з відповідача може становити надмірний тягар для нього та поставить відповідача у вкрай невигідне становище.
Так, відповідно до ст.70 Закону України «Про виконавче провадження», розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. З пенсії ця сума становить не більш 50% її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти). Таким чином, стягнення з відповідача, непрацюючого інваліда аліментів у повному обсязі згідно вимог позивачки просто не видається можливим, а недоплата - рахуватиметься як борг. При наявності заборгованості, така стягуватиметься позивачкою за рахунок майна відповідача. Такі дії позивачки є очевидними та відповідають її прагненню в будь-який спосіб заволодіти майном відповідача, в тому числі, рухомим майном, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Іршавського районного суду від 23.05.2025 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, та об'єднано їх в одне провадження.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги за основним позовом підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити та стягувати з відповідача на їх утримання аліменти у розмірі по 3000 грн. щомісяця. Зустрічні позовні вимоги визнала частково, у розмірі по 2000 грн. щомісяця. Пояснила, що двоє синів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 проживають з нею на території Чехії. Син ОСОБА_8 з народження має вроджену ваду серця, тому потребує регулярних медичних оглядів та контролю, на які позивачка витрачає кошти. Позивачка постійного місця роботи не має, а відповідач за весь час окремого проживання від двох синів, ніякої матеріальної допомоги на їх утримання не надає. Середній син сторін - ОСОБА_11 проживає разом з відповідачем, а позивачка час від часу передає йому як подарунки, так і гроші на його утримання.
Представник позивачки ОСОБА_21 у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, подала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги за основним позовом підтримала у повному обсязі, справу просила розглянути без її участі (а.с. 168-170, 196).
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги за основним позовом визнали частково, у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вимоги за зустрічним позовом підтримали у повному обсязі та просили стягувати з позивачки на утримання сина ОСОБА_19 аліменти у розмірі по 3500 грн. щомісяця, враховуючи, що відповідач є інвалідом 3 групи та непрацездатним, його дохід складається з пенсійних виплат у розмірі 2300 грн., на утриманні відповідача, крім сина ОСОБА_19 , перебуває непрацююча дружина, спільна малолітня дитина від другого шлюбу та неповнолітня дитина його дружини з попереднього шлюбу.
Заслухавши пояснення сторін та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до такого.
Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої, третьої статті 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Одним iз способiв такого утримання дитини є сплата алiментiв тим з батьків, хто проживає окремо вiд дитини, на користь того з батькiв, хто проживає разом з дитиною.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками трьох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Дані обставини підтверджуються копіями свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_4 від 07.09.2010 року народження (а.с.9), серії НОМЕР_5 від 21.12.2012 року (а.с.10) та серії НОМЕР_6 від 16.12.2019 року (а.с.11).
Рішенням Іршавського районного суду від 20.07.2023 року по цивільній справі №301/1955/23, яке набрало законної сили 25 серпня 2023 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 22-24).
Сторони проживають окремо.
Відповідно до рішення Іршавського районного суду від 24.10.2023 року по цивільній справі №301/2924/23, яке набрало законної сили 28.11.2023 року, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком - ОСОБА_2 , мешканцем АДРЕСА_1 (а.с. 25-33).
Також вказаним рішенням суду встановлено, що діти сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 01.03.2022 року проживають разом з позивачкою ОСОБА_1 на території Чехії.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивачка ОСОБА_1 разом з двома синами ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на даний час проживають в Чеській Республіці, що стверджується копіями Підтвердження електронної реєстрації на продовження тимчасового захисту від 14.02.2025 року (а.с. 16-21).
Відповідач ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією акту обстеження умов проживання, складеного 25.04.2025 року Службою у справах дітей Білківської сільської ради (а.с.72).
Позивачка ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 не надає їй матеріальної допомоги на утримання двох дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В свою чергу відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що позивачка ОСОБА_1 не надає йому матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з ст. 180, 181 ч.3 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Тобто вибір способу стягнення аліментів - у твердій грошовій сумі або у частці від доходу, визначається саме тим з батьків, з ким проживає дитина.
Позивачка ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст.184 СК України просить стягувати з відпвідача ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі по 3000 грн. щомісяця на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 згідний сплачувати аліменти на утримання синів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в мінімальному гарантованому законом розмірі - 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 також відповідно до ч.1 ст.184 СК України просить стягувати з позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 3500 грн. щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Суд враховує, що неповнолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають з матір'ю, тому обов'язок по їхньому утриманню лежить переважно на позивачці ОСОБА_1 .
В свою чергу, неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з батьком, тому обов'язок по його утриманню лежить переважно на відповідачу ОСОБА_2 .
Позивачка ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 є молодою, працездатною особою і спроможний сплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі по 3000 грн. щомісячно на кожну дитину.
При цьому, позивачка не надала доказів, що підтверджують розмір доходів відповідача та його матеріальне становище.
Крім того, позивачка ОСОБА_1 посилається на те, що син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від народження має вроджену ваду серця, якому 18.06.2020 року була проведена радикальна корекція тетроди фалло, і відповідач знає, що дитина потребує постійного медичного огляду. 11 квітня 2024 року в Чехії було проведено медичний контрольний огляд та амбулаторне лікування під загальним наркозом.
На підтвердження незадовільного стану здоров'я сина сторін - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та проведеного лікування суду надано: копію консультаційного висновку №3/634, наданого у серпні 2021 року ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України» (а.с.104); копію карти амбулаторного ехокардіографічного обстеження від 16.06.2020 року в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України» (а.с. 105, 106); копію картки амбулаторного лікування під аналгоседацією/ наркозом в Чехії від 11.04.2024 року (а.с. 107, 108); копію фактури 2240000675 від 11.04.2024 року на суму 37450 чеських крон за проведене лікування (а.с. 109, 110).
Відповідач ОСОБА_2 обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з позивачки ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неможливість сплати ним аліментів на утримання двох дітей у заявленому позивачкою розмірі, посилається на те, що він декілька разів приїздив в 2023 році до синів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за їх місцем проживання в Чеську Республіку, однак позивачка позбавила його можливості зустрітися з дітьми та заявляла, що ні їй, ні дітям нічого не треба від нього. Відповідач неодноразовозаявляв позивачці, щоб діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 приїхали до нього на канікули, однак на таку пропозицію позивачка відмовилася категорично.
04 квітня 2024 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб із ОСОБА_12 , яка у зв'язку із реєстрацією шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 » (а.с.73).
Від цього шлюбу у ОСОБА_2 та ОСОБА_16 . ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_15 (а.с.74), який також перебуває на утриманні своїх батьків.
Також відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що він є непрацездатним та отримує лише пенсію по інвалідності й інших доходів немає, в підтвердження чого надав копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_7 серії НОМЕР_3 від 14.08.2024 року (а.с.75) та копію довідки за №7315123914630325, виданої 25.04.2025 року Управлінням обслуговування громадян ГУ ПФУ в Закарпатській області про те, що за період з жовтня 2024 року по березень 2025 року ОСОБА_2 щомісячно отримував пенсію по інвалідності в сумі 2361 грн. (а.с.76).
Відповідно до Відомостей за №0717-25-05855 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/ суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 06.05.2025 року, за період з жовтня 2024 року по березень 2025 року інформація щодо джерел/ сум виплачених доходів ОСОБА_2 та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відсутня (а.с.77).
При цьому, відповідачем ОСОБА_2 не подано доказів того, що за станом здоров'я йому протипоказана будь-яка праця та що він не може влаштуватися на роботу.
Відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що позивачка ОСОБА_1 проживає за кордоном в Чеській Республіці, де працевлаштована та отримує щомісячно дохід, а також соціальну допомогу, яку надають українським громадянам у Чеській Республіці в рамках програм підтримки біженців та тимчасового захисту, у вигляді щомісячних виплат на проживання, медичного страхування, що додатково свідчить про її можливість фінансово підтримувати свою дитину.
На утримання сина ОСОБА_19 відповідач не отримує ніякої державної допомоги. Позивачка ОСОБА_1 аліментів нікому не сплачує, стягнень по виконавчим документам з неї не проводиться, її стан здоров'я дозволяє працювати, вона є працездатною, працює за кордоном, має стабільний дохід.
При цьому, відповідач також не надав доказів, що підтверджують розмір доходів позивачки та її матеріальне становище.
Судом враховуються положення ст.141 та ч.2 ст.182 СК України стосовно рівності прав та обов'язків батьків, у тому числі, щодо утримання дитини та щодо мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ст.182 ч.2 СК України, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (з 01.01.2025 року для дітей віком до 6 років становить 2563 грн., а для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 грн.) і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2025 року становить 8000 грн.
Враховуючи наведене, конкретні обставини справи, докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд вважає позовні вимоги за основним позовом задовольнити, та визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі по 3000 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду, тобто з 17.04.2025 року, і до досягнення дітьми повноліття.
Крім того, суд вважає зустрічний позов задовольнити частково та визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з позивачки ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 3000 грн. щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду, тобто з 12.05.2025 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч.2 ст.184 СК України, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд вважає допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі звільняються від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, суд вважає відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України стягнути такий з позивачки ОСОБА_1 та з відповідача ОСОБА_2 , які є відповідачами за зустрічним та первісним позовом відповідно, в сумі по 1211,20 грн.
Керуючись ст. 180-182, 184, 191 СК України, ст. 13, 76-82, 263-264, 279 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , до сплати аліментів на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у твердій грошовій сумі по 3000 (три тисячі) грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 17 квітня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , до сплати аліментів на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у твердій грошовій сумі по 3000 (три тисячі) грн. щомісячно, починаючи з 12 травня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
В решті зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору, який підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору, який підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 16 червня 2025 року.
Головуюча: М. О. Пітерських