Справа № 645/2031/25
Провадження № 3/645/750/25
10 червня 2025 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Мартинової О.М.,
секретар судового засідання - Кривченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління ДПС у Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянку України, головного бахгалтера ТОВ « ЕЛТІЗ», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №449/20-40-07-30 від 25.03.2025 р., ОСОБА_2 , будучи головним бухгалтером ТОВ «Елтіз», вчинила порушення у веденні податкового обліку, а саме: 1) встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200, п.201.1, п.201.2, п.201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р.20.2.1) на суму 3083 грн., в тому числі за січень 2025 року на суму 3083 грн. 2) п.187.1 ст. 187, п. 192.1 ст. 192, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст. 200, п.201.1, п.201.2, п.201.4, п.101.10 ст. 201, п.89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на суму 2751 грн. у тому числі за січень 2025 року на суму 2751 грн., що є порушенням ч.1 ст. 163-1 КУПАП. Факт порушення встановлено актом перевірки від 25.03.2025 №12550/20-40-07-05-03/14087720.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явилась, повідомлялась про дату, час та місце слухання справи належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/ 97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17 жовтня 2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( РИМ, 4. XI. 1950 ) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Окрім цього, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, щосторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також необхідно наголосити, що положеннями ст. 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік справ про адміністративне правопорушення де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_2 в судовому засіданні, доказів на поважність причин її неявки в судове засідання надано не було, приймаючи до уваги те, що по даній категорії справи присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, причини його неявки до суду визнано неповажними, враховуючи положення ст. 38 КУпАП, відповідно до якої якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, враховуючи те, що діючим КУпАП передбачені стислі строки розгляду справи, тому вважаю за можливе не відклади розгляд справи та провести судове засідання у її відсутність.
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю вбачає підстави для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності оскільки в її діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП України.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладанні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини.
Відповідно дост.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 283, 284, ст. 163-1 ч. 1, 27 КУпАП, суд,-
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 00 копійок.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Суддя О.М. Мартинова