Рішення від 16.06.2025 по справі 645/1849/25

Справа № 645/1849/25

Провадження № 2/645/1514/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 червня 2025 року м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретар судових засідань - Лазаренко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), від імені та в інтересах якого, на підставі довіреності, діє представник - Кіріченко В.М., звернулось до суду, через підсистему «Електронний суд», з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № бн від 30.10.2015 у розмірі 31897,70 грн, суму судового збору у розмірі 2422,40 грн просять покласти на відповідачку.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву б/н від 30.10.2015 року. Відповідачка при підписані анкети - заяви підтвердила свою згоду, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Заявою відповідачки підтверджується той факт, що вона була повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані для ознайомлення в письмовій формі. Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України був укладений договір, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 40000,00 грн. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідачка отримала кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 07/19, тип - Універсальна, після чого здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримувала кредитні кошти з власної ініціативи. У процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки 42,0%. У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни. 05.03.2021 р., під час користування рахунком, відповідачкою підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 11/24, тип - Універсальна, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачкою підписано власноруч на планшеті. При цьому, на момент підписання зазначеної вище Заяви відповідачка мала заборгованість, тобто була належним чином повідомлена про умови кредитування, зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 05.03.2021 р. відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачкою Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 42,0 %. При цьому, за погодженою ставкою банком нараховано відсотків у розмірі 1469,61 грн. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідачка станом на 16.02.2025 року має заборгованість - 31897,70 грн, яка складається з: що складається з: 30428,09 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1469,61 грн - заборгованість за простроченими відсотками. У зв'язку з викладеним, АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 25.03.2025 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. У матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв та клопотань від відповідачки не надходило.

Відповідачка в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву, у зв'язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Зважаючи на повторну неявку належним чином повідомленої відповідачки в судове засідання, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзиву, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази доходить наступного висновку.

30.10.2015 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк». Відповідачка при підписані анкети - заяви підтвердила свою згоду, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Заявою відповідачки підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані для ознайомлення в письмовій формі та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку.

Як вбачається з позовної заяви та підтверджується матеріалами справи, на підставі укладеного договору відповідачці відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 3 Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України» затвердженого постановою НБУ від 13.12.2019 року № 151, власник рахунку - особа, на ім'я якої відкрито рахунок та/або електронний гаманець, за яким здійснюються платіжні та/або інші операції з використанням платіжного інструменту.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4., Договору (Умов та правил надання банківських послуг, які діяли на час підписання анкети -заявкм), на підставі яких відповідачка при укладенні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, та надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Договору позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6 Договору за користування кредитом та овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 365 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13.

05.03.2021 року відповідачка ОСОБА_1 підписала в АТ КБ «ПриватБанк» паспорт споживчого кредиту, у якому підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних мною умов кредитування та підтвердив отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання мною зобов'язань за таким договором.

05.03.2021 відповідачкою ОСОБА_1 було підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно до умов якої відповідачка засвідчила, що приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою.» Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка (далі - Договір), приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому Договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати.

У вказаній Заяві сторонами були погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком.

Так, зокрема, відповідно до п.1.4 Договору визначено порядок повернення кредиту Кількість та розмір платежів, періодичність внесення повернення кредиту здійснюється шляхом: -договірного списання з рахунку клієнта, у т.ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта; шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов'язкового платежу: 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; у разі прострочення з 31-го дня - 10 % від заборгованості; - у разі прострочення з 181-го дня - 100 % від заборгованості.

Підпис вказаних документів здійснювався відповідачкою відповідно до вимог визначених Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України» затвердженого постановою НБУ від 13.12.2019 року № 151.

Відповідно до п.п. 5 п. 3 вказаного Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов'язаний з електронним документом, підписаним цим підписом.

З 05.03.2021 відсотки нараховувалися позивачем відповідно до підписаної відповідачкою Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 42,0 %.

Банком за погодженою сторонами ставкою нараховано відсотків у розмірі 1469,61 грн.

Як свідчить виписка за договором № б/н за період з 02.08.2015 - 18.02.2025 на ім'я відповідачки ОСОБА_1 після підписання Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачці було видано картку № НОМЕР_2 .

Відповідно до вказаної виписки на дату складання: 18.02.2025 р., усього витрат складає: 323 226,64 грн; усього надходжень: 291 328,94 грн; баланс на кінець періоду: -31 897,70 грн.

Також, свідченням приєднання до угоди відповідачки, дія договору підтверджується фактом користування картковим рахунком та використання кредитних коштів, що відображено у вказаній вище виписці за договором № б/н відкритої на ім'я відповідачки ОСОБА_1 , що повністю узгоджується з ч. 2. ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Окрім того, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Таким чином, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо-безпосередньо, після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час підписання відповідачкою Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Вказані норми є підставою для висновку про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц.

Отже, виписка за договором № б/н за період з 02.08.2015 - 18.02.2025 на ім'я відповідачки ОСОБА_1 , є належним та допустимим доказом, що підтверджує рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій та свідчить про користування кредитом та утворення заборгованості за кредитним договором.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 12.12.2024 у справі № 298/825/15-ц, від 15.01.2025 № 753/16762/15-ц.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №127/23910/14-ц від 23.12.2020 р.: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу». Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу (відповідно до зазначеної позиції Верховного Суду), що, у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо).

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупність інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Аналогічна позиція висловлена в поставові КЦС ВС від 15.01.2025 року у справі №753/16762.

З матеріалів справи вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання перед відповідачкою виконало. Проте відповідачка, у свою чергу, зобов'язалась повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, та в процесі користування кредитним рахунком не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості.

Так, в період дії кредитного договору б/н від 30.10.2015 року внаслідок порушення ОСОБА_1 своїх зобов'язань у неї утворилась заборгованість в розмірі 31897,70 грн, яка складається з: 30428,09 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1469,61 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

В обґрунтування розміру заборгованості за кредитним договором позивач надав відповідний розрахунок, заперечень щодо правильності якого відповідачкою не заявлено.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до п. 5 розділу І Положення про здійснення банками фінансового моніторингу затвердженого Постановою Правління Національного банку України 19.05.2020 № 65, otp-пароль (одноразовий пароль) - певна послідовність текстових символів та/або цифр, що генерується програмними засобами банку централізовано і є дійсною лише для цієї цілі та обмеженою в часі, яку банк надсилає особі на її номер телефону у вигляді текстового повідомлення.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Статтями 17, 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання електронних даних за участю третіх осіб, може здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без їх використання (ч. 1 ст. 17 Закону). Електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. (ч. 5 ст. 18 Закону).

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 по справі 127/33824/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 526, 1054 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення, від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на те, що відповідачка відзиву на позовну заяву та заперечень, що вона не розуміє зміст умов та правил надання банківських послуг, до умов яких приєдналась, не надала, доказів, які б спростували наявність заборгованості перед позивачем, або доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України, суду не надано, у зв'язку з чим, суд, при заочному розгляді справи, не має підстав піддавати надані позивачем докази сумніву тому вважає позовні вимоги доведеними.

За таких обставин, у зв'язку з невиконанням відповідачкою своїх договірних зобов'язань, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню та з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором б/н від 30.10.2015 року в розмірі 31897,70 грн, з яких: 30428,09 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1469,61 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Згідно з платіжною інструкцією № ZZ426B294O від 26.02.2025 року при зверненні з позовом до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2442,40 грн.

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.10.2015 року в розмірі 31897,70 грн, яка складається з: 30428,09 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1469,61 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення в судовому засіданні скороченого судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 010601.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 16.06.2025 року.

Суддя О.Ю. Алтухова

Попередній документ
128135309
Наступний документ
128135311
Інформація про рішення:
№ рішення: 128135310
№ справи: 645/1849/25
Дата рішення: 16.06.2025
Дата публікації: 18.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (23.09.2025)
Дата надходження: 24.03.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
05.05.2025 11:30 Фрунзенський районний суд м.Харкова
16.06.2025 13:00 Фрунзенський районний суд м.Харкова