Справа №: 634/304/25
Провадження № 3/634/186/25
Категорія 156
12.06.2025 року, суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Зимовський О.С., за участю захисника - Лаврова В.В., розглянувши в сел. Сахновщина Харківської області справу про адміністративне правопорушення відносно,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
До Сахновщинського районного суду Харківської області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 282631 від 26.03.2025 року ОСОБА_1 26.03.2025 року о 22 год. 10 хв. за адресою: вул. Щаслива, сел. Сахновщина, керував транспортним засобом «Peugeot Partner », д.н.з НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на приладі «Драгер» та в медичному закладі відмовився під відеозапис. Водія було відсторонено від права керування транспортними засобами. Останній був зупинений в ході відпрацювання звернення ЄО №2448 від 26.03.2025 року за ч.3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, як пояснив захисник останній в даний час перебуває на військовій службі, тому вважав за можливе провести розгляд справи за його відсутності.
Захисник Лавров В.В. в судовому засіданні зазначив, що стороною захисту не заперечуються обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, але при накладенні стягнення на ОСОБА_1 просив врахувати дані про його особу, що він є військовослужбовцемЗбройних Силах України, тому просив накласти стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами. Також ним було надано наступні докази: лист командира інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2025 року №2737 з проханням не вилучати водійське посвідчення ОСОБА_1 , у зв'язку з виконанням ним бойових (спеціальних) завдань у районі бойових дій на захист держави керуючи військовою технікою; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2023 року ОСОБА_1 призначено на посаду старшого водія транспортного відділення інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення; довідку начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2025 року №5069 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 24.10.2019 року; лист командира групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2025 року № 387, з проханням не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, оскільки це приведе до послаблення обороноздатності військового підрозділу та ускладнення виконання бойових завдань по захисту України. Копії вказаних документів було долучено до матеріалів справи.
Суд, заслухавши захисника особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, дійшов висновків.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова або ухилення водієм від вищевказаного обов'язку ПДР України тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Правилами ч. 1 ст. 130 КУпАП унормовано відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи з аналізу вказаної норми Закону, вбачається, що об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, містить декілька кваліфікуючих ознак, за наявності якої/яких, особі може бути інкриміновано вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказаною нормою Закону може наступати за:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тому для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.5 ПДР України, передбаченої ч. 1ст. 130 КУпАП, матеріали справи мають містити належні та допустимі докази сукупності наступних обставин:
- керування особою транспортним засобом у конкретний час і місці;
- вимоги поліцейського до такої особи пройти відповідно до встановленого порядку медичний огляд на стан наявності чи відсутності стану алкогольного сп'яніння;
- наявність категоричної відмови особи пройти відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан такого сп'яніння.
Поряд з цим, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та керувати ними, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказана норма Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Водночас, порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння передбачений ст. 266 КУпАП України, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року (далі за змістом - Інструкція №1452/735).
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Пункт 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі- Інструкція № 1395) передбачає, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Із оглянутого у судовому засіданні відеозапису, вбачається, що працівниками поліції під час відпрацювання звернення громадян стосовно того, що невідома особа їздить по городу, було виявлено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 , який знаходився на території присадибної ділянки (огород) за адресою: вул. Щаслива, сел. Сахновщина, Берестинського району Харківської області, В ході спілкування працівником поліції повідомлено ОСОБА_2 про наявність в нього ознак алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, від чого останній відмовився. Після цього ОСОБА_2 було запропоновано пройти зазначений огляд в медичному закладі, від якого він також відмовився. В подальшому відносно ОСОБА_2 було складено протоколу про адміністративне правопорушення та повідомлено про відсторонення від керування транспортним засобом.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 282631 від 26.03.2025 року ОСОБА_1 26.03.2025 року о 22 год. 10 хв. за адресою: вул. Щаслива, сел. Сахновщина, керував транспортним засобом «Peugeot Partner », д.н.з НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на приладі «Драгер» та в медичному закладі відмовився під відеозапис. Водія було відсторонено від права керування транспортними засобами. Останній був зупинений в ході відпрацювання звернення ЄО №2448 від 26.03.2025 року за ч.3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно рапорту чергового ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області Олендаренко О.А. від 26.03.2025 року, на лінію «102» звернулася ОСОБА_3 з повідомленням про те, що невідома особа їздить по її двору зі сторони городу. З результатом відпрацювання встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись на автомобілі «Peugeot Partner », д.н.з НОМЕР_3 не помітив поворот та здійснив заїзд на город заявника. Відносно нього складено протоколи за ч.1 ст. 126 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до копії постанови серії ЕНА №4361983 від 26.03.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що він керуючи 26.03.2025 року о 22 год. 10 хв. за адресою: вул. Щаслива, сел. Сахновщина, керував транспортним засобом «Peugeot Partner », д.н.з НОМЕР_3 не пред'явив посвідчення водія.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 на місці зупинки не проводився через його відмову.
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 26.03.2025 року ОСОБА_1 направлявся на огляд до Сахновщинської центральної лікарні. Отримувати направлення ОСОБА_1 відмовився.
Згідно рапорту інспектора Ольховського Д. від 26.03.2025 року на ім'я начальника ВП № 1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області повідомляється що в ході відпрацювання звернення громадян було встановлено, що ОСОБА_1 будучи в стані алкогольного сп'яніння керував автомобілем керував автомобілем «Пежо» та здійснив заїзд на город. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП та відсторонено від права керування.
Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 за контрактом.
Згідно копії відпускного квитка командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 звільнений у основну щорічну відпустку з 17.03.2025 року по 26.03.2025 року.
Відповідно до довідки ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області від 27.03.2025 року №3810 ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП не притягувався та має посвідчення водія НОМЕР_5 , категорії В1, В, С, С1, D1, D, ВЕ, С1,СЕ).
Також до протоколу додані фотознімки автомобіля «Peugeot», д.н.з НОМЕР_3 .
Крім того, в судовому засіданні досліджувалися копії документів надані стороною захисту, а саме згідно копії листа командира інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2025 року № 2737 просять суд не вилучати водійське посвідчення ОСОБА_1 , у зв'язку з виконанням ним бойових (спеціальних) завдань у районі бойових дій на захист держави керуючи військовою технікою.
Відповідно до копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2023 року ОСОБА_1 призначено на посаду старшого водія транспортного відділення інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення.
Згідно довідки начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2025 року №5069 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 24.10.2019 року.
Відповідно до листа командира групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2025 року №387, просять не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, оскільки це приведе до послаблення обороноздатності військового підрозділу та ускладнення виконання бойових завдань по захисту України.
Зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Отже, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 282631 від 26.03.2025 року, рапортом чергового ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області Олендаренко О.А. від 26.03.2025 року, рапортом інспектора Ольховського Д. від 26.03.2025 року на ім'я начальника ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області, постановою серії ЕНА №4361983 від 26.03.2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 26.03.2025 року, відеозаписом долученим до протоколу на DVD-диску та довідкою ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області від 27.03.2025 року №3810.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги, встановлені п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Щодо клопотання про призначення адміністративного стягнення без застосування обов'язкового додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд дійшов таких висновків.
За вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачено стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 24 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність
Отже, відповідно до ст. 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність визнається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, який безпосередньо приймає участь у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Так, адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України.
Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17 липня 1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності" (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998 року).
Європейський суд з прав людини у справі "Скоппола проти Італії" від 17 вересня 2009 року зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний надмірний тягар" (рішення у справі від 02 листопада 2004 року "Трегубенко проти України").
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.
Суддя враховує, що у КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте, діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію права.
Отже, з урахуванням особи винного суддя, вмотивувавши своє рішення, може призначити основне стягнення, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, не призначати обов'язкове додаткове стягнення, разом з тим, суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_1 стягнення без призначення обов'язкового додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки встановлено лише одну обставину, що пом'якшує його відповідальність.
Також, суд враховує, що захистом не надано належних та допустимих доказів, що позбавлення права керування транспортними засобами матиме негативні наслідки для боєздатності підрозділу в якому він виконує свої службові обов'язки, зокрема лист командира частини в якій проходить службу за контрактом ОСОБА_1 .. Отже, суд визнає доводи клопотання захисника необґрунтованими.
При вирішення питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, наявність обставини, що пом'якшує відповідальність та відсутність обставин які обтяжують відповідальність, у зв'язку з чим суддя вважає за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням прав керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
Приймаючи до уваги положення ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя вважає необхідним також стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 276, 279, 280, 283-285 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Реквізити для сплати штрафу: одержувач ГУК Харківськ обл/Харкiв обл/21081300, код ЄДРПОУ 37874947, банк Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок UA168999980313020149000020001.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП): рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: «судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 »
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова може бути оскаржена через Сахновщинський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в десятиденний строк, після її винесення, апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено 16.06.2025 року.
Суддя: