Суддя Маркосян М. В.
Справа № 644/4073/25
Провадження № 2-а/644/153/25
16.06.2025
Іменем України
16 червня 2025 року.
Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Маркосян М.В.,
за участю секретаря судових засідань - Лєпілової В.В.,
розглянувши в м. Харкові у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Індустріальний ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 229-1п від 28.04.2025,
12.05.2025 від ОСОБА_1 надійшла дана позовна заява. Позивач просить суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 229-1п від 28.04.2025 про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено оскаржувану Постанову № 229-1П від 28.04.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 17 000 грн.
Підставою для винесення постанови було те, що на думку відповідача, позивач в порушення вимог ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» 08.02.2025 не з'явився до Відповідача по повістці, про причини неявки не повідомив. Зазначає, що 28.01.2025 відносно нього відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення № 229-1 за ст. 210-1 КУпАП., а саме за порушення ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в зв'язку з неявкою по повістці № 1040728, яка була направлена поштовим зв'язком АТ «Укрпошта» та повернулася до Відповідача. Згідно зазначеного протоколу Позивачу було зазначено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 г. 00 хв. 08.02.2025 в приміщенні Відповідача. Але Позивач не зміг прибути в зазначену дату на розгляд справи оскільки 29.01.2025 мобілізований та на теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . В подальшому 02.05.2025 Позивач через застосунок «ДІЯ» дізнався про наявність постанови про адміністративне правопорушення № 229-1п від 28.04.2025 у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження № 77958070 Індустріальним ВДВС у м. Харкові. Згідно зазначеного виконавчого провадження на Позивача накладений штраф у розмірі 34 000, 00 грн. З постановою про адміністративне правопорушення № 229-1п від 28.04.2025 він не згоден, оскільки своєчасно 05.07.2024 оновив дані в «Резерв+», тому не може бути притягнутий до відповідальності за неявку по повістці.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд постанову у справі про адміністративне правопорушення № 229-1П від 28.04.2025, складену відносно позивача скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити, розподіливши судові витрати.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 20.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд у спрощеному позовному провадженні на 03.06.2025. В зв'язку із неподанням відзиву та неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 16.05.2025.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , залишити постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 229-1п від 28.04.2025 без змін. При цьому посилався на те, що позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом а не за несвоєчасне уточнення даних.
У відповіді на відзив на позов ОСОБА_1 зазначив, що не згоден з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, оскільки особа, яка своєчасно оновила дані в «Резерв +» не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за неявку по повістці «для уточнення облікових даних». Підкреслив, що своєчасно оновив облікові дані 05.07.2024, що підтверджується наданим витягом з «Резерв +», тому не повинен був з'являтися за викликом по повістці для уточнення даних на 19.11.2024.
Також, представником позивача подано до суду клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у Індустріального ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ матеріали виконавчого провадження №77958070 та копію оскаржуваної постанови.
Розглянувши зазначене клопотання суд протокольною ухвалою від 16.06.2025 залишає його без задоволення, оскільки копія постанови № 229-1п надана в матеріали справи відповідачем у якості додатку до відзиву, також представником позивача не доведено необхідність витребування матеріалів виконавчого провадження, та те, яке доказове значення у справі мають ці матеріали.
Позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися, були повідомлені про розгляд справи у порядку, передбаченому ст.268 КАС України.
У відповідності до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про судове засідання. У відповідності до ч.4 ст. 229 КАС України в зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов таких висновків.
З протоколу №229-1 від 28.01.2025, вбачається, що ОСОБА_1 не з явився за викликом у строк зазначений у повістці ІНФОРМАЦІЯ_2 , причини неявки не повідомив, чим порушив ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також, в протоколі зазначено, що розгляд справи стосовно ОСОБА_1 буде проводитись 08.02.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Протокол підписаний позивачем, також позивачем зазначено про те, що повістку, оповіщення від Укрпошти ним не було отримано.
Згідно з Постановою до ІНФОРМАЦІЯ_2 №229-1П від 08.02.2025 ОСОБА_1 був визнаний винним у порушенні ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» оскільки не з'явився по повістці №1040728, за якою йому було повідомлено про необхідність з'явитись 19.11.2024 о 14:00 год до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.
Позивачем у позовній заяві зазначена дата постанови - 28.04.2025, однак фактично, датою постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №229-1П про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 є 08.02.2025, що підтверджено, зокрема і самим ІНФОРМАЦІЯ_3 . 28.04.2025 є датою супровідного листа, направленого до виконавчої служби для примусового виконання постанови.
В матеріалах справи міститься копія поштового конверту, яким, як зазначає відповідач, направлялась повістка №1040728, копія повістки, копія опису вкладення до поштового відправлення, копія довідки Укрпошти про причини повернення повістки, в якій зазначено, що повістка повертається в зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Позивачем не заперечуються обставини неявки за повісткою, але зазначено, що він не був повідомлений про неї, тож вини у неявці до ІНФОРМАЦІЯ_2 немає, також зазначив про те, що оновив всі свої дані, 05.07.2024 до вказаного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів внесено всю необхідну інформацію про ОСОБА_1 , у тому числі його звання, ВОС, категорія обліку, номер в реєстрі Оберіг, місце проживання, номер телефону та адреси електронної пошти.
Судом встановлено, що 17.03.2014 після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 "Про часткову мобілізацію" в Україні діє особливий період.
Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
У зв'язку із цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено проведення загальної мобілізації (далі Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 3 ст.210-1КУпАП передбачена відповідальність саме за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Положеннями ч. 9 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
У відповідності до ст. 21 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаний та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Згідно ст. 3 зазначеного Порядку для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Виходячи з матеріалів справи та враховуючи викладене встановлено, що позивач є військовозобов'язаним.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково в період після закінчення воєнних дій.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст. 235 КУпАП).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації, яку в подальшому було продовжено і яка діяла станом на час притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Також, згідно з ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
Отже, з одного боку законодавець встановив обов'язок військовозобов'язаного з'явитись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з іншого боку територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має право викликати громадянина повісткою з певною метою, встановленою ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Серед переліку підстав виклику за повісткою згідно з ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відсутня така підстава, як «уточнення даних».
Щодо уточнення даних, у ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначено, що «інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.».
Отже, як зазначає суд, виклик для уточнення даних можливий, згідно з ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у випадку неуточнення військовозобов'язаним своїх облікових даних протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 станом на момент виклику його за повісткою оновив свої військово-облікові дані, що підтверджується витягом з системи «Оберіг» № 030520231455995600071 від 05.07.2024.
Окрім цього, ОСОБА_1 з 29.01.2025 перебуває на військовій службі за мобілізацією.
Також, згідно з витягом з «Резерв+» , позивач 28.01.2025 пройшов ВЛК, визнаний придатним до військової служби.
Повістка, яка направлялась позивачу містить підставу виклику «для уточнення даних», а не інші підстави виклику, передбачені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Таким чином, позивачем на момент його виклику вже були здійснені всі дії, пов'язані з уточненням персональних даних, які передбачені вимогами Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», отримана відстрочка.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово визначав поняття "легітимної мети" у контексті обмеження прав людини. Згідно з Європейською конвенцією з прав людини (ЄКПЛ), держави можуть обмежувати певні права та свободи, але лише за наявності законної підстави, необхідності в демократичному суспільстві та відповідності легітимній меті.
Таким чином, відповідач, здійснюючи виклик позивача за повісткою повинен був діяти у відповідності до порядку, визначеного Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» та у відповідності до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які не передбачають виклик за повісткою військовозобов'язаного, який вчасно уточнив свої дані, саме з метою уточнення даних. З іншого боку, позивач виконав всі необхідні обов'язки щодо надання всіх своїх актуальних даних ІНФОРМАЦІЯ_3 , що виключає, на думку суду легітимність притягнення його до відповідальності за неявку до того ж ІНФОРМАЦІЯ_2 для здійснення тих самих, раніше здійсненних позивачем дій.
Отже, судом досліджено надані позивачем та відповідачем докази, вивчено аргументи та обґрунтування сторін, які дають підстави суду у їх сукупності та взаємозв'язку для висновку про задоволення позову.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
Європейський суд з прав людини по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, у рішеннях яких неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.
Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно з п.2 ч.5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до ст.139 КАС України у зв'язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 605,60 гривень.
Керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Індустріальний ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 229-1п від 08.02.2025 - задовольнити повністю.
Скасувати Постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 №229-1П від 08.02.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_4 , за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Повний текст рішення складено 16.06.2025
Суддя Марина МАРКОСЯН