Справа № 953/3788/25
Провадження № 2/953/2093/25
26 травня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Глос М.Л.,
за участю секретаря - Сороченко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 10.12.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що складено актовий запис № 2366, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначив, що подружнє життя з відповідачкою не склалося через суттєві розбіжності у світогляді, інтересах, поглядах на шлюб та сім'ю. Родинні стосунки між сторонами припинено, спільного господарства вони не ведуть. З огляду на зазначене позивач не вважає за доцільне вживати заходів для збереження шлюбу.
Від шлюбу подружжя мають малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спору щодо місця проживання дитини сторони не мають.
Ухвалою від 09.05.2025 року Київський районний суд м. Харкова відкрив провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду представник позивача надала заяву про розгляд справи за відсутності її та ОСОБА_1 .
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві. Звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності і підтримання позовних вимог у повному обсязі.
За таких обставин згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неприбуття учасників процесу у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає повному задоволенню з таких підстав.
Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 10.12.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що складено актовий запис № 2141, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ( а. с. 4).
Від шлюбу подружжя має дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дану обставину підтверджено свідоцтвами про народження НОМЕР_2 від 28.09.2011 року та НОМЕР_3 від 04.11.2015 року відповідно, у яких позивач зазначений батьком, а відповідачка - матір'ю.
Спору щодо місця проживання дітей сторони не мають. Позовних вимог щодо поділу спільного майна подружжя у даній справі не заявлено.
Суд установив, що родинні стосунки між сторонами фактично припинені у зв'язку з глибокими розходженнями у світогляді, інтересах, цінностях, поглядах на шлюб та сім'ю. Станом на зараз ОСОБА_1 та ОСОБА_2 упродовж тривалого часу проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Шлюб між позивачем і відповідачкою існує лише формально, і вживати заходів для його збереження сторони не вважають за можливе і доцільне.
Відповідно до ст. 51 Конституції України і ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування до шлюбу не допускається.
У частині 3 ст. 56 СК України закріплено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до їх збереження або припинення згідно з частиною 4 цієї ж статті є неприпустимим як порушення права дружини і чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають суттєве значення.
Враховуючи викладене суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами є неможливим і суперечитиме інтересам позивача, відповідачки, а також їх малолітніх дітей. З огляду на зазначене позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з такого.
У позовній заяві не міститься вимога про стягнення з відповідачки на користь позивача понесених ним судових витрат у справі.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За таких обставин суд вважає за необхідне при вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі не застосовувати приписи ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 111, 112, 114 СК України, ст. ст. 206, 223, 247, 258-259, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 10.12.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що складено актовий запис № 2141, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: М. Л. Глос