Справа № 639/1629/25
Провадження №1-в/639/153/25
11 червня 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові подання адміністрації ДУ «Холодногірська виправна колонія (№18)» про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
До Новобаварського районного суду м. Харкова зі вказаним вище клопотанням звернулась адміністрація ДУ «Холодногірська виправна колонія (№18)».
Зі змісту вказаного клопотання вбачається, що у державній установі «Холодногірська виправна колонія (№18)» з 15.05.2024 року відбуває покарання засуджений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Раніше судимий:
07.11.2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст. 185 КК України до 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік. Звільнений від відбуття покарання 28.12.2017 року за ст. 1 п. «А» Закону України «Про амністію у 2016 році»;
23.08.2019 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;
29.10.2019 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 186, ч.4 ст.70 (вирок 23.08.2019 року Лозівського міськрайонного суду Харківської області) КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;
01.02.2023 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. Згідно ч. 4 ст. 70 (вирок 23.08.2019 року Лозівського міського суду Харківської) КК України шляхом поглинання вироком від 23.08.2019 року призначено покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі. За ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 70 КК України визначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.08.2019 року та остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
09.11.2023 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.
187 КК України до 7 років позбавлення волі. Згідно ст. 70 ч. 4 КК України шляхом зарахування покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.02.2023 року, остаточно призначено покарання у вигляді 7 років 1 місяць, позбавлення волі.
Вироком Харківського апеляційного суду від 12.04.2024 року вважається засудженим за ч.2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його власністю, на підставі ч.4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання у виді 1 місяця позбавлення волі за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01.02.2023 та призначено остаточне покарання у вигляді 7 років 1 місяць позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Початок строку відбування покарання - 21.07.2020, кінець строку відбування покарання - 21.08.2025.
Таким чином, вирок Київського районного суду м. Харкова від 29.10.2019 року знятий з обліку Лозівським районним відділом №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області у зв'язку з вчиненням нового кримінального правопорушення - залишено невиконаним. На підставі вищевикладеного, адміністрація Холодногірської виправної колонії «№18» просить вирішити питання щодо виконання покарання за всіма вироками відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначити покарання за сукупністю вироків Харківського апеляційного суду від 18.04.2024 та Київського районного суду м.Харкова від 29.10.2019.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення подання заперечував, оскільки під час виконання вироків неможливо вирішувати питання про призначення остаточного покарання за сукупністю вироків та питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого.
Засуджений ОСОБА_4 підтримав думку прокурора.
Дослідивши надані суду матеріали в обґрунтування заявленого подання, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.
Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Слід зазначити, що відповідно до ст.1 КК України та ст.2 КПК України завданням Кримінального кодексу України та кримінального провадження є захист особи, охорона її прав, свобод та законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.539 та п.11 ст.537 КПК України орган, який виконує вирок, вправі звернутись до суду за місцем виконання вироку для вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.
Зі змісту даної статті вбачається, що питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків можуть вирішуватися на стадії виконання вироку у випадках, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, і тому суд не призначив покарання за правилами ст. 71 КК України(п. 25 ППВСУ від 24.10.2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»).
У відповідності до п. 11, п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема: про застосування покарання за наявності кількох вироків; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно до п. 11 ч.ст.537 КПК України питання про застосування покарання за наявності кількох вироків постає перед судом під час їх виконання, зокрема, у випадку, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що ухвалив останній за часом вирок, і тому не призначив покарання за сукупністю вироків.
Також у пункті 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначено, що питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків можуть вирішуватися в стадії виконання вироку у випадках, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок.
Як слідує з роз'яснень, що викладені в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7, за наявності щодо засудженого вироку, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, суд за місцем виконання цього вироку зобов'язаний визначити порядок застосування покарання за всіма вироками.
Також, суд звертає увагу на роз'яснення, викладені в п.п.10, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків», з яких вбачається, що питання, пов'язані з виконанням вироку за наявності інших вироків, розглядається судом у порядку, передбаченому ст. ст.537,539 КПК України, у випадках: а) коли щодо засудженого є вирок, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, і тому суд не призначив покарання за сукупністю вироків; б) коли під час виконання покарання, призначеного за сукупністю вироків, перший з яких скасований касаційною інстанцією, внаслідок чого необхідно виключати призначену відповідно до нього міру покарання.
Не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст. 539 КПК України, питання, які порушують суть вироку і погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.
Зокрема, відповідно до вищезазначеної постанови, не можна уточнювати призначене покарання (як основне так і додаткове) щодо його виду та строку й призначити покарання за кожний злочин окремо, якщо суд призначив покарання тільки за сукупністю злочинів, або призначити покарання за сукупністю злочинів, якщо його було призначено за кожний злочин окремо, призначити покарання за сукупністю вироків, коли при винесенні останнього за часом вироку суду було відомо про наявність інших невиконаних вироків, але питання про призначення покарання згідно зі ст. 71 КК України не було вирішено.
Так, у порядку, передбаченому розділом VIII КПК України, суд може вирішувати на стадії виконання вироків, лише ті питання, які не стосуються суті вироку, і не тягнуть погіршення становища засудженого. Не підлягають розгляду в такому порядку питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.
Таким чином, визначаючи порядок застосування покарання засудженому, стосовно якого є не приведений у виконання вирок, про який не було відомо суду, що ухвалив останній вирок, суд зобов'язаний керуватися ст.71КК України та призначити за правилами цієї статті покарання шляхом повного чи часткового складання призначених покарань, а остаточне покарання повинно бути більшим, ніж призначене за кожним з вироків окремо.
Отже, застосування в даному випадку щодо засудженого вимог ст. 71 КК України може погіршити становище засудженого, що на стадії виконання вироку суду є неприпустимим.
З урахуванням вищевикладеного, подання задоволенню не підлягає, оскільки, призначивши на підставі даних вироків за правилами ст. 71 КК України, суд фактично змінить суть призначеного йому покарання за вироком суду, погіршивши становище засудженого, що на переконання суду є неприпустимим, а з урахуванням положень ст.ст.537,539 КПК України, суд не може погіршити становище засудженого при застосуванні покарання за наявності кількох вироків. Слід також зазначити, що подання не містить конкретної вимоги, яким саме чином слід вирішити питання про застосування покарання за наявності кількох вироків і які труднощі виникають при виконанні вказаних вироків.
Керуючись ст.ст.537,539 КПК України, суд-
У задоволенні подання адміністрації ДУ «Холодногірська виправна колонія (№18)» про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою - з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали складено та оголошено 13.06.2025 року о 15 год. 45 хв.
Суддя ОСОБА_1