Ухвала від 11.06.2025 по справі 638/4670/25

Справа № 638/4670/25

Провадження № 1-в/638/369/25

УХВАЛА

Іменем України

11 червня 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника установи виконання покарань ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника ДУ «Олексіївської виправної колонії (№25)» ОСОБА_6 , про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року відносно ОСОБА_5 ,

встановив:

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшло клопотання начальника ДУ «Олексіївської виправної колонії (№25)» ОСОБА_6 , про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року відносно ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтовано тим, що у державній установі «Олексіївська виправна колонія (№ 25)» відбуває міру покарання засуджений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 08 вересня 2022 року Лохвицьким районним судом Полтавської області за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши під варту в залі суду негайно після проголошення вироку.

Початок строку: 08 вересня 2022 року. Кінець строку: 08 вересня 2027 року.

Відповідно до мотивувальної частини вироку від 08 вересня 2022 року Лохвицького районного суду Полтавської області ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, а саме 1 епізод:

- 19.06.2022 року на суму 1700 грн.

Відповідно до положення ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року N? 3886-IX) особа піддається адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян у частині злочинів або кваліфікації правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 розділу IV Податкового кодексу України, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на: - 01.01.2022 становить 2 481 грн.

Таким чином дії ОСОБА_5 за вироком лохвицького районного суду Полтавської області від 08 вересня 2022 року слід кваліфікувати за ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як дрібне викрадення чужого майна.

У зв'язку з чим, установа виконання покарань просить засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити від покарання, призначеного вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 08 вересня 2022 року.

Засуджений у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник установи виконання покарань клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор у задоволенні клопотання засудженого не заперечував.

Суд дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 08 вересня 2022 року ОСОБА_5 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

Відповідно до вказаного вироку, ОСОБА_5 :

19.06.2022 р. року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, при цьому завдав потерпілому матеріальну шкоду на суму 1700,00 грн.;

Згідно положень ч.ч. 2, 3 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.

Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон №3886-ІХ).

Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.

Згідно зі статтею 7 ЗУ «Про державний бюджет на 2022 рік», у 2022 році встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні.

Таким чином два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 1 січня 2022 року - 2481 гривня, з 1 липня 2022 року - 2600 гривень, з 1 грудня 2022 року - 2684 гривні.

Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння ( ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а також за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення..

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті4КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_5 за вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 08 вересня 2022 року завдав 19 червня 2022 року матеріальну шкоду потерпілому за вчинену злочинну діяльність на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки майна, тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караним на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність привести вищевказаний вирок у відповідність до вимог вказаного Закону, звільнивши засудженого від призначеного покарання на підставі ч.2 ст. 74 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України суд,-

ухвалив:

Клопотання начальника ДУ «Олексіївської виправної колонії (№25)» ОСОБА_6 , про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року відносно ОСОБА_5 - задовольнити.

Привести вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 08 вересня 2022 року у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.

На підставі ч.2 ст. 74 КК України негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного за вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 08 вересня 2022 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На ухвалу суду протягом 7 діб з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Повний текст ухвали складений о 12:10 год. 16.06.2025.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
128134772
Наступний документ
128134774
Інформація про рішення:
№ рішення: 128134773
№ справи: 638/4670/25
Дата рішення: 11.06.2025
Дата публікації: 17.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; про звільнення від покарання і пом’якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (11.06.2025)
Дата надходження: 17.03.2025
Розклад засідань:
18.04.2025 12:30 Дзержинський районний суд м.Харкова
11.06.2025 11:30 Дзержинський районний суд м.Харкова
Учасники справи:
головуючий суддя:
АГАПОВ РОМАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
суддя-доповідач:
АГАПОВ РОМАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
особа, стосовно якої розглядається подання, клопотання, заява:
Шкрьоба Анатолій Павлович