справа № 619/3298/25
провадження № 1-кс/619/596/25
іменем України
12 червня 2025 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221230000590 від 7 червня 2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
встановив:
Прокурор Дергачівської окружної прокуратури Харківській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221230000590 від 7 червня 2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що до ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що в період часу з 20 год. 00 хв. 03.06.2025 по 09 год. 00 хв. 04.06.2025, за адресою: Харківська обл., Харківський р-н., с-ще Березівське, вул. Березівська, буд. 1А, невідомі особи, здійснили крадіжку двох блакитних ялинок. Матеріальний збиток встановлюється. (ІТС «ІПНПУ» №10544 від 06.06.2025). З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання предметів, знарядь та інших речових доказів, а також встановлення фактичних відомостей щодо вищевказаних протиправних дій, 06.06.2025 слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 проведено огляд місця події, а саме відкритої ділянки місцевості за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Люботин, хутір Смородський, вул. Виноградна, поблизу буд. 22, в ході якого на підставі заяви від громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено та вилучено наступний предмет: - ялинка блакитна, породи «Супер Блю сідінг».Зазначені предмети (майно), є предметами кримінального правопорушення - злочину, та мають доказове значення у кримінальному провадженні № 12025221230000590.
Прокурор Дергачівської окружної прокуратури Харківській області ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СД ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області знаходяться матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221230000590 від 07 червня 2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
06.06.2025 слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , в присутності понятих було проведено огляд місця події, а саме: відкритої ділянки місцевості за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Люботин, хутір Смородський, вул. Виноградна, поблизу буд. 22, в ході якого на підставі заяви від громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено та вилучено наступний предмет: - ялинка блакитна, породи «Супер Блю сідінг».
07.06.2025 слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 винесено постанову, згідно з якою вказане вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні за № 12025221230000590 від 07 червня 2025 року.
Відповідно до конверту вищезазначене клопотання направлено до суду 09.06.2025 за допомогою «Укрпошти».
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд, зокрема, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
За ч. 11 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане в клопотанні майно, оскільки прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно є речовими доказами, яке зберегло на собі сліди вчинення злочину, які необхідно вивчити, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення злочинів.
Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі майна, яке є речовим доказом та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, ані власником майна, ані заінтересованими особами за їх наявності не надано та слідчим суддею не встановлено.
Слідчий суддя також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту згідно з положеннями ст. 174 КПК України.
Керуючись статтями 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221230000590 від 07 червня 2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно із забороною відчуження, користування та розпорядження, в рамках кримінального провадження № 12025221230000590 від 07.06.2025, за ч. 4 ст. 185 КК України, яке було вилучено 06.06.2025 під час проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Люботин, хутір Смородський, вул. Виноградна, поблизу буд. 22, а саме:
- ялинка блакитна, породи «Супер Блю сідінг».
Вирішення питання щодо визначення місця зберігання, умов зберігання арештованого майна та осіб, відповідальних за його зберігання, покласти на орган досудового розслідування.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1