05.06.2025
Справа № 401/669/22
Провадження № 2/401/16/25
05 червня 2025 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судових засідань Яцини А.С., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Світловодську в дистанційному режимі відеоконференції цивільну справу за позовом заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області до Кіровоградської обласної державної адміністрації, Олександрійської районної державної адміністрації, Олександрійської районної ради, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землями водного фонду шляхом визнання недійсними розпоряджень Світловодської райдержадміністрації, Кіровоградської обласної державної адміністрації, визнання недійсним рішення Світловодської районної ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, припинення права власності, повернення земельної ділянки, -
В провадженні Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває вищезазначена цивільна справа, у якій заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області просить суд ухвалити рішення, яким:
-усунути перешкоди власнику - Великоандрусівській сільській територіальній громаді Олександрійського району Кіровоградської області - у користуванні та розпорядженні землями водного фонду шляхом визнання недійсним розпорядження Світловодської райдержадміністрації від 03 вересня 2009 року № 673 «Про передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 » в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки площею 1, 05 га для обслуговування комплексу будівель водонапірної станції на території Великоандрусівської сільської ради Світловодського району ( пункт 1) та визначення категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення складу угідь - відкриті розробки та кар'єри, шахти, які експлуатуються ( абзац 2 та 3 пункту 2);
-усунути перешкоди власнику - Великоандрусівській сільській територіальній громаді Олександрійського району Кіровоградської області - у користуванні та розпорядженні землями водного фонду шляхом визнання недійсним розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 55-р від 12 лютого 2016 року «Про дозвіл проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки ( Великоандрусівська сільська рада)»;
-усунути перешкоди власнику - Великоандрусівській сільській територіальній громаді Олександрійського району Кіровоградської області - у користуванні та розпорядженні землями водного фонду шляхом визнання недійсним рішення Світловодської районної ради від 15 листопада 2016 року № 156 «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні гр.. ОСОБА_1 »;
-усунути перешкоди власнику - Великоандрусівській сільській територіальній громаді Олександрійського району Кіровоградської області - у користуванні та розпорядженні землями водного фонду шляхом визнання недійсним укладеного 23 листопада 2016 року між Світловодською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 договору купівлі - продажу земельної ділянки площею 1, 0467 га, кадастровий номер 352580500:02:000:7513, з одночасним припиненням речового права ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку;
-усунути перешкоди власнику - Великоандрусівській сільській територіальній громаді Олександрійського району Кіровоградської області - у користуванні та розпорядженні землями водного фонду шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути Великоандрусівській сільській територіальній громаді в особі Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області земельну ділянку площею 1, 0467 га, кадастровий номер 352580500:02:000:7513, розташовану за межами населеного пункту у межах Великоандрусівської сільської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області, шляхом складання акту приймання - передачі.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації від 03 вересня 2009 року № 673 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки площею 1,05 га для обслуговування комплексу будівель водонапірної станції на території Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області. Даним розпорядженням визначено категорію земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики оборони та іншого призначення , та склад угідь - відкриті розробки та кар'єри, шахти, які експлуатуються. У грудні 2009 року Світловодською райдержадміністрацією ОСОБА_1 як власнику розміщеного на ній нерухомого майна - комплексу будівель водонапірної станції, що придбана ним на підставі договору купівлі - продажу з СВК «Славутич» від 20 травня 2008 року та рішення постійно діючого Центрально - регіонального Третейського суду при асоціації «Арбітраж» від 28 серпня 2009 року зазначену земельну ділянку за договором оренди від 19 грудня 2009 року передано в користування для обслуговування комплексу будівель та надання послуг громаді району. Відомості щодо цієї земельної ділянки до Державного реєстру земель ( нині Державний земельний кадастр) внесено 03 грудня 2009 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) , за якою площа земельної ділянки складає 10466, 96 кв.м або 1,0467 га. Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 12 червня 2016 року за № 55-р за клопотанням ОСОБА_1 про викуп землі надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 1,05 га - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики оборони та іншого призначення, відкриті розробки та кар'єри, шахти, які, кадастровий номер 3525280500:02:000:7513, що перебувала в оренді ОСОБА_1 та передано Світловодській районній державній адміністрації повноваження з організації та продажу земельної ділянки , доручено забезпечити укладання з ОСОБА_1 договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, а суму авансового внеску зарахувати до ціни продажу земельної ділянки. Тобто у такий спосіб Кіровоградською облдержадміністрацією надано попередню згоду на відчуження спірної земельної ділянки. Світловодською районною радою 15 листопада 2016 року прийнято рішення № 156, яким затверджено Звіт про експерту грошову оцінку земельної ділянки, яка знаходилася у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 19 грудня 2009 року, ціну продажу земельної ділянки з урахуванням ПДВ - 539594 грн 40 к. та надано дозвіл Світловодській районній державній адміністрації продати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 10467 кв. м ( 1, 05 га) , кадастровий номер 3525280500:02:000:7513 за адресою АДРЕСА_1 за межами населеного пункту на території Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, код класифікації видів цільового призначення земель - 11.02 ( землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості). В подальшому Світловодська районна державна адміністрація Кіровоградської області з однієї сторони ( представник продавця) та ОСОБА_1 з другої сторони ( покупець) 23 листопада 2016 року уклали договір купівлі - продажу , за яким представник продавця на підставі розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 12 лютого 2016 року № 55-р та рішення Світловодської районної ради Кіровоградської області № 156 від 15 листопада 2016 року передав у власність покупця , а покупець прийняв і сплатив обговорену грошову суму - земельну ділянку для обслуговування комплексу будівель водонапірної станції та надання послуг громаді району в АДРЕСА_1 ( за межами населеного пункту) розміром 1, 0467 га, кадастровий номер 3525280500:02:000:7513. Вказаний договір 23 листопада 2016 року посвідчено приватним нотаріусом Світловодського районного нотаріального округу Кіровоградської області Драною Л.А. та зареєстровано в реєстрі за № 936. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 листопада 2016 року, про що вчинено запис за номером 17610775. Розпорядження голови Світловодської районної державної адміністрації від 03 вересня 2009 року № 673, Розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 12 лютого 2016 року за № 55-р, рішення Світловодської районної ради від 15 листопада 2016 року № 156 та Договір купівлі - продажу № 936 від 23 листопада 2016 року суперечать вимогам закону та підлягають визнанню недійсними, зважаючи, що спірна земельна ділянка не може перебувати у приватній власності, оскільки знаходиться в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро, а її розташування вказує на належність до земель водного фонду, які є обмеженими в цивільному обороті.
Ухвалою судді від 11 березня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
На даний час підготовче провадження у справі триває.
В ході підготовчого провадження 02 травня 2025 року від представника відповідача адвоката Гармаша А.В. надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху , зважаючи на набрання 09 квітня 2025 року чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», у якому він просить суд встановити прокурору 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом :
-надання позовної заяви в новій редакції з визначенням ціни позову;
-надання суду оцінки ( експертно - грошової оцінки) з кадастровим номером 3525280500:02:000:7513, здійсненої в порядку, визначеному законом;
-надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області грошових коштів у розмірі вартості земельної ділянки з кадастровим номером 3525280500:02:000:7513 згідно експертно - грошової оцінки даної земельної ділянки;
-надання суду доказів доплати судового збору у встановлених законом розмірах та порядку. (.а.с.194-196, т. 5)
В ході підготовчого судового засідання представники відповідача Грушки адвокат Гармаш А.В. та адвокат Ульянов Р.А. клопотання підтримали з підстав, наведених у ньому. (а.с. 1-2, т. 6)
Представник Кіровоградської обласної прокуратури Нестерова О.В. з клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гармаша А.В. не погодилась та подала проти нього письмові заперечення. В обґрунтування своєї позиції посилався на те, що позовну заяву Кіровоградською обласною прокуратурою подано до суду 15.02.2022 року та 11.03.2022 Світловодським міськрайонним судом відкрито провадження за цим позовом. Станом на дату звернення прокурора з позовом до суду діяла редакція ст. 177 ЦПК України, якою визначено перелік документів, що додаються до позовної заяви. Позовну заяву з доданими до неї документами подано прокурором до суду з дотриманням вимог ст. 177 ЦПК України та сплачено судовий збір у розмірі, що визначений законом на дату звернення з позовом до суду. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 4292-IX передбачено зворотну дію закону в часі лише в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права. Умови та порядок компенсації викладено законодавцем у ч. 5 ст. 390 ЦК України. Таким чином, ст. 177 ЦПК України не має зворотної дії в часі з огляду на відсутність у законодавстві вказівки про її зворотну дію.
Ст. 391 ЦК України, за якою (на момент пред'явлення позову) законодавець встановлював право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, доповнена частиною другою наступного змісту: «Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/ або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу». Вказана норма як на сьогодні, так і на момент звернення до суду передбачає право прокурора наполягати на задоволенні позову про усунення перешкод територіальній громаді у володінні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду. У випадку якщо суд дійде висновку про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ст. 388 ЦК України, це не свідчить про обов'язок позивача змінити предмет позову, оскільки це є правом позивача і за обрання можливого неефективного способу захисту позивач несе відповідні ризики у вигляді відмови в задоволенні позову. Стаття 390 ЦК України (частина 5), передбачає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Тобто невнесення прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду виключає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом прокурора та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача. Таким чином, ч. 5 ст. 390 ЦК України не поширюються на випадки подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача. Питання добросовісності чи недобросовісності набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення. При цьому прокурором не подавався позов про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України. (а.с. 232-234, т. 5)
Представник позивача Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області адвокат Глазков А.С. скерував до суду пояснення у справі, у яких підтримав клопотання ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без руху, акцентувавши увагу суду, що позовні вимоги прокурора про усунення перешкод територіальній громаді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою є безпідставними. Сільська рада, як представник інтересів територіальної громади, заявляє, що дії ОСОБА_1 не створюють жодних перешкод для громади, а навпаки, спрямовані на забезпечення її життєдіяльності та потреб. ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3525280500:02:000:7513 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом 23 листопада 2016 року. Право власності було належним чином зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить запис за номером 17610775. На момент набуття права власності, ОСОБА_1 діяв сумлінно, здійснивши всі необхідні перевірки та дотримуючись встановлених законом процедур. Він не знав і не міг знати про будь-які обставини, які могли б свідчити про незаконність відчуження майна. Всі його дії з набуття майна були здійснені у законний спосіб, що підтверджується відповідними документами. Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, встановлених статтею 388 цього Кодексу. Захист прав добросовісного набувача є ключовим елементом правової системи, особливо з урахуванням останніх законодавчих змін. Сільська рада підтримує клопотання ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без руху. 09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача». Цей Закон має зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації вартості нерухомого майна у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом. Оскільки в даній справі рішення суду першої інстанції ще не ухвалено, нові вимоги законодавства є обов'язковими для застосування. Нова частина п'ята статті 390 Цивільного кодексу України, яка доповнена цим Законом, імперативно встановлює: «Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду». Крім того, частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом другим, який вимагає: "У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви". Прокурор не визначив ціну позову відповідно до вартості земельної ділянки, яка, згідно з відомостями про масову оцінку станом на 30.04.2025 року, становить 1 565 130,51 грн.. Також відсутні докази внесення цієї суми на депозитний рахунок суду та доплати судового збору. Ці недоліки є істотними і перешкоджають подальшому розгляду справи по суті. Відповідно до статті 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог статей 175, 177 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та надає строк для усунення недоліків. Таким чином, з огляду на нові вимоги законодавства, які мають зворотну дію в часі, клопотання ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без руху є повністю обґрунтованим і підлягає задоволенню судом. (а.с. 237-239, т. 5)
Відповідачі своєї позиції по суті клопотання про залишення позову без руху суду не висловили, від них наявні заяви про проведення розгляду справи без їх участі.
Вирішуючи клопотання про залишення позову без руху, суд зазначає наступне.
Законом України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача"було внесено зміни, зокрема, до ст. ст.261, 388, 390, 391 ЦК України. Вказаний Закон набрав чинності 09 квітня 2025 року.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Ч.. 2 ст. 391 ЦК України передбачено, що якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387, 388 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 5 ст. 390 ЦК України суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Законом України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача також було внесено зміни, зокрема, до ч. 4 ст.177, ч. 2 ст.185 ЦПК України, доповнивши їх наступним змістом: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви». «Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму».
Норми вищевказаних статей ЦК України підлягають до застосування судом під час ухвалення судового рішення у даній справі, оскільки мають зворотню дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, добросовісність якого, в свою чергу, може бути спростована виключно в ході розгляду справи.
Судом прийнято до уваги, що за змістом ч. 5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.
Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України).
В ході розгляду даної справи суду необхідно оцінити наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна, оскільки судове рішення, ухвалене за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень ст. ст.387,388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не зможе вважатися таким, що відповідає нормам справедливого судового розгляду згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.
Суд зауважує, що на даній стадії судового провадження суд не вирішує питання належності, допустимості, достовірності чи достатності доказів, дослідження яких відбувається лише під час розгляду справи по суті, а оцінка під час ухвалення судового рішення, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене, внесення прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду є обов'язковою умовою для вирішення спору.
Суд зазначає, що хоча провадження у цій справі відкрито до набрання чинності вищезгаданими змінами, суд вважає, що внесення суми компенсації на депозитний рахунок суду є обов'язковим у справах, в яких суд першої інстанції ще не ухвалив рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності Законом №4292-ІХ.
В іншому випадку суд буде позбавлений можливості постановити рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь територіальної громади, навіть у разі встановлення обґрунтованості вимог.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів.
Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
При вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ЦПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне попередньо встановити дійсну мету заявленого прокурором позову.
Так, позов у цій справі мотивований незаконною, на думку прокурора, передачею у власність відповідача ОСОБА_1 спірної земельної ділянки шляхом укладення договору купівлі - продажу , що мало наслідком вибуття цього об'єкту з власності територіальної громади. Відтак позов фактично направлений на повернення майна у власність останньої.
При цьому позовна вимога про зобов'язання повернути земельну ділянку є тотожною з вимогою про витребування майна з незаконного володіння.
За таких обставин та правового регулювання суд, з метою забезпечення виконання нових вимог, визначених Законом №4292-ІХ, зокрема, щодо компенсації вартості майна, та керуючись завданням цивільного судочинства, дійшов висновку, що позовна заява прокурора має бути залишена без руху з підстав невнесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оціненого згідно із законом на дату подання позову.
З огляду на вказані норми закону суд дійшов висновку про зобов'язання прокурора внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого має бути здійснена в порядку, визначеному законом.
Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі №910/13737/19, судовий збір сплачується за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Однак, звертаючись з позовною заявою , в тому числі, майнового характеру прокурором не зазначено ціни позову (вартості спірного майна) з відповідним обґрунтуванням співвідношення сплаченої суми до вартості витребуваного майна.
Таким чином, з метою усунення недоліків позовної заяви прокурору слід зазначити ціну позову (позовної вимоги майнового характеру), виходячи із вартості спірного майна і доплатити судовий збір у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
У відповідності до ч.ч. 11-13 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187, 260, 261, 265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області до Кіровоградської обласної державної адміністрації, Олександрійської районної державної адміністрації, Олександрійської районної ради, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землями водного фонду шляхом визнання недійсними розпоряджень Світловодської райдержадміністрації, Кіровоградської обласної державної адміністрації, визнання недійсним рішення Світловодської районної ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, припинення права власності, повернення земельної ділянки - залишити без руху.
Запропонувати заступнику керівника Кіровоградської обласної прокуратури в п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали привести позовну заяву у відповідність до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, з дотриманням вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України ( позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу), а саме:
-надати суду оцінку спірного майна, а саме земельної ділянки площею 1, 0467 га, кадастровий номер 352580500:02:000:7513, розташовану за межами населеного пункту у межах Великоандрусівської сільської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області, (експертно-грошову оцінку земельної ділянки), здійснену в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви;
-зазначити ціну позову;
-доплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір";
-надати суду документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки відповідно до її експертно - грошової оцінки на дату подання позову.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог суду в зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Н.Л.Волошина