13 червня 2025 рокуселище ПетровеСправа № 941/709/25
Провадження № 3/941/236/25
Суддя Петрівського районного суду Кіровоградської області Больбот А. Ю., за участі адвоката Вацюка М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не працюючого,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
До Петрівського районного суду Кіровоградської області надійшли матеріали від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, мотивуючи тим, що 26.05.2025 року о 22 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 в с-щі Петрове, по вул. Першотравнева, керував мотоциклом «Спарк», без номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням алкотесту «Драгер 6820», після продуву було показано результат 0,91 ‰, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Вацюк М.В. у судовому засіданні заявив та подав до суду письмове клопотання про закриття провадження по справі в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак надав до суду пояснення на протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у яких заперечив обставини викладені у протоколі, також прохав розглядати справу без його участі та за участю його адвоката Вацюка М.В., підтримав клопотання свого захисника про закриття провадження по справі в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином об'єктивна сторона даного правопорушення включає в себе три складові:
керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
передачі керування;
відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, ключовою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП є те, що правопорушник має керувати транспортним засобом та перебувати в стані сп'яніння.
При цьому, відсутність будь-якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (пункт 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).
Крім того, в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду № 404/4467/16-а від 20.02.19 року зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу».
Відповідно до абзацу 75 пункту 1.10 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (в редакції на 26.05.2025 року), пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне.
З вище зазначеного вбачається, що особа яка веде мотоцикл є пішоходом, а отже вона не є особою, яка керує транспортним засобом.
Відповідно до пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , наданих ним в письмовому вигляді до суду, він зазначив, що після дев'ятої години вечора 26.05.2025 року він котив мотоцикл додому від ОСОБА_2 , який намагався його відремонтувати, однак не відремонтував. По дорозі між будинком ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) і будинком де проживає ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 ), а саме біля будинку номер АДРЕСА_3 , він зустрів хлопців які пили пиво, вони запропонували йому випити з ними, що він і зробив. Коли ОСОБА_1 вже хотів котити мотоцикл додому до них під'їхали поліцейські, запитали чий мотоцикл і сказали що ОСОБА_1 має пройти тест на стан алкогольного сп'яніння як водій мотоцикла.
ОСОБА_1 та хлопці які були присутні разом з ним повідомляли поліцейським, що він не керував мотоциклом, однак поліцейські назвавши хлопців адвокатами ОСОБА_1 прогнали їх додому, а його зобов'язали пройти тестуванння на наявність у нього в крові алкоголю. Тест показав що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, що останній і не заперечує. Однак він не керував мотоциклом, що можуть підтвердити хлопці, які були з ним. На його неодноразові повідомлення, що він не керував мотоциклом, а котив його, поліцейські не реагували і склали на нього протокол, який ОСОБА_1 відмовився підписувати тому, що він не скоював правопорушення - він наполягає, що не їхав на мотоциклі в стані алкогольного сп'яніння 26.05.2025 року, як і будь коли. Він вважає, що поліцейські безпідставно склали на нього протокол про адміністративне правопорушення за керування мотоциклом в стані алкогольного сп'яніння не маючи жодних доказів керування ним мотоциклом.
В той же час, матеріали справи не містять жодного доказу, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції в процесі руху.
Так, відповідно до відеозаписів, що додані до матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 941/709/25, відсутнє підтвердження факту керування ОСОБА_1 мотоциклом, як взагалі 26.05.2025 року, так і станом на 22 годину 20 хвилин, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД № 542017 від 26.05.2025 року. Перший по часу відеозапис 0000000_00000020250526222140_0002, що міститься на DVD-диску, який доданий до матеріалів справи відтворює подію 26.05.2025 року з 22 години 21 хвилини 40 секунд до 22 години 36 хвилин 40 секунд, однак він не фіксує факту керування мотоциклом «Спарк» ОСОБА_1 . Отже в матеріалах справи відсутні докази того, що саме в зазначений у протоколі час вчинення правопорушення, а саме: о 22 годині 20 хвилин 26.05.2025 року ОСОБА_1 керував мотоциклом, оскільки на початку відеозапису мотоцикл на відео взагалі не фіксується. На відеозаписі ОСОБА_1 стоїть разом іншими хлопцями і спілкується з поліцейським. Будь які докази руху мотоцикла керування яким здійснюється ОСОБА_1 та факт його зупинки в процесі руху на відео відсутні. Відповідно до відомостей зазначених в протоколі та наявних в матеріалах справи, поліцейський, який склав протокол, свідків для документування правопорушення не залучав. Зазначена обставина повністю спростовує об'єктивну сторону правопорушення зазначену в протоколі, а саме факт керування мотоциклом та час вчинення правопорушення. Протягом відтворення вище зазначеного відеозапису, особи які перебувають в полі зору відеокамери неодноразово заявляють, що ОСОБА_1 не керував мотоциклом. Так, в період часу з 22 год. 21 хв. 40 сек. по 22 год. 24 хв. 06 сек. присутні на місці події хлопці неодноразово заявляють, що ОСОБА_3 не їхав на мотоциклі. Однак замість того щоб зафіксувати отримані відомості по справі, поліцейський називає їх адвокатами Тарана А.В. та відправляє з місця події зобов'язуючи ОСОБА_1 залишитись на місці. При відтворенні відеозапису в період часу з 22 год. 24 хв. 13 сек. по 22 год. 24 хв. 40 сек. ОСОБА_1 заявляє, що не їхав на мотоциклі.
Другий по часу відеозапис 0000000_00000020250526223641_0003, що міститься на DVD-диску, що доданий до матеріалів справи, відтворює подію 26.05.2025 року з 22 години 36 хвилин 41 секунди до 22 години 51 хвилин 40 секунд, коли працівники поліції складають матерівали щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Під час відтворення відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 в період часу з 22 години 50 хвилин 00 секунд до 22 години 51 хвилин 40 секунд неодноразово просить працівника поліції надати йому відеозапис про те що він керує мотоциклом та запитує поліцейського на якій підставі без доказів правопорушення на нього складається протокол. Поліцейський зазначає, що докази будуть надані завтра.
Третій по часу відеозапис 0000000_00000020250526225141_0004, що міститься на DVD-диску, що доданий до матеріалів справи відтворює подію 26.05.2025 року з 22 години 51 хвилин 41 секунди до 22 години 56 хвилин 21 секунди. Протягом відтворення відеозапису ОСОБА_1 зазначає поліцейському, що він не буде підписувати матеріали, оскільки не згодний з притягненням його до відповідальності за відсутності доказів керування ним мотоциклом, на його вимогу назвати прізвище, ім'я та по батькові поліцейського, який складає на нього протокол, поліцейський ігнорує його прохання. Протягом відтворення наявних в матеріалах справи відеозаписів поліцейський не називає свою посаду та інші дані.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява № 16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №3 6673/04).
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, виходячи з наступного:
- Протокол серія ААД № 542017 про адміністративне правопорушення від 26.05.2025 року про скоєння порушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не є доказом вини ОСОБА_1 . Так, в графі протоколу «Місце скоєння та суть адміністративного правопорушення» не зазначено особу, яка вчинила протиправні дії, не зазначена повна адреса місця скоєння правопорушення (район, область), зазначено, що огляд на стан сп'яніння проводився приладом алкотестер Драгер 6820, що не відповідає повній назві сертифікованих в Україні приладів, які можуть використовуватись працівниками поліції, а отже позбавляє можливості ідентифікації приладу яким здійснювався огляд. Протокол складений нерозбірливим почерком.
Крім зазначеного, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 542017 від 26.05.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 , сам по собі не є головним доказом події правопорушення.
Частиною 1 ст.254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.
За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам у даній справі, у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) від 14 березня 2002 р., заява № 46477/99, суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 542017 від 26.05.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки фактичні обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі його достовірності.
До складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об'єктивну та суб'єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ, суд вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.
Наявний в матеріалах Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не є належним та допустимим доказом перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, оскільки складений в порушення вимог «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 (далі Порядок) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735 (далі Інструкція):
- акт не містить дати його складання.
- в графі «назва, номер спеціального технічного засобу» акту огляду зазначено, що огляд проведений за допомогою «Alcotest Драгер 6820», що не відповідає назві законодавчо врегульованого засобу вимірювання техніки, а саме назві спеціального технічного засобу «Газоаналізатор Alcotest 6820», в акті не зазначено номер спеціального технічного засобу яким проводився огляд, що унеможливлює ідентифікацію спеціального технічного засобу, яким проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Відповідно до ч.6 ст.266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції затверджено форму акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, однак поліцейський який склав протокол при складанні акту не дотримався вимог Інструкції, що в свою чергу спростовує відомості зазначені і у роздруківці проведеного тестування.
У відповідності до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Враховуючи вище викладене, працівником поліції, який склав протокол не виконано вимоги закону, огляд ОСОБА_1 проведений в порушення ст.266 КУпАП, а отже він є недійсним.
Крім зазначеного, огляд проведено безпідставно, оскільки доказів керування ОСОБА_1 мотоциклом не надано, а отже огляд є незаконним та порушує конституційні права громадянина України.
У зв'язку із зазначеним, даний акт разом з результатами огляду на стан сп'яніння не можe бути доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доданий до матеріалів справи DVD-диск із відеозаписами не є належним та допустимим доказом у справі, з наступних підстав:
перший по часу відеозапис 0000000_00000020250526222140_0002, що міститься на DVD-диску відтворює подію 26.05.2025 року з 22 години 21 хвилини 40 секунд до 22 години 36 хвилини 40 секунд, однак він не фіксує факту керування мотоциклом Спарк особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_1 станом на 22 годину 20 хвилин 26.05.2025 року, як зазначено в протоколі;
відповідно до відеофайлів, які знаходяться на долученому до справи DVD-диску, відсутні будь які відомості щодо технічного засобу, яким велася відеофіксація;
додані відеофайли не мають їх ідентифікації, не підписані електронним підписом;
додані до матеріалів справи копії Журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації та Журналу обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи технічних приладів і технічних засобів фото-і кінозйомки, відеозапису не посвідчені у встановленому законом порядку (не зазначено посаду особи, яка їх посвідчила, дату посвідчення, та не підтверджено повноваження особи яка посвідчила копії);
Відповідно до частин другої, третьої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини п'ятої статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно Розділу ІІ Порядку застосування портативних відеореєстраторів та карт пам'яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, наказом керівника органу, підрозділу поліції призначається відповідальна особа з числа працівників органу, підрозділу поліції (далі - відповідальна особа), на яку покладається відповідальність за:
1) зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів;
2) зберігання, видачу та приймання карт пам'яті;
3) зміну дати та часу на портативних відеореєстраторах;
4) облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів;
5) належне ведення відповідної документації.
Портативний відеореєстратор та карта пам'яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.
Портативні відеореєстратори та карти пам'яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації (далі - Журнал обліку), який зберігається в органі, підрозділі поліції.
Відповідно до пункту 3 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису» у цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях: відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації; карта пам'яті або флеш-карта - компактний електронний носій інформації, що використовується для зберігання цифрової інформації.
Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, в тому числі, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до Розділу II «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються, зокрема, матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Доданий до матеріалів справи DVD-диск не містить, як і не містять інші матеріали справи, відомостей вид оригіналу носія, його назву та інвентарний чи номенклатурний номер, а зазначений диск не є видом компактного електронного носія інформації, що використовується для зберігання цифрової інформації в розумінні «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці. Але, працівником поліції не було доведено інформацію до особи на яку складався протокол, про технічний засіб (вид, інвентарний чи номенклатурний номер, інше), яким здійснюється відеофіксування правопорушення 26.05.2025 року, що унеможливлює ідентифікувати саме той технічний засіб на який було здійснено запис фіксації правопорушення.
Таким чином, додані до справи відеоматеріали не є належними та допустимими доказами у справі оскільки піддаються сумніву.
За положеннями ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України, не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до частин 2, 3 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява № 16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №3 6673/04).
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Таким чином, оскільки будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів того, що ОСОБА_1 26.05.2025 року о 22 годині 20 хвилин керував мотоциклом в стані алкогольного сп'яніння не надано, та особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, не виконано вимоги ст.ст.251, 254, 256, 266 КУпАП, її висновок є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого, такий висновок носить суб'єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.
Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Оцінюючі у сукупності усі фактичні обставини даної справи суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, оскільки вина останньої не підтверджується в повній мірі доказами, доданими до матеріалів справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.247, 283, 285 КУпАП,-
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Кропивницького апеляційного суду через Петрівський районний суд Кіровоградської області.
Суддя А.Ю. Больбот