Справа № 392/879/25
Провадження № 2/392/731/25
про залишення позовної заяви без руху
14 травня 2025 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області - суддя Назаренко К. П., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ 23494714, вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175, 177 ЦПК України.
Всі адреси учасників процесу наведені у неналежній формі, яка встановлена підпунктом 2, п. 32 Правил надання послуг поштового зв'язку затверджених Постановою КМУ №270 від 05.03.09. Вимога дотримання відповідної форми також закріплена у ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлення документів", затвердженого наказом ДП «УкрНДНЦ» від 01.07.2020 № 144 положення якого поширюються на всі без винятку органи державної влади, місцевого самоврядування та юридичних осіб незалежно від форми власності (п. 1.1), п. 5.6: «Реквізити поштової адреси зазначають згідно з постановою Кабінету Міністрів України [7] у такій послідовності: назва вулиці, номер будинку, номер корпусу чи офісу (за потреби), назва населеного пункту, району, області, поштовий індекс.
Якщо місцезнаходження юридичної особи відрізняється від адреси фактичного здійснення діяльності чи розміщення офісу, у довідкових даних допустимо зазначати дві адреси: юридичну (зазначену в ЄДРПОУ) та фактичну (для листування)».
На 33-му році Незалежності, 15му році запровадження міжнародного стандарту вказування адрес, 10му році російської агресії та 3му році широкомасштабного вторгнення, продовжувати дотримуватися імперської традиції адресації є не лише порушенням правил, а й неетичною поведінкою. Тож фактично невиконаною є вимога п. 2 ч. 1 ст. 175 ЦПК України щодо вказування у позовній заяві місцезнаходження або місця проживання (перебування) учасників справи.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Згідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Як вказано в позовній заяві, доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів міститься в додатку 14 - «Бліндовський. pdf».
В якості доказу подано опис вкладення до листа на ім'я ОСОБА_1 . Однак, опис вкладення до листа не відповідає формі 107 (зокрема, у графі "вкладення у" відсутня підрядкова підказка щодо номеру відправлення, у графі "Перевірив" підрядкова підказка не вказує що необхідно зазначати саме прізвище працівника поштового зв'язку тощо).
У графі «найменування поштамту, вузла зв'язку, відділення зв'язку» відсутнє найменування відділення, у графі «Перевірив» відсутнє прізвище працівника поштового зв'язку. Крім цього, в графі «кількість предметів» відсутня інформація про кількість аркушів (сторінок) щодо кожного документу, а просто зазначена цифра «48», що ставить під сумнів те, що відповідачу надіслано позовну заяву з усіма доданими до неї документами, які подані до суду. Зазначені недоліки унеможливлюють ідентифікацію наданої послуги з відправлення позову з доданими документами з описом вкладення відповідачу. Тому він не може бути взятий до уваги як належний та допустимий доказ надсилання копії позовної заяви відповідачу.
Таким чином, вимога абзацу 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України не виконана, доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів не надано.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Оскільки подана заява не відповідає вимогам закону, суд вважає, що її слід залишити без руху і надати строк позивачеві для виправлення вищевказаних недоліків, після усунення яких подати на адресу суду нову редакцію позовної заяви з додатками, які не додані з попередньо редакцією заяви, в необхідній кількості екземплярів (відповідно до кількості учасників) з виправленими недоліками.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187, 260, 261, 353 ЦПК України,
Позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором- залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали суду у десятиденний строк з дня отримання ним цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя К. П. НАЗАРЕНКО