Справа № 392/1776/24
Провадження № 3/392/29/25
08 квітня 2025 року м. Мала Виска
Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Назаренко К. П., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
В провадження Маловисківського районного суду Кіровоградської області з ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 542408 від 03.10.2024, складений щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП, про те, що останній 03.10.2024 о 14:40 в Кіровоградській області Новоукраїнському районі м. Мала Виска по вул. Південна, буд. 9, керував транспортним засобом «ЗАЗ TF 699Р» р. н. НОМЕР_2 , та після ДТП з його участю вживав алкогольні напої, чим порушив вимоги п.2.10.є Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 в судові засідання призначені на 25.02.2025, 06.03.2025 та 08.04.2025 не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи у спосіб визначений ст. 277-2 КУпАП.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Багрій В. А. в судове засідання, призначене на 06.03.2025 з'явився та просив його перенести у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, в судове засідання призначене на 08.04.2025 з'явився, вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП заперечив посилаючись на наступне. Порушник не відмовлявся пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів чи пройти обстеження у Маловисківській міській лікарні. Жодних документів не підписав. Єдиним доказом стану сп'яніння є акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де вказані виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Однак ці ознаки є суб'єктивними та не дають можливості оцінити об'єктивні показники стану сп'яніння. Крім цього, відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП настає за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Проте, в матеріалах справи відсутні докази вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв, після його участі в ДТП, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 542408 від 03.10.2024.
Суд, вивчивши матеріали справи та заслухавши думку представника ОСОБА_1 - адвоката Багрія В. А. приходить до висновку, про сумнівність вчинення ОСОБА_1 порушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та його доведеність матеріалами справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При з'ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Порушник все ж відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів чи пройти обстеження у Маловисківській міській лікарні. Відповідна відмова чітко зафіксована на відеозапису з боді-камери поліцейського (10 хв.05 сек. відеозапису, 17:15:28 03.10.2024 реального часу, файл 2024_1003_170522_0000000_ 000000 _0015.mp4.). Ч. 4 ст. 130 КУпАП не передбачено відповідальності за відмову проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (на відміну від ч. 1 ст. 130 КУпАП).
З іншої сторони, єдиними належними та допустимими доказами стану сп'яніння є результати огляду з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції чи результати огляду в закладі охорони здоров'я (ст. 266 КУпАП, Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 N 1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, далі Інструкція). Відповідно до п. 22 розділу ІІІ зазначеної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Єдиним доказом стану сп'яніння у справі є акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де вказані виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Однак далі в акті вказано, що огляд не проводився у зв'язку з відмовою та відсутня дата складення акту. Наведені попередні ознаки стану сп'яніння є суб'єктивними, встановлені без застосування спеціальних технічних засобів, без вказування кількості алкоголю в крові та не дають можливості оцінити об'єктивні показники стану сп'яніння. Відповідні докази не відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і на яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП настає за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
В судовому засіданні судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 542408 від 03.10.2024 та матеріали справи додані до нього. Однак, матеріали не містять належних та допустимих доказів, на підставі яких можна було б встановити, що ОСОБА_1 після ДТП за його участю вживав алкогольні напої.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23- рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відсутність або недоведення вини особи виключає склад правопорушення.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом. При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Підсумовуючи наведене, враховуючи такі засади провадження як диспозитивність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини особи, суд приходить до висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст 9, 247, 252, 266, 283, 284, 287 КУпАП
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення та набирає законної сили з моменту закінчення строків на її оскарження, якщо таку не було оскаржено.
Суддя К. П. НАЗАРЕНКО