Справа № 404/6175/24
Провадження №2-о/405/201/24
12 лютого 2025 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Тарасенко Р.П.,
за участю учасників справи:
заявника ОСОБА_1 та в її інтересах представника - адвоката Гури К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький в порядку окремого провадження цивільну справу №404/6175/24 за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Кетрисанівська сільська рада (с. Кетрисанівка, Бобринецький район, Кіровоградська область) про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Гура К.В. (діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВА № 1085294 від 08 липня 2024 року) в інтересах заявника звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з заявою, в якій просив встановити юридичний факт - факт спільного проживання однієї сім'єю жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 07 лютого 2014 року по день смерті чоловіка ОСОБА_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заяви зазначив, що з 2014 року заявник ОСОБА_1 почала проживати з ОСОБА_2 однією сім'єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, в її домоволодінні, за адресою: АДРЕСА_1 , однак реєструвати шлюб не поспішали, оскільки не вбачали в цьому потреби. При цьому, як чоловік та дружина вони мали взаємні права та обов'язки, а в сім'ї склались усталені відносини, притаманні подружжю, а саме: спільне проживання, ведення спільного господарства, спільні витрати на утримання родини, спільний відпочинок, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання майна, виховання дітей, піклування про родину. На початку 2024 року стан здоров'я ОСОБА_2 погіршився та заявник ОСОБА_1 , як дружина, опікувалась ним, однак через хронічну недостатність кровообігу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер та його похованням займалась вона (заявник) та її донька ОСОБА_4 . Крім того, зазначив, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 6,9598 га з кадастровим номером 3520883800:02:000:0408, яка розташована на території Кетрисанівської ОТГ. 23 квітня 2024 року заявник ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіною І.А. повідомлено, шо видача свідоцтва про право на спадщину може бути після встановлення в судовому порядку черговості спадкування.
З огляду на викладене вище, представник заявника вказав, що встановлення юридичного факту - факту проживання заявника ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_2 має для неї юридичне значення для оформлення спадщини та одержання свідоцтва про право на спадщину за законом.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 липня 2024 року матеріали зазначеної заяви ОСОБА_1 передано за підсудністю на розгляд до Ленінського районного суду м. Кіровограда, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 року зазначена справа розподілена судді Ленінського районного суду м.Кіровограда Івановій Л.А. (справа № 404/6175/24, провадження № 2о/405/201/24).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 жовтня 2024 року відкрито окреме провадження у справі за зазначеною заявою та призначено судове засідання з викликом учасників справи.
Зазначеною ухвалою також витребувано у приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Потьомкіної Ірини Анатоліївни ( АДРЕСА_2 ) належним чином завірену копію спадкової справи № 12/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
20 листопада 2024 року за вх. № 31209 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Потьомкіною І.А. на виконання ухвали суду від 10 жовтня 2024 року в частині витребування доказів надано копію спадкової справи № 12/2024, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заявник ОСОБА_1 та в її інтересах представник - адвокат Гура К.В. під час судового розгляду справи по суті заявлені вимоги підтримали з підстав, зазначених у заяві, просили заяву задовольнити. Крім того, заявник ОСОБА_1 додатково зазначила, що з ОСОБА_2 вона познайомилася ще у 1996 році та з 03.06.1996 року вони почали проживати разом по АДРЕСА_3 . Приблизно в жовтні 2013 року вони переїхали в м.Кіровоград (на теперішній час м. Кропивницький), придбали будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Також зазначила, що вона (заявник) розлучена вже більше 37-ми років, а ОСОБА_2 розлучився приблизно через місяць після придбання будинку у АДРЕСА_1 . Вказала, що з ОСОБА_2 вони жили добре, дружно, виховували її (заявника) дітей від попереднього шлюбу, обробляли земельну ділянку, тримали качок і курей, придбали машину. Також зазначила, що у ОСОБА_2 від попереднього шлюбу була донька, яку він вивчив, купив їй житло (трикімнатну квартиру), однак з донькою він не спілкувався.
Представник заінтересованої особи Кетрисанівської сільської ради в судове засідання не з'явився, про дату і час судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Заслухавши заявника ОСОБА_1 та в її інтересах представника - адвоката Гуру К.В., свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , враховуючи відсутність заперечень заінтересованої особи Кетрисанівської сільської ради, зваживши доводи, викладені в заяві, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_9 , який було розірвано 07 лютого 2014 року, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 15 та видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 почав проживати однією сім'єю, як чоловік та дружина з заявником ОСОБА_1 , в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , та як свідчить копія будинкової книги за вказаною адресою, заявник ОСОБА_1 зареєструвала своє місце проживання за вказаною адресою з 28.09.2013 року, а ОСОБА_2 , - з 25.02.2014 року.
Судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації смерті у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис за № 654.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема, земельна ділянка площею 6,9598 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Кетрисанівської сільської ради, Бобринецького району Кіровоградської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯИ № 655797, виданого ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 16 грудня 2008 року № 2808, виданого Державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Дроздовою О.П.
Крім того, з копії спадкової справи № 12/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , заведеної 23 квітня 2024 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіною І.А., судом також встановлено, що з заявою про прийняття спадщини за законом звернулася заявник ОСОБА_1 (заява надійшла 23 квітня 2024 року та зареєстрована під № 33), яка в заяві зазначила, що з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , вона проживала однією сім'єю двадцять вісім років до часу відкриття спадщини.
Даних щодо інших спадкоємців матеріали спадкової справи не містять.
При цьому, відповідно до письмового роз'яснення приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіної І.А. від 03 червня 2024 року за вих. № 185/02-14 щодо порядку прийняття та оформлення спадщини роз'яснено заявнику ОСОБА_1 , що видача свідоцтва про право на спадщину може бути після встановлення в судовому порядку черговості спадкування.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Більш того, відповідно до ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.3 ст.46 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 336/709/18-ц суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч.1 ст.1258 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Положеннями ст.3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Про ознаки проживання однією сім'єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зазначено, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до абз. 3 п. 3 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
В свою чергу, допитані в судовому засіданні за клопотанням заявника ОСОБА_1 свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 надали пояснення, за якими, підтвердили факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 як чоловіка та ОСОБА_1 як жінки без реєстрації шлюбу в період з 08 лютого 2014 року по день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зокрема, свідок ОСОБА_5 пояснив, що по сусідству з його тещею, яка проживала за адресою: АДРЕСА_4 проживали сім'єю жінка ОСОБА_10 та чоловік ОСОБА_11 та коли він (свідок) приїжджав за вказаною адресою, то завжди спілкувався з сусідами, вони завжди були разом. Знає, що за час свого проживання за вказаною адресою, вони ремонтували покрівлю, будували сарай та огорожу, вели спільне господарство.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона познайомилася з ОСОБА_10 та ОСОБА_12 приблизно у 2013 року, коли вони придбали будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в той час, як по сусідству за адресою: АДРЕСА_4 проживала її (свідка) мати. Вказала, що ОСОБА_10 з ОСОБА_12 постійно поралися по господарству та на городі та все робили спільно та разом. Бачила, як до них приїжджала донька заявника ОСОБА_1 з чоловіком та онуками, називала ОСОБА_12 «батьком».
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що знає ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 2013 року, як батьків ОСОБА_13 . Він допомагав їм машиною переїжджати з села Кетрисанівка в місто Кропивницький, коли вони придбали будинок. Зазначив, що заявник ОСОБА_1 з ОСОБА_2 жили як сім'я і він навіть не знав, що вони не реєстрували шлюб. У заявника ОСОБА_1 є дві доньки від попереднього шлюбу: ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , які в свою чергу, називали ОСОБА_2 «татом».
Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що познайомився з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у 2013 році, коли приїжджав в с. Кетрисанівку свататися до майбутньої дружини ОСОБА_15 . В подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 переїхали в м. Кропивницький, вони разом шукали будинок, щоб він знаходився поблизу з їх будинком. За час спільного проживання вони також придбали автомобіль, робили в будинку ремонтні роботи, вели домашнє господарство, тримали качок і курей, вулики з бджолами. Зазначив, що всі свята, дні народження заявник з ОСОБА_2 відвідували разом, а коли йому (свідку) з дружиною треба було десь поїхати, то дітей вони залишали у заявника та ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що ОСОБА_1 є її мамою, яка проживала з ОСОБА_2 з 1996 року у с. Кетрисанівці, як одна сім'я з спільним бюджетом та вели спільне господарство, вона та старша сестра ОСОБА_14 називала ОСОБА_2 батьком. В 2013 році мама з батьком переїхали в АДРЕСА_1 . Батько ОСОБА_2 оплатив її (свідка) навчання у навчальному закладі. Знає, що у батька була донька, від попереднього шлюбу однак вони ніколи її не бачили, про неї ніколи не розмовляли. Крім того вказала, що її батьки все робили разом і на городі і в будинку. Батько отримував пенсію більшу за мамину, тому витрати були на ньому. Вважає, що вони не укладали шлюб, так як у такому віці вже були інші цінності, - спокій і злагода. Після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його похованням в с. Кетрисанівка займалася вона з мамою.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, при цьому, відповідно до ч.1 ст. 294 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст.318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.
Встановлення даного юридичного факту спільного проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу має для заявника ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки та надає їй можливість реалізувати своє право на оформлення спадщини, яка (спадщина) відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З огляду на викладене вище, аналізуючи докази по справі в їх сукупності, враховуючи відсутність спору про право, а також враховуючи, що встановлення факту спільного проживання однієї сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу має для заявника ОСОБА_1 юридичне значення та безпосередньо породжує для останньої юридичні наслідки, оскільки з визначенням її спільного проживання зі спадкодавцем законодавство пов'язує прийняття спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість і доведеність заяви про встановлення юридичного факту, а саме: факту спільного проживання однієї сім'єю жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 08 лютого 2014 року по день смерті чоловіка ОСОБА_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі чого заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом, у зв'язку з чим понесені заявником ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з судового збору, - слід вважати по фактично понесеним останньою.
На підставі викладеного та керуючись ст.263-265,293,294,315,316, 319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кетрисанівська сільська рада про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, - задовольнити.
Встановити юридичний факт - факт спільного проживання однієї сім'єю жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 08 лютого 2014 року по день смерті чоловіка ОСОБА_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судові витрати по справі вважати по фактично понесеним заявником ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.
Суддя Ленінського
районного суду
м.Кіровограда Лілія Андріївна Іванова