12 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/1259/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
представник АТ "Кредобанк" - Павленко С. В.,
представники інших учасників справи в судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 2658/2025)
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2025
у складі колегії суддів: Сгара Е. В. (головуючий), Гетьман Р. А., Склярук О. І.
та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.11.2024
у складі судді Прохорова С.А.
у справі № 922/1259/24
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність, -
На розгляд суду постало питання щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у зв'язку з неподанням боржником погодженого ним та схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
2. 24.06.2024 ухвалою Господарського суду Харківської області:
- відкрито провадження у справі про неплатоспроможність громадянки України ОСОБА_1 ,
- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів,
- введено процедуру реструктуризації боргів боржника,
- призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Волторніста Сергія Івановича (свідоцтво №1958 від 06.11.2020).
3. 09.09.2024 ухвалою Господарського суду Харківської області за результатами попереднього засідання зобов'язано керуючого реструктуризацією включити визнані вимоги кредиторів до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), а саме:
- вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк" в розмірі 37 189,05 грн боргу та вимоги в розмірі 4 844,80 грн судового збору, сплаченого за розгляд заяви
- вимоги ОСОБА_2 в розмірі 854 666,80 грн боргу, 4 273,34 грн сплаченого судового збору в Жовтневому суді м. Харкова та 4 844,80 грн судового збору, сплаченого за подання заяви з грошовими вимогами,
- вимоги Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, в розмірі 14 194,92 грн заборгованості перед бюджетом та 6 056 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами,
- вимоги Акціонерного товариства "КредоБанк" в розмірі 577 920,99 грн, які складаються з: 393 625,54 грн - заборгованість за тілом кредиту; 170 981,53 грн - заборгованість за відсотками; 8 469,12 грн - судові витрати за розгляд справи в Жовтневому районному суді міста Харкова та 4 844,80 грн судового збору, сплаченого за подання заяви.
Зобов'язано керуючого реструктуризацією повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення відповідно до вимог ст. 123 КУзПБ, збори кредиторів мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.
Зобов'язано керуючого реструктуризацією надати рішення зборів кредиторів, оформлене протоколом та прийняте відповідно до вимог ч. 8 ст. 123 КУзПБ.
Засідання, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі було призначено на "14" жовтня 2024 р.
4. 14.10.2024 арбітражним керуючим подано до суду заяву про відкладення засідання суду в якій повідомлено суд, що боржниця активно займається пошуком віддаленої роботи з метою отримання постійного доходу для погашення заборгованості перед кредиторами. Вказано, що станом на 08.10.2024 ОСОБА_1 , розмістила резюме на сайті https://robota.ua//candidates/23907477 та https://www.work.ua/resumes/11135051 з метою пошуку вакантної посади та невдовзі має пройти співбесіду з одним із потенційних роботодавців. У зв'язку з чим, просить відкласти судове засідання на іншу дату, з метою отримання інформації від боржника щодо сум грошових коштів які вона зможе відправляти на погашення боргів кредиторів.
5. Як вказав суд першої інстанції, 14.10.2024 боржниця до суду не з'явилася, хоча її явка в судове засідання була визнана обов'язковою. У зв'язку із технічною несправністю системи відеоконференцзв'язку, судове засідання, яке було призначено на 14.10.2024 не відбулося та перенесено судом на 04.11.2024.
6. Ні боржниця, ні арбітражний керуючий в судове засідання у справі, призначене для розгляду схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, яке було призначено на 04.11.2024 не з'явилися.
7. 04.11.2024 арбітражним керуючим подано до суду першої інстанції клопотання про відкладення засідання суду, в якому зазначає, що боржниця повідомила арбітражного керуючого, що у неї відбулась співбесіда щодо працевлаштування у відділ реклами в ТОВ "АЙТІ ХАРКІВ ГРУП", код ЄДРПОУ 45533695. На сьогодні між ними погоджуються умови щодо оплати праці та в найближчий час, вона буде прийнята на роботу. Заробітна плата, що буде отримуватись боржницею, буде основним джерелом погашення заборгованості перед кредиторами.
8. Судами встановлено, що боржницею не було подано до суду план реструктуризації боргів.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
9. 04.11.2024 ухвалою Господарського суду Харківської області провадження у справі №922/1259/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 закрито; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, припинено повноваження керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Волторніста Сергія Івановича.
10. Суд першої інстанції керувався приписами ч. 11 ст. 126 КУзПБ та мотивував ухвалу неподанням у встановлені законом строки господарському суду погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника та недобросовісною поведінкою боржника.
Короткий зміст постанови апеляційного господарського суду
11. 20.03.2025 постановою Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.11.2024 залишено без змін. Апеляційний господарський суд визнав вірними висновки суду першої інстанції про закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ч. 11 ст. 126 КУзПБ, приймаючи до уваги недобросовісність поведінки боржника.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. 10.04.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій вона просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.11.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 у справі № 922/1259/24, а справу направити до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду.
13. Скаржник посилається на постанови Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, від 25.08.2021 у справі № 925/473/20 (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України) та стверджує, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили обставини справи, не надали правової оцінки діям боржника щодо його працевлаштування, спроб відновлення платоспроможності та узгодження плану реструктуризації. На думку скаржника, суд першої інстанції формально застосував ч. 11 ст. 126 КУзПБ, не врахувавши дискреційний характер цієї норми, не здійснивши оцінку добросовісності боржника та наявних перспектив виконання зобов'язань. Апеляційний господарський суд, за доводом ОСОБА_1 , не надав мотивованої відповіді на апеляційну скарги та не дослідив обставини, які мали істотне значення для вирішення спору.
14. Скаржниця вказує, що 08.10.2024 вона розмістила резюме на інтернет сайтах з метою пошуку вакантної посади, 31.10.2024 провела співбесіду з роботодавцем ТОВ "Айті Харків Груп" та повідомила про це арбітражного керуючого, який повідомив про ці обставини суд та просив відкласти судове засідання. 13.11.2024 боржницю прийняли на роботу до ТОВ "Айті Харків Груп" на посаду дизайнера реклами. Зазначає, що враховуючи умови війни, пошук віддаленої реклами складний довготривалий процес, що займає певний час, не було можливості провести збори кредиторів та надати зборам план реструктуризації, що відповідав би вимогам КУзПБ, оскільки було відсутнє джерело погашення заборгованості - кошти. Скаржниця доводить, що перебуваючи у складному фінансовому становищі вона продемонстрували активну та добросовісну позицію до процесу, не уникала виконання обов'язків, активно співпрацювала з арбітражним керуючим.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
15. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
16. Верховний суд наголошує, що в силу положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
17. Об'єктом касаційного перегляду у цій справі є судові рішення судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі положень ч. 11 ст. 126 КУзПБ.
18. Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
19. Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
20. Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
21. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
22. Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (п. 2, 8 ч. 5 ст. 119 КУзПБ).
23. Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у ст. 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
24. Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
25. План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (ч. 3 ст. 124 КУзПБ).
26. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (ч. 2, ч. 3 ст. 123 КУзПБ).
27. Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у ст. 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з для її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.
28. Колегія суддів звертається до висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 (на яку посилається скаржник), які полягають у наступному.
29. Процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
30. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 (на яку також посилається скаржник), вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
31. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
32. До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
33. КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
34. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
35. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
36. Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
37. В постанові від 19.09.2022 у справі № 903/806/20 Верховний Суд також зауважив, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
38. Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
39. Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
40. За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
41. Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність. Аналогічний висновок також викладено в постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 925/473/20, на яку посилається скаржник в касаційній скарзі.
42. У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
43. Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
44. Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п'ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов'язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.
45. До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов'язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.
46. Верховний Суд наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.
47. Враховуючи наведене, Верховний Суд зауважує, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів (наведені вище висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).
48. Як вбачається зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин, в ухвалі від 24.06.2024 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 судом було введено процедуру реструктуризації боргів боржника, встановлено строк до 10.08.2024 для підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (частина 5 статті 119 КУзПБ). Також судом було призначено попереднє засідання у справі на 19.08.2024, яке з урахуванням обставин, які перешкоджали його проведенню, відбулося 09.09.2024.
49. У встановлені законом строки господарському суду не було подано погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника.
50. При цьому, вирішуючи питання про закриття провадження у цій справі, судами було надано оцінку добросовісності боржника та враховано:
- неповідомлення суду причин неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації,
- неподання суду доказів її працевлаштування,
- неявку до суду особисто, навіть після того, як її участь в засіданні була визнана обов'язковою,
- не подання оригіналів або належним чином засвідчених копій документів про доходи боржника, документів з інвентаризації майна,
- неподання пояснень куди і яким чином, на які цілі були витрачені отримані в громадянки ОСОБА_2 в сумі 854 666,80 грн, причини тривалої неоплатності боргу перед АТ "Кредобанк" і яким чином, в якій сумі вдалось акумулювати кошти для оплати послуг арбітражного керуючого та адвоката в цій справі.
51. З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним застосування судами попередніх інстанцій положень ч. 11 ст. 126 КУзПБ та закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , з тих підстав, що боржником не подано суду у встановлений строк погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, враховуючи з'ясовані судами обставини, які свідчать про недобросовісну поведінку боржника.
52. Поряд з цим, Верховний Суд вважає недоречними висновки суду щодо недобросовісної поведінки боржника, зроблені ними через призму дій керуючого реструктуризацією (щодо ненадання ним звіту про майновий стан боржника та відомостей щодо проведення зборів кредиторів), оскільки сама по собі поведінка арбітражного керуючого та його власне ставлення до виконання покладених на нього КУзПБ обов'язків не може відображати добросовісності чи недобросовісності боржника.
53. Проте встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо поведінки самого боржника під час провадження у цій справі про неплатоспроможність достатньо для визнання висновку судів про недобросовісність боржника обґрунтованим.
54. Доводи скаржника про формальне застосування судами ч. 11 ст. 126 КУзПБ не спростовують встановлені судами обставини та не свідчать про порушення вказаної норми права, натомість зводяться до незгоди скаржника із прийнятими судовими рішеннями та спонукання суду касаційної інстанції здійснити переоцінку доказів у справі.
55. Колегія суддів наголошує, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).
56. У цій справі Верховним Судом не встановлено порушення судами норм процесуального права щодо оцінки доказів, а скаржник не наполягає який саме доказ не було досліджено судами чи оцінено з порушенням закону.
57. Відтак Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій вірно застосовано ч. 11 ст. 126 КУзПБ, висновки судів відповідають висновкам Верховного Суду у постановах від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, від 25.08.2021 у справі № 925/473/20, а доводи касаційної скарги не підтвердилися.
58. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
59. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
60. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова суду апеляційної інстанції та ухвала місцевого господарського суду про закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність фізичної особи - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат
61. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.11.2024 у справі № 922/1259/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік