16 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 918/1131/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М"
про відвід суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Волковицька Н. О. - головуючого, Могил С. К., Случ О.В. у справі
за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави
до 1) Рівненської міської ради,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М"
про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення,
07.04.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла, надіслана поштою 31.03.2025, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 (повний текст складено 11.03.2025) у справі № 918/1131/22.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 918/1131/22 між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2025 для розгляду касаційної скарги у цій справі визначений склад колегії суддів: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С.К., Случ О. В.
Ухвалою Верховного Суду від 28.05.2025 (колегія суддів у складі: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.), зокрема відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі №918/1131/22; призначено її розгляд у судовому засіданні 01.07.2025 о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду, а також витребувано матеріали справи.
09.06.2025 в системі "Електронний суд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" подано заяву про відвід колегії суддів: Волковицька Н. О., Могил С. К., Случ О. В., яка обґрунтована тим, що всупереч нормам Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, та Особливостями визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, затверджені рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2025 № 6 визначення колегії суддів для розгляду цієї справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОІМПЕРІЯ-М") на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 лютого 2025 року у справі № 918/1131/22 було здійснено автоматизованою системою шляхом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, який ухвалював постанову Верховного Суду від 03 жовтня 2023 року про направлення цієї справи на новий розгляд. Крім згаданого під час розгляду справи судова колегія у складі: Могил С. К., Случ О. В., Волковицька Н.О. в постанові від 03.10.2023 висловили свою позицію щодо застосування норм матеріального права щодо застосування частини 2 статті 134 Земельного кодексу України.
За приписами частин третьої, сьомої, восьмої статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Положеннями частин першої та другої статті 39 ГПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Розглянувши подану заяву про відвід колегії суддів: Волковицька Н. О., Могил С. К., Случ О. В. суд касаційної інстанції дійшов висновку про її необґрунтованість та безпідставність з огляду на таке.
Статтею 35 ГПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (пункт 5 частини 1 цієї статті).
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення у справі від 24.05.1989 у справі "Хаушильд проти Данії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі необхідно вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Отже, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Надаючи оцінку доводам заявника стосовно розгляду справи неповноважним складом суду, а саме порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, колегія суддів зважає на таке.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Відповідно до частин 1-3 статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Згідно з частиною 11 статті 6 ГПК України несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
За приписами частини 8 статті 32 ГПК України суддею-доповідачем та головуючим суддею в колегії є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ.
Частиною 13 статті 32 ГПК України передбачено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із підпунктом 2.3.2 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (із змінами, внесеними згідно із рішенням Ради суддів України від 26.03.2025 № 15, погодженими наказом ДСА України від 31.03.2025 № 119), визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:
- автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;
- пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;
- розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;
- визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);
- повторного автоматизованого розподілу судових справ.
Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7 затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, що вводяться в дію з 01.04.2025.
Згідно із приписами пункту 1. 3. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, збори суддів касаційного суду для забезпечення здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зокрема, визначають особливості застосування Положення відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.
Рішення зборів суддів касаційних судів та зборів суддів Великої Палати, а також видані на їх виконання внутрішні організаційно-розпорядчі документи касаційних судів та Великої Палати діють в частині, що не суперечить цим Засадам (пункт 1.4).
Відповідно до пункту 11 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді у разі надходження до суду касаційної інстанції касаційної скарги після закінчення касаційного розгляду справи таку касаційну скаргу АСДС розподіляє в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами, якщо інше не встановлено зборами суддів.
Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 6 від 31.03.2025 затверджено Особливості визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, згідно із підпунктом 1 пункту 4 яких передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів (три і більше суддів)) касаційні (апеляційні) скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду після визначення судді-доповідача у цій справі, у тому числі після направлення справи для продовження розгляду судом нижчої інстанції, крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції.
Як вже зазначалося вище під час реєстрації поданої 07.04.2025 касаційної скарги у справі № 918/1131/22 було здійснено автоматизований розподілу судової справи між суддями, а не як зазначає заявник про передачу справи раніше визначеному складу суду.
Згідно Засад використання автоматизованої системи документообігу у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 №7 (пункт 2.3.) для розгляду судової справи колегією суддів АСДС визначає суддю-доповідача в порядку, передбаченому пунктом 1.7. цих Засад. Після визначення судді-доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійно діючої колегії суддів, визначеної зборами суддів, до якої входить суддя-доповідач, без урахування повноважень для здійснення процесуальних дій, на момент автоматизованого розподілу, якщо інше не встановлено зборами суддів.
Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2024 затверджено, зокрема, постійну колегію суддів у такому складі: Волковицька Н. О. - головуюча, Могил С. К., Случ О. В.
Відтак розподіл касаційної скарги, яка надійшла в межах однієї справи, після нового її розгляду судом нижчої інстанції здійснюється в загальному порядку.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно із частиною четвертою статті 15 цього ж Закону визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом.
За змістом частини шістнадцятої статті 32 ГПК України результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Із наведеного вище вбачається, що судді не мають будь-яких нормативно встановлених механізмів формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду у розумінні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Згідно зі статтею 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (частина перша цієї статті). Також суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (частина друга цієї ж статті).
Оскільки стаття 35 ГПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов'язкових підстав, визначених, зокрема, у частинах першій-четвертій вказаної статті), лежить в межах повноважень Суду. В свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.
У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Посилання заявника щодо участі цієї ж колегії суддів у розгляді справи № 918/1131/22 в 2023 році і прийняття відповідної постанови, не можуть бути розцінені як підтвердження щодо їх упередженості під час розгляду вказаної справи без наведення проявів таких дій зі сторони суддів, суперечать приписам частини четвертої статті 35 ГПК України та не можуть бути підставою для відводу.
Отже, саме по собі судове рішення, прийняте у цій справі за участю суддів Волковицької Н. О., Могила С. К., Случа О. В. не може бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення зазначеними суддями саме необ'єктивності чи упередженості на користь однієї зі сторін. Проте, таких доказів заявник відводу до заяви не додав.
Таким чином, слід зазначити, що вказана заявником обставина не може бути підставою для відводу колегії суддів.
Інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів, ним не зазначено.
Наведені заявником підстави для відводу оцінюються судом критично, оскільки доводи взагалі не містять жодних належних обґрунтувань.
Отже, за результатами розгляду заяви про відвід суддів від розгляду справи № 918/1131/21 суд дійшов висновку, що його доводи є такими, що не містять об'єктивно обґрунтованих посилань на обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 ГПК України.
Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" про відвід колегії суддів у складі: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В. у розгляді справи № 918/1131/22 не містить обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об'єктивності. Тому суд дійшов висновку про необґрунтованість відводу та необхідність передачі заяви на авторозподіл для її розгляду.
Керуючись статтями 32, 35, 36, 38, 39, 234, 235, 314 ГПК України, Верховний Суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоімперія - М" про відвід колегії суддів у складі: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В. у розгляді справи № 918/1131/22 визнати необґрунтованою та передати для вирішення питання про відвід колегії суддів суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ