03 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/11128/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Бакуліної С.В., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А.В.,
за участю представників учасників справи:
позивача - Жегуліна Ю.М. (адвокат),
відповідача 1 - не з'явився,
відповідача 2 - не з'явився,
відповідача 3 - не з'явився,
відповідача 4 - не з'явився,
відповідача 5 - не з'явився,
відповідача 6 - не з'явився,
відповідача 7 - не з'явився,
відповідача 8 - Чугунова М.В. (адвокат),
відповідача 9 - не з'явився,
відповідача 10 - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Барсук М. А., судді: Кропивна Л. В., Руденко М. А.)
від 21.01.2025
у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до: 1. ОСОБА_2 ,
2. ОСОБА_3 ,
3. ОСОБА_4 ,
4. ОСОБА_5 ,
5. ОСОБА_6 ,
6. ОСОБА_7 ,
7. ОСОБА_8 ,
8. ОСОБА_1 ,
9. ОСОБА_9 ,
10. ОСОБА_10 ,
про стягнення 11 706 838 257,34 грн.
1. У липні 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, у якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 (далі - відповідач -1), ОСОБА_3 (далі - відповідач - 2), ОСОБА_4 (далі - відповідач - 3), ОСОБА_5 (далі - відповідач - 4), ОСОБА_6 (далі - відповідач - 5), ОСОБА_7 (далі - відповідач - 6), ОСОБА_8 (далі - відповідач - 7), ОСОБА_1 (далі - відповідач -8), ОСОБА_9 (далі - відповідач - 9), ОСОБА_10 (далі - відповідач -10) 11 706 838 257, 34 грн шкоди, завданої ними Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - Банк) як посадовими особами Банку.
2. Позов обґрунтовано завданням відповідачами шкоди Банку внаслідок прийняття управлінських рішень щодо ряду укладених кредитних та забезпечувальних правочинів. Доводи Фонду полягають у тому, що рішення відповідачів про видачу кредитів юридичним особам, виведення з-під застави високоліквідного майна, зменшення процентної ставки за користування кредитними коштами та про систематичне відтермінування сплати відсотків позичальниками приймались кредитною комісією з корпоративного бізнесу та середнього і малого бізнесу Банку (кредитний комітет) у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 (окремі рішення приймались за участі ОСОБА_12 ); членами спостережної ради Банку були ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , з порушенням фідуціарних обов'язків.
3. 15.10.2024 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу, якою позов Фонду залишив без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4. Суд першої інстанції виходив з того, що:
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, зокрема, ухвалено направити судове доручення про надання правової допомоги у справі № 910/11128/23 щодо вручення ОСОБА_2 судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії - Bundesministerium fьr Justiz (1070, Austria, Wien, Museumstrasse, 7), зобов'язано позивача в строк до 22.03.2024 включно через канцелярію Господарського суду міста Києва надати по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову: позовної заяви з доданими до неї документами, даної ухвали Господарського суду міста Києва, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з підтвердженням про вручення документа;
- Фондом оскаржена зазначена ухвала суду першої інстанції від 19.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду в частині зупинення провадження у справі, а також в частині зобов'язання позивача надати в строк до 22.03.2024 включно через канцелярію Господарського суду міста Києва надати по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі № 910/11128/23 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 року у справі №910/11128/23 залишено без змін;
- невиконання позивачем у повному обсязі покладеного на нього ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 обов'язку з надання примірників нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами, унеможливило направлення судом прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії, оскільки на час призначеного підготовчого засідання 15.10.2024 відповідач - 1 (фактична адреса місце проживання АДРЕСА_1 ) не повідомлений про розгляд даної справи, що унеможливлює виконання завдань підготовчого провадження;
- враховуючи неможливість подальшого розгляду справи та виконання завдань підготовчого провадження у зв'язку з ненаданням позивачем документів, витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, суд дійшов висновку про залишення даного позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.
5. 21.01.2025 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 скасував, а справу направив для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково залишив позов без розгляду, оскільки вдався до суто формального тлумачення пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, не врахувавши у сукупності усіх обставин справи. При цьому апеляційний господарський суд виходив з наступного:
- залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що неподання позивачем у встановлений судом строк - до 22.03.2024 включно примірників нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами, зумовило неможливість належного повідомлення відповідача-1 про розгляд даної справи шляхом направлення прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії. В той же час, відповідні висновки суду не доводять можливість залишити позов без розгляду, оскільки у даному випадку позивач не ухилявся від виконання вимог ухвали суду;
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, зокрема, ухвалено направити судове доручення про надання правової допомоги у справі № 910/11128/23 щодо вручення ОСОБА_2 судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії - Bundesministerium fьr Justiz (1070, Austria, Wien, Museumstrasse, 7), зобов'язано позивача в строк до 22.03.2024 включно через канцелярію Господарського суду міста Києва надати по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову: позовної заяви з доданими до неї документами, даної ухвали Господарського суду міста Києва, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з підтвердженням про вручення документа;
- 01.07.2024 Фондом подано до Господарського суду міста Києва документи на виконання ухвали від 19.02.2024, а саме: по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з підтвердженням про вручення документа, позовної заяви. В той же час, суд першої інстанції ухвалою від 09.07.2024 подані позивачем документи залишив без розгляду у зв'язку із пропуском строку на їх подання;
- 11.07.2024 Фондом до Господарського суду міста Києва подано заяву про поновлення процесуального строку для подання документів згідно з ухвалою від 19.02.2024. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 відмовлено в задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.07.2024 про поновлення процесуального строку для подання документів згідно з ухвалою від 19.02.2024;
- суд першої інстанції не прийняв до розгляду подані на виконання ухвали суду документи, зокрема, примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з підтвердженням про вручення документа, позовної заяви, які витребовувались судом з метою їх направлення до Центрального Органу Австрії та забезпечення належного повідомлення відповідача-1 про розгляд даної справи, та в подальшому залишив позов без розгляду з підстав неподання витребуваних судом документів. Водночас, апеляційний суд встановив, що відповідні документи були надані позивачем, хоч із попуском строку на їх подачу, однак на виконання саме ухвали суду від 19.02.2024. Тобто, у даному випадку відсутня умова того, що позивач свідомо ухилився від виконання ухвали суду про витребування доказів;
- не прийнявши від позивача подані ним документи та залишивши позов без розгляду, суд першої інстанції фактично самоусунувся від вчинення належних дій щодо повідомлення відповідача 6 про розгляд справи шляхом направлення судового доручення відповідно до Конвенції про вручення судових і позасудових документів за кордоном у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, спосіб який був визначений самим судом в ухвалі від 19.02.2024;
- висновки суду першої інстанції, що ненадання примірників нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову доданих до позовної заяви документів унеможливило направлення судом прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії, є необґрунтованими, оскільки належним чином не підтверджені;
- в матеріалах справи відсутні докази того, що суд першої інстанції намагався здійснити направлення прохання вручення за кордоном судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії, однак останній повернув їх без виконання через ненадання примірників нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову доданих до позовної заяви документів;
- суд першої інстанції не навів аргументів того, що неподання позивачем примірників нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову доданих до позову документів перешкоджає розгляду та вирішенню спору по суті заявлених позовних вимог;
- з огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вказав про те, що суд першої інстанції при залишенні позову без розгляду вдався до суто формального тлумачення пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, не врахував в сукупності усіх обставин справи та помилково залишив позов без розгляду.
7. 12.03.2025 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати.
8. В обґрунтування касаційної скарги скаржниця зазначає, що суд апеляційної інстанції неправомірно скасував законну ухвалу суду першої інстанції, оскільки порушив норми статей 18, 46, 226 та 235 ГПК України та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19.
Скаржниця зазначає про те, що суд апеляційної інстанції зробив помилкові висновки про те, що : позивач не ухилився від виконання вимог ухвали суду від 19.02.2024; ненадання суду позивачем всіх необхідних документів (нотаріально посвідчених перекладів відповідних ухвал та позову з додатками) не було перешкодою для правильного застосування Конвенції про вручення судових і позасудових документів за кордоном у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965. Крім того скаржниця вказує на те, що ухвала суду першої інстанції від 19.02.2024, була Фондом оскаржена в апеляційному суді в частині зупинення провадження у справі, а також в частині зобов'язання позивача надати в строк до 22.03.2024 включно через канцелярію Господарського суду міста Києва по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вказану ухвалу суду, підтвердив правильність дій суду першої інстанції, залишивши ухвалу від 19.02.2024 без змін. Скаржниця також звертає увагу Суду на те, що Фонд після оскарження ухвали суду першої інстанції від 19.02.2024 в апеляційному суді, з пропуском строку, встановленого судом в ухвалі від 19.02.2024 (до 22.03.2024 включно) та без клопотання про його поновлення, подав на виконання ухвали документи, а саме: по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з підтвердженням про вручення документа, позовної заяви. Тобто Фонд частково виконав вимоги ухвали суду першої інстанції від 19.02.2024, при цьому пропустивши строк, встановлений судом на їх подання. З огляду на вищевикладене скаржниця стверджує, що Господарський суд міста Києва правильно залишив позов Фонду без розгляду, оскільки позивач не надав на вимогу суду необхідні документи та порушив процесуальні строки на їх подання, які визначені в ухвалі від 19.02.2024.
9. Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2025, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 910/11128/23.
10. При підготовці справи № 910/11128/23 до розгляду Верховний Суд установив, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 367/252/24 (провадження № 14-21цс25) (ухвала про прийняття на розгляд Великої Палати Верховного Суду від 05.03.2025).
11. Предметом касаційного оскарження у справі № 367/252/24 є: ухвала апеляційного суду від 06.02.2024, якою апеляційну скаргу приватного виконавця на ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 11.01.2024 повернуто особі, яка її подала; постанова від 19.05.2024, якою апеляційний суд скасував ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 16.02.2024 року (про повернення позовної заяви приватного виконавця) і направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Тобто у цій справі оскаржується ухвала про повернення позовної заяви, яка скасована апеляційним судом, а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.
12. Отже, у цій справі (№910/11128/23) та у справі №367/252/24 предметом оскарження є постанова апеляційної інстанції, якою ухвала суду першої інстанції (у справі №910/11128/23 ухвала про залишення позову без розгляду; у справі №367/252/24 про повернення позовної заяви) скасована апеляційним судом, а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.
13. Крім того Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду, повертаючи на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 350/413/24, в ухвалі від 14.05.2025 зазначила наступне:
"88. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що вирішення справи № 367/252/24, яка вже перебуває в її провадженні, є неможливим без розв'язання правової проблеми щодо можливості касаційного оскарження постанови апеляційного суду, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлено справу для продовження розгляду. Ця проблема є вирішальною для забезпечення єдності судової практики, оскільки розбіжності між підходами Касаційного цивільного та Касаційного адміністративного судів, зокрема висновком Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі № 380/970/24, створюють правову невизначеність, яка суперечить статті 8 Конституції України та принципу правовладдя (верховенства права).
89. Тобто Велика Палата Верховного Суду у справі № 367/252/24, яка перебуває у провадженні Великої Палати Верховного Суду, вже вирішує питання відступу (чи її підтримання) від правової позиції, викладеної в ухвалі Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 380/970/24 про те, що постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (зокрема, ухвал про повернення заяви позивачеві (заявникові), відмову у відкритті провадження у справі, залишення позову (заяви) без розгляду, закриття провадження у справі), якою така ухвала була скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду, не може бути предметом касаційного оскарження.
90. Отже, подібне питання вже є на вирішенні Великої Палати Верховного Суду, а тому не потребує його повторного прийняття. ".
14. З огляду на предмет касаційного оскарження, застосовні до нього повноваження судом касаційної інстанції, можливості реалізації конституційного права, зокрема, на касаційне оскарження судового рішення (постанови апеляційної інстанції, якими ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду/про повернення позовної заяви [що за своєю природою є ухвалами, які перешкоджають провадженню у справі] скасовані апеляційним судом, а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції) виникає необхідність у формуванні єдиного підходу до правозастосування положень ГПК України, ЦПК України та КАС України, зокрема, в частині визначення можливості касаційного оскарження постанов апеляційного суду, якими скасовані ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви/про закриття провадження/про залишення позову без розгляду, а справу передано для продовження розгляду та компетенції Верховного Суду розглядати такі касаційні скарги.
15. Вказане питання є першочерговим і ключовим, а відтак правовідносини щодо застосування цих норм права є подібними. Адже скаржниця у касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та направлено справу для розгляду до суду першої інстанції.
16. Верховний Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
17. Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частиною четвертою статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
18. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
19. Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
20. Враховуючи, що у справі № 910/11128/23 оскаржено постанову апеляційного господарського суду, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, а також те, що висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 367/252/24 щодо можливості касаційного перегляду постанов суду апеляційної інстанції, якими скасовано ухвали суду першої інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню, сприятимуть уніфікації судової практики й зміцненню верховенства права через юридичну визначеність, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №910/11128/23 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228, пункту 11 частини першої статті 229 ГПК України, до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №367/252/24.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 910/11128/23 зупинити до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/252/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді С. Бакуліна
Н. Губенко