12 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/5688/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
Роздільнянської міської ради: не з'явився,
ТОВ "ОПСВП "Рідна природа": не з'явився,
ТОВ "Аграрні системні технології": Яковлев О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство "Рідна природа" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 (колегія суддів у складі: Філінюк І.Г. - головуючий, Аленін О.Ю., Принцевська Н.М.)
у справі № 916/5688/24
за заявою Роздільнянської міської ради Одеської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство "Рідна природа"
про банкрутство,
Стислий зміст заяви та хід розгляду справи
1. Роздільнянська міська рада Одеської області (далі - Рада) звернулась до господарського суду із заявою (далі - Заява-1) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство "Рідна природа" (далі - Боржник).
2. Заяву мотивовано наявністю у Боржника заборгованості перед Кредитором в розмірі 3109191,41 грн, підтвердженої рішеннями судів.
3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.12.2024 прийнято Заяву до розгляду, призначено підготовче засідання суду на 16.01.2024.
4. 16.01.2025 до господарського суду надійшла заява Боржника про залучення додаткових доказів, до якої надано платіжні доручення про погашення заборгованості.
5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.01.2023 підготовче засідання у справі відкладено на 23.01.2025.
6. 23.01.2025 Рада подала заяву про усунення недоліків, якою, зокрема, збільшила свої грошові вимоги до Боржника до 5429912,27 грн (далі - Заява-2).
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
7. Згідно з наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями Боржник сплатив у повному обсязі на користь Ради кошти в сумі 3109191,41 грн.
8. Наведені обставини підтвердив представник Ради в судовому засіданні 23.01.2025.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
9. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.01.2025 у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника відмовлено.
10. Ухвалу мотивовано наявністю підстав, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), зважаючи на погашення Боржником заборгованості в розмірі 3109191,41 грн до проведення підготовчого засідання суду. При цьому господарський суд першої інстанції відмовив у задоволенні Заяви-2, визнавши її необґрунтованою з урахуванням того, що на момент її подання Заяву-1 вже було прийнято до розгляду, тому підстав для усунення недоліків не було.
11. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 зазначену ухвалу скасовано, матеріали справи направлено для подальшого розгляду до господарського суду першої інстанції.
12. Постанову мотивовано тим, що станом на дату підготовчого засідання суду відповідно до наданих Боржником платіжних доручень сплачено борг у сумі 3109191,41 грн, однак місцевий господарський суд не розглянув вимоги Ради в сумі 2224496,86, заявлені ним до підготовчого засідання. З огляду на таке апеляційний господарський суд дійшов висновку, що господарський суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника без повного дослідження обставин і доказів у справі.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
13. Боржник і Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" подали касаційні скарги, в яких просять залучити до розгляду справи розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Комлика І.С., скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.
14. Касаційну скаргу Боржника подано з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
15. Касаційну скаргу ТОВ "Аграрні системні технології" подано з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
16. Скаржники зазначають про відсутність висновку Верховного Суду щодо розгляду господарським судом першої інстанції у підготовчому засіданні заяви кредитора про збільшення кредиторських вимог після фактичного погашення боржником грошових вимог, заявлених кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.
17. Боржник стверджує, що КУзПБ і ГПК України не передбачено подання будь-яких заяв про збільшення кредиторських вимог після прийняття судом до розгляду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство та погашення боржником таких вимог. Подання Радою такої заяви порушує принцип диспозитивності господарського судочинства та є зловживанням процесуальними правами.
18. Водночас скаржники зауважують, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2025 відкрито провадження у справі №916/5688/24(916/129/25) про банкрутство Боржника за заявою ТОВ "Аграрні системні технології", в межах якої Рада заявила свої грошові вимоги до Боржника, у зв'язку з чим у цій справі відсутній предмет спору.
19. На думку Боржника, апеляційний господарський суд припустився порушень норм процесуального права, відмовивши у залученні до участі в справі розпорядника майна Боржника, призначеного у справі №916/5688/24(916/129/25).
20. ТОВ "Аграрні системні технології" в своїй касаційній скарзі посилається на те, що воно є ініціюючим кредитором у справі №916/5688/24(916/129/25) про банкрутство Боржника, тому оскаржуваною постановою вирішено питання про його права, інтереси та обов'язки.
21. Боржник також вважає, що господарський суд апеляційної інстанції не врахував висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №910/15533/20 щодо застосування статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ, згідно з яким належними доказами платоспроможності боржника як однієї з підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є докази сплати ним до підготовчого засідання боргу, на підставі якого ініціюючий кредитор звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у праві про банкрутство.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
22. Рада подала відзив на касаційні скарги, в якому просить відмовити у задоволенні скарг, а оскаржувану постанову залишити без змін.
23. Рада заперечує проти доводів про неправильне застосування апеляційним господарським судом норм права, зокрема, через неврахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №910/15533/20.
24. Рада наголошує, що КУзПБ не містить норми, яка б забороняла збільшувати кредиторські вимоги, тоді як частина 3 статті 34 КУзПБ дозволяє об'єднувати заборгованість боржника, що й було здійснено Радою при зверненні зі Заявою-2. При цьому Заяву-2 подано до проведення підготовчого засідання в справі.
25. Рада стверджує, що 15-16.01.2025 Боржник погасив заборгованість на суму лише 3057443,09 грн, тоді як докази сплати решти суми заборгованості 21.01.2025 надано місцевому господарському суду лише 27.01.2025, тобто після ухвалення оскаржуваної ухвали.
26. Рада також зазначає, що заявила свої грошові вимоги до Боржника у справі №916/5688/24(916/129/258) під час оскарження ухвали місцевого господарського суду в цій справі для того, щоб не пропустити встановлений КУзПБ строк заявлення кредиторських вимог до Боржника, а підстав для висновку про відсутність спору в цій справі немає.
Позиція Верховного Суду
27. Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
28. Предметом касаційного перегляду є постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника та направлено матеріали справи для подальшого розгляду до господарського суду першої інстанції.
29. Під час розгляду цієї справи перед господарськими судами постало, зокрема, питання процесуальних наслідків збільшення кредитором розміру своїх кредиторських вимог до підготовчого засідання, але після погашення боржником грошових вимог, визначених у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, шляхом подання заяви про усунення недоліків зазначеної заяви за відсутності залишення її без руху господарським судом.
30. При цьому на час розгляду справи судом апеляційної інстанції ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2025 у справі №916/5688/24(916/129/25) (повний текст якої оприлюднено згідно з вимогами Закону України "Про доступ до судових рішень" і є загальновідомим) відкрито провадження у справі про банкрутство боржника за заявою іншого кредитора - ТОВ "Системні аграрні технології", поданою до збільшення першим кредитором своїх кредиторських вимог.
31. Касаційне провадження відкрито, зокрема, за касаційною скаргою ТОВ "Системні аграрні технології", яке не брало участі у цій справі, у зв'язку з чим передусім необхідно вирішити питання щодо наявності в зазначеної особи права касаційного оскарження відповідного судового рішення.
32. Частиною 1 статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
33. Згідно з частиною 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.
34. Отже, реалізація конституційного права, зокрема, на касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, зокрема, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК України та КУзПБ.
35. Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
36. Положення наведеної норми кореспондуються з частиною 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених КУзПБ.
37. Аналіз наведених норм свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
38. Суб'єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
39. У справі про банкрутство учасники поділяються на дві групи: визначені учасниками за законом (абзац двадцять третій статті 1 КУзПБ) та особи, які стали учасниками справи в процесі провадження, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір (стаття 1 КУзПБ).
40. Зазначеною статтею КУзПБ чітко визначено термін "учасників у справі про банкрутство", які вживаються для цілей цього Кодексу. Даний термін є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
41. Порядок набуття особою статусу учасника провадження у справі про банкрутство, сторони є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора.
42. Водночас особи, які не брали участі у справі, можуть скористатися правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (частина 1 статті 254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки.
43. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
44. Відповідно до частини 4 статті 39 КУзПБ у разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею.
45. Тобто умовою розгляду по суті кожної зі заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, що надійшли від різних заявників, зі здійсненням дослідження та оцінки обґрунтованості вимог цих кредиторів до боржника, зокрема, і на предмет підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом (частина 5 статті 38 та абзац 2 частини 4 статті 39 КУзПБ), є, насамперед, дотримання порядку подачі тих заяв, що календарно надійшли пізніше ніж перша із них (яка прийнята судом до розгляду). Дотримання такого порядку є умовою для приєднання відповідних заяв до матеріалів справи.
46. Одночасний розгляд заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, який передбачений частиною 4 статті 39 КУзПБ, полягає у тому, що у разі коли до проведення підготовчого засідання до господарського суду від різних кредиторів надійшло кілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо одного і того боржника, господарський суд у підготовчому засіданні розглядає заяву, яка надійшла першою, і лише після встановлення необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) першої заяви розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
47. Дотримання такого порядку є умовою для забезпечення судами принципу концентрації у справах про банкрутство, закріпленому в окремих нормах КУзПБ, зокрема, у нормах, які призначені запобігти відкриттю декількох справ про банкрутство одного боржника.
48. Подібні за змістом висновки викладено в постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 06.07.2022 у справі № 913/288/21 і від 26.04.2023 у справі № 904/2154/22.
49. Як вбачається зі змісту ухвали Господарського суду Одеської області від 10.02.2025 (повний текст якої оприлюднено згідно з вимогами Закону України "Про доступ до судових рішень" і є загальновідомим) ТОВ "Аграрні системні технології" подало заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника 16.01.2025. А на час розгляду апеляційної скарги на зазначену ухвалу та ухвалення оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду за вказаною заявою ТОВ "Аграрні системні технології" ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2025 відкрито провадження у справі №916/5688/24(916/129/25) про банкрутство Боржника.
50. Наведене дає підстави для висновку, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано ухвалу господарського суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Ради, безпосередньо стосується прав та обов'язків ТОВ "Аграрні системні технології" як ініціюючого кредитора, який звернувся із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство того ж самого Боржника і за заявою якого наразі господарським судом першої інстанції було відкрито провадження у відповідній справі. З огляду на таке касаційна скарга ТОВ "Аграрні системні технології" підлягає розгляду по суті разом із касаційною скаргою Боржника.
51. Зважаючи на положення статей 300, 301 ГПК України щодо меж розгляду справи в суді касаційної інстанції та використання судом касаційної інстанції процесуальних прав суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд не вбачає підстав для залучення до участі у справі на стадії касаційного перегляду справи розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Комлика І.С., який наразі не звертався з касаційною скаргою на відповідні судові рішення в порядку, передбаченому статтями 17, 254 ГПК України.
52. Щодо заявлених у касаційних скаргах вимог по суті вирішення питання про відкриття господарськими судами провадження у справі про банкрутство Боржника на підставі Заяви-1, з урахуванням Заяви-2, Верховний Суд виходить з такого.
53. Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це, зокрема, неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
54. При цьому грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.
55. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
56. Відповідно до частини 3 статті 34 КУзПБ заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті, а також інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника. Заява кредитора може ґрунтуватися на об'єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов'язань перед цим кредитором.
57. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений статтею 39 КУзПБ.
58. Згідно з частинами 1-3 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
59. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо: вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (частини 5, 6 статті 39 КУзПБ).
60. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.
61. Системний аналіз положень статей 36, 39 КУзПБ з урахуванням статей 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку про покладення на кредитора обов'язку надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника, якому надана можливість подати відзив на заяву кредитора - обов'язку надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.
62. Тобто положення КУзПБ не встановлюють обов'язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати такі майнові зобов'язання покладено саме на боржника.
63. Зокрема, належними доказами платоспроможності боржника як однієї з підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є докази сплати боржником до підготовчого засідання боргу, на підставі якого ініціюючий кредитор звернувся до господарського суду зі заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Подібні за змістом висновки неодноразово викладались Верховним Судом, зокрема, в постанові від 17.08.2022 у справі №910/15533/20.
64. У цій справі Рада звернулася до господарського суду зі Заявою-1, в якій об'єднано заборгованість Боржника перед Радою за сукупністю його різних зобов'язань за різними договорами оренди, підтвердженої різними судовими рішеннями, на загальну суму 3109191,41 грн, а також 96224,00 грн витрат пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.
65. Призначене на 16.01.2025 підготовче засідання у справі не було відкрито через його відкладення на 23.01.2025.
66. Оскільки до підготовчого засідання, призначеного (відкладеного) на 23.01.2025 Боржник сплатив у повному обсязі заборгованість перед Радою, визначену в Заяві-1 у сумі 3109191,41 грн, господарський суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника за Заявою-1 на підставі пункту 2 частини 6 статті 39 КУзПБ.
67. Верховний Суд відхиляє викладені у відзиві на касаційні скарги доводи Ради про те, що 15-16.01.2025 Боржник погасив заборгованість на суму лише 3057443,09 грн, тоді як докази сплати решти суми заборгованості 21.01.2025 надано місцевому господарському суду лише 27.01.2025, тобто після ухвалення оскаржуваної ухвали. Такі доводи не спростовують висновок місцевого господарського суду про виконання відповідних зобов'язань Боржником станом на 23.01.2025 при тому, що представник Ради в підготовчому засіданні підтвердив обставини погашення Боржником зобов'язань на суму, визначену в Заяві-1.
68. Під час апеляційного розгляду справи наведені обставини щодо погашення визначеної у Заяві-1 заборгованості Боржника не спростовано. Однак, скасовуючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника, господарський суд апеляційної інстанції виходив із того, що під час її ухвалення не розглянуто вимоги Ради в сумі 2224496,86 грн, визначені у Заяві-2, поданій до підготовчого засідання.
69. За висновком господарського суду апеляційної інстанції, неприйняття Заяви-2 до розгляду є порушенням права кредитора, передбаченого частиною 3 статті 34 КУзПБ, адже Заяву-2 подано Радою саме з метою об'єднати заборгованість Боржника за сукупністю його різних зобов'язань перед ним. Апеляційний господарський суд послався на відсутність у КУзПБ заборони на надання додаткових документів і зазначення про нові фактичні обставини для підтвердження розміру заборгованості Боржника, зокрема, збільшення розміру заборгованості до початку підготовчого засідання.
70. Апеляційний господарський суд встановив, що Заявою-2 Рада збільшила суму грошових вимог Боржника за рахунок додаткових (не вказаних у Заяві-1) фактів несплати Боржником орендної плати за оренду земельних ділянок за іншими (не охопленими Заявою-1) договорами.
71. Заява-2 за своїм змістом спрямована не на усунення певних недоліків Заяви-1 щодо обґрунтування заявлених у ній грошових вимог, зокрема надання на їх підтвердження додаткових документів та / або пояснень щодо підстав виникнення, структури зобов'язань тощо. Немає підстав вважати, що певні недоліки усунуто у встановлений господарським судом для цього строк, адже такий строк не було встановлено з огляду на прийняття Заяви-1 до розгляду через відсутність підстав для відмови у її прийнятті, залишенні без руху або повернення.
72. Заявою-2 по суті заявлено додаткові грошові вимоги до Боржника, які не були визначені в Заяві-1.
73. КУзПБ у частині 2 статті 45 передбачає право ініціюючого кредитора заявити додаткові грошові вимоги у межах строку, передбаченого частиною 1 зазначеної статті, тобто протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
74. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (зокрема викладеною в постанові від 16.08.2024 у справі №903/806/21) право на заявлення додаткових грошових вимог до боржника мають також інші (окрім ініціюючого) кредитори, позаяк прямої заборони подати заяву з додатковими кредиторськими вимогами чинне законодавство не містить. Така заява з додатковими кредиторськими вимогами до боржника також повинна бути оплачена відповідним судовим збором, ставка якого становить аналогічне значення до звичайної заяви з кредиторськими вимогами до боржника і до такої заяви застосовуються такі ж самі вимоги, як і до звичайної заяви з кредиторськими вимогами.
75. У контексті правовідносин у цій справі слід визнати, що КУзПБ також не містить прямої заборони щодо заявлення ініціюючим кредитором додаткових вимог до відкриття провадження у справі про банкрутство.
76. Однак таке заявлення Радою відповідних додаткових вимог за відсутності відкритого провадження у справі про банкрутство Боржника та з урахуванням погашення на момент її подання грошових вимог Ради, визначених у Заяві-1, з огляду на зміст Заяви-2, за своєю суттю є поданням нової (окремої) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.
77. Наслідки подання заявником до господарського суду кількох заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо того самого боржника передбачені абзацом четвертим частини 1 статті 38 КУзПБ, згідно з яким господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі про закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи, якщо заявником до цього суду подано іншу заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо того самого боржника і щодо такої заяви на час вирішення питання про відкриття провадження у справі не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкриття провадження у справі про банкрутство, повернення заяви про відкриття провадження у справі, залишення заяви без руху.
78. Верховний Суд наголошує, що положення статей 38, 39 КУзПБ визначають порядок розгляду кожної із заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, поданих різними кредиторами, залежно від черговості їх надходження. Одночасний розгляд заяв, які надійшли до господарського суду до дня підготовчого засідання, передбачає розгляд заяви, яка надійшла першою, а в разі її необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) розгляд по суті заяв, які надійшли пізніше (другої, третьої тощо), в порядку їх надходження до господарського суду. З огляду на викладене для розгляду кожної заяви кредитора важливе значення має момент її надходження до господарського суду та черговість щодо інших заяв.
79. Оскільки 16.01.2025 ТОВ "Аграрні системні технології" також подало до господарського суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, то подання Радою 23.01.2025 Заяви-2 з додатковими грошовими вимогами до Боржника із безпідставним зазначенням у ній про усунення недоліків Заяви-1 (збільшення визначених у Заяві-1 грошових вимог, які вже було погашено) спрямовано на розгляд Заяви-2 до заяви ТОВ "Аграрні системні технології", яка надійшла раніше, тобто неправомірну зміну передбаченої КУзПБ черговості розгляду заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство залежно від часу їх надходження.
80. Враховуючи викладене, подання Заяви-2 з додатковими грошовими вимогами до Боржника не спростовує висновку про відсутність підстав для відкриття провадження за Заявою-1, виходячи з визначених у ній грошових вимог, які було погашено до підготовчого засідання, зважаючи на положення пункту 2 частини 6 статті 39 КУзПБ.
81. Водночас до вирішення питання щодо обґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) поданої 16.01.2025 заяви ТОВ "Аграрні системні технології" у місцевого господарського суду не було підстав для розгляду по суті Заяви-2, яка надійшла пізніше. З огляду на таке апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові помилково зазначив про неповне дослідження господарським судом першої інстанції обставин і доказів у справі, які стосуються грошових вимог Ради як ініціюючого кредитора до Боржника в сумі 2224496,86 грн, визначених у Заяві-2.
82. Виходячи з наведеного, Верховний Суд вважає безпідставним скасування апеляційним господарським судом ухвали суду першої інстанції, адже воно не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права до встановлених судами обставин з урахуванням висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
83. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги належить задовольнити.
84. Постанову апеляційного господарського суду слід скасувати із залишенням у силі ухвали господарського суду першої інстанції.
Розподіл судових витрат
85. Понесені скаржниками у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Раду.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство "Рідна природа" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" задовольнити.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 у справі №916/5688/24 скасувати.
3. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.01.2025 у справі №916/5688/24 залишити в силі.
4. Стягнути з Роздільнянської міської ради Одеської області (67400, Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17, ЄДРПОУ 33356925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство "Рідна природа" (67661, Одеська область, Одеський район, с. Нерубайське, вул. Зелена, 20, ЄДРПОУ 19058491) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору за подання касаційної скарги.
5. Стягнути з Роздільнянської міської ради Одеської області (67400, Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17, ЄДРПОУ 33356925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 106-Б, ЄДРПОУ 03568089) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору за подання касаційної скарги.
6. Видачу наказів доручити Господарському суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді К. Огороднік
В. Пєсков