04 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/7814/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехопт"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 (колегія суддів: Гончаров С. А. - головуючий, Сибіга О. М., Тищенко О. В.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 (суддя Бондарчук В. В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехопт"
до: 1) Фонду державного майна України;
2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Фізична особа-підприємець Стетюха Валентина Костянтинівна;
2) Державне комерційне підприємство "Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство";
3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ортопед",
про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Сантехопт" звернулося до господарського суду із позовом до Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про:
- визнання недійсним та скасування наказу Фонду державного майна України від 19.03.2024 № 548 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (із змінами)"" в частині внесення у додаток 5 "Перелік об'єктів соціально-культурного призначення" доповнення позицією єдиного майнового комплексу державного комерційного підприємства "Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство", код за ЄДРПОУ 03187737, за адресою: м. Полтава, вул. Монастирська, 10;
- визнання недійсним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях від 22.03.2024 № 211 "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціально-культурного призначення - єдиний майновий комплекс державного комерційного підприємства "Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство", код за ЄДРПОУ 03187737";
- зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях розглянути питання приватизації приміщень державного комерційного підприємства "Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство", код за ЄДРПОУ 03187737 за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 38 загальною площею 471,3 кв. м, розташованих на першому поверсі дев'ятиповерхової житлової будівлі за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 38 в якості окремого майна.
2. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025, позов залишено без розгляду.
2.2 Ухвала мотивована тим, що у судові засідання 28.10.2024, 02.12.2024, 03.02.2025, 24.02.2025 представник позивача не з'явився, на зв'язок по відеоконференцзв'язку не виходив, належних доказів на підтвердження обставин щодо неможливості прибути у засідання, викладених у клопотаннях про відкладення розгляду справи не подав, будь-яких заяв чи клопотань щодо розгляду справи за його відсутності не заявив.
2.3 При цьому суд врахував, що ТОВ "Сантехопт" зареєстроване за адресою у місті Києві, а тому позивач окрім представника Цуканова В. В. (який знаходиться у місті Суми) жодним чином не був обмежений колом осіб (адвокатів), які могли б прибути до суду та представити його інтереси під час розгляду справи.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі позивач просить наведені судові рішення скасувати, а справу передати для розгляду до суду першої інстанції.
3.2 На обґрунтування підстав подання касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди порушили положення пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме застосували наслідки нявки представника позивача у попередні судові засідання, а не в те засідання, після якого була винесена оскаржувана ухвала. Крім того, всупереч частині 1 статті 86 ГПК України суди не дослідили обставин незапрошення в судове засідання представника позивача.
3.3 У відзиві на касаційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях просить залишити її без задоволення та зазначає про правомірність висновку судів щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України. При цьому Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система зберігає всю інформацію щодо всіх відеоконференцій і відповідно до такої інформації № 4099600 від 24.02.2025 представник позивача був приєднаний до її завершення, але на зв'язок не вийшов. Посилання позивача на телефонні дзвінки до працівника суду не спростовують того, що ризики несе особа, яка заявила клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
4. Мотивувальна частина
4.1 Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
4.2 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 сформулював висновок, що системний аналіз змісту частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
4.3 Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
4.4 При цьому зміст частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду, як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
4.5 Як вбачається з матеріалів справи 03.02.2025 суд першої інстанції оголосив перерву у судовому засіданні до 24.02.2025, про що позивача було повідомлено у відповідності до норм процесуального закону.
4.6 Відповідно до протоколу судового засідання 24.02.2025 Цуканов Валерій Валерійович, який є адвокатом позивача, був запрошений до конференції (за ухвалою суду від 31.07.2024 йому задоволено клопотання про участь у всіх судових засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням власних технічних засобів), однак адвокат не вийшов на зв'язок, що спростовує посилання скаржника у касаційній скарзі на його незапрошення до конференції.
4.7 Колегія суддів зазначає, що згідно з частиною 2 статті 223 ГПК України учасники справи мають право ознайомитися з технічним записом судового процесу, протоколом судового засідання та протягом п'яти днів з дня підписання протоколу у справі подати до суду письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності технічного запису або відомостей, вміщених у протоколі судового засідання.
4.8 Водночас матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення зазначеного адвоката як представника позивача із зауваженнями на протокол судового засідання, а судочинство у господарських судах згідно з частиною 1 статті 13 ГПК України здійснюється на засадах змагальності сторін і суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу. А посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що останній намагався зв'язатися із працівником суду у телефонному режимі наведеного також не спростовують.
4.9 За положенням частини 5 статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
4.10 Разом з цим суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду врахував, що адвокат у чотири підготовчі/судові засідання підряд не з'являвся, а докази перебування на лікарняному як про це він зазначав у своїх клопотаннях про відкладення підготовчого засідання 28.10.2024 (яке надійшло 27.10.2024) та судового засідання 03.02.2025 (яке надійшло 03.02.2025), не надав.
4.11 Отже, у справі, що переглядається, позивач не з'явився у судове засідання, не повідомив про причини неявки і не заявив відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності, а тому суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.
4.12 Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі про те, що суд не надав оцінки тому, як саме його неявка перешкоджала розгляду справи є безпідставними, оскільки об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 відступила від висновків щодо застосування положень частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, викладених, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 910/1615/16 про те, що обов'язковою умовою для залишення позову без розгляду з підстав неявки позивача (його представника) у судове засідання є неможливість вирішення судом спору по суті за наявними матеріалами справи.
4.13 Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
4.14 Оскільки доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків судів не спростовують, підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень за мотивів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.
4.15 З урахуванням положень статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехопт" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 у справі № 910/7814/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Л. І. Рогач
Є. В. Краснов