?
04 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 915/102/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
розглянувши заяву Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївська обласна військова адміністрація) до відповідачів: 1) Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, 2) Снігурівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державного лісового фонду шляхом визнання незаконними і скасування наказів, скасування державної реєстрації земельної ділянки,
за участі прокурора - Колодяжної А. В.,
Хронологія спору
У січні 2024 року перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївська обласна військова адміністрація) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру) та Снігурівської міської ради в якій просив суд:
- усунути перешкоди Миколаївській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держгеокадастру від 19.11.2019 № 9871/0/14-19-СГ в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів), розташованих в межах території Снігурівської міської ради Снігурівського району Миколаївської області, на підставі якої сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 4825710100:23:000:0029;
- усунути перешкоди Миколаївській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держгеокадастру від 08.12.2020 № 22-ОТГ в частині передачі територіальній громаді, в особі Снігурівської міської ради Снігурівського району Миколаївської області, у комунальну власність земельної ділянки площею 25,2756 га з кадастровим номером 4825710100:23:000:0029 (№ 9 Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що передаються у комунальну власність територіальної громади, в особі Снігурівської міської ради Миколаївської області, що є додатком до вказаного наказу);
- усунути перешкоди Миколаївській обласній державній адміністрації (у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування вчиненої 19.10.2019 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4825710100:23:000:0029 площею 25,2756 га, розташованої в межах території Снігурівської міської ради Миколаївської області;
- усунути перешкоди Миколаївській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади в особі Снігурівської міської ради на земельну ділянку площею 25,2756 з кадастровим номером 4825710100:23:000:0029 (запис №39786236 від 16.12.2020).
05.09.2024 Господарський суд Миколаївської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024, про задоволення позову.
Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржувалося ГУ Держгеокадастру лише в частині задоволення позовних вимог Прокурора про усунення перешкод Миколаївській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання незаконними і скасування наказів ГУ Держгеокадастру від 19.11.2019 № 9871/0/14-19-СГ та від 08.12.2020 № 22-ОТГ у відповідних частинах.
Постанова апеляційного господарського суду в касаційному порядку оскаржувалася ГУ Держгеокадастру у тій саме частині.
16.04.2025 Верховний Суд прийняв постанову про задоволення касаційної скарги ГУ Держгеокадастру. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 і рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2024 скасовано в частині задоволення позовних вимог про усунення Миколаївській обласній державній адміністрації перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання незаконними і скасування наказів ГУ Держгеокадастру від 19.11.2019 № 9871/0/14-19-СГ та від 08.12.2020 № 22-ОТГ, прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовлено.
Зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
23.05.2025 ГУ Держгеокадастру звернулося до Верховного Суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення у справі, яким вирішити питання про:
1) скасування стягнення з ГУ Держгеокадастру на користь Миколаївської окружної прокуратури судового збору у розмірі 6 056,00 грн, сплаченого за подання позову;
2) стягнення з Миколаївської обласної прокуратури на користь ГУ Держгеокадастру судового збору у розмірі 9 084,00 грн, сплаченого за подання апеляційної скарги;
3) стягнення з Миколаївської обласної прокуратури на користь ГУ Держгеокадастру судового збору у розмірі 12 112,00 грн, сплаченого за подання касаційної скарги.
Позиція інших учасників справи
29.05.2025 Миколаївська обласна прокуратура подала заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких з посиланням на частину дев'яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просить покласти усі судові витрати на відповідача, оскільки спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій ГУ Держгеокадастру.
Крім того, прокуратура вказує на те, що ГУ Держгеокадастру було зобов'язане зареєструвати електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, що дозволило б йому подавати процесуальні документи, зокрема, апеляційну та касаційну скарги із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 при визначенні ставки судового збору.
Позиція Верховного Суду
Пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 цього Кодексу серед основних засад (принципів) господарського судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Частинами першою та другою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України визначено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, частиною дев'ятою статті 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Заява ГУ Держгеокадастру про ухвалення додаткового рішення у справі ґрунтується на тому, що Верховним Судом було прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконними і скасування наказів ГУ Держгеокадастру від 19.11.2019 № 9871/0/14-19-СГ та від 08.12.2020 № 22-ОТГ, а тому постанова суду касаційної інстанції має містити висновки щодо нового розподілу судових витрат за результатами такого вирішення спору.
Колегія суддів звертає увагу на те, що судовими рішеннями у даній справі, які набрали законної сили, було встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4825710100:23:000:0029 площею 25,2756 га була незаконно сформована за рахунок земель державного лісового фонду під час інвентаризації земель як ділянка сільськогосподарського призначення державної власності, з огляду на що незаконно передана у комунальну власність в особі Снігурівської міської ради. Отже, за змістом ухвалених судових рішень спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача - ГУ Держгеокадастру, що призвело до необхідності звернення Прокурора до суду з відповідним позовом.
Та обставина, що Верховним Судом були скасовані судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині вимог щодо визнання незаконними і скасування наказів Головне управління Держгеокадастру від 19.11.2019 № 9871/0/14-19-СГ та від 08.12.2020 № 22-ОТГ з мотивів обрання позивачем неефективного способу захисту не спростовує висновків Суду щодо неправильності дій ГУ Держгеокадастру, що стали причиною спору.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 зазначила, що процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим. Суд має застосовувати зазначені положення процесуального закону за наявності одночасно у сукупності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони.
Враховуючи викладений вище висновок Великої Палати Верховного Суду, а також встановлені судами обставини та мотиви задоволення позову у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для застосування частини дев'ятої статті 129 ГПК України та покладення судового збору, сплаченого за подання позову, апеляційної та касаційної скарг на ГУ Держгеокадастру.
Оскільки Суд покладає судові витрати на ГУ Держгеокадастру, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні його заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, то заперечення щодо безпідставного завищення відповідачем сум сплаченого ним судового збору (у зв'язку із незастосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8) не розглядаються і оцінка їм не надається.
Керуючись статтями 123, 129, 240, 244, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
В задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач