58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
16 червня 2025 року Справа № 926/1038/25
Господарський суд Чернівецької області в складі судді Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАС-ТРАНС», м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІЛАК», м. Чернівці,
про стягнення заборгованості за договорами-заявками на перевезення вантажів автомобільним транспортом на суму 79580,31 грн.,
за участю секретаря судового засідання Орловської М.Л.,
представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю “ПАС-ТРАНС» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІЛАК» про стягнення заборгованості за договорами-заявками на перевезення вантажів автомобільним транспортом на суму 79580,31 грн., у тому числі 67400,00 грн. основного боргу, 7714,28 грн. пені, 3639,60 грн. інфляційних втрат і 826,43 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в порушення умов укладених між сторонами разових договорів-заявок на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 16.10.2024 № SR0008515 та від 17.10.2024 № SR0008559 і № mm0003983 відповідач не оплатив надані йому позивачем послуги з перевезення вантажів на загальну суму 67400,00 грн., у зв'язку з чим позивач також нарахував пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання і компенсаційні платежі на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАС-ТРАНС» передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.
Ухвалою від 02.04.2025 позовну заяву ТОВ “ПАС-ТРАНС» залишено без руху, позивачу встановлено 10-тиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати переклад українською мовою доданих до позовної заяви документів, що складені іноземною мовою.
Заявою про усунення недоліків від 11.04.2025 позивач своєчасно і належним чином виконав вимоги ухвали від 02.04.2025 про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням чого ухвалою від 16.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за участю представників сторін, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 13.05.2025, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив.
Ухвалою від 12.05.2025 задоволено заяву ТОВ “ПАС-ТРАНС» про участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 13.05.2025 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 29.05.2025 у зв'язку з неявкою представників сторін та за клопотанням адвоката відповідача, який був зайнятий в іншому судовому процесі.
У судове засідання 29.05.2025 представник відповідача не з'явився, відзиву на позов не надійшло, в матеріалах справи наявні докази доставки ухвали від 13.05.2025 до електронного кабінету відповідача та його адвоката.
Представниця позивача в судовому засіданні 29.05.2025 висловилася за розгляд справи без участі представника відповідача.
Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи наведені положення ГПК України, думку представниці позивача, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд розпочав розгляд справи по суті в засіданні 29.05.2025, заслухав пояснення представниці позивача по суті заявлених вимог, дослідив докази у справі та в зв'язку з вичерпанням відведеного на проведення відеоконференції часу вирішив оголосити перерву в судовому засіданні до 09-30 год. 11 червня 2025 року.
10.06.2025 позивач подав у системі “Електронний суд» додаткові письмові пояснення з додатками.
У судове засідання 11.06.2025 представник відповідача повторно не з'явився, відзиву на позов не надійшло, в матеріалах справи наявні докази доставки ухвали від 13.05.2025 до електронного кабінету відповідача та його адвоката.
Представниця позивача в судових засіданнях 29.05.2025 і 11.06.2025 позовні вимоги підтримала, пояснила, що на виконання умов укладених з відповідачем разових договорів-заявок на перевезення вантажів автомобільним транспортом позивач надав ТОВ “ЛІЛАК» на його замовлення послуги з перевезення вантажів на загальну суму 67400,00 грн., однак відповідач оплату не здійснив, уник від підписання актів приймання-надання послуг та не отримав надіслану йому претензію, при цьому, попередні господарські відносини між сторонами свідчать, що відповідач оплачував надані йому послуги з перевезення і без підписаного ним акту приймання-передачі послуг. У зв'язку з неоплатою відповідачем наданих йому послуг, зазначила представниця позивача, ТОВ “ПАС-ТРАНС» звернулося до господарського суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу з відповідача, наказ було видано судом, проте згодом скасовано за заявою відповідача, в якій той вказав неправдиві дані про часткову оплату боргу, однак проти факту надання послуг відповідач ніколи не заперечував. З урахуванням зазначених обставин представниця ТОВ “ПАС-ТРАНС» просила задовольнити позов у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представниці позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом.
1. 16 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ПАС-ТРАНС» (Експедитор-Перевізник) і Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛІЛАК» (Замовник) було укладено разовий договір-заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом № SR0008515.
На умовах цього договору-заявки позивач зобов'язався виконати для відповідача перевезення вантажу - сої в бегах, по маршруту с. Глибока - с. Копистин, адреса завантаження с. Глибока Чернівецької області, термін доставки вантажу до вантажоодержувача 17.10.2024, адреса розвантаження с. Копистин Хмельницької області, вартість послуги 12500,00 грн. з ПДВ, оплата протягом 5 робочих днів з дати розвантаження.
Пунктом 8 додаткових умов до разового договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом № SR0008515 від 16.10.2024 передбачено, що замовник зобов'язується оплатити перевезення в установленому в цьому договорі строк шляхом перерахування вартості послуги, узгодженої сторонами в умовах перевезення, на банківський рахунок експедитора-перевізника, у разі прострочення виконання обов'язку із сплати замовник сплачує експедитору-перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
На підтвердження виконання зобов'язання за разовим договором-заявкою на перевезення вантажів автомобільним транспортом № SR0008515 від 16.10.2024 позивач додав до позовної заяви документи:
- копію акту надання послуг № 10680 від 17.10.2024 про надання транспортно-експедиційних послуг по маршруту с. Глибока - с. Копистин на суму 12500,00 грн., даний акт з боку замовника ТОВ “ЛІЛАК» не підписаний;
- копію виставленого відповідачу рахунку № 10680 від 17.10.2024 на оплату указаних послуг на суму 12500,00 грн.;
- копію податкової накладної від 17.10.2024 № 10271, постачальник ТОВ “ПАС-ТРАНС», отримувач ТОВ “ЛІЛАК», на суму 12500,00 грн. за транспортно-експедиційні послуги по маршруту с. Глибока - с. Копистин;
- копію квитанції № 1 від 15.11.2024 про реєстрацію податкової накладної від 17.10.2024 № 10271 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- копію товарно-транспортної накладної № 5 від 16.10.2024, згідно якої перевізник ТОВ “ПАС-ТРАНС» здійснило перевезення на замовлення ТОВ “ЛІЛАК» вантажу по маршруту: пункт навантаження: вул. Першотравнева, 60-А, смт. Глибока, Чернівецька обл. - пункт розвантаження: Хмельницька обл., Хмельницький р-н., с. Копистин, вул. Франка, 16; вантажоодержувач ФОП Паєнко Дмитро Сергійович, вантаж прийнятий вантажоодержувачем 17.10.2024. На ТТН № 5 від 16.10.2024 наявний підпис відповідальної особи вантажовідправника, яка здала вантаж для перевезення - Піцул Василь Тодорович і відтиск печатки ТОВ “ЛІЛАК», код ЄДРПОУ 40220106.
2. 17 жовтня 2024 року сторони уклали аналогічний разовий договір-заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом № SR0008559, згідно якого позивач прийняв на себе зобов'язання виконати перевезення по маршруту с. Глибока - с. Квітневе, вантаж соки на палетах, адреса завантаження с. Глибока Чернівецької області, термін доставки вантажу до вантажоодержувача 19.10.2024, адреса розвантаження с. Квітневе. Київська область, вартість послуги 26000,00 грн. з ПДВ, оплата протягом 5 робочих днів з дати розвантаження. Додаткові умови разового договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом № SR0008559 від 17.10.2024 аналогічні додатковим умовам разового договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом № SR0008515 від 16.10.2024.
На підтвердження виконання зобов'язання з перевезення за разовим договором-заявкою на перевезення вантажів автомобільним транспортом № SR0008559 від 17.10.2024 позивач додав до позовної заяви такі документи:
- копію акту надання послуг № 10768 від 19.10.2024 про надання транспортно-експедиційних послуг по маршруту с. Глибока - с. Квітневе на суму 26000,00 грн., даний акт з боку замовника ТОВ “ЛІЛАК» не підписаний;
- копію виставленого відповідачу рахунку № 10768 від 19.10.2024 на оплату указаних послуг на суму 26000,00 грн.;
- копію податкової накладної від 19.10.2024 № 10341, постачальник ТОВ “ПАС-ТРАНС», отримувач ТОВ “ЛІЛАК», на суму 26000,00 грн. за транспортно-експедиційні послуги по маршруту с. Глибока - с. Квітневе;
- копію квитанції № 1 від 15.11.2024 про реєстрацію податкової накладної від 19.10.2024 № 10341 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- копію товарно-транспортної накладної № 452 від 17.10.2024, згідно якої перевізник ТОВ “ПАС-ТРАНС» здійснило перевезення на замовлення ТОВ “ЛІЛАК» вантажу по маршруту: пункт навантаження: вул. Першотравнева, 60-А, смт. Глибока, Чернівецька обл. - пункт розвантаження: РЦ Dimitrovo А, Броварський р-н., с. Квітневе, вул. Гоголівська, 1а; вантажоодержувач ТОВ “ФОРА», на ТТН наявний підпис відповідальної особи вантажовідправника, яка здала вантаж для перевезення - Ткачук Любов Іллівна, і відтиск печатки ТОВ “ЛІЛАК», код ЄДРПОУ 40220106, також наявний запис вантажодержувача про прийом вантажу, штамп обліковця, що прийняв товар;
- копію товарно-транспортної накладної № 453 від 17.10.2024, згідно якої перевізник ТОВ “ПАС-ТРАНС» здійснило перевезення на замовлення ТОВ “ЛІЛАК» вантажу по маршруту: пункт навантаження: вул. Першотравнева, 60-А, смт. Глибока, Чернівецька обл. - пункт розвантаження: РЦ Dimitrovo А, Броварський р-н., с. Квітневе, вул. Гоголівська, 1а; вантажоодержувач ТОВ “СІЛЬПО-ФУД», на ТТН наявний підпис відповідальної особи вантажовідправника, яка здала вантаж для перевезення - Ткачук Любов Іллівна, і відтиск печатки ТОВ “ЛІЛАК», код ЄДРПОУ 40220106, також наявний запис вантажодержувача про прийом вантажу, печатка і штамп приймальника, що прийняв товар.
3. 17 жовтня 2024 року сторони уклали ще один разовий договір-заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом № mm0003983. Згідно цього договору-заявки ТОВ “ПАС-ТРАНС» зобов'язалося на замовлення ТОВ “ЛІЛАК» виконати перевезення по маршруту м. Кишинів - м. Чернівці, вантаж тара на палетах, прибуття ТЗ під завантаження 18.10.2024, термін доставки вантажу до вантажоодержувача 25.10.2024 згідно CMR, вартість послуги 28900,00 грн. з ПДВ, оплата протягом 5 робочих днів з дати розвантаження.
З поданих позивачем документів видно, що для виконання вказаного разового договору-заявки позивач скористався послугами Фізичної особи-підприємця Амвросьєва Олексія В'ячеславовича, з яким у нього укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 01 вересня 2021 року.
Пунктом 1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 01 вересня 2021 року визначено предмет договору: Замовник (ТОВ “ПАС-ТРАНС») замовляє перевезення вантажів, а Виконавець (ФОП Амвросьєв О.В.) зобов'язується забезпечити їх перевезення у внутрішньому та/або міжнародному сполученні транспортними засобами за встановлену плату та передати вантажі вантажоодержувачу, умови кожного перевезення, в тому числі найменування вантажу, його вага та об'єм, маршрут перевезення, термін доставки, вартість послуг та інші істотні умови перевезення вказуються у відповідній заявці, що є невід'ємною частиною цього договору
У свою чергу ФОП Амвросьєв О.В. передоручив здійснення перевезення ФОП Клим'юку Володимиру Івановичу, що підтверджується укладеним між цими особами разовим договором-заявкою на перевезення вантажів автомобільним транспортом № тт0003984 від 17 жовтня 2024 року, відповідно до якого ФОП Клим'юк В.І. зобов'язався виконати перевезення по маршруту м. Кишинів - м. Чернівці, вантаж тара на палетах, прибуття ТЗ під завантаження 18.10.2024, термін доставки вантажу до вантажоодержувача 25.10.2024, пункт перетину кордону Мамалига-Крива, адреса розвантаження згідно CMR, вартість послуги 23400,00 грн. з ПДВ.
Виконання указаного перевезення підтверджується актом виконаних робіт № mm0003984 від 25.10.2024, згідно якого замовник ФОП Амвросьєв О.В. прийняв, а перевізник ФОП Клим'юк В.І. передав транспортні послуги по маршруту м. Кишинів (Молдова) - м. Чернівці (Україна) загальна вартість послуг 23400,00 грн.
Фактичне здійснення даного перевезення також підтверджується міжнародною товарно-траспортною накладною CMR А без номеру, згідно якої:
- вантажовідправник АТ “Ветропак-Кишинів» (рахунок-фактура (інвойс) № 7800010536/18.10.2024),
- вантаж пляшки на палетах доставлені перевізником ФОП Клим'юк В.І. вантажоодержувачу ТОВ “ЛІЛАК» м. Чернівці,
- перетин кордону згідно штампа митниці 24.10.2024,
- у графі 24 CMR А наявні відмітка ТОВ “ЛІЛАК» про одержання вантажу»: відтиск печатки ТОВ “ЛІЛАК» і підпис зав. складом Піцул В.Т.
Позивачем до позовної заяви додано копію акту надання послуг № 10763 від 25.10.2024 про надання замовнику ТОВ “ЛІЛАК» транспортно-експедиційних послуг за разовим договором-заявкою на перевезення вантажів автомобільним транспортом № mm0003983 від 17 жовтня 2024 року, однак відповідачем даний акт не підписаний.
Натомість позивачем видано відповідачу податкову накладну від 25.10.2024 № 10388 про вказану господарську операцію на суму 28900,00 грн., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.11.2024.
31 січня 2025 року позивач надіслав відповідачеві претензію про сплату коштів на загальну суму 67400,00 грн. за виконані перевезення вантажів згідно з актами надання послуг № 10680 від 17.10.2024, № 10768 від 19.10.2024, № 10763 від 25.10.2024 та товарно-транспортними накладними до них. Однак указана претензія з розрахунком можливих штрафних санкцій за неоплату відповідачем не отримана, згідно з трекінгом Укрпошти повернута відправнику в зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Вирішуючи справу, суд застосовує такі норми чинного законодавства України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
За статтями 173-174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з разових договорів-заявок на перевезення вантажів автомобільним транспортом, які за своєю правовою природою є договорами перевезення та містять елементи договору транспортного експедирування. Зокрема, згадані разові договори-заявки містять умову, що у разі залучення експедитором-перевізником третьої особи для виконання свого зобов'язання за цим договором, він несе повну відповідальність за виконання третьою особою своїх зобов'язань, як за свої власні дії (пункт 1 додаткових умов).
Частиною 1 статті 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (частини 1, 2 статті 909 ЦК України).
Згідно статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 628 ЦК України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 6, 627 ЦК України).
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК).
За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
У частині 1 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Нормою 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами у господарському процесі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За змістом статей 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно положень статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши в судовому засіданні та оцінивши надані позивачем докази в сукупності за правилами статті 86 ПК України, суд доходить до висновку, що ними підтверджується надання позивачем відповідачеві послуг з перевезення вантажу на загальну суму 67400,00 грн. (12500,00 грн. + 26000,00 грн. + 28900,00 грн.) згідно з укладеними сторонами разовими договорами-заявками на перевезення вантажів автомобільним транспортом № SR0008515 від 16.10.2024, № SR0008559 від 17.10.2024 та № mm0003983 від 17.10.2024 навіть за умови не підписання відповідачем актів надання послуг № 10680 від 17.10.2024, № 10768 від 19.10.2024 і № 10763 від 25.10.2024.
Зокрема, разовими договорами-заявками не передбачено складання сторонами актів надання послуг перевезення. У той же час, факт виконання позивачем зобов'язань за разовими договорами-заявками підтверджується первинними документами - товарно-транспортними накладними, міжнародною товарно-траспортною накладною CMR А без номеру, які містять підписи уповноважених осіб і відтиски печатки ТОВ “ЛІЛАК» як вантажовідправника і вантажоодержувача, відмітки вантажоодержувачів, яким позивач доставив вантаж.
За визначенням статті 1 Закону України “Про автомобільний транспорт» товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом у розумінні статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який фіксує проведення відповідної господарської операції і є підставою для її бухгалтерського обліку.
Дослідивши додані до позовної заяви товарно-транспортні накладні, якими засвідчується виконання позивачем перевезення за разовими договорами-заявками № SR0008515 від 16.10.2024 і № SR0008559 від 17.10.2024, суд встановив, що форма цих ТТН є належною, в них наявні всі необхідні реквізити, які надають можливість встановити особу перевізника - ТОВ “ПАС-ТРАНС», вантажовідправника - ТОВ “ЛІЛАК», вид і кількість вантажу, маршрут перевезення, особу вантажоодержувача та дату виконання перевезення.
Так само міжнародна товарно-транспортна накладна CMR А без номеру від 19.10.2024 у сукупності з договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.09.2021 між ТОВ “ПАС-ТРАНС» і ФОП Амвросьєвим О.В., разовим договором-заявкою на перевезення вантажів автомобільним транспортом № mm0003984 від 17.10.2024, укладеним ФОП Амвросьєвим О.В. і ФОП Клим'юк В.І., та актом виконаних робіт № тт0003984 від 25.10.2024 між замовником ФОП Амвросьєвим О.В. і перевізником ФОП Клим'юком В.І. є належними, допустими і достовірними доказами, які підтверджують виконання позивачем зобов'язань перед відповідачем за разовим договором-заявкою на перевезення вантажів автомобільним транспортом № mm0003983 від 17.10.2024.
Відповідно до преамбули Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
Згідно зі статтею 4 цієї Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.
За змістом частини 1 статті 5 Конвенції вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Перший примірник передається відправнику (у даній справі - ТОВ “ЛІЛАК, графа 2 CMR А без номеру від 19.10.2024 - суд), другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.
Статтею 6 Конвенції визначено вимоги до вантажної накладної, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR А без номеру цим вимогам відповідає.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.
Враховуючи викладене, суд констатує, що під час розгляду справи доводи позивача про належне і своєчасне виконання зобов'язання з перевезення вантажів на користь відповідача знайшли своє документальне підтвердження, при цьому, судом також встановлено, що вартість послуг з перевезення вантажів на загальну суму 67400,00 грн. відповідач позивачу не сплатив. Упродовж вирішення справи судом від ТОВ “ЛІЛАК» не надійшло відзиву на позов, доводів на спростування позовних вимог чи інформації про виконання зобов'язання з оплати послуг перевезення (повністю чи частково).
За таких обставин суд доходить до висновку, що в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 67400,00 грн. позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
У зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання з оплати послуг перевезення позивач також просить стягнути з відповідача 7714,28 грн. пені, 3639,60 грн. інфляційних втрат і 826,43 грн. 3% річних згідно з розрахунком, наведеним у позовні заяві.
Указані нарахування складаються з:
1) пені за невиконання грошового зобов'язання, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення (пункт 8 додаткових умов разових договорів-заявок на перевезення):
- по разовому договору-заявці № SR0008515 від 16.10.2024 у сумі 1482,88 грн. за період прострочення з 25.10.2024 по 26.03.2025;
- по разовому договору-заявці № SR0008559 від 17.10.2024 у сумі 3065,86 грн. за період прострочення з 26.10.2024 по 26.03.2025;
- по разовому договору-заявці № mm0003983 від 17.10.2024 у сумі 3165,54 грн. за період з 02.11.2024 по 26.03.2025;
2) інфляційних втрат (ст. 625 ЦК України):
- по разовому договору-заявці № SR0008515 від 16.10.2024 у сумі 675,00 грн. за період прострочення з 25.10.2024 по 26.03.2025;
- по разовому договору-заявці № SR0008559 від 17.10.2024 у сумі 1404,00 грн. за період прострочення з 26.10.2024 по 26.03.2025;
- по разовому договору-заявці № mm0003983 від 17.10.2024 у сумі 1560,60 грн. за період з 02.11.2024 по 26.03.2025;
3) 3% річних (ст. 625 ЦК України):
- по разовому договору-заявці № SR0008515 від 16.10.2024 у сумі 157,19 грн. за період прострочення з 25.10.2024 по 26.03.2025;
- по разовому договору-заявці № SR0008559 від 17.10.2024 у сумі 324,82 грн. за період прострочення з 26.10.2024 по 26.03.2025;
- по разовому договору-заявці № mm0003983 від 17.10.2024 у сумі 344,42 грн. за період з 02.11.2024 по 26.03.2025.
Перевіривши розрахунки позивача, суд виявив похибку під час підрахунків пені і трьох процентів річних, що пов'язана з неврахуванням фактичної кількості днів у високосному 2024 році, що призвело до деякого завищення сум указаних платежів.
Відповідно до розрахунку, виконаного судом із застосуванням онлайн-калькулятора Інформаційно-пошукової системи ЛІГА:ЗАКОН, правильними є:
1) загальна сума пені у розмірі 7648,84 грн. (1452,44 грн. + 3002,60 грн. + 3193,80 грн.),
2) загальна сума 3% річних у розмірі 825,47 грн. (157,00 грн. + 324,43 грн. + 344,04 грн.) і в цих сумах позовні вимоги про стягнення пені і 3% річних підлягають задоволенню (розрахунок суду на а.с. 167-168).
У стягненні зайво нарахованих пені в сумі 65,44 грн. (7714,28 грн. - 7648,84 грн.) і 3% річних у сумі 0,96 грн. (826,43 грн. - 825,47 грн.) у задоволенні позову належить відмовити.
Визначена позивачем загальна сума інфляційних втрат у розмірі 3639,60 грн не перевищує визначену судом із використанням онлайн-калькулятора Інформаційно-пошукової системи ЛІГА:ЗАКОН, відтак у цій частині вимог позов підлягає задоволенню на суму 3639,60 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн. (квитанція № 1ZTU-7471- YM6E від 28.03.2025, а.с. 10).
Однак, позовна заява ТОВ “ПАС-ТРАНС» подана в електронній формі в системі “Електронний суд», а частиною третьої статті 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (3028 грн. х 0,8) і саме ця сума судового збору підлягає розподілу між сторонами за правилами частини 1 статті 129 ГПК України. Враховуючи пропорційність задоволених вимог - 99,92% (див. розрахунок суду, а.с. 167-168), з відповідача на користь позивача належить стягнути 2420,46 грн. судового збору (2422,40 грн. х 99,92%).
Решта судового збору в сумі 1,94 грн. (2422,40 грн. - 2420,46 грн.), що припадає на відмовлені позовні вимоги (0,08%), залишається за позивачем. Надлишково сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 605,60 грн. (3028,00 грн. - 2422,40 грн.) може бути повернуто ТОВ “ПАС-ТРАНС» за окремим клопотанням в порядку, передбаченому статтею 7 Закону України “Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 14, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАС-ТРАНС» до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІЛАК» про стягнення заборгованості за договорами-заявками на перевезення вантажів автомобільним транспортом на суму 79580,31 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІЛАК» (вул. Кушніренка Андрія, будинок 7А, м. Чернівці, 58005, код ЄДРПОУ 40220106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАС-ТРАНС» (вул. Академіка Заболотного, будинок 150А, м. Київ, 03143, код ЄДРПОУ 38923036) 67400,00 грн. основного боргу, 7648,84 грн. пені, 3639,60 грн. інфляційних втрат, 825,47 грн. 3% річних, 2420,46 грн. судового збору.
3. У частині вимог про стягнення 65,44 грн. пені і 0,96 грн. 3% річних у задоволенні позову відмовити, судовий збір у сумі 1,94 грн. залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю “ПАС-ТРАНС.
З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 257 ГПК України).
Повний текст рішення складений і підписаний 16 червня 2025 року.
Суддя Ковальчук Т.І.