18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
11 червня 2025 року Справа № 925/239/24
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від позивача - Бернацька О.В. - адвокат,
від відповідача - Плаха О.В. - адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна
компанія “Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно»,
м. Черкаси
про стягнення 333 056 546 грн. 72 коп.
До Господарського суду Черкаської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно» про стягнення 333 056 546 грн. 72 коп. боргу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу №7228/ПСО(ТКЕ)-36 від 05 вересня 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 30 хв. 26 березня 2024 року.
25 березня 2024 року від відповідача надійшло клопотання про врегулювання спору за участі судді.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання 26 березня 2024 року, суд ухвалив клопотання відповідача про врегулювання спору за участю судді - залишити без задоволення та оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 16 квітня 2024 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 16 квітня 2024 року суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 23 травня 2024 року.
Ухвалою суду від 17 квітня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно» про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви.
Зустрічну позовну заяву приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно» до товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» про зобов'язання укласти договір повернуто заявнику.
Підготовче засідання призначене на 23 травня 2024 року не відбулося, оскільки матеріали справи було направлено до суду апеляційної інстанції, у зв'язку з оскарженням відповідачем ухвали суду від 17 квітня 2024 року.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13 червня 2024 року ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року залишено без змін.
24 червня 2024 року матеріали справи №925/239/24 повернулися до місцевого господарського суду за належністю.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25 червня 2024 року призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 11 год. 30 хв. 09 липня 2024 року.
Проте, судове засідання призначене на 11 год. 30 хв. 09 липня 2024 року не відбулося, у зв'язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду.
Ухвалою суду від 09 липня 2024 року суд призначив розгляд справи в підготовчому засіданні на 11 год. 00 хв. 29 липня 2024 року
Ухвалою суду від 29 липня 2024 року провадження у справі №925/239/24 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду міста Києва зі справи №910/4359/24.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12 листопада 2024 року ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29 липня 2024 року у справі №925/239/24 скасовано. У задоволенні клопотання ПрАТ “Черкаське хімволокно» про зупинення провадження у справі №925/239/24 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 грудня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 листопада 2024 року у справі №925/239/24.
31 січня 2025 року матеріали справи №925/239/24 повернулися до Господарського суду Черкаської області за належністю.
Ухвалою суду від 04 лютого 2025 року розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 10 год. 00 хв. 17 лютого 2025 року.
Однак, судове засідання призначене на 10 год. 00 хв. 17 лютого 2025 року не відбулося, у зв'язку з повідомленням про замінування приміщення суду.
Ухвалою суду від 17 лютого 2025 року призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 11 год. 00 хв. 10 березня 2025 року.
Проте, судове засідання призначене на 11 год. 00 хв. 10 березня 2025 року не відбулося, у зв'язку з хворобою головуючого судді по даній справі.
Ухвалою суду від 12 березня 2025 року розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 12 год. 00 хв. 31 березня 2025 року.
В судовому засіданні, що відбулося 31 березня 2025 року суд оголосив перерву до 11 год. 00 хв. 24 квітня 2025 року.
Ухвалою суду від 24 квітня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 00 хв. 19 травня 2025 року.
Ухвалою суду від 19 травня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 11 год. 30 хв. 11 червня 2025 року.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та вказував, що позов подано передчасно.
Зокрема відповідач стверджував, що Черкаською міською радою прийнято рішення про застосування приватному акціонерному товариству “Черкаське хімволокно» в період дії воєнного стану тарифів на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії та гарячої води у розмірі нижчому від економічно обґрунтованих, відповідно положень ст. 4 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», вимог Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 р. №977 відповідач підготував та подав на узгодження територіальній комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах розрахунки з різниці економічно обґрунтованих та фактично застосованих.
Зазначена заборгованість з різниці в тарифах підтверджена Територіальною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах.
На даний час на розгляд Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах ПрАТ “Черкаське хімволокно» передано заяви і розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах за період 01.10.2023 р. по 31.12.2023 на загальну суму 73407283,00 грн.
Виходячи з вищевикладеного, загальна сума боргу держави перед відповідачем по компенсації різниці в тарифах за період з 01.06.2021 року по 31.12.2023 року становить 620 684 451,00 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2022 р. №1403 затверджено Порядок та умови надання у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води згідно із Законом України “Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення згідно із Законом України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (далі також - Порядок).
Відповідно до положень п.3 Порядку Головним розпорядником субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води є Мінрегіон.
Відповідач зазначає, що таким чином, ст. ст.1,4 Закону чітко визначене джерело та спосіб погашення заборгованості за природний газ, а саме шляхом перерахування суми відшкодування різниці в тарифах в погашення заборгованості теплопостачальної організації (ПрАТ “Черкаське хімволокно») перед ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг».
Крім того, сума відшкодування різниці в тарифах має цільове призначення - за рахунок такого відшкодування погашається виключно заборгованість за природний газ в процедурі проведення взаєморозрахунків (ст.4 Закону).
Проте на сьогоднішній день заборгованість держави перед відповідачем з відшкодування різниці в тарифах, яка складає 620684451,00 грн., є непогашеною, що в свою чергу спричинило неврегулювання питання погашення заборгованості перед ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг».
За наявних обставин позовні вимоги можуть бути заявлені до сторони, яка не виконує вимоги ст. 4 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2022 р. №1403 щодо здійснення взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах.
Встановлення наявності фактів належного виконання або порушення процедури взаєморозрахунків, передбаченої ст. 4 Закону, сторонами таких розрахунків, можливо лише за умови з'ясування позиції учасників таких розрахунків, на яких Законом покладено обов'язок відшкодування різниці в тарифах.
Таким чином відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивач вказував, що відповідач має вчинити юридично значимі дії щодо укладення договору реструктуризації або укладення договору про організацію взаєморозрахунків, як це визначено Законом України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», або сплатити суму основного боргу.
Оскільки у матеріалах справи відсутні докази вчинення таких юридично значимих дій, посилання відповідача на вище зазначені обставини є безпідставними.
Умови договору постачання природного газу не містять відкладальної умови щодо здійснення розрахунків за використаний природний газ.
Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2022 №1403 визначала механізм, порядок та умови надання субвенції з державного бюджету, укладення договору про організацію взаєморозрахунків у 2022 році.
Названа постанова не містить будь-яких нормативних приписів щодо зміни умов виконання договорів постачання природного газу, щодо заборгованості, яка є предметом розгляду зі справи №925/239/24.
Відповідачем не долучено до відзиву будь-яких доказів надання субвенцій для погашення заборгованості за спірним договором, як доказів укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, згідно з Примірним договором.
Додані до відзиву на позовну заяву протоколи засідань Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах не змінюють умови договору постачання природного газу щодо розрахунків за використаний природний газ, та не спростовують суму боргу.
У запереченні відповідач вказував, що останній бере участь у врегулюванні заборгованості з оплати поставленого природного газу відповідно до статті 4 Закону, відповідно, включення його до реєстру підприємств не є обов'язковим.
06.10.2023, відповідач звертався до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України з листом за №960 та необхідними документами для включення ПрАТ “Черкаське хімволокно» до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.
Станом на сьогоднішній день відповіді на звернення отримано не було.
Відповідачем повторно було направлено на адресу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України заяву разом з необхідними документами (лист №330 від 22.03.2024).
Законом України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» визнано, що тарифи, які затверджуються для підприємств теплопостачання, не покривають їх фактичні витрати, в тому числі, витрати на придбання природного газу.
У зв'язку з цим Законом встановлено гарантію щодо компенсації різниці в тарифах за рахунок коштів державного бюджету.
В свою чергу, відповідно до ст. 4 вищевказаного Закону кошти, отримані як компенсація різниці в тарифах, спрямовуються, перш за все, на погашення кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші спожиті енергоносії.
Незважаючи на законодавчо встановлений розподіл коштів, що надходять на рахунки теплогенеруючих та теплопостачальних організацій, цих коштів недостатньо для погашення заборгованості перед ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг».
Саме невиконання державою взятих на себе гарантій призводить до накопичення боргів підприємств теплопостачання за природний газ.
В судовому засіданні, яке відбулося 11 червня 2025 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/239/24.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного:
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання за договором постачання природного газу, щодо здійснення своєчасного розрахунку за спожитий газ та посилався на приписи статей 526, 530, 692 ЦК України, ст. ст.193, 175 ГК України.
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 05 вересня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та приватним акціонерним товариством “Черкаське хімволокно» (споживач) було укладено договір постачання природного газу за №7228/ПСО(ТКЕ)-36.
Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору постачальник зобов'язався поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії у розумінні п.п.1 п. 4 Положення, природний газ, а споживач - оплатити його на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу (п. 1.2. договору).
До договору було укладено додаткові угоди №1 від 31.10.2022, №2 від 30.12.2022, №3 від 31.01.2023, №4 від 16.02.2023, №5 від 24.03.2023, №6 від 10.04.2023, №7 від 17.05.2023, №8 від 22.06.2023, №9 від 20.07.2023, №10 від 31.07.2023, якими узгоджувалися обсяги газу, ціна газу тощо.
Відповідно до п. 3.5 договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.
Позивач свої зобов'язання за договором постачання природного газу виконав повністю та поставив відповідачу у вересні 2022 року - серпні 2023 року природний газ на загальну суму 333 056 546 грн. 72 коп., що підтверджується копіями актів приймання - передачі природного газу та не заперечується відповідачем (а.с. 28-38, т.1).
Відповідно до п. 5.1. договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Однак обов'язку щодо оплати спожитого природного газу відповідач не виконав, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення 333 056 546 грн. 72 коп. боргу.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного здійснення, на підставі умов договору постачання природного газу, розрахунку з позивачем за поставлений газ.
Стосовно доводів відповідача наведених у своїх заявах, суд зазначає наступне:
19.08.2022 набув чинності Закон України “Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» №2479-ІХ, яким внесено зміни до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730 (далі - Закон № 1730).
Закон №1730 визначає процедуру врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу як заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії, шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.
Частиною 1 ст. 4 Закону №1730 визначено, що взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах для погашення кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» за спожитий природний газ з 1 червня 2021 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан (без урахування розміру зобов'язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків.
Згідно з абз. 9 ст. 4 Закону №1730, взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах видатків державного бюджету за цільовим призначенням, джерелом формування яких є надходження, визначені Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» та на наступні роки на погашення заборгованості з різниці в тарифах
Таким чином, врегулювання заборгованості в рамках Закону №1730 для учасників процедури врегулювання заборгованості, тобто для відповідача, здійснюється шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, згідно договорів проведення взаєморозрахунків (ст. 4 Закону№1730) та договорів реструктуризації заборгованості (ст. 5 Закону №1730). Договір про організацію взаєморозрахунків визначає як наявність заборгованості, так і її обсяг, що відповідає заборгованості, підтвердженої територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах.
Відповідно до ст. 4 Закону №1730 взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах видатків державного бюджету за цільовим призначенням, джерелом формування яких є надходження, визначені Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» та на наступні роки на погашення заборгованості з різниці в тарифах.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2022 року №1403 “Про затвердження Порядку та умов надання у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води згідно із Законом України “Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення згідно із Законом України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості з різниці в тарифах, не погашеної на дату укладення договору про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах (далі - договір про організацію взаєморозрахунків), обсяг якої розраховано теплопостачальними та теплогенеруючими організаціями, що здійснюють виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (або послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води), підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення споживачам (далі - суб'єкти господарювання) відповідно до Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 977 та підтверджено рішенням територіальної комісії (п. 4 постанови КМУ №1403).
Підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається суб'єктами господарювання та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі учасники розрахунків) (п. 5 постанови КМУ №1403).
Отже, суд погоджується з доводами позивача, що сам лише факт участі відповідача у процедурі врегулювання заборгованості згідно із Законом №1730, без фактичного врегулювання заборгованості (шляхом проведення розрахунків та реструктуризації), тобто без вчинення юридично значимих дій, не може свідчити про відсутність заборгованості (припинення зобов'язання), стягнення якої є предметом позову.
Договору про організацію взаєморозрахунків згідно зі ст. 4 Закону №1730, або договору про реструктуризацію заборгованості згідно зі ст. 5 Закону №1730 для погашення боргу за договором між сторонами не було укладено і даний факт відповідачем не спростовано.
Борг за рахунок субвенцій з державного бюджету станом на час вирішення спору не сплачений, а лише підлягає погашенню і врегулюванню за рахунок держави в межах видатків спеціального фонду державного бюджету по Закону №1730 та за окремим договором, а тому спірна заборгованість підлягає до примусового стягнення.
Відповідач не позбавлений права на стадії виконання судового рішення врегулювати дане питання щодо сплати боргу за рахунок держави в межах видатків спеціального фонду.
Отже, з урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно», пр-т Хіміків, 76, м. Черкаси, ідентифікаційний код 00204033 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», вул. Шолуденка,1, м. Київ, ідентифікаційний код 42399676 - 333 056 546 грн. 72 коп. основного боргу та 847 840 грн. 00 коп. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 16 червня 2025 року.
Суддя А.В.Васянович