18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
11 червня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/456/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітекс" ( м. Дніпро) до товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекстранс ЮА"( м. Черкаси) про стягнення 38 650,31 грн.
Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 38650,31 грн. з яких: 37 000,00 грн. основний борг, 340,60 грн. 3 % річних, 1309,71 грн. інфляційних на підставі Договору № 2211 перевезення вантажів від 22.11.2024, укладеного між сторонами у справі.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, явка сторін не визнавалася обов'язковою.
Ухвали направлені відповідачу за адресою місця реєстрації та вручені, що підтверджується повідомленням про вручення ( а.с. 39).
Відповідач не має власного електронного кабінету всупереч вимогам ст. 6 ГПК України.
За правилами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відзив на позов із запереченнями проти нього суду не подано.
У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:
Матеріалами справи підтверджено, що 22.11.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю "Імпекстранс ЮА" (далі - Експедитор, відповідач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Рітекс" (далі - Перевізник, позивач у справі) укладено договір № 2211 перевезення вантажів (а.с. 6-7), у відповідності до якого Перевізник зобов'язався доставити погоджений із Експедитором вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій особі, а Експедитор зобов'язався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату ( п. 1.1. договору).
Вартість перевезення, порядок розрахунків/форма оплати та інші істотні умови Договору погоджуються Сторонами і вказуються в заявці на перевезення вантажу (додаток №1 до Договору, далі - Заявка) ( п. 1.3. договору).
Заперечень проти недійсності договору № 2211 перевезення вантажів від 22.11.2024 чи про його дострокове розірвання сторонами, відповідач суду не надав.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі ст.ст. 193, 202 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За своєю правовою природою договір між сторонами є договором про надання послуг та відповідає ст. 901 ЦК України.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до положень ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Також згідно ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Також правовідносини сторін регулюються і затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363 Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Договору Експедитор-Відповідач направив Перевізнику-Позивачу Заявку №3001-2 від 22.11.2024 (а.с. 8) на організацію перевезення вантажу міжнародного сполучення (далі - Заявка), згідно якої Перевізник зобов'язався виконати перевезення вантажу (пелета паливна) за маршрутом с. Дубрівка, Звягельський р-н, Житомирська обл. - Ghimbav, Romania автомобілем реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , а Експедитор зобов'язався оплатити вартість перевезення, еквівалентну 920,00 евро по курсу НБУ на день розвантаження, що складає 40354,00 грн., впродовж 7 робочих днів з дати отримання оригіналів документів (Договір, Заявка, Рахунок, Акт 2 шт., ЦМР).
Вантаж доставлено вантажоотримувачу 01.12.2024, про підтверджується міжнародною товарно транспортною накладною у СMR №166328 від 26.11.2024 ( а.с. 9).
В позовній заяві вказано, що 11.12.2024 Відповідачу відправлено Договір №2211 перевезення вантажів від 22.11.2024 (2 примірники), Заявку №3001-2 від 22.11.2024 на організацію перевезення вантажу міжнародного сполучення (2 примірники), Рахунок на оплату №2175 від 26.11.2024 (1 примірник), Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №58 від 01.12.2024 (2 примірники), СMR №166328 від 26.11.2024 (1 примірник), відправлення документів підтверджується накладною №20 4004 2972 7503 (Нова пошта).
Документи отримано представником Відповідача 16.12.2024, що підтверджується відповідною інформацією кур'єрської служби за наступним посиланням https://tracking.novaposhta.ua/#/uk/MDM1cjM3kjM0ADM0AjM.
Розрахунки за Договором здійснюються у безготівковій формі, протягом п'яти банківських днів після підписання Сторонами Акту (якщо інше не передбачено у Заявці) ( п. 4.5. договору).
Між сторонами підписаний акт здачі - приймання робіт (наданих послуг) № 58 від 01.12.2024 (а.с. 10) без зауважень
В заявці вказані строки оплати, то кінцевим строком оплати є 25.01.2024.
Як доводить позивач, відповідачу було виставлено рахунок на оплату №2175 від 01.12.2024 на загальну суму 40 354,00 грн., який був оплачений відповідачем частково, а саме 07.02.2025 відповідачем сплачено 1 354,00 грн. та 18.03.2025 - сплачено 2 000,00 грн.
Відповідач не надав заперечень, що часткова оплата послуг була проведена за іншими правовідносинами, ніж по договору № 2211 перевезення вантажів від 22.11.2024.
Доказів сплати боргу в більшій сумі відповідач суду не надав.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем в залишку складає 37 000,00 грн. (40 354,00 - 1 354,00 - 2 000,00).
Часткова сплата боргу свідчить про отримання відповідачем всіх первинних документів для оплати спожитої послуги.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Позивач просить стягнути з відповідача залишок боргу за послуги перевезення вантажів в сумі 37 000,00 грн. і строк виконання даного зобов'язання є таким, що настав.
Повний розрахунок відповідачем за цим платежем не проведено, доказів відсутності основного боргу перед позивачем не надано.
В зв'язку з цим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та підставність примусового стягнення основної заборгованості в розмірі 37000,00 грн. з відповідача на користь позивача.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1 309,71грн. інфляційних втрат та 340,60 грн. як 3 % річних за прострочення розрахунків за послуги перевезення вантажів. Розрахунок проведено за період з 27.12.2024 по 17.04.2025 (а.с. 2).
Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Така відповідальність встановлена законом і не має значення, чи була вона передбачена сторонами додатково в тексті укладеного ними Договору.
Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат у межах заявленого позивачем періоду їх нарахування, та встановлено, що після перерахунку в програмі "Ліга Закон" сума 3 % річних становить 340,60 грн. , а суму інфляційних втрат 1 577,87 грн.
Оскільки позивачем не надано заяви про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, то суд задовольняє суму інфляційних втрат до стягнення в розмірі 1 309,71 грн.
Доказів сплати 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України відповідач суду не надав, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 1 309,71грн. інфляційних витрат та 340,60 грн. як 3 % річних за прострочення розрахунків за послуги перевезення вантажів.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивач довів правові підстави позову і свої права на стягнення спірних коштів, строк виконання всіх нарахованих зобов'язань на час вирішення спору є таким, що настав, доказів повної сплати боргу відповідачем суду не подано, тому позов підлягає до повного задоволення і до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 37 000,00 грн. залишку основного боргу за перевезення, 340,60 грн. як 3 % річних, 1309,71 грн. інфляційних втрат на підставі договору № 2211 перевезення вантажів від 22.11.2024, укладеного між сторонами у справі.
На підставі ст. 129 ГПК України, оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача належить стягнути 2 422,40 грн. (застосовано коефіцієнт 0,8 за подання позову через електронний суд) на відшкодування сплаченого судового збору повністю.
Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекстранс ЮА" (код ЄДРПОУ 43733807, юридична адреса: Україна, 18001, м. Черкаси, вул. Пушкіна, буд. 100 оф. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітекс" (код ЄДРПОУ 31549883, юридична адреса: 49000, Україна, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 33, офіс 44) -- 37000,00 грн. (тридцять сім тисяч гривень 00 копійок) залишку основного боргу, 340,60 грн. (триста сорок гривень 60 копійок) як 3% річних, 1309,71 грн. (одна тисяча триста дев'ять гривень 71 копійка) втрат від інфляції на підставі договору перевезення вантажів № 2211 від 22.11.2024 та 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) на відшкодування сплаченого судового збору.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 16 червня 2025 року
Суддя Н.М.Спаських