Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
16.06.2025м. ХарківСправа № 922/2034/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявник Кредитна спілка "Самопоміч", м. Харків
боржник фізичної особи Жиленко Олена Володимирівна, м. Харків
Заявник - Кредитка спілка "Самопоміч", звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи Жиленко Олени Володимирівни заборгованості у розмірі 30 000,00 грн. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що 17.09.2019 між Кредитною спілкою "Самопоміч" як Замовником та ФОП Жиленко Оленою Володимирівною як Виконавцем у письмовій формі було укладено договір №С-1709-19 на виконання робіт. Відповідно до п.1.1 цього договору ФОП Жиленко О.В. була зобов'язана своїми силами і засобами виконати роботи по влаштуванню композиту та виготовлення відкосів з композиту за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд.148-А, а КС "Самопоміч" - прийняти виконані роботи і оплатити їх. Відповідно до п.3.1 договору вартість робіт становить 57 142,00 грн, ПДВ не передбачений. Відповідно до п.2.1 договору дата початку виконання робіт - 17.09.2019, дата закінчення виконання робіт - 31.08.2020. Відповідно до п.2.3 договору термін його дії - до 31.08.2020. 18.09.2019 Кредитна спілка "Самопоміч" на підставі п.7.2 договору здійснила попередню оплату ФОП Жиленко О.В. у розмірі 30 000,00 грн шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок останньої, проте в передбачений п.2.1 термін роботи так і не були виконані. До цього часу роботи не виконано, кошти не повернуто. Таким чином, заборгованість ФОП Жиленко О.В. перед КС "Самопоміч" внаслідок невиконаних зобов'язань за договором склала суму фактично сплаченої передоплати, а саме - 30 000,00 грн.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Статтею 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви (ст. 149 ГПК України).
За загальним правилом при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (пункт 7 частини першої статті 155 ГПК України).
З викладеного вбачається, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи (видаткові накладні, акти, листування, рух коштів, виписки банку), що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Водночас, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Зі змісту поданої заяви про видачу судового наказу слідує, що кінцевим строком виконання боржником своїх зобов'язань за вказаним договором є - 31.08.2020. Отже, строк позовної давності розпочався 01.09.2020.
У заяві про видачу судового наказу КС "Самопоміч" вказує, що Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину, який набрав чинності 02.04.2020, з огляду на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12.03.2020, і який продовжувався неодноразово і закінчив свою дію 30.06.2023, продовжено всі процесуальні строки на строк дії карантину. Поряд з цим, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану, який діє до тепер.
Згідно з положеннями статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
З урахуванням викладеного, враховуючи приписи ст. 257, 261 ЦК України, суд дійшов висновку, що з моменту виникнення права вимоги (01.09.2020) пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.
Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, та встановлення обставин спливу позовної давності щодо заявленої вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права, щодо спливу позовної давності, в тому числі щодо наявності прострочення виконання зобов'язання боржником (зокрема, з метою визначення періоду, який знаходиться в межах позовної давності).
Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст.15 ГПК України).
У випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині або у випадку заявлення вимог поза межами позовної давності, навіть щодо частини періоду нарахування в межах певного виду вимог, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов'язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав.
При цьому, законом не передбачено обов'язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, так як у протилежному випадку суд, буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.
Посилання заявника на продовження строку позовної давності на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та у період дії воєнного стану в Україні суд визнає необґрунтованими, позаяк відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України відмова у видачі наказу законодавцем пов'язується саме зі спливом строку, який перевищує позовну давність та на даній стадії і в даному виді провадження (наказному) суд позбавлений можливості досліджувати питання обґрунтованості пропуску такого строку заявником, в тому числі й з'ясовувати питання продовження строків позовної давності, їх ймовірного зупинення тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах апеляційних інстанцій від 20.11.2023 у справі №907/840/23, від 03.07.2023 у справі №910/6456/23, від 04.11.2024 у справі №904/2430/24.
Відповідно до частин першої, другої статті 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
У відповідності до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 статті 152 цього Кодексу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутись з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. 148, 152, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Кредитній спілці "Самопоміч" у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 30 000,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.
Ухвала підписана 16 червня 2025 року.
СуддяПогорелова О.В.