Ухвала від 10.06.2025 по справі 922/4615/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

10 червня 2025 року м. ХарківСправа № 922/4615/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Христенко І.С.

розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду (вх.№12770 від 28.05.2025) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санктум-Грейд», м.Харків

про стягнення 175500,56 грн

за участю представників:

стягувача - не з'явився;

боржника (заявника) - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.02.2025 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санктум-Грейд» на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" заборгованість у розмірі 175500,56 грн, що складається з авансу в сумі 90733,23 грн, інфляційних нарахувань в сумі 43372,79грн, штрафу в сумі 36293,29 грн та 3% річних в розмірі 5101,25 грн, а також 2422,40 грн судового збору.

11.03.2025 року на виконання вищевказаного рішення судом було видано відповідний наказ.

28.05.2025 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Санктум-Грейд» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.02.2025 року по справі №922/4615/24 (вх.№12770).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2025 року прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санктум-Грейд» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.02.2025 року по справі № 922/4615/24 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 10.06.2025 року.

04.06.2025 року стягувач надав до суду заяву, в якій зазначав, що АТ "Харківобленерго" покладається на розсуд суду у вирішенні питання щодо можливості розстрочення виконання рішення, з урахуванням всіх обставин справи та балансу інтересів сторін, а також просив здійснити розгляд заяви без участі представника "Харківобленерго" (вх.№13371).

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Представники сторін у судове засідання 10.06.2025 року не з'явились, про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, які наявні в матеріалах справи.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Санктум-Грейд» зазначає, що наразі підприємство перебуває у скрутному фінансову становищі, у зв'язку з військовою агресією з боку Російської федерації, невиконання договору відбулось під час повномасштабної війни з рф.

Також заявник зауважує, що протягом 2022-2024 років відповідач здійснив повне виконання ряду договорів із позивачем: № Ч1554 від 07.07.2021 року (ремонт протиаварійного учбово-тренувального центру вул. Барабашова 6, м.Харків, (інв.00824966/1)), № Ц9945 від 04.06.2021 року (ремонт каналізаційної насосної станції для ПУТЦ Барабашова, 6, м. Харків, (покрівля) інв.№00825412/01), № Ч4464 від 06.09.2021 року (ремонт покрівлі будівлі гаражу м. Вовчанськ, вул.Соборна (Леніна), 166 інв. № 00504048/01), № Ш1030 від 20.01.2022 року (реконструкція «ТП-1906» (інв. № 00614872/01), з встановленням трансформатора для зовнішнього електропостачання об'єкта «нежитлова будівля» за адресою: вул.Шарикова, б. 27, м.Харків, Харківська обл., Україна), № Ч0535 від 16.06.2021 року (Ремонт огорожі ПС «Іванівка» у м. Харків, пров. Динамічний, 4 (інв.№00503171/01)), № Ч8834 від 03.12.2021 року (реконструкція «ТП-6046» (інв.№ 00849066/01), з прокладанням ЛЕП 0,4 кВ. для зовнішнього електропостачання об'єкта «будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» за адресою: в-д. Лазьківський 2-й, б. 39А, м. Харків, Харківська обл., Україна (реєстр. № 112875) - замовник ОСОБА_1 ). Однак, його ресурсів не вистачило на підтримку подальшої діяльності.

Боржник зазначає, що з початку повномасштабного вторгнення боржник, як і інші суб'єкти господарювання в м. Харкові та Харківській області, несе значні збитки завдані воєнними діям, які ведуться в нашій країні та безпосередньо в Харківській області, і вимушений справлятись зі зниженням показників господарської діяльності через припинення діяльності багатьох господарюючих суб'єктів, порушення господарських ланцюгів з суміжними підприємствами-постачальниками обладнання, матеріалів. Також відбувається порушення логістичних ланцюгів внаслідок перебування частини територій України під окупацією, дефіцит транспортних потужностей, дефіцит рухомого складу, руйнація шляхів сполучення; дефіцит робочої сили внаслідок процесів мобілізації, евакуації населення; зростання цін на всі види матеріалів, вартість яких визначалась під час укладання договору в цінах 2021 року. Вказані обставини є загальновідомими та широко освіченими в засобах масової інформації, офіційних позиціях органів державної влади. Як результат, боржник перебуває в скрутному матеріальному становищі, не отримує прибутку. Залишки коштів на банківських рахунках не дають можливості здійснити негайне погашення заборгованості, отже на сьогоднішній день у боржника недостатньо коштів для добровільного виконання судового рішення одним платежем. В свою чергу відкриття позивачем виконавчого провадження заблокує господарську діяльність підприємства боржника та призведе до арешту рахунків боржника. Разом з тим накладені арешти призведуть до того, що боржник не матиме можливості нормально здійснювати свою господарську діяльність та отримувати прибуток, або ж поповнювати свої обігові кошти для виконання рішення суду. Стягнення повної суми боргу буде мати своїм наслідком настання додаткових надзвичайно негативних наслідків та може, в кінцевому результаті, слугувати причиною для ініціювання відносно боржника процедури банкрутства.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санктум-Грейд» про розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

За змістом ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За положеннями ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Частинами 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012 року).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №11-рп/2012 від 25.04.2012 року, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело як джерело права.

За умовами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні по справі "Деркач та Палек проти України" Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, даний пункт передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 Конвенції як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок. За певних обставин така затримка може бути виправданою, але вона не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").

У рішенні по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до положень частин 1, 3, 4 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 ГПК України.

Таким чином, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною 5 статті 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Заявляючи про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.02.2025 року по справі № 922/4615/24, боржник повідомляє, що внаслідок надзвичайних подій, які є очевидними, ТОВ «Санктум-Грейд» на даний час відчуває гостру нехватку грошових коштів, що підтверджується банківськими виписками. У разі виникнення ситуації щодо одночасної сплати всієї суми заборгованості за Рішенням суду буде мати своїм наслідком настання додаткових надзвичайно негативних наслідків та може, в кінцевому результаті, слугувати причиною для ініціювання відносно боржника процедури банкрутства.

Боржник у заяві просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.02.2025 року по справі № 922/4615/24, а також затвердити такий графік виконання судового рішення:

18.06.2025 року - 19770,00 грн.

18.07.2025 року - 19770,00 грн.

18.08.2025 року - 19770,00 грн.

18.09.2025 року - 19770,00 грн.

18.10.2025 року - 19770,00 грн.

18.11.2025 року - 19770,00 грн.

18.12.2025 року - 19770,00 грн.

18.01.2026 року - 19770,00 грн.

18.02.2026 року - 19762,96 грн.

Як вже було зазначено судом, передбачені ст.331 ГПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочення, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.

Тобто можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

З огляду на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов'язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року "Чижов проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Отже необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у даному випадку, негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, що неминуче завдасть шкоди як самому відповідачу, так і іншим особам.

Стягувачем до суду не надано заперечень щодо розстрочення виконання рішення суду. Крім того, стягувач у наданій до суду заяві, покладався на розсуд суду у вирішенні питання щодо можливості розстрочення виконання рішення, з урахуванням всіх обставин справи та балансу інтересів сторін.

З огляду на викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що наявність заборгованості відповідача зумовлена обставинами, які в сукупності є особливими.

Відповідно до ч.5 ст.331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Судом здійснено перевірку викладеного у наданій до суду заяві про розстрочення виконання рішення у справі №922/4615/24 розрахунку, та встановлено, що такий розрахунок не перевищує одного року з дня ухвалення рішення від 18.02.2025 року у справі №922/4615/24.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням положень ч.5 ст.331 ГПК України суд вважає за можливе задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санктум-Грейд» (вх.№12770 від 28.05.2025) про розстрочення виконання рішення у справі №922/4615/24 від 18.02.2025 року, шляхом здійснення платежів відповідно до наступного графіку, а саме: 18.06.2025 року - 19770,00 грн; 18.07.2025 року - 19770,00 грн; 18.08.2025 року - 19770,00 грн; 18.09.2025 року - 19770,00 грн; 18.10.2025 року - 19770,00 грн; 18.11.2025 року - 19770,00 грн; 18.12.2025 року - 19770,00 грн; 18.01.2026 року - 19770,00 грн; 18.02.2026 року - 19762,96 грн.

У справі, яка розглядається, боржником надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у даній справі, також суд приймає до уваги, що протягом 2022-2024 років відповідач здійснив повне виконання ряду договорів із позивачем, що свідчить про намагання відповідача належним чином виконати свої зобов'язання.

За таких обставин, розстрочення виконання рішення для боржника у даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Санктум-Грейд» (вх.№12770 від 28.05.2025) про розстрочення виконання рішення у справі №922/4615/24 від 18.02.2025 року.

Згідно з частиною 7 статті 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення постановляється ухвала.

Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234-235, 326, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санктум-Грейд» про розстрочення виконання рішення суду (вх.№12770 від 28.05.2025) задовольнити.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 18.02.2025 року по справі № 922/4615/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «САНКТУМ-ГРЕЙД» на користь Акціонерного товариства «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» заборгованості в сумі 177922,96 грн до 18.02.2026 року включно з щомісячними платежами, а саме:

18.06.2025 року - 19770,00 грн;

18.07.2025 року - 19770,00 грн;

18.08.2025 року - 19770,00 грн;

18.09.2025 року - 19770,00 грн;

18.10.2025 року - 19770,00 грн;

18.11.2025 року - 19770,00 грн;

18.12.2025 року - 19770,00 грн;

18.01.2026 року - 19770,00 грн;

18.02.2026 року - 19762,96 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку статей 254 - 257 ГПК України.

Повна ухвала складена 16.06.2025

Суддя К.В. Аріт

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.

Попередній документ
128132583
Наступний документ
128132585
Інформація про рішення:
№ рішення: 128132584
№ справи: 922/4615/24
Дата рішення: 10.06.2025
Дата публікації: 17.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (11.03.2025)
Дата надходження: 11.03.2025
Предмет позову: стягнення 175 500,56 грн
Розклад засідань:
10.06.2025 12:15 Господарський суд Харківської області