адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
16.06.2025 Справа № 917/707/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», адреса: вул. Польська, 2 а, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 03338030
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Цілюрік Олени Іванівни, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення 59973,11 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи,
СУТЬ СПОРУ. Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - позивач/ ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до фізичної особи-підприємця Цілюрік Олени Іванівни (далі - відповідач/ ФОП Цілюрік О.І.) про стягнення з відповідача 59973,11 грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, що утворилася за період з 01.11.2022 по 31.12.2024, з яких: 51 736,83 грн основного боргу, 157,89 грн пені, 1822,49 грн 3% річних та 6255,90 грн інфляційних втрат, а також 2422,40 грн судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовною заявою до суду.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов індивідуального договору в частині оплати отриманої теплової енергії у встановлений строк. У позовній заяві позивач, зокрема, посилається, що:
- взаємовідносини між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі і з боржником ФОП Цілюрік О.І. як власником нежитлового приміщення за зазначеною адресою, в спірному періоді врегульовано Індивідуальними договорами про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і опубліковані на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/;
- нежитлове приміщення Фізичної особи-підприємця Цілюрік Олени Іванівни має підключення до внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку 28/4 по вулиці Тараса Шевченка, який не оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО/ТЕ);
- загальний обсяг спожитої у будинку теплової енергії на опалення визначається розрахунковим методом у кожному розрахунковому періоді і розподіляється між усіма споживачами (власниками житлових, нежитлових приміщень, приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом) у відповідності до Методики розподілу між споживачами обсягів, спожитих у будівлі, комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 ( далі - Методика 315);
- з 01.11.2022, відповідно до п. 2 розділу II Методики 315, загальний обсяг, спожитої у будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на: обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб та обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення безпосередньо опалення житлових та нежитлових приміщень;
- в період з 11.2022 по 09.2023 включно для бюджетних та інших споживачів лівобережної частини м. Кременчука застосовано тарифи, які введено в дію з 01.10.2022 рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»;
- за період з 01.11.2022 року по 31.12.2024 року боржник отримував послугу з постачання теплової енергії та не здійснював оплату, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 51 736,83 грн. Також боржнику нараховано 157,89 грн пені, 1 822,49 грн 3% річних та 6 255,90 грн інфляційних втрат.
У відзиві на позовну заяву від 23.04.2025 відповідач проти позовних вимог заперечує повністю, посилаючись, зокрема, на таке:
- ФОП Цілюрік О.І. не укладала договору на постачання теплової енергії від 01.12.2021 з позивачем та не вчиняла жодних дій, які б могли засвідчити про волю відповідача до отримання відповідної комунальної послуги від позивача;
- в грудні 2021 року надавачем послуг з постачання теплової енергії по лівобережній частині міста Кременчука Полтавської області було ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», а, отже, відповідач ні як не міг укласти з позивачем долучений останнім до позовної заяви договір, датований 01.12.2021;
- надані позивачем рахунки не містять інформації, яка повинна відображатись, зокрема, у наданих рахунках фактурах не має інформації про показання відповідних вузлів обліку, на основі яких визначено обсяг спожитої теплової енергії, чи інформації про застосоване розрахункове або середнє споживання;
- з поданих позивачем документів не можна встановити, які саме вихідні дані взяті позивачем для обрахунку обсягу спожитої у будівдівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, зокрема, скільки співвласників будинку між якими пропорційно розподіляється до загальних/опалюваних площ/ об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень обсяг теплової енергії, який витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, загальна опалювальна площа, яка поверховість приміщення;
- наданий витяг з Державного реєстру правочинів, лише підтверджує, право власності на майно відповідача, однак не підтверджує того, що обсяг розраховано пропорційно до загальних/опалювальних площ/ об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень;
- позивачем у позові вказано, що приміщення відповідача по вул. Тараса Шевченка, 28/4 у місті Кременчуці не оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії, але це не відповідає дійсності, оскільки згідно з актом прийняття теплового вузла обліку від 19.08.2006 та технічної документації в нежитловому приміщенні за адресою м. Кременчук, вул. Тараса Шевченка, б. 28/4 встановлено вузол обліку теплової енергії згідно з проектом. У період 2022- 2024 років нежитлове приміщення не опалювалося, лічильник опломбовано;
- ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є лише балансоутримувачем групи інвентарних об'єктів Кременчуцької ТЕЦ, а не виробником або постачальником теплової енергії у місті Кременчуці Полтавської області. У підприємства відсутні ліцензії на провадження діяльності з виробництва теплової енергії по місту Кременчуку Полтавської області. В зв'язку з чим відповідач ставить під сумнів правомірність застосування ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» тарифів встановлених Полтавською обласною радою рішеннями від 30.09.2022 № 477, від 28.07.2023 № 669, від 30.08.2024 № 854 у місті Кременчуці Полтавської області на які посилається позивач у позовній заяві.
У відповіді на відзив від 29.04.2025 позивач повідомив, що не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, з наступних підстав:
- Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022 Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на лівобережній частині міста Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ з покладенням відповідних обов'язків згідно із законодавством;
- станом на 01.11.2022 співвласники багатоквартирного будинку № 28/4 по вул. Тараса Шевченка у м. Кременчуці не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги, тому, в силу приписів частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» взаємовідносини між позивачем та відповідачем врегульовано публічним Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії;
- факт отримання послуги відповідачем підтверджується рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1508 від 20.10.2022, яким позивача було визначено виконавцем послуги з постачання теплової енергії на лівобережній частині міста Кременчука;
- на підтвердження споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщення до матеріалів справи позивачем було надано акти перевірки системи теплопостачання про початок та закінчення опалювальних періодів, якими зафіксовано факт подачі та припинення подачі теплоносія позивачем до житлового будинку по вул. Тараса Шевченка, 28/4, в якому знаходиться нежитлове приміщення ФОП Цілюрік О.І.;
- тарифи, які встановлювались Полтавською обласною радою для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та діяли протягом спірного періоду, протиправними та нечинними не визнавались, а тому в силу приписів законодавства є обов'язковими до застосування;
- з 06.06.2017 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі безстрокових ліцензій;
- з часу визначення ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука у підприємства відсутня інформація щодо прийняття на комерційний облік індивідуального розподільного приладу обліку у відповідача з доказами його встановлення та проведення періодичної повірки, що підтверджує правильність його функціонування на момент прийняття на комерційний облік.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач повторно вказує, що на сьогодні ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є лише балансоутримувачем групи інвентарних об'єктів Кременчуцької ТЕЦ; у підприємства відсутні ліцензії на провадження діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, про що зазначено у ліцензії АВ № 597474. Також звернув увагу суду, що за нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними; що нежитлове приміщення за адресою: м. Кременчук, вул. Тараса Шевченка, б. 28/4 має свій прилад обліку теплової енергії, на підтвердження чого до відзиву були долучені копії акту прийняття теплового вузла обліку від 19.08.2006 та технічної документації, нежитлове приміщення по теперішній час не опалюється, крани опломбовано, лічильник не рахує, на підтвердження чого надані фотозображення. На думку відповідача, позивачем не доведено документально правомірність виставлення рахунків відповідачу щодо опалення нежитлового приміщення.
У додаткових поясненнях від 09.05.2025 позивач зазначив, що для провадження господарської діяльності в м. Кременчуці видача додаткової ліцензії законодавством не передбачена, ліцензіат має право здійснювати згадану господарську діяльність на території області відповідно до отриманої вищезгаданої ліцензії.
Що стосується посилання відповідача на те, що нежитлове приміщення за адресою: вул. Тараса Шевченка, буд. 28/4 у м. Кременчуці має свій прилад обліку теплової енергії, що підтверджується долученим до відзиву актом прийняття теплового вузла обліку від 19.08.2006 та технічною документацією, позивач зазначив, що для здійснення нарахувань на підставі показників індивідуального (розподільного) засобу обліку теплової енергії, споживачам необхідно дотримуватись правил користування індивідуальними засобами обліку води, а саме: індивідуальні засоби обліку теплової енергії обов'язково мають бути прийняті на абонентський облік надавача послуг, опломбовані надавачем послуг, вчасно повірені, а їхні показники щомісяця мають передаватись до теплопостачальної організації.
За змісту додаткових пояснень позивача вбачається, що індивідуальний засіб обліку теплової енергії відповідача не був прийнятий на абонентський облік та не повірений, тому нарахування плати за спожиту послугу за показниками індивідуального засобу обліку теплової енергії не є можливим.
Позивач також зазначив, що законодавець жодним нормативно-правовим актом не визначив, яким саме чином необхідно надати споживачу рахунки на оплату спожитої послуги (особисто, простою, рекомендованою, цінною кореспонденцією чи методом розносу по поштовим скриням/приміщенням споживання). Сформовані надавачем послуг рахунки та акти направлялися споживачу простою кореспонденцією, що не є порушенням та підтверджується Реєстрами листів відділення збуту м. Кременчук за спірний період.
У додаткових поясненнях від 12.06.2025 позивач зазначив, що було визначено фактичний обсяг спожитої у будинку/будівлі теплової енергії, який згідно розрахункових даних за період з 01.12.2024 по 31.12.2024 склав 32,30273794 Гкал (Q_буд^оп), що вказано і в позовній заяві, і в доданих до неї поясненнях щодо проведених позивачем нарахувань на прикладі одного календарного місяця в спірний період. Згідно з пунктом 55 Постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» для формування двоставкових тарифів на теплову енергію теплове навантаження об'єктів теплоспоживання визначається за показниками типових або індивідуальних проектів, за якими збудовані такі об'єкти. Максимальне теплове навантаження на опалення житлового будинку визначалось за формулою К.1 ДБН В.2.5-39:2008 «Теплові мережі»: Q_(о.макс.)=q_о?А, ккал/год де А - загальна (опалювальна) площа житлового будинку (без врахування квартир з автономним опаленням та вбудованих приміщень юридичних осіб), [м2]; qo - питомий показник максимального теплового потоку на опалення житлового будинку на 1м2 загальної (опалювальної) площі, [Вт/м2]. Для переведення [Вт] в [ккал/год] застосовувався коефіцієнт 1,163. Q_(o.макс.)=74,367/1,163• 1521,5=97291 ккал/год.
Процесуальні дії суду. Згідно з ухвалою від 08.04.2025 суд залишив позовну заяву без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків - не пізніше 3 днів з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
11.04.2025 суд отримав від позивача заяву про усунення недоліків (вх. № 4864 від 11.04.2025).
Ухвалою від 16.04.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням малозначності цієї справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду, та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.
Суд належним чином виконав обов'язок щодо повідомлення усіх учасників справи про розгляд справи шляхом надіслання ухвали від 16.04.2025 в електронній формі до Електронних кабінетів сторін та оприлюднення в Державному реєстрі судових рішень.
24.04.2025 суд отримав відзив на позовну заяву (вх. № 5409, а.с. 159-168).
29.04.2025 суд отримав відповідь на відзив (вх. № 5653, а.с. 169-177).
02.05.2025 від відповідача надійшли до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. №5891, а.с. 178-185).
09.05.2025 позивач надіслав додаткові пояснення (вх. № 6230, а.с. 186-192).
12.06.2025 позивач надіслав додаткові пояснення (вх. № 7894, а.с. 187-193)
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії та є виконавцем послуги з постачання теплової енергії у м. Кременчуці.
Ліцензії позивача на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, на право провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії переоформлені на безстрокові, згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 739 від 06.06.2017
01.10.2021 набрали чинності постанови Кабінету Міністрів України № 1022 та № 1023 від 08.09.2021, якими затверджено типові публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуг з постачання гарячої води.
Відповідно до приписів частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
На офіційному веб-сайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», за посиланням: http://te.pl.ua/spozhivacham/yuridichnim-osobam/dogovr-pro-nadannya-poslug-yuridichn-osobi/, позивач опублікував Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021 та порядок його укладення.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Судом встановлено, що відповідач - Фізична особа-підприємець Цілюрік О.І. є власником нежитлового приміщення нежитлового приміщення, площею 58,4 кв.м., що знаходиться у багатоквартирному будинку № 28/4 по вулиці Шевченка у місті Кременчуці, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17 грудня 2024 року, на підставі Договору купівлі-продажу вбудованого магазину промислових товарів від 27 квітня 2012 року ВРР № 769750, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу р.№2461 Веселовським А.Г., Витягом з Державного реєстру правочинів від 27 квітня 2012 року та Витягом про державне реєстрацію прав від 17 травня 2012 року (а.с. 28-33).
Як вбачається з матеріалів справи, будинок, в якому знаходиться зазначений об'єкт нерухомості відповідача у справі, підключений до системи постачання теплоенергії, яка обслуговується позивачем.
Зокрема, відповідно до Акту про пуск теплоносія від 07 листопада 2022 року, у зв'язку із початком опалювального періоду 2022/2023 подано теплоносій до житлового будинку за адресою: м. Кременчук, вулиця Шевченка, буд. 28/4, в т.ч. нежитлового приміщення боржника (а.с. 123). Відповідно до Акту перевірки системи теплопостачання від 31 березня 2023 року, у зв'язку із закінченням опалювального періоду 2022/2023 з припинено подачу теплоносія до вказаного житлового будинку 31 березня 2023 року (а.с. 125).
Відповідно до Акту підключення до системи теплопостачання від 30 жовтня 2023 року, у зв'язку із початком опалювального періоду 2023/2024 теплоносій подано до житлового будинку за адресою: м. Кременчук, вулиця Шевченка, буд. 28/4, в т.ч. нежитлового приміщення боржника, 30 жовтня 2023 року (а.с. 122). Відповідно до Акту перевірки системи теплопостачання від 28 березня 2024 року, у зв'язку із закінченням опалювального періоду 2023/2024 припинено подачу теплоносія до вказаного житлового будинку 28 березня 2024 року (а.с. 124).
Відповідно до Акту підключення до системи теплопостачання від 04 листопада 2024 року, у зв'язку із початком опалювального періоду 2024/2025 теплоносій подано до житлового будинку за адресою: м. Кременчук, вулиця Шевченка, буд. 28/4, в т.ч. нежитлового приміщення боржника, 04 листопада 2024 року (а.с. 121).
Станом на 01.11.2022 (початок спірного періоду) співвласники багатоквартирного будинку за адресою: м. Кременчук, вулиця Шевченка, 28/4 не повідомили ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про прийняття рішення щодо вибору моделі договірних відносин і не уклали з підприємством відповідні договори на послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води.
Виходячи з викладеного, взаємовідносини між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м. Кременчук, вулиця Шевченка, 28/4, в тому числі і з боржником ФОП Цилюрік О.І., як власником нежитлового приміщення за зазначеною адресою, з 01.11.2022 врегульовано Індивідуальними договорами про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і опубліковані на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/.
Отже, відповідач є суб'єктом користування послугою постачання теплової енергії (споживачем), яка надається ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Індивідуальному договору присвоєно № 5072 С від 01.11.2021 (а.с. 19-20).
За умовами п.1 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 2 Індивідуального договору він є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/.
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 Індивідуального договору).
Пунктом 5 Індивідуального договору визначено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Відповідно пункту 11 Індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
Згідно з пунктом 17 Індивідуального договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.
Згідно з п. 19 Індивідуального договору повірка засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла (вузлів) комерційного обліку, здійснюється відповідно до Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 р. № 474 (Офіційний вісник України, 2015р., № 55, ст. 1803).
Відповідно до умов п. 30 Договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з : плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування врозмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya- potreb-nshih-spozhivachv/. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (п. 31 Індивідуального договору).
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 Індивідуального договору).
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 33 Індивідуального договору).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 Індивідуального договору).
Пунктами 51, 52, 55 Індивідуального договору врегульовано, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 листопада 2022 і діє в частині постачання Т/Е (опалення) по 31 грудня 2022 (згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України), а в частині розрахунків до їх повного здійснення. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними.
Протягом спірного періоду діяли наступні тарифи, встановлені рішеннями Полтавської обласної ради:
- № 286 від 21 жовтня 2021 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго», зі змінами внесеними рішенням № 326 від 09 грудня 2021 року;
- № 477 від 30 вересня 2022 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго»;
- № 669 від 28 липня 2023 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго», зі змінами внесеними рішенням Полтавської обласної ради № 687 від 26 вересня 2023 року;
- № 854 від 30 серпня 2024 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго».
Інформація про тарифи є загальнодоступною та перебуває у вільному цілодобовому доступі на сайті Полтавської обласної ради https://oblrada-pl.gov.ua/ та на сайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» http://te.pl.ua/ в розділі «ТАРИФИ», далі «Тарифи для потреб інших споживачів» (за посиланням http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb- nshih-spozhivachv/).
Як встановлено судом, нежитлове приміщення Фізичної особи-підприємця Цілюрік Олени Іванівни має підключення до внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку 28/4 по вулиці Тараса Шевченка, який не оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО/ТЕ); не оснащене індивідуальним розподільним приладом обліку теплової енергії.
За таких обставин, обсяг наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії розраховано позивачем з застосуванням Методики розподілу між споживачами обсягів, спожитих у будівлі, комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика 315). На підставі вказаної Методики ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з 01.12.2021 проводить розрахунок обсягів наданих комунальних послуг на виконання Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії та типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21.08.2019 №830, в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1022.
Так, загальний обсяг спожитої у будинку теплової енергії на опалення визначається розрахунковим методом у кожному розрахунковому періоді і розподіляється між усіма споживачами (власниками житлових, нежитлових приміщень, приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом) у відповідності до Методики.
З 01.11.2022, відповідно до п. 2 розділу II Методики, загальний обсяг, спожитої у будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на:
- обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб Qоп.збп.) (визначається спрощено та складає 25% від загального обсягу, спожитої будинком, теплової енергії, згідно п. 8, розділу IV Методики, (ст. 7) та розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будинку Sзбл.буд.) (ст. 4), (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень (ст. 3), згідно п. 12, розділу IV Методики;
- обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення безпосередньо опалення житлових та нежитлових приміщень (Qприм) визначається як різниця загального обсягу, спожитої у будинку, теплової енергії (Qоп.буд) та обсягу теплової енергії донарахованої до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень (Qдон.пр), обсягу спожитої теплової енергії приміщень з транзитними мережами внутрішньобудинкової системи опалення (Qвідкл) та обсягу теплової енергії, спожитої на забезпечення загальнобудинкових потреб (Qоп.збп.), (ст. 11 = ст. 6 - ст 8 - ст.10 -ст. 7);
розподіляється на площі житлових/нежитлових приміщень, підключених до ЦСО (ст. 5), пропорційно до площі кожного приміщення.
Також відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щомісяця проводиться нарахування плати за абонентське обслуговування за кожною комунальною послугою окремо (постачання теплової енергії та/або постачання гарячої води). Розмір плати за абонентське обслуговування за послугу з постачання теплової енергії у розрахунку на одного абонента (з урахування витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку) становить 20,20 грн/міс (з ПДВ).
За період з 01.11.2022 по 31.12.2024 позивачем у справі складено Акти приймання-передачі наданих послуг з постачання теплової енергії на загальну суму 51736,83 грн та виставлено рахунки на оплату на ту ж саму суму.
Протягом періоду 01.11.2022 по 31.12.2024 на адресу відповідача направлялися рахунки на оплату. Доказів у спростування викладеного суду не надано.
Розглянувши матеріали даної справи, господарський суд приходить до висновку про те, що взаємовідносини між сторонами спору регулюються Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України від 09.11.2017 № 2189 Про житлово-комунальні послуги (надалі - Закон).
Відповідно до статей 5, 12 цього Закону, до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема - послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).
У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такий договорів вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги (ч. 5 ст. 13 Закону).
Згідно з умовами Індивідуального договору, договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу.
Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті http:lubnyteplo.com/ua. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на офіційному сайті http://te.pl.ua/, (п. 1., п. 2, Індивідуального Договору).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору, в тому числі, шляхом розміщення інформації чи документу у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (ст. 641 ЦК України).
Отже, враховуючи факт опублікування позивачем тексту договору на власному офіційному веб-сайті, суд приходить до висновку, що позивач зробив офіційну пропозицію про укладення Індивідуального договору.
Водночас, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ст. 642 ЦК України).
В свою чергу, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 Індивідуального Договору).
Таке ж положення містить п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022).
Отже, належними обставинами на підтвердження укладення відповідного договору мають бути будь-які з перелічених дій: підписана споживачем (боржником) заява-приєднання, сплата рахунку за надані послуги чи факт отримання послуги.
З огляду на відсутність в матеріалах даної справи будь-яких доказів, що підтверджують подання відповідачем заяви-приєднання чи сплату рахунків за надані послуги, та, водночас, враховуючи обставини справи, які підтверджені, зокрема: рішеннями міського голови Кременчуцької міської ради «Про початок опалювального сезону 2022-2023», «Про початок опалювального сезону 2023-2024» та «Про початок опалювального сезону 2024-2025» (які є загальнодоступними та наявні в Інтернеті); актами підключення житлового будинку по вулиці Тараса Шевченка, 28/4 у м. Кременчуці до системи постачання теплоенергії у 2022-2024 роках, якими зафіксований факт подачі та припинення подачі теплоносія позивачем до житлового будинку по вул. Тараса Шевченка, 28/4, в якому знаходиться нежитлове приміщення ФОП Цілюрік О.І.; актами перевірки системи теплопостачання про початок та закінчення опалювальних періодів у спірному періоді, суд приходить до висновку, що факт приєднання відповідачем до Індивідуального договору підтверджується фактом отримання ним послуги від позивача, що свідчить про укладення між сторонами спору Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
За таких обставин, відсутність письмового договору між сторонами не є підставою для не оплати заборгованості за реально спожиту відповідачем теплову енергію. Тому заперечення відповідача проти позовних вимог з посиланням на те, що ФОП Цілюрік О.І. не укладала договору на постачання теплової енергії від 01.12.2021 з позивачем та не вчиняла жодних дій, які б могли засвідчити волю відповідача до отримання відповідної комунальної послуги від позивача, визнаються судом необґрунтованими.
Отже, як встановлено судом, обсяг наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії підлягає нарахуванню з застосуванням Методики розподілу між споживачами обсягів, спожитих у будівлі, комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.
На підтвердження обґрунтованості вартості послуг позивачем надано суду інформацію про розмір опалювальних площ (а.с. 120), детальні розрахунки відповідно до площі спірного приміщення (а.с. 117-119), а саме, по нежитловому приміщенню за адресою: вул. Тараса Шевченка, 28/4, м. Кременчук, нарахування проводилося за обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи; за обсяги теплової енергії, спожитої на потреби безпосередньо опалення приміщення відповідача за період з 01.11.2022 року по 31.12.2024 року на підставі Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 №315 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій №358 від 28.12.2021).
Згідно з пояснень позивача щодо обсягів теплової енергії на потреби опалення приміщення Фізичної особи-підприємця Цілюрік Олени Іванівни за адресою АДРЕСА_2 , доданих до позовної заяви додаткових пояснень позивача стосовно проведених підприємством нарахувань за спірний період, оскільки багатоквартирний будинок 28/4 по вулиці Тараса Шевченка, в якому розташоване нежитлове приміщення Фізичної особи-підприємця Цілюрік Олени Іванівни, має внутрішньоквартальне підключення до тепломереж за схемою «з ЦТП», тому позивачем застосовано тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів (з урахуванням витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів).
Вартість послуги з постачання гарячої води та умовно-змінна частина тарифу на теплову енергію, наданих з жовтня 2023 року, визначена з урахуванням особливостей з нарахуванням плати за природний газ у зв'язку з щомісячною зміною ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії для категорії «інші споживачі», передбачених постановою КМУ №1209 від 10.11.2021 року.
Розмір щомісячної абонентської плати визначається шляхом множення теплового навантаження (Гкал/год) на умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (грн/Гкал/год) за формулою:
Ц = отах * Туп, де
С) 0тах - максимальне розрахункове теплове навантаження на опалення нежитлового приміщення, Гкал/год;
Туп - умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію, грн/Г кал/год.
З 11.2022 розмір щомісячної абонентської плати становить: 0,002520 Гкал/год * 146 257,50 грн без ІІДВ /Гкал/год.
З 10.2023 розмір щомісячної абонентської плати становить: 0,002520 Гкал/год * 172 422,65 грн без ПДВ /Гкал/год.
З 10.2024 розмір щомісячної абонентської плати становить: 0,002520 Гкал/год * 183 906,15 грн без ПДВ /Гкал/год.
Відповідно до статті 13, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з 01.12.2021 щомісяця проводиться нарахування плати за абонентське обслуговування за кожною комунальною послугою окремо (постачання теплової енергії та/або постачання гарячої води).
Розмір плати за абонентське обслуговування за послугу з постачання теплової енергії у розрахунку на одного абонента (з урахування витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку) становить 20,20 грн/міс (з ПДВ).
Максимальне теплове навантаження на опалення житлового будинку визначалось за формулою К.1 ДБН В.2.5-39:2008 «Теплові мережі»: Q_(о.макс.)=q_о?А, ккал/год де А - загальна (опалювальна) площа житлового будинку (без врахування квартир з автономним опаленням та вбудованих приміщень юридичних осіб), [м2]; qo - питомий показник максимального теплового потоку на опалення житлового будинку на 1м2 загальної (опалювальної) площі, [Вт/м2]. Для переведення [Вт] в [ккал/год] застосовувався коефіцієнт 1,163. Q_(o.макс.)=74,367/1,163• 1521,5=97291 ккал/год.
Отже, перевіривши наданий позивачем розрахунок вартості наданих послуг, суд дійшов висновку, що цей розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, відтак є обґрунтованим.
Відповідачем не надані докази, якими б спростовувалися відомості про розмір площ у будинку, наданих позивачем, які були застосовані при розрахунку.
За таких обставин, посилання відповідача на те, що надані позивачем рахунки фактури не містять інформації про показання відповідних вузлів обліку в зв'язку з чим не можуть підтверджувати заборгованість відповідача у вказаних сумах, заперечення щодо відсутності вихідних даних у позивача для обрахунку обсягу спожитої у будинку теплової енергії є безпідставними.
Позивачем на підтвердження надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії та гарячої води за укладеним між сторонами індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, за період з 01.11.2022 року по 31.12.2024 року надано акти приймання-передачі наданих послуг (зі складовими: послуга з постачання теплової енергії та плата за абонентське обслуговування) рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії та гарячої води (копії наявні у матеріалах справи).
Зазначені рахунки на оплату наданих послуг містять детальну інформацію здійсненого нарахування: за фактичне споживання теплової енергії (умовно - змінна частина двоставкового тарифу) (постачання теплової енергії, опалення - розподіл по площі, опалення - загальнобудинкові витрати); плата за абонентське обслуговування за загальний спірний період; за приєднане теплове навантаження (послуга з постачання теплової енергії).
Вказані вище рахунки підписані лише зі сторони виконавця (позивача) та відповідно не містять підписів зі сторони замовника (відповідача).
Водночас, суд звертає увагу, що наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату, оскільки такий обов'язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку. За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №920/1343/21 від 29.04.2020).
Разом з тим, у постанові від 22.08.2023 у cправі №910/14570/21 Верховний Суд зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач також посилається на те, що нежитлове приміщення за адресою: м. Кременчук, вул. Тараса Шевченка, б. 28/4 має свій прилад обліку теплової енергії, у період 2022- 2024 років і по теперішній час нежитлове приміщення не опалювалося, крани опломбовано, лічильник не рахує.
В свою чергу, у відповіді на відзив на аргументи відповідача позивач вказує, що з часу визначення ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука, у підприємства відсутня інформація щодо прийняття на комерційний облік індивідуального розподільного приладу обліку за адресою: м. Кременчук, вул. Тараса Шевченка, б. 28/4 з доказами його встановлення та проведення періодичної повірки, що підтверджує правильність його функціонування на момент прийняття на комерційний облік.
Як встановлено судом, згідно з п. 19 Індивідуального договору повірка засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла (вузлів) комерційного обліку, здійснюється відповідно до Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 р. № 474 (Офіційний вісник України, 2015р., № 55, ст. 1803).
Відповідно до Розділу 111 Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України № 270 від 12.10.2018 року вузол розподільного обліку прилад - розподілювач теплової енергії, встановлений у приміщенні будівлі, приймається на абонентський облік виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами протягом 14 календарних днів з дня надходження відповідного звернення від власника (співвласників) будівлі (для приміщення у будівлі, яке не є самостійним об'єктом нерухомого майна) або власника відповідного приміщення (якщо окреме приміщення у будівлі є самостійним об'єктом нерухомого майна).
З дати складання акту про прийняття вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) на абонентський облік такий вузол (прилад - розподілювач теплової енергії) є прийнятим виконавцем відповідної комунальної послуги (визначеною власником (співвласниками) будівлі іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами) на абонентський облік, а показання його засобів вимірювальної техніки є обов'язковими для визначення обсягів спожитої комунальної послуги та розрахунків за неї.
Таким чином, для здійснення нарахувань на підставі показників індивідуального (розподільного) засобу обліку теплової енергії, споживачам необхідно дотримуватись правил користування індивідуальними засобами обліку води, а саме: індивідуальні засоби обліку теплової енергії обов'язково мають бути прийняті на абонентський облік надавача послуг, опломбовані надавачем послуг, вчасно повірені, а їхні показники щомісяця мають передаватись до теплопостачальної організації.
Як свідчать надані відповідачем до відзиву на позовну заяву акт прийняття теплового вузла обліку від 19.08.2006 та технічна документація, в нежитловому приміщенні за адресою м. Кременчук, вул. Тараса Шевченка, б. 28/4 встановлено вузол обліку теплової енергії згідно з проектом.
Докази здійснення повірки засобу вимірювальної техніки, встановленого в 2006 році в нежитловому приміщенні розміром 58.40 м. 2, що належить відповідачу, станом на початок спірного періоду (2022 рік) а також про прийняття на комерційний облік такого лічильника ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», відповідачем не надані.
Доказів опломбування цього засобу вимірювальної техніки (відповідного акту) відповідачем теж не надано.
Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Надані позивачем суду письмові докази в підтвердження способу нарахування споживачу (відповідачу) обсягу наданої теплової енергії, на думку суду, є більш вірогідними ніж ті, що надав відповідач в спростування даних обставин.
В зв'язку з чим суд дійшов висновку, що в даному випадку наявність індивідуального приладу обліку теплової енергії в нежитловому приміщенні розміром 58,40 м. 2 за адресою м. Кременчук, вул. Тараса Шевченка, б. 28/4, без доказів підтвердження його функціонування, не може бути врахованим судом при визначенні розміру заборгованості відповідача за показниками лічильника, вказане приміщення не підпадає під термін «неопалювальне приміщення», а отже обсяг теплової енергії, спожитої на потреби безпосередньо опалення належного відповідачу приміщення слід нараховувати згідно з Методикою.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ч.1 ст. 901 ЦК України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).
З урахуванням приписів п. 34 Індивідуального договору, строк оплати поставленої теплової енергії та плати за абонентське обслуговування, за період з 01.11.2022 року по 31.12.2024 року, є таким, що настав.
Відтак, враховуючи реальність отриманих відповідачем послуг, відсутності будь-яких доказів з боку відповідача на підтвердження виконання умов Індивідуального договору про оплату наданих позивачем послуг, суд приходить до висновків про порушення умов даного договору відповідачем в частині оплати наданих послуг з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 року по 31.12.2024 року у загальному розмірі 51736,83 грн, а отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача цієї заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Посилання відповідача щодо недоведеності позивачем наявності ліцензії на виробництво теплової енергії, судом відхиляються з огляду на таке.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП)
Відповідно до загальнодоступної інформації, яка розміщена на офіційному сайті НКРЕКП (nerc.gov.ua) 12.06.2012 року НКРЕКП видала Ліцензії ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» зі строком дії з 13.06.2012 по 12.06.2017:
- Серії АВ № 597476 на транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами ;
- Серії АВ № 597475 на виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії);
- Серії АВ № 597477 на постачання теплової енергії.
06.06.2017 НКРЕКП прийняла постанову № 739 «Про переоформлення ліцензій на виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, виданих ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», якою переоформлено ліцензії на безстрокові, а ліцензії АВ № 597476, АВ № 597475, АВ № 597477 визнано недійсними.
Отже з 06.06.2017 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі безстрокових ліцензій.
Згідно з пунктом 1.6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308 (у редакції постанови від 07.07.2021 № 1085), обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії суб'єктів господарювання у разі, якщо суб'єкт господарювання: провадить (має намір провадити) діяльність з виробництва теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії) на виробничих об'єктах, що розташовані на території відповідної області України (території міста Київ).
Тобто, з 08.07.2021 року (з дня набрання чинності постанови від 07.07.2021 № 1085) регулятором передані повноваження щодо ліцензування відповідної господарської діяльності з виробництва теплової енергії з державного на місцевий рівень.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є ліцензіатом Полтавської обласної державної адміністрації та внесено до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області.
Стосовно тверджень відповідача, що ПОВКПТГ «Полтаватеплоенерго» не має ліцензії на здійснення діяльності з виробництва теплової енергії в м. Кременчуці на об'єкті "Кременчуцька ТЕЦ", суд зазначає наступне.
Питання наявності ліцензій ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на виробництво теплової енергії в м. Кременчуці на засобах провадження господарської діяльності, розташованих на Кременчуцькій ТЕЦ, то для провадження господарської діяльності у зазначеному місці видача додаткової ліцензії законодавством не передбачена, ліцензіат має право здійснювати згадану господарську діяльність на території області відповідно до отриманої вищезгаданої ліцензії.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснює ліцензування діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях лише за умови одночасного ліцензування діяльності з виробництва електричної енергії. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Таким чином, твердження відповідача щодо недотримання підприємством позивача вимог законодавства України про ліцензування не відповідають дійсним обставинам та спростовується вищевикладеним.
Обставини щодо наявності у ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» права на постачання теплової енергії в м. Кременчук з листопада 2022 року за тарифами, встановленими рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30.09.2022 встановлені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 26.09.2024 у справі № 917/1389/23.
Інші доводи відповідача спростовуються наведеним.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. ст. 525, 526 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
За порушення умов Індивідуального договору позивач нарахував відповідачу: 157,89 грн пені за період з 01.04.2024 по 31.01.2025; 1822,49 грн 3% річних за період з 02.01.2023 по 31.01.2025; та 6255,90 грн інфляційних витрат за період з січня 2024 по січень 2025.
Цивільний кодекс України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611).
Відповідно до умов Індивідуального договору споживач зобов'язаний, зокрема: оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором; у разі несвоєчасного здійснення платежу за послугу - сплачувати пеню в розмірі, встановленому цим договором (підпункти 3, 6, пункту 41 Індивідуального договору).
Пунктами 44, 45 Індивідуального договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.
У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (п. 45 Індивідуального договору).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Встановлені вище обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Перевіркою наданого розрахунку інфляційних втрат, 3% річних та пені судом встановлено, що позивачем арифметичні розрахунки зроблені правильно.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача, становить 6255,90 грн, 157,89 грн пені; 1822,49 грн 3% річних.
Однією з основних засад (принципами) господарського судочинства є, зокрема: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ст. 2 ГПК України).
Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовною заявою до суду, позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується наявною у справі платіжною інструкцією.
Факт надходження судового збору у вказаному розмірі до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджений випискою суду від 03.04.2025 про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Враховуючи задоволення позову, на відповідача покладаються судові витрати по сплаті судового збору повністю - в сумі 2422,34 грн з урахуванням понижуючого коефіцієнту згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в зв'язку з поданням позову в електронній формі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Цілюрік Олени Іванівни, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», адреса: вул. Польська, 2 а, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 03338030: 51736,83 грн заборгованості за постачання теплової енергії; 157,89 грн пені; 1822,49 грн 3% річних; 6255,90 грн інфляційних втрат; 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.І. Пушко