65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відкриття провадження у справі
"16" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2237/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.,
розглянувши матеріали за вх. № 2292/25 від 09.06.2025
за позовом: Фізичної особи-підприємця Затинацького Едуарда Григоровича ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: російської федерації в особі Міністерства юстиції російської федерації (119991, російська федерація, м. москва, вул. Житня, буд. 14)
про стягнення 149 552, 40 грн
Фізична особа-підприємець Затинацький Едуард Григорович звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом від 06.06.2025 (вх. № 2292/25 від 09.06.2025) до відповідача російської федерації в особі Міністерства юстиції російської федерації, в якому просить стягнути з останнього на його користь в рахунок відшкодування збитків за період з червня 2024 по червень 2025 грошові кошти у розмірі 149 522, 40 грн без ПДВ.
Предметом позову є стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.
Підставою позову є неможливість надання послуг через окупацію лівобережної частини Херсонської області, від'єднання телекомунікаційного обладнання від загальної мережі, що унеможливлює його використання за цільовим призначенням згідно умов укладеного договору, у зв'язку з чим ПрАТ «Київстар» був вимушений з 01.07.2022 припинити розрахунки по договорам на період до звільнення окупованих територій та відновлення роботи базових станцій.
Так, згідно з ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст.30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
В силу ч. 8 ст. 29 ГПК України для спорів про відшкодування шкоди, заподіяної майну, встановлено альтернативну підсудність - позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Майно, з приводу якого виник спір, знаходилось за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Комарова, буд. 2б.
Таким чином, даний спір підсудний Господарському суду Одеської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд, з огляду на відсутність наразі підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, вбачає наявними підстави для відкриття провадження по справі № 916/2237/25.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у cпрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Ч. 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч.ч.1, 2, 3 ст. 247 ГПК України).
Ст. 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 250 ГПК України визначено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Положення ч. 13 ст. 8 ГПК України визначають, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на викладене, сукупний аналіз положень ст. 12, п. 4 ч. 4 ст. 247, ч. 7 ст. 250 ГПК України дає підстави суду дійти висновку про те, що справа, розмір заявленої до стягнення грошової суми, в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, має бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження, а справа, розмір заявленої до стягнення грошової суми у якій знаходиться в діапазоні від ста до п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 149 552, 40 грн.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року - 3028 грн, тобто, з урахуванням положень ч. ч. 5, 7 ст. 12 ГПК України, справа є справою незначної складності, оскільки розмір заявлених позивачем вимог не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму (302 800 грн).
З урахуванням того, що дана справа за критерієм ціни позову (до ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) відноситься до малозначних справ, а обсяг та характер доказів у справі не потребують розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін, суд дійшов висновку про розгляд справи № 916/2237/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Приймаючи до уваги обставини справи та суб'єктний склад учасників судового процесу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі в справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову та звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Відповідно до положень ст. 5 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004, держава користується імунітетом, щодо себе та своєї власності, від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.
Згідно з ст. 7 зазначеної Конвенції, держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді у суді іншої держави по відношенню до будь-якого питання або справи, якщо вона явно висловила згоду на здійснення цим судом юрисдикції щодо такого питання або справи у силу: a) міжнародної угоди; b) письмового договору; або c) заяви у суді або письмового повідомлення у рамках конкретного розгляду.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові КЦС ВС від 14.04.2022 у справі №308/9708/19 щодо судового імунітету рф у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що рф, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства рф в Україні запитів щодо згоди рф бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв'язку з вчиненням рф збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з рф.
У постановах від 18.05.2022 у справах у справах № 428/11673/19 та №760/17232/20-ц КЦС ВС розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету російської федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судовий імунітет російської федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету російської федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов'язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.
Судовий імунітет російської федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення російською федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням російською федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Враховуючи викладене, суд констатує, що звертаючись із позовом до російської федерації позивач не потребує згоди компетентних органів держави російської федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та російською федерацією з цього питання.
Також, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про застосування у даній справі деліктного винятку, відповідно до якого будь-який спір, що виник на території України, навіть з іноземною країною, зокрема, й російською федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
Господарське судочинство у даній справі здійснюється за правилами, передбаченими ГПК України, у порядку загального позовного провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 ГПК України.
За приписами ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до ч. 1 ст.122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Листом №72/11-612/1-81401 від 13.10.2022 "Щодо припинення дії міжнародного договору" Міністерство закордонних справ України повідомило про розірвання дипломатичних відносин, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та російською федерацією від 14.02.1992 з 24.02.2022.
У зв'язку з широкомасштабною збройною агресією рф проти України має місце зупинення функціонування закордонних дипломатичних установ України на території російської федерації та діяльності її дипломатичних установ на території України.
За зверненням Мін'юсту Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв'язку з агресією з боку росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинило поштове співробітництво з поштою росії та білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
12.01.2023 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності", яким постановила вийти з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993, №9, ст. 66), який набрав чинності 05.02.2023.
Отже, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про неможливість звернення із судовим дорученням для вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження у справі № 916/2237/25 у порядку ст. 367 ГПК України.
Таким чином, у встановленому порядку повідомлення відповідача неможливо як шляхом застосування дипломатичних інституцій, так і органами поштового зв'язку.
При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає за необхідне повідомити відповідача про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі № 916/2237/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження та про можливість надання відзиву шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
У позовній заяві позивачем як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача вказано Приватне акціонерне товариство «Київстар» без подання про це окремого клопотання та без обґрунтування підстав залучення цієї особи до участі у справі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Так, дослідивши зміст позовної заяви, а також оцінивши предмет та підстави позову позивача, суд вважає необхідним залучити Приватне акціонерне товариство «Київстар» до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 50, 20, 122, 176, 234, 235, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
3. Залучити до участі у справі Приватне акціонерне товариство «Київстар» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
4. Встановити відповідачу строк на подання до суду відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
5. Встановити позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив протягом 7 днів з дня отримання відзиву на позов.
6. Встановити відповідачу строк на подання до суду заперечень на відповідь на відзив протягом 7 днів з дня отримання відповіді на відзив.
7. Встановити строк для подання пояснень третій особі щодо позову з доказами їх направлення іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
8. Роз'яснити сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.
Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили 16 червня 2025 року та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Мусієнко