65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"10" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1169/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А., розглядаючи справу за позовом Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 89) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Біржова, 1, код ЄДРПОУ 26597691) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПУЛЬС-2021» (65123, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 57/59, код ЄДРПОУ 44487051)
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою
Представники:
Прокурор - Пендей А.В.
Від позивача - Каланжова А.О. (в порядку самопредставництва юридичної особи);
Від відповідача - Григор'єв В.В. (ордер від 22.04.2025 серія ВН № 1488700).
Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси звернувся в інтересах держави в особі Одеської міської ради із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУЛЬС-2021» в якому просив суд:
- усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради земельною ділянкою шляхом скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта № ОД 101231025222 від 27.10.2023, зареєстрованої Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради;
- усунути перешкоди територіальній громаді міста Одеси у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, розташованої по вул. Академіка Заболотного, 57/59 у місті Одесі шляхом припинення володіння ТОВ «ПУЛЬС-2021» (ЄДРПОУ 44487051) правом приватної власності на торгівельний павільйон площею 128,9 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 57/59 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 222124351101);
- усунути перешкоди територіальній громаді міста Одеси у користуванні та розпорядженні, земельною ділянкою розташованої по вул. Академіка Заболотного, 57/59, шляхом зобов'язання ТОВ «ПУЛЬС-2021» (ЄДРПОУ 44487051) за власний рахунок привести її до попереднього стану шляхом приведення самочинного реконструйованого об'єкту до попередньої конфігурації та площі у відповідності до технічного паспорту виготовленого 08.09.2007 Комінтернівським районним бюро технічної інвентаризації, шляхом знесення адміністративної прибудови літ. «а», що складається з коридору та основного приміщення по вул. Академіка Заболотного, 57/59 у м. Одесі, яка відображена у технічному паспорті від 21.10.2021, виготовленого ТОВ «Архбуд інжиніринг».
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що оскільки Одеською міською радою на час реконструкції об'єкту нерухомого майна із зміною геометричних розмірів у фундаменті на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 57/59, не приймалось рішення щодо надання її у власність/користування ТОВ «ПУЛЬС-2021», останнє не мало законного права проводити будівельні роботи та реєструвати за собою право власності на самочинно реконструйований спірний об'єкт нерухомого майна.
Ухвалою суду від 27.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.04.2025.
Ухвалою суду від 27.03.2025 заяву прокурора від 24.03.2025 № 53-2182вих-25 (вх. № 2-418/25 від 25.03.2025) про забезпечення позову - задоволено. Накладено арешт на об'єкт нерухомого майна, що належить відповідачу ТОВ «ПУЛЬС-2021» (65123, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 57/59, ЄДРПОУ 44487051), а саме: торгівельний павільйон, загальною площею 128,9 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 57/59 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 222124351101). Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам, до набрання рішенням законної сили у справі, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна: нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 128, 9 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 57/59 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 222124351101).
Протокольною ухвалою від 23.04.2025 відкладено підготовче засідання на 09.05.2025.
Протокольною ухвалою від 09.05.2025 відкладено підготовче засідання на 02.06.2025.
Протокольною ухвалою від 02.06.2025 відкладено підготовче засідання на 10.06.2025.
05.05.2025 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУЛЬС-2021» про залишення позову без розгляду (вх. № 14365/25) в якій просив залишити без розгляду позов Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідача ТОВ «ПУЛЬС-2021».
Вказана заява обґрунтована тим, що підставою звернення до суду з розглядуваним позовом прокурором було зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в земельних відносинах, я саме здійснення самочинної реконструкції у наслідок чого збільшилась площа об'єкту нерухомого майна, який належить Відповідачу за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 57/59 з 80,1 кв. м. до 128,9 кв.м.
Тобто, у даному випадку Одеська міська рада мала право та можливість звернутись до суду за захистом наведених вище прав, а саме самовільного захоплення земельної ділянки Відповідачем.
За таких обставин, на думку ТОВ «ПУЛЬС-2021», враховуючи те, що прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави, з огляду на те, що не вбачається бездіяльності Одеської міської ради як власника земельної ділянки, у даному випадку прокурор не підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі, а отже, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, позов Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідача ТОВ «ПУЛЬС-2021» повинен бути залишен без розгляду.
08.05.2025 на адресу суду надійшли заперечення прокурора на клопотання представника ТОВ «ПУЛЬС-2021» - адвоката Григор'єва В.В. про залишення позову без розгляду (вх. № 14783/25) в яких прокурор зазначив, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Прокурор зазначає, що Одеська міська рада як орган, уповноважений здійснювати захист інтересів держави у зазначених земельних правовідносинах, будучи поінформованою прокуратурою про порушення інтересів держави, упродовж розумного строку не здійснено захист інтересів держави. заходи представницького характеру не вжито, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб'єкта владних повноважень.
Позиція суду.
Згідно із частиною третьою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно із частиною четвертою статті 23 Закону України “Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом (пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України). Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).
Після ратифікації Верховною Радою України 17.07.1997 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
Частиною першою статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV, встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Принцип “рівності сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова “рівності сторін» у розумінні “справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях (рішення у справі "Фелдбрюгге проти Нідерландів" від 29.05.1986, заява № 8562/79, § 44).
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005, заява № 61517/00, § 27).
Європейський суд з прав людини звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі "Менчинська проти Росії" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, § 35) зазначив, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.
Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
У Висновку Консультативної ради європейських прокурорів "Роль прокуратури поза межами сфери кримінального права" від 21.10.2008 № 3 зазначено, що цілі діяльності прокурорів у некримінальній сфері незалежно від їхніх реальних або процесуальних відмінностей дуже співзвучні, це у тому числі і захист майна та інтересів держави, захист державного інтересу (або громадського порядку); водночас констатовано й випадки неналежної діяльності прокурорів за межами сфери кримінального судочинства, до яких належать, зокрема, втручання у судові провадження без обґрунтованого інтересу (інтересу держави, громадського інтересу або необхідності захищати права) з порушенням принципу рівності сторін позову, необмежене право починати провадження.
З цього міжнародного документа вбачається, що у демократичній державі прокурори можуть мати, а можуть і не мати повноважень за межами сфери кримінального права, однак якщо ці повноваження у них наявні, слід забезпечити їх реалізацію відповідно до таких принципів, за якими, зокрема, дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають також характеризуватися чесністю та неупередженістю; ці повноваження реалізовуються "від імені суспільства та у державних інтересах" з метою забезпечення застосування права із дотриманням основних прав та свобод у межах компетенції, наданої прокурорам законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та прецедентним правом Європейського суду з прав людини; такі повноваження прокурорів мають якомога точніше регулюватися законом.
Отже наведені міжнародні стандарти визначають, що основна роль прокурорів стосується сфери кримінального права, а відтак їх діяльність у приватних юридичних сферах, у тому числі шляхом вступу до таких видів проваджень, як, наприклад, цивільне, господарське навіть в інтересах держави, має бути завжди субсидіарною та не допускати свавільного втручання цих суб'єктів у права і свободи осіб.
Пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з'ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.
Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Суд відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, згідно із якими, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Судом встановлено, що Суворовською окружною прокуратурою міста Одеси на адресу Одеської міської ради направлено лист № 53-8583ВИХ-24 від 28.10.2024 щодо інформування про виявлені порушення та витребування відомостей про вжиті з боку територіальної громади м. Одеси заходи реагування стосовно захисту порушених інтересів територіальної громади м. Одеси за фактом самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 57/59.
Відповідь на вказаний лист від Одеської міської ради не надходила.
Водночас, на вказаний лист надано відповідь Управлінням архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 06.11.2024 № 01-3/333-Г, відповідно якого Управлінням повідомлено про наявність в Реєстрі будівельної діяльності лише інформації щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 16.02.2023 № ОД051230215458 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 27.10.2023 № ОД101231025222. При цьому зазначено про законодавчі обмеження в період воєнного стану на проведення позапланових перевірок достовірності даних, наведених у наведено повідомленні та декларації.
Окружною прокуратурою повторно на адресу Одеської міської ради направлено лист № 53-320ВИХ-25 від 17.01.2025 щодо отримання інформації станом на дату направлення запиту про вжиті з боку територіальної громади м. Одеси заходи реагування за вищевказаним фактом. У відповідь на вказаний запит отримано лист від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-3/17-Г від 30.01.2025 з аналогічним змістом до листа, направлено на адресу окружної прокуратури раніше 06.11.2024 № 01-3/333-Г.
Отже Одеською міською радою протягом розумного строку не вчинено жодних дій щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема, не подано відповідного позову до суду.
А відтак, прокурором належним чином обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва в суді відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду. А відтак, заява ТОВ “ПУЛЬС-2021» про залишення позову без розгляду від 05.05.2025 (вх. № 14365/25) не підлягає задоволенню.
Керуючись частиною четвертою статті 53, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ТОВ “ПУЛЬС-2021» про залишення позову без розгляду від 05.05.2025 (вх. № 14365/25).
Ухвала набрала законної сили 10.06.2025 та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 16.06.2025.
Суддя Ю.А. Шаратов