"04" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/629/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши справу №916/629/25
за позовом Заступника керівника Подільської окружної прокуратури (66302, Одеська область, Подільський район, м. Подільськ, пр-т Шевченка, 10) в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (66350, Одеська область, Подільський район, с. Куяльник, вул. Куяльницька, 26а, код ЄДРПОУ 04379835) та Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150)
до відповідачів: 1. Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (66350, Одеська область, Подільський район, с. Куяльник, вул. Куяльницька, 26а, код ЄДРПОУ 41882571), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод» (66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, буд. 281, код ЄДРПОУ 39103990)
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 502 489,83грн.
Представники сторін:
Від прокуратури: Коломійчук І.О. посвідчення
Від позивачів: не з'явились;
Від відповідачів: 1. не з'явився;
2. Горб С.А. ордер;
Басюк Ю.М.
Заступник керівника Подільської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби до Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод» про визнання додаткових угод №1 від 29.12.2023р. та №2 від 07.05.2024р. до договору закупівлі №66 від 23.10.2023р. недійсними та стягнення штрафних санкцій в сумі 502 489,83грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.02.2025р. провадження по справі №916/629/25 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Разом з позовною заявою, Заступником керівника Подільської окружної прокуратури було подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод», в розмірі 502 489,83 гривні, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках цього відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову та накладання арешту на нерухоме майно, яке належить або буде належати Товариству з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод» у майбутньому з метою його подальшої реалізації для погашення заборгованості
Ухвалою суду від 24.02.2025р. заяву Заступника керівника Подільської окружної прокуратури від 21.02.2025р. за вх.№2-235/25 про забезпечення позову було задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод» в розмірі 502 489 грн. 83коп., які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках цього відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову. В решті заяви відмовити.
01.05.2025р. за вх.№2-670/25 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод» надійшла заява про скасування заходів до забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 24.02.2025р.
Ухвалою суду від 05.05.2025р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод» від 01.05.2025р. за вх. №2-670/25 про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2025р. по справі №916/629/25 було задоволено. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 24.02.2025р. якою накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод» в розмірі 502 489 (п'ятсот дві тисячі чотириста вісімдесят дев'ять)грн. 83коп., які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках цього відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову скасовано.
Ухвалою господарського суду від 05.05.2025р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в засіданні суду.
14.03.2025р. за вх. №8444/25 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.
26.03.2025р. за вх.№9647/25 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив, згідно якої прокурор вказує що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
14.03.2025р. за вх. №16090/25 до суду від позивача Південного офісу Держаудитслужби надійшли письмові пояснення по справі, згідно яких останній вказує, що оскільки Південний офіс Держаудитслужби в межах своїх повноважень не проводив жодних заходів державного фінансового контролю під час яких досліджувалось питання щодо укладання між Відділом житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» додаткових угод до договору закупівлі від 23.10.2023 № 66, Південний офіс Держаудитслужби позбавлений можливості надати пояснення щодо суті виявленого порушення. Крім того, відповідно до заяви від 14.03.2025р. за вх. №8500/25 позивач просив суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника Південного офісу Держаудитслужби.
20.05.2025р. за вх. №1852/25 до суду від відповідача Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, згідно якого останній просить суд здійснити розгляд справи №916/629/25 за наявними матеріалами без участі представника Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області як відповідача у справі та відмовити в задоволені позовних вимог, викладених у позовній заяві заступника керівника Подільської окружної прокуратури, поданій в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Державної аудиторської служби України, до Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод».
20.05.2025р. за 16093/24 до суду від позивача Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, згідно якого останній просить суд дійснити розгляд справи №916/629/25 за наявними матеріалами без участі представника Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області яка є однією зі сторін, в інтересах якої подано позов.
Судом, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
За посиланнями прокурор, в ході опрацювання загальнодоступної веб - системи «Prozorro» встановлено, що Відділом житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (далі Відділ ЖКГ) 10.04.2023 розпочато процедуру закупівлі UA-2023-10-04-013306-а, з кодом: ДК 021:2015:45453000-7, Капітальний ремонт проїзної частини вул. Садова від №79 до вул. Грушевського в с. Коси Подільського району Одеської області, на загальну суму 12 325 498,26 грн.
За результатами проведених торгів, 23.10.2023р. Відділом житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області з Товариством з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтний завод» було укладено договір № 66 на виконання робіт: Капітальний ремонт проїзної частини вул. Садова від №79 до вул. Грушевського в с. Коси Подільського району Одеської області, на суму 11 940 741, 70 грн. Джерело фінансування відповідно до річного плану закупівель UA-P-2023-10-02- 002939-c - кошти місцевого бюджету.
Відповідно до п. 1.1 Договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується у відповідності до умов цього Договору виконати роботи: «Капітальний ремонт проїзної частини вул. Садова від буд. 79 до вул. Грушевського в с. Коси Подільського району Одеської області», (ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), а Замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.
Ціна цього Договору визначається згідно з пропозицією переможця процедури закупівлі. Договірна ціна робіт є твердою, визначена на підставі проектнокошторисної документації і складає: 11 940 751 грн. 70 коп., в т.ч. ПДВ - 1 990 125 грн. 28 коп. Розрахунок договірної ціни, складений відповідно до пропозиції Виконавця є невід'ємною частиною цього Договору (п. 4.1. Договору).
Договір є укладеним з моменту підписання його повноважними представниками Сторін та діє до 31.12.2023 (п. 10.2. Договору).
Відповідно до п.3.1 Договору Підрядник зобов'язаний виконати роботи, визначені цим Договором та додатками до нього відповідно до календарного графіка виконання робіт (Додаток №2 до цього Договору) не пізніше 31 грудня 2023 року.
Строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у цей Договір у разі: - виникнення обставин непереборної сили; - порушення умов фінансування; - інших обставин за взаємною згодою Сторін (п.3.2 Договору).
Згідно п.3.4 Договору, при виникненні несприятливих погодних умов, а саме низької температури, випадіння опадів, строки виконання робіт підлягають перенесенню тільки на термін зупинення виконання робіт, пов'язаних з несприятливими погодними умовами, що оформлюється додатковою угодою.
Пунктом 5.1.1. Договору передбачено, що підрядник зобов'язаний, своїми силами і засобами виконати роботи у відповідності з умовами цього Договору, вимогами чинного законодавств, державних будівельних норм та правил, в обсязі та у терміни, передбачені цим Договором.
За невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов'язань винна Сторона несе відповідальність, перебачено чинним законодавством України та цим Договором. (п.8.1. Договору).
Положеннями п.8.2-п.8.3 передбачено, що порушення зобов'язань за цим Договором є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. У разі невиконання або несвоєчасного виконання своїх зобов'язань за договором при закупівлі робіт за державні кошти Підрядник сплачує Замовнику за кожен день прострочення неустойку (пеню), у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується неустойка (пеня), від ціни невиконаних робіт на об'єкті з дня отримання бюджетних коштів.
Додатки до Договору є: Додаток №1 -Договірна ціна; Додаток №2 - Календарний графік виконання робіт; Додаток №3 - Кошторисна документація; Додаток №4 - План фінансування.
Отже, як зазначає прокурор, станом на момент підписання Договору сторонами погоджені всі істотні умови, а саме - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за Договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
Як вказує прокурор, на виконання вимог Договору № 66 від 23.10.2023 протягом 2023 року Підрядником виконано частину робіт з капітального ремонту проїзної частини в с. Коси, Подільського району. В підтвердження виконання робіт Сторонами підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень-листопад 2023 року № 1 від 02.11.2023, який, відповідно до платіжної інструкції № 9 від 02.11.2023, оплачений у сумі 453 982 гривень; Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року № 2 від 10.11.2023, який, відповідно до платіжної інструкції №14 від 10.11.2023, оплачений у сумі 3 823 263,58 гривень; Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року № 3 від 23.11.2023, який, відповідно до платіжної інструкції №18 від 23.11.2023, оплачений у сумі 1 412 058, 61 гривня; Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року № 4 від 11.12.2023, який, відповідно до платіжної інструкції №24 від 11.12.2023, оплачений у сумі 1 784 189, 80 гривень.
Загальна сума оплати за частково виконані у 2023 році роботи за Договором №66 від 23.10.2023 склала 7 473 493, 99 гривень.
В подальшому, як зазначає прокурор, 29.12.2023 між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до Договору № 66 від 23.10.2023, згідно умов якої внесено зміни до п. 4.1. Розділу 4 «Вартість робіт та порядок розрахунків» який викладено у новій редакції: Ціна цього Договору є твердою, визначена на підставі проектно-кошторисної документації і складає 11 940 751, 70 гривень, в т.ч. ПДВ - 1 900 125, 28 гривень. Фінансування виконання робіт здійснюється в розрізі за роками: на 2023 рік - 7 473 493, 99 гривень з ПДВ. на 2024 рік - 4 467 257, 71 з ПДВ. Вказаною додаткової угодою № 1 також внесено зміни до п. 10.2. Розділу 10 «Термін дії договору та інші умови», який викладено у новій редакції: «Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2024».
Крім того, 07.05.2024 між сторонами була укладена Додаткова угода № 2 до Договору № 66 від 23.10.2023, згідно умов якої внесено зміни до п. 4.1. Розділу 4 «Вартість робіт та порядок розрахунків» який викладено у новій редакції: Договірна ціна є твердою, визначена на підставі проектно-кошторисної документації і складає 11 940 751, 70 гривень, в т.ч. ПДВ - 1 900 125, 28 гривень. Фінансування виконання робіт здійснюється в розрізі за роками: на 2023 рік - 7 473 493, 99 гривень з ПДВ. на 2024 рік - 4 467 257, 71 з ПДВ. Календарний графік Додаток 1 до Договору викладено у новій редакції, де частково перенесено виконання робіт до 31.12.2024. План фінансування Додаток 2 до Договору викладено у новій редакції, де змінено обсяг запланованого фінансування у 2023 році 7473,49399 тис грн та на 2024 рік - 4467,25771 тис гривень.
Як зазначає прокурор, в обґрунтування необхідності укладення Додаткової угоди № 1 від 29.12.2023 та Додаткової угоди №2 від 07.05.2024 став лист ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» №15-12/23 від 15.12.2023, відповідно до якого Товариство просить розглянути питання пролонгації договору № 66 від 23.10.2023 у зв'язку з військовою агресією російської федерації та відповідними мобілізаційними заходами, які проводяться на території Подільського району та з ускладненими погодними умовами. Крім того, у вказаних Додаткових угодах Сторони також посилаються на лист Торговопромислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 щодо засвідчення форс мажорних обставин (обставин непереборної сили), у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
З наведеного, як вважає прокурор вбачається, що фактично, строк виконання робіт продовжено сторонами на підставі настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Бідь-яких інших документів, які б підтверджували необхідність укладення додаткових угод з метою продовження строки дії договору та виконання робіт сторонами не надано.
Відповідно до 9.1. Договору сторонами узгоджено, що сторони звільняються від відповідальності за порушення договірних зобов'язань, якщо вони зумовлені обставинами непереборної сили , що перешкоджають належному виконанню цього Договору.
До обставин непереборної сили, що можуть вплинути на виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, належать обставини непереборної сили та події надзвичайного характеру, що не залежать від волі Сторін і які Сторони не могли передбачити, уникнути або запобігти прийнятими необхідними і достатніми заходами (п. 9.2. Договору).
Пунктом 9.3 передбачено, що якщо Сторона, яка не має можливості виконати свої зобов'язання через обставини непереборної сили, повинна повідомити про це іншу Сторону в 5-денний термін з моменту їх виникнення, підтверджуючи це відповідними документами. Несвоєчасність повідомлення позбавляє що Сторону права посилатись на такі обставини надалі. Строк дії обставин непереборної сили підтверджуються довідкою компетентного органу (п. 9.4. Договору.)
Обставинами непереборної сили, які мають місце на момент підписання цього Договору (введення режиму воєнного стану та введення активних бойових дій на території України тощо), визначаються Сторонами як такі, що не перешкоджають виконанню цього Договору та не можуть бути визнані такими (п.9.7 Договору).
Також, як зазначає прокурор, Підрядник посилається на погодні умови, які унеможливлюють виконання робіт у строк, хоча станом на 31.12.2023 робити частково виконані із взаємними розрахунками. Будь яких документів які б підтверджували неможливість виконання робіт у терміни визначені у договорі не надано, Аналогічно не зазначено об'єктивних обставин необхідності продовження терміну виконання робіт на цілий рік, тобто до 31.12.2024.
Таким чином, на переконання прокурора, Додаткова угода № 1 від 29.12.2023 та Додаткова угода №2 від 07.05.2024 до договору № 66 від 23.10.2023 укладені з порушенням вимог п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 180 ГК України, ч. 1 ст 530 ЦК України, та відповідно є недійсними.
Так, як зазначає прокурор, всупереч п. 9.2 договору, лист від ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» від 28.12.2023 за № 15-12/23, на підставі якого продовжувався строк дії договору, не містить обставин непереборної сили, які б не існували під час укладення договору, або стали відомі на час виконання договору, або не можна було передбачити під час укладання договору, оскільки укладаючи Договір, де термін виконання робіт є грудень місяць, ймовірність погіршення погодних умов є передбачуваною.
При цьому, відповідного документального підтвердження настання таких обставин, як то передбачено ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та умовами п. 9.3. Договору від 23.10.2023 за № 66 підприємством Замовнику не надано.
Разом з тим, як зазначає прокурор до строку виконання робіт визначених Договором Замовником роботи частково виконані, про що свідчить акти приймання виконаних робіт будівельних робіт №1 за жовтень-листопад 2023 року, №2 за листопад 2023 року, № 3 за листопад 2023 року та №4 за грудень 2023 року, без урахування погодних умов та обставин непереборної сили. Роботи повністю виконані аж 23.05.2024, тобто більше 60 днів.
Також, Сторонами зазначено, як підставу для укладання додаткових угод та форс мажорну обставину, це наявність військової агресії російської федерації проти України, з посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1.
Прокурор вказує, що пунктом 9.7. Договору чітко зазначено, що обставини непереборної сили, які мають місце на момент підписання цього Договору (введення режиму воєнного стану та введення активних бойових дій на території України тощо), визначаються Сторонами як такі, що не перешкоджають виконанню цього договору та не можуть бути визнані такими.
Тобто, як вважає прокурор, з вищезазначеного вбачається, що під час укладання Договору № 66 від 23.10.2023 та укладення Додаткових угод до нього на території України вже був введений військовий стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації, то вказана підстава не є поважною, або обставиною переборної сили для продовження строки виконання договору.
Наведене на переконання прокурора, вказує на те, що будь-яких обґрунтованих, законних підстав та документально підтверджених об'єктивних обставин для продовження терміну виконання товару за Договором на момент укладання додаткової угоди №1 від 29.12.2023 та №2 від 07.05.2024 та такий термін, не було.
Прокурор наголошує, що Додаткова угода № 1 від 29.12.2023 та Додаткова угода № 2 від 07.05.2024 до Договору № 66 від 23.10.2023, якими продовжено строк дії договору, прямо суперечить розділу 9 та п.п.4 п. 10.13. розділу 10 Договору, оскільки обставини непереборної сили, зокрема погіршення погодних умов у грудні місяці, на які вказує ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод», могли бути передбачувані на момент укладення договору, а впровадження військового стану на території України вже існували на момент його укладення. Часткове виконання договору у визначені терміни, до 31.12.2023 є підтвердженням можливості виконання робіт у строки не зважаючи на погодні умови або військову агресію. Документальне підтвердження об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку дії договору, відсутні.
Таким чином, як вважає прокурор, додаткова угода №1 від 29.12.2023 та додаткова угода № 2 від 07.05.2024 укладені сторонами з порушенням вимог п. 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що є підставою для визнання їх недійсними в судовому порядку, в силу частини 1 статті 203 та статті 215 ЦК України
Прокурор вказує, що на запит окружної прокуратури Куяльницькою сільською радою, не надано жодного підтверджуючого документа, а також не повідомлено про дату фактичного виконання Договору №66 від 23.10.2023р.
Проте, як зазначає прокурор, відповідно до актів виконаних робіт та платіжних інструкцій вбачається, що договір є виконаним 23.05.2024 та між сторонами здійснено всі взаєморозрахунки. Отже, ураховуючи вищевикладене, ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» прострочив терміни виконання робіт на 116 днів (період з 01.01.2024 по 23.05.2024), що є підставою для нарахування та стягнення штрафних санкцій.
Відповідно до розділу 8 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань винна Сторона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором. Порушення зобов'язань за цим Договором є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. У разі невиконання або несвоєчасного виконання своїх зобов'язань за договором при закупівлі робіт за державні кошти Підрядник сплачує Замовнику за кожен день прострочення неустойку (пеню), у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується неустойка (пеня), від ціни невиконаних робіт на об'єкті з дня отримання бюджетних коштів (п. 8.2.-8.3. Договору)
Отже, враховуючи факт невиконання підрядником своїх зобов'язань за Договором, на переконання прокурор наявні підстави для застосування до ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» відповідальності, передбаченої Договором, у вигляді стягнення пені розмір якої становить 502 489,83 грн.
Отже посилаючись на вищенаведені обставини, Заступник керівника Подільської окружної прокуратури звернувся до суду з відповідним позовом за захистом порушеного права.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р.).
В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.
Як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Так, предметом позову у даній справі є вимоги Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби до Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод» про визнання додаткових угод №1 від 29.12.2023р. та №2 від 07.05.2024р. до договору №66 від 23.10.2023р. недійсними та стягнення штрафних санкцій в сумі 502 489,83грн.
Як встановлено судом, спірні правовідносини сторін виникли з виконання умов договору від 23.10.2023р. №66, який за своєю правовою природою є договором підряду, і регулюються умовами цього договору, нормами ЦК України з урахуванням особливостей, встановлених ГК України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, оскільки факт укладення договору за загальним правилом пов'язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, важливим є визначення, які умови належать до числа істотних.
Істотними слід вважати умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору.
Так, істотною умовою договору в усіх без винятку випадках є умова про предмет договору.
Істотними умовами також є умови, що прямо визначені в якості істотних нормами чинного законодавства, або хоча й не визначені прямо, однак є необхідними для договорів певного виду.
Крім того, істотними умовами є будь-які інші умови, відносно яких має бути досягнута згода на вимогу будь-якої сторони, тобто такі умови, за відсутності яких сторона, яка на них наполягає, не бажає укладати відповідний договір.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".
Положеннями частини 1 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 статті 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України Про публічні закупівлі не містить виключень з цього правила.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Судом встановлено, що позивач та відповідач уклали договір за результатами процедури відкритих торгів, та на момент підписання договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Загальна вартість робіт по договору - 11 940 751,70грн., строк виконання робіт - до 31.12.2023.
Разом з цим згідно з Додатковою угодою №1 від 29.12.2023 строк виконання робіт було продовжено до 31.12.2024, та Додатковою угодою №2 від 07.05.2024р. внесено зміни в додаток 1 та додаток 2 до договору.
Згідно п.4 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
При цьому для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також те, що внаслідок його укладення порушені права позивача.
Таким чином, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Таким чином, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач у справі повинен довести, що такий правочин, саме у момент його укладання суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Із зазначеного вище та системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що в даному випадку визначена сторонами у договорі така умова як строк надання послуги є істотною умовою договору про закупівлю.
Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України "Про публічні закупівлі", норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).
Так, особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовано у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пункт 4 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження (постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).
Отже, під час дії спірного договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов'язань (строк виконання робіт/надання послуг з поточного ремонту) шляхом його продовження, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження (схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 907/811/21).
Відповідно до п. 9.3. Договору сторона, яка не має можливості виконувати свої зобов'язання через обставини непереборної сили, повинна повідомити про це іншу Сторону в 5-денний термін з моменту їх виникнення, підтверджуючи це відповідними документами. Несвоєчасність повідомлення позбавляє що Сторону права посилатись на такі обставини надалі. Згідно до п. 9.5. Договору строк виконання зобов'язань за цим Договором продовжується на строк дії обставин непереборної сили або усунення їх наслідків.
З матеріалів справи вбачається, 15.12.2023 року ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод», відповідно до п. 9.3. Договору, у зв'язку з великою кількістю опадів, зниження температури повітря тощо було надано Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області лист №15-12/23, яким повідомлено останнього про наявність обставин, які унеможливлюють виконання запланованих робіт за об'єктом до кінця строків встановлених Договором. У подальшому, відповідно до умов Договору, сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 29.12.2023, якою продовжено термін дії договору до 31.12.2024.
Згідно листам Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій вих. № 99 020-0091/99 12 від 07.03.2025 р. вбачається зменшення цілодобової температури (С) у місці розташування об'єкту, та кількості опадів (мм) у період з 19.10.2023 р. по 29.12.2023р.
Згідно п.3.4 Договору, при виникненні несприятливих погодних умов, а саме низької температури, випадіння опадів, строки виконання робіт підлягають перенесенню тільки на термін зупинення виконання робіт, пов'язаних з несприятливими погодними умовами, що оформлюється додатковою угодою.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, зокрема висновку судового експерта № 25/03 від 10.04.2025р., виготовленого на замовлення відповідача, на підтвердження позиції щодо неможливості виконання робіт з об'єктивних причин вбачається наступне:
По першому питанню: Чи можливо було якісне виконання робіт Підрядником, не порушуючи технології, при наявності (форс-мажорних) об'єктивних обставин непоборної сили, передбачених п. 9.1. Договору № 66 від 23.10.2023 року, в період з 23.10.2023 року по 31.12.2023 року відповідно до Додатку №1 (календарний графік робіт)?, експертом була надана наступна відповідь - «Забезпечити якісне виконання робіт Підрядником, не порушуючи технології (вимог ДБН та ГБН), при наявності (форс-мажорних) об'єктивних обставин непереборної сили, передбачених п. 9.1 Договору № 66 від 23.10.2023 р., в період з 23.10.2023 р. по 31.12.2023 р. відповідно до Додатку № 1 (календарний графік робіт), не було можливості, оскільки спостерігалися несприятливі погодні умови для виконання робіт з влаштування дорожнього покриття-дощі та морози»;
По другому питанню: Наскільки відповідає технологія та чи допустимо виконання робіт якісно Підрядником, що зазначені в Додатку №1 (календарний графік робіт) до Договору про виконання робіт №66 від 23.10.2023 року за несприятливих погодних умов, що існували в період з 23 жовтня 2023 року по 29 грудня 2023 року, (підтверджуються офіційною довідкою Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій вих. № 99 021-1081/99 12 від 07.03.2025 р.)?, експертом була надана наступна відповідь - «Технологія виконання дорожніх робіт (укладення щебеневих, гравійних, шлакових основ і покриття та влаштування асфальтобетонних шарів) допускає їх проведення лише при позитивних температурах повітря та у суху погоду. Тобто, виконання робіт з «Капітального ремонту проїжджої частини вул. Садова від буд. 79 по вул. Грушевського в с. Коси, Подільського району, Одеської області», що зазначені в Додатку № 1 (календарний графік робіт) до Договору про виконання робіт № 66 від 23.10.2023 р., за несприятливих погодних умов, що існували в період з 23 жовтня 2023 р. по 29 грудня 2023 р. (Підтверджуються офіційною довідкою Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій вих. № 99 021-1081/99 12 від 07.03.2025 р.), якісно Підрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» було неможливо.
29.12.2023 сторони підписали Додаткову угоду №1, якою, прийшли до взаємної згоди внести зміни до договору №66 від 23.10.2023, та продовжити строк виконання робіт до 31.12.2024 року.
07.05.2024р. сторони підписали Додаткову угоду №2, якою, прийшли до взаємної згоди внести зміни до договору №66 від 23.10.2023, а саме в додаток 1 до договору «Календарний графік» та додаток 2 до договору «План фінансування».
У постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 Верховний Суд зазначив, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
На підставі викладеного вище, суд не приймає твердження прокурора стосовно того, що відповідач не звертався та не надав сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження форс - мажорних обставин, оскільки в даному випадку форс-мажорних обставин не виникало.
Натомість, під час виконання зобов'язань за договором №66/10 від 02.10.2023 виникли об'єктивні обставини (істотна зміна обставин), що спричинили необхідність продовження строку виконання робіт за договором.
Стаття 652 ЦК України містить приписи для ситуацій, коли сторона об'єктивно може виконати зобов'язання, проте внаслідок зміни обставин таке виконання втрачає для неї сенс або кінцевий результат буде не тим, на який вона розраховувала на початку. У цьому разі виникає потреба зміни умов зобов'язання (договору) до змінених суттєвим чином обставин.
Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до ч.2 ст.652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч.4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Тобто на відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.
Подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17 та у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20.
Відтак форс-мажор (ст.617 ЦК України) та істотна зміна обставин (ст.652 ЦК України) є різними правовими ситуаціями, ст.652 ЦК України може бути застосована у випадку відсутності існування форс-мажору, але заінтересована особа має довести наявність всіх чотирьох умов, необхідних для внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані додаткові угоди №1 від 29.12.2023 та №2 від 07.05.2024, укладались між відповідачами у зв'язку з виникненням об'єктивних підстав, зокрема: несприятливих погодних умов.
Несприятливі погодні умови, як істотна зміна обставин, жодним чином не залежать від дій відповідача, та не могли бути усуненні останнім.
Суд зазначає, що виконання відповідачем роботи з урахуванням несприятливих погодних умов, унеможливило б забезпечення якісного виконання робіт та їх результат призвів би до порушення майнових інтересів замовника (Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області) та позбавив би останнього очікуваного результату.
Сторонами договору вказані обставини було визнано об'єктивними, та такими, що затримують виконання робіт не з вини підрядника.
При цьому, умовами договору, зокрема п. 3.2. Договору, передбачено що строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням змін у Договір у разі: - виникнення обставин непереборної сили; - за взаємною згодою сторін.
Отже, умовами укладеного договору було передбачено можливість продовження строку виконання робіт, а підрядник згідно умов договору не несе ризику зміни обставин.
Щодо послань прокурором про необхідність надання сторонами договору документальних підтверджень виникнення обставин, що зумовили необхідність зміни істотних умов договору, суд зазначає наступне.
Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт виникнення обставин, що зумовили необхідність продовження строку виконання будівельних робіт. За таких обставин, суд має в кожному конкретному випадку досліджувати виняткові обставини, що слугували підставою продовження такого строку.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справіv. Croatia, заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним.
З матеріалів справи вбачається, що продовження строку дії договору було спрямоване на досягнення мети договору в найкоротші терміни і належним чином.
А отже, сторонами договору під час укладення додаткової №1 від 29.12.2023р. та №2 від 07.05.2024р. до договору №66 від 23.10.2023р. не було порушено вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що додаткові угоди №1 від 29.12.2023р. та №2 від 07.05.2024р. до договору №66 від 23.10.2023р., були укладені сторонами на підставі об'єктивних обставин, які підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими та відповідають вимогам п.4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п.п.4 п. 19 Особливостей, визначених Постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022р. №1178.
Вимога щодо стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод» штрафних санкцій в сумі 502 489,83грн. в даному випадку є похідною від вимоги про визнання недійсними додаткових угод №1, №2 до Договору про №66 від 23.10.2023р. у зв'язку із чим також не підлягає задоволенню.
Окремо суд звертає увагу, що у своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу», враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.
Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому, з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
Так, Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, місцевих органів тощо, а метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Судом встановлено, що у спірних правовідносинах станом на час подання прокурором позову договір вже був виконаний відповідачами в повному обсязі без жодних зауважень.
Проте у даному випадку, за відсутності у держави в особі прокурора або позивачів зауважень до якості і ціни товару, прокурор звертається до суду з цим позовом про визнання недійсними угод і стягнення штрафних санкцій з відповідача-2 у розмірі 502 490грн., а саме з суб'єкта господарювання, який працює в умовах дії форс-мажорних обставин (військова агресія рф), задовольняє потреби установ комунальної власності та територіальної громади, який визнано критично важливим для забезпечення потреб територіальних громад Одеської області, що підтверджується листом Подільської районної військової адміністрації № 01-38/11536 від 14.04.2025р., на думку суду не відповідає критерію пропорційності між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Інші посилання прокурора не спростовують висновків, до яких дійшов суд.
При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Заступника керівника Подільської окружної прокуратури в повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на прокуратуру згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. В задоволенні позову Заступника керівника Подільської окружної прокуратури (66302, Одеська область, Подільський район, м. Подільськ, пр-т Шевченка, 10) в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (66350, Одеська область, Подільський район, с. Куяльник, вул. Куяльницька, 26а, код ЄДРПОУ 04379835) та Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150) до Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (66350, Одеська область, Подільський район, с. Куяльник, вул. Куяльницька, 26а, код ЄДРПОУ 41882571), та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод» (66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, буд. 281, код ЄДРПОУ 39103990) - відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська 3, код ЄДРПОУ 03528552)
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16 червня 2025 р.
Суддя К.Ф. Погребна