16 червня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/809/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 7753/25 від 21.05.2025 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Трейд-Інвест» (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 119; код ЄДРПОУ 41926718) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Металург» (57286, Миколаївська область, Вітовський район, с. Галицинове, вул. Набережна, 64; код ЄДРПОУ 32654880) про стягнення заборгованості в загальній сумі 780407,05 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія Трейд-Інвест» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Металург» про стягнення заборгованості в загальній сумі 780407,05грн., в т.ч. основного боргу в сумі 530051,93 грн., інфляційних втрат в сумі 196748,59 грн. та 3% річних в сумі 53606,53 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов двох договорів поставки товару, а саме від 14.03.2018 р. № 8310Р3230 та від 23.12.2021 р. № 8310Р4373 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість, а також відповідачу нараховані відповідні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2025 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Трейд-Інвест» (вх. № 7753/25 від 21.05.2025р.) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162 ГПК України до позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку стягуваної суми із зазначенням розміру заборгованості за кожним договором.
При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з абз. 2 ч. 6 названої статті Кодексу, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Вказана ухвала суду була доставлена 29.05.2025 о 12:24 год. позивачу до наявного зареєстрованого в підсистемі “Електронний суд» ЄСІТС електронного кабінету в порядку ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України згідно з довідкою Господарського суду Миколаївської області про доставку документа в кабінет електронного суду від 29.05.2025 р.
Таким чином, вказана ухвала суду вважається врученою позивачу 29.05.2025 року, тому перебіг встановленого позивачу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви розпочався з 30.05.2025 р., а кінцевий строк - по 09.06.2025 р.
Так, 09.06.2025 р. від представника позивача - Бурдака А.В. через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 8638/25) із зазначенням розрахунку позовних вимог за двома договорами. При цьому позивачем в обґрунтування одночасного стягнення заборгованості за двома різними договорами жодних підстав не наведено.
Разом з тим під час вирішення судом питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі з урахуванням поданої представником позивача заяви про усунення недоліків судом встановлено наступне.
Так, позивачем у поданому позові заявлено до стягнення заборгованість по 2 різним договорам, а саме за договором поставки від 14.03.2018 № 8310Р3230, - в сумі 3393,32 грн. та договором поставки від 23.12.2021 р. № 8310Р4373, - в сумі 777013,19 грн. В свою чергу, на думку суду, заявлені в позовній заяві вимоги за двома правочинами не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними) та не співвідносяться між собою як основна та похідна (задоволення однієї вимоги не залежить від задоволення іншої позовної вимоги).
Водночас, за змістом частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги; (1) не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Разом з цим, частиною шостою статті 173 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
За спеціальним правилом, викладеним у пункті 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
У той же час, аналіз пункту 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у системному співвідношенні з приписами частини шостої статті 173 цього Кодексу, свідчить про те, що у разі порушення правил об'єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз'єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.
Отже, наявність підстав для роз'єднання позовних вимог за правилами частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розгляду кожної з вимог окремо унеможливлює повернення судом позовної заяви незалежно від того, чи суд застосував надані йому повноваження. Тобто, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п'ятій статті 173 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об'єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов. Подібні висновки містять постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №902/434/19 та від 02.12.2020 у справі №908/420/20, від 12.09.2023 у справі № 904/1513/22.
Поряд з цим за п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу приписів ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається:
1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Так, порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями). В силу приписів ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Також згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2025 році - 3028 грн.
Враховуючи наведене, суд вважає, що з огляду на існування підстав для роз'єднання позовних вимог за кожним правочином окремо, та з огляду на те, що заявником у позові заявлено за кожним правочином вимогу майнового характеру, відповідно судовий збір за поданий позов має бути сплачено за кожною самостійною вимогою, у т.ч.:
- у спорі по договору поставки від 14.03.2018 № 8310Р3230 - за вимогу майнового характеру про стягнення коштів 3028,00 грн. (3393,32 грн. х 1,5% = 50,89 грн., але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028,00 грн.);
- у спорі по договору поставки від 23.12.2021 р. № 8310Р4373 - за вимогу майнового характеру про стягнення коштів 11655,20 грн. (777013,19 грн. х 1,5% = 11655,20 грн.).
Водночас з урахуванням того, що позовна заява була подана в електронній формі через “Електронний суд» ЄСІТС, відповідно ставка судового збору за подачу даного позову становить 11746,56 грн. із застосуванням коефіцієнту 0,8 у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» (3028,00+ 11655,20 грн.) х 0,8).
В даному випадку суд зауважує, що незважаючи на те, що прохальна частина позову містить вимогу про стягнення загальної суми коштів, це не свідчить про те, що така вимога є однією самостійною вимогою, адже складається з кількох вимог з різних підстав їх виникнення.
Ані ГПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б давали змогу зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору в меншому розмірі для випадків, коли позивач об'єднує самостійні вимоги в одному позові.
Так, позивачем на підтвердження сплати судового збору надано копію платіжної інструкції від 21.05.2025 № 2290 на суму 9364,89 грн., що свідчить про сплату судового збору у меншому розмірі, адже загальний розмір судового збору за двома вимогами складає 11746,56 грн. (2422,40 грн. + 9324,16 грн. із застосуванням коефіцієнту 0,8 у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір»).
За таких обставин, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору за поданий позов у встановленому законом розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія Трейд-Інвест» при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ч. 3 ст. 162 та ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, а тому на підставі положень абз. 2 ч. 1 ст. 174 та ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, що підлягають застосуванню у даній ситуації за аналогією закону (залишення позову без руху у разі виявлення судом недоліків після відкриття провадження у справі), суд вважає за необхідне залишити позовну заяву повторно без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків, у т.ч. шляхом надання доказів доплати судового збору в сумі 2381,67 грн.
Керуючись ст.ст. 162, 163, 164, 174, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Трейд-Інвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Металург» про стягнення заборгованості в загальній сумі 780407,05 грн. повторно залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія Трейд-Інвест» 5-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія Трейд-Інвест», що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили 16.06.2025 року та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Ільєва