79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.06.2025 Справа № 914/3708/23(914/2342/24)
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали заяви Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України», м. Львів
про ухвалення додаткового рішення (щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу)
у справі №914/3708/23(914/2342/24)
за первісним позовом: Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54; ЄДРПОУ 31978981),
до відповідача: Приватного підприємства “Рома» (80316, Львівська область, м. Рава-Руська, вул. Воїнів УПА, буд. 42а, ЄДРПОУ 22357406)
про стягнення 2 001 205,00 грн заборгованості
в межах провадження у справі № 914/3708/23
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Статусінвестгруп», м. Вінниця
про банкрутство: Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981)
Представники сторін
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
20.11.2023 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Статусінвестгруп» про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981).
Ухвалою суду від 22.12.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Статусінвестгруп» про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» прийнято до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 17.01.2024.
Рух справи викладено у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою від 20.03.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича, попереднє засідання суду призначено на 08.05.2024.
Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, буд. 54, ЄДРПОУ 31978981) у встановленому законодавством порядку.
Справа №914/3708/23 про банкрутство Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» перебуває на стадії розпорядження майном.
Ухвалою суду від 30.09.2024 позовну заяву Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» до ПП “РОМА» про 2 001 205,00 грн заборгованості прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/3708/23 про банкрутство Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України».
Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.05.2025 у справі №914/3708/23(914/2342/24) позовні вимоги Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства “Рома» (80316, Львівська область, м. Рава-Руська, вул. Воїнів УПА, буд. 42а, ЄДРПОУ 22357406) на користь Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54; ЄДРПОУ 31978981) 1 941 250,00 грн заборгованості, в частині 60 000,00 грн. заборгованості провадження у справі закрито, стягнуто з Приватного підприємства “Рома» (80316, Львівська область, м. Рава-Руська, вул. Воїнів УПА, буд. 42а, ЄДРПОУ 22357406) в дохід Державного бюджету України 40 264,60 грн. судового збору, клопотання Приватного підприємства «Рома» від 28.05.2025 за вх. №14082/25 про розстрочення виконання рішення задоволено; розстрочено виконання рішення про стягнення з Приватного підприємства “Рома» (80316, Львівська область, м. Рава-Руська, вул. Воїнів УПА, буд. 42а, ЄДРПОУ 22357406) на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54; ідентифікаційний код юридичної особи 31978981) - 1 941 250,00грн. основного боргу на десять місяців рівними частинами в розмірі 194 120,50 грн щомісячно.
02.06.2025 в системі документообігу суду за вх.№2417/25 зареєстровано заяву Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 12 000,00 грн.
Ухвалою суду від 04.06.2025 заяву представника Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» від 02.06.2025 за вх.№2417/25 про прийняття додаткового рішення прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено на 12.06.2025.
У судове засідання 12.06.2025 сторони не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Аргументи сторін
У заяві про стягнення судових витрат, поданій 02.06.2025 позивач просить стягнути з відповідача 12 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Відповідач заперечень не подав.
Оцінка суду
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що між Дочірнім підприємством “Львівський облавтодор» ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» (клієнт) та Адвокатським об'єднанням “Сенатор» укладено договір про надання правничої допомоги від 01.04.2024, за умовами якого Адвокатське об'єднання здійснює представництво інтересів клієнта в господарських судах під час розгляду правових спорів за участю клієнта, готує процесуальні документи, необхідні для представництва клієнта, з правом їх підпису від імені клієнта.
За умовами договору вартість правової допомоги визначається з розрахунку 1 000,00 грн за одну годино-людину роботи об'єднання.
Клієнт сплачує на користь Об'єднання суму за надання певної послуги протягом 10 днів з дня підписання сторонами акту приймання наданих послуг та виставлення відповідного рахунку Об'єднанням при наявності відповідного фінансування клієнта. За результатами надання правової допомоги (юридичної послуги) у межах певної справи та/або щодо вирішення певного питання Сторонами складається акт приймання наданих послуг, що підписується представниками кожної із сторін (п. п. 4.3., 4.4. Договору).
Під час розгляду справи № 914/3708/23 (914/2342/24) у Господарському суді Львівської області, Адвокатським об'єднанням «Сенатор» було надано відповідну правову допомогу в обсягах та на умовах (збирання та опрацювання матеріалів необхідних для складання позовної заяви, представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції, складання проектів процесуальних документів), визначених Договорами, загальною вартістю 12 000грн., що підтверджується: актом приймання наданих послуг від 15.10.2024 № 11 на суму 10 000,00 грн.; актом приймання наданих послуг від 24.02.2025 № 6 на суму 1 000,00 грн.; актом приймання наданих послуг від 26.05.2025 № 14 на суму 1 000,00 грн.
Вказана сума включає наступну надану Клієнту правову допомогу:
у 10 год. 00 хв. - складання проекту позовної заяви про стягнення заборгованості (в тому числі, але не виключно: збирання та опрацювання матеріалів необхідних для складання позовної заяви);
у 01 год. 00 хв. - участь в судовому засіданні по справі, що відбулося в Господарському суді Львівської області 29.01.2025 (з урахуванням часу на доїзд до суду та очікування початку засідання);
у 01 год. 00 хв. - участь в судовому засіданні по справі, що відбулося в Господарському суді Львівської області 19.03.2025 (з урахуванням часу на доїзд до суду та очікування початку засідання).
Дослідивши подані сторонами документи суд зазначає, що в силу дії п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 19 цього Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (п. 28 Постанови).
Суд також звертає увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене узгоджується з позицією Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 130 - 134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Судом встановлено, що позивачем за зустрічним позовом та адвокатським об'єднанням було узгоджено погодинне визначення вартості правової допомоги в розмірі 1 000,00 грн за 1 людино-годину роботи.
Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині п'ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Відповідач заперечень на адресу суду не подав.
Таким чином, проведена адвокатським об'єднанням правова робота та заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 12 000,00 грн, є співмірною із складністю справи, а розмір обгрунтований та підтверджений поданими доказами.
Отже, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, витрати позивача за зустрічним позовом на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача у розмірі 12 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 ГПК України, суд
1. Заяву Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про ухвалення додаткового рішення за вх.№2417/25 від 02.06.2025 - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ПП «РОМА» (80316, Львівська область, м. Рава-Руська, вул. Воїнів УПА, буд. 42а, ЄДРПОУ 22357406) на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54; ідентифікаційний код юридичної особи 31978981) 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Згідно з ст. 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складений 16.06.2025.
Суддя Чорній Л.З.